Рассмотрены методика и оригинальные формы проведения занятий по предметам гуманитарного цикла, начиная от индивидуальной работы со студентами и заканчивая их самостоятельной деятельностью.

Висвітлено деякі аспекти методики викладання політології для студентів нафтогазового профілю технічного університету.

Розглянуто перспективи створення вітчизняної моделі громадянської освіти на засадах суб'єктно-вчинкового підходу через призму етнопсихологічного буття українців. Висвітлено питання національної ідеї, національного характеру та виховного ідеалу, а також історіогенезу українського шкільництва як інституту громадянського виховання дитини, що дають змогу по-новому оцінити можливості вітчизняних траєкторій розвитку громадянськості та громадянської позиції молодого покоління у контексті зразків сучасних світових надбань.

Дисертаційну працю присвячено розв'язанню проблеми формування індивідуальних стратегій самостійно-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Висвітлено основні підходи до тлумачення феномена самостійно-пізнавальної діяльності студентів. На основі дослідження таких понять, як ''самостійна робота'', ''навчальна робота'', ''пізнавальна робота'', ''пізнавальна активність'', ''пізнавальна самостійність'', уточнено визначення ''самостійно-пізнавальної діяльності'', з'ясовано її види та типи. Виявлено й описано сукупність дидактичних умов як основу обгрунтування структурно-функціональної моделі формування індивідуальних стратегій самостійно-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Розроблено дидактичну модель формування індивідуальних стратегій самостійно-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Конкретизовано й описано критерії, показники та рівні сформованості гуманітарної компетентності студентів як функціональний результат реалізації індивідуальних стратегій. Емпіричним шляхом підтверджено ефективність розробленої дидактичної моделі та дидактичних умов.

Проаналізовано теоретичні та методичні аспекти підготовки майбутніх магістрів науково-дослідницької діяльності. Узагальнено наукові підходи до феноменологічної характеристики інформаційного середовища як фактора формування науково-дослідницької діяльності магістрантів гуманітарного профілю. Доповнено теоретичні та методологічні положення про готовність готовності майбутніх магістрів до науково-дослідницької діяльності. Запропоновано педагогічні умови, які впливають на цей процес. Схарактеризовано модель формування готовності майбутніх магістрів гуманітарного профілю до науково-дослідницької діяльності в інформаційному середовищі та представлено її навчально-методичний супровід.

Дослідження присвячено проблемі формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті. Визначено й науково обґрунтовано сутність феномена "педагогічна рефлексія учителів гуманітарних спеціальностей" як інтегральне особистісне утворення, механізм професійного самовдосконалення і самоактуалізації, що виявляється в здатності вчителя займати аналітичну позицію до своєї професійної діяльності і себе як її суб’єкта з урахуванням розвивального потенціалу гуманітарних дисциплін. Визначено компоненти педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей (особистісний, інтелектуальний, діяльнісний, міжособистісний); критерії (мотиваційно-ціннісний, пізнавальний, операціональний, організаційний) i відповідні показники; схарактеризовано рівні сформованості педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей (достатній, задовільний, низький). Науково обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті: зорієнтованість змісту післядипломної освіти на цілеспрямовану актуалізацію педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей; організація рефлексивного освітнього середовища в системі післядипломної освіти; впровадження активних рефлексивно-діяльнісних технологій навчання у курсовий і міжкурсовий періоди; забезпечення домінантної ролі рефлексивного практикуму у формуванні педагогічної рефлексії учителів гуманітарних дисциплін у післядипломній освіті. Розроблено й апробовано модель i експериментальну методику формування педагогічної рефлексії учителів гуманітарних спеціальностей у післядипломній освіті, яка передбачала проведення цілеспрямованої поетапної роботи (когнітивно-мотиваційний, інтегративно-практичний, креативно-професійний етапи), із комплексним упровадженням визначених педагогічних умов на кожному з етапів експериментального освітнього процесу.

Здійснено аналіз сучасного стану проблеми розвитку творчих здібностей майбутніх правознавців під час гуманітарної підготовки у вищій школі. Конкретизовано сутність понять "творчість", "творчі здібності", "творча особистість" щодо студентів-правознавців; визначено структуру, критерії й рівні сформованості творчих здібностей студентів-правознавців; виявлено систему дидактичних засад розвитку творчих здібностей студентів-правознавців під час вивчення гуманітарних дисциплін. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено результативність дослідного навчання, основу якого склала дидактична модель розвитку творчих здібностей студентів-правознавців під час вивчення гуманітарних дисциплін. Реалізована модель базується на дотриманні умов креативного навчання, упровадженні імітаційно-ігрових технологій, активних, інтерактивних і методів проблемного навчання.