Досліджено поняття наукового факту в історичній науці; специфіку об'єкта та процесу пізнання в історії у порівнянні з іншими науковими дисциплінами, роль історичного джерела у дослідженні історичної реальності, процес реконструкції історичної події та її перетворення на науковий факт, зв'язок наукового факту з реальною історичною подією та теорією, перевірка достовірності наукового факту, суть, роль та значення експерименту в історії тощо.

Розглянуто поняття історичного мислення та його співвідношення з історичною свідомістю, роль предмета історії у формуванні історичного мислення та історичної свідомості. Висвітлено напрямки та методики формування історичного мислення, зокрема, питання його розвитку нетрадиційними засобами, формування та використання логічного мислення у процесі викладання історії, активізації пізнавальної діяльності учнів через проблемно-пошукову роботу. Особливу увагу приділено визначенню ролі історичного мислення у формуванні особистості.

Подано оригінальну теорію первісного мислення як конкретного метафоричного мислення на чуттєвому рівні. Проаналізовано малі первісні громади зі стійкою соціальною структурою, а також найрізноманітніші явища, що в них відбуваються - правила шлюбу, родинні стосунки, тотемічні позначення, міфологічні уявлення тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т010.3 + Т1(4Укр)64

Рубрики:

Історична наука і суспільство

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено політику тоталітарної держави у сфері ідеології та духовного життя. Досліджено методи пропаганди історичних знань як органічної частини системи ідеологічного перевиховання з метою руйнування традицій народу та нав'язування нової суспільної свідомості на основі класової теорії. Розкрито механізми дискредитації української історіографічної спадщини, міфологізації історичної свідомості, протиборства народної історичної пам'яті з фальсифікованою історичною наукою. Проаналізовано виховний ідеал тоталітарного суспільства, механізм деформування гуманістичних цінностей засобами офіційної історії, моральну деградацію, що мали соціально-психологічні причини у комуністичному суспільстві.

Розглянуто основні етапи розвитку історичної науки в Україні, наведено відомості про діяльність вітчизняних учених у часи сталінського тоталітарного режиму. Показано вплив ідеологічного й політичного тиску радянської влади на процес формування та організацію діяльності науково-дослідних установ в Україні у 1929 - 1939 рр. Проаналізовано тематику та основні напрями досліджень радянських учених, висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність Бузескула В.П., Березовця Д.Т., Гапеєва С.А., Гериновича В.О., Грінченка В.А., Грищенка М.М., Грушевської К.М., Грушевського О.С., Ернста Ф.Л., Єрмолова Д.В., Загоровського Є.О., Камінського Ф.Т., Кіллерога М.М., Киценка М.П., Коваленка Г.О., Корниловича М.І., Криворотченка М.Г., Лозовика Г.Н., Майстренка І.В., Мазлаха С.М., Машкевича С.Г., Межберга Н.І. Мовчанівського Ф.М., Новицького О.П., Пилипенка Б.К., Риженка Я.О., Рудинського М.Я., Сахновського Л.Н., Слабченка М.Є., Солов'я Д.Ф., Спаської Є.Ю., Сташевського Є.Д., Ткаченка М.М., Френкіна М.С., Шамрая С.В., Шахрая В.М., Шевченка Ф.П., Щербаківського Д.М., Юркевича В.Д., Яворського М.І.

Рассмотрены основные этапы развития исторической науки в Украине, приведены сведения о деятельности отечественных ученых в годы сталинского тоталитарного режима. Показано идеологическое и политическое влияние советской власти на процесс формирования и организацию деятельности научно-исследовательских учреждений в Украине в 1929 - 1939 гг. Проанализирована тематика и основные направления исследований советских ученых, освещен жизненный путь и научная деятельности Бузескула В.П., Березовца Д.Т., Гапеева С.А., Гериновича В.А., Гринченко В.А., Грушевской К.М., Грушевского А.С., Ернста Ф.Л., Ермолова Д.В., Загоровского Е.А., Каминского Ф.Т., Киллерога М.М., Киценка Н.П., Коваленко Г.А., Корниловича М.И., Криворотченка М.Г., Лозовика Г.Н., Майстренка И.В., Мазлаха С.М., Машкевича С.Г., Межберга Н.И., Мовчановского Ф.Н., Новицкого А.П., Пилипенко Б.К., Рыженко Я.А., Рудинского М.Я., Сахновского Л.Н., Слабченка М.Е., Соловья Д.Ф., Спасской Е.Ю., Сташевского Е.Д., Ткаченко Н.М., Френкина М.С., Шамрая С.В., Шахрая В.М., Шевченко Ф.П., Щербаковского Д.М., Юркевича В.Д., Яворского М.И.

Розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення історичного процесу. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні концепції проведення наукових історичних досліджень. Висвітлено сучасний стан та перспективи розвитку теорії та методології української історіографії. Досліджено співвідношення категорій історичного факту, джерела, події, явища, буття, реальності, досвіду, пам'яті, ролі мас і особи в історії. Встановлено значення історичного методу у структурі наукових досліджень. Показано можливості використання методів гуманітарних та природничих (точних) наук у дослідженні історичного процесу. Розглянуто характерні особливості, організаційні аспекти та структуру різних видів наукових праць. Наведено стислий термінологічний словник і крилаті вислови, пов'язані з теорією та практикою історичного пізнання.

Рассмотрены теоретико-методологические основы изучения исторического процесса. Проанализированы отечественные и зарубежные концепции проведения научных исторических исследований. Освещены современное состояние и перспективы развития теории и методологии украинской историографии. Исследовано соотношение категорий исторического факта, источника, события, явления, бытия, реальности, опыта, памяти, роли масс и личности в истории. Определено значение исторического метода в структуре научных исследований. Показаны возможности использования методов гуманитарных и естественных (точных) наук в исследовании исторического процесса. Рассмотрены характерные особенности, организационные аспекты и структура различных видов научных исследований. Приведен краткий терминологический словарь и крылатые выражения, связанные с теорией и практикой исторического познания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т010.3

Рубрики:

Історична наука і суспільство

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена проблема феноменологии истории в аспекте трансформации основания логики истории и культуры, субстанциального противоречия феноменологии духа и науки логики, а также антиномичных пределов логического, волевого и чувственного пространства становления человека. В контексте проблемы логических оснований современной дезинтеграции культуры рассмотрены новые аспекты превращенных форм и их современных трансценденций в пространстве взаимоопосредствований противоречий феноменологических явлений культуры.

Розкрито сутність та розглянуто завдання філософії історії, висвітлено головні етапи її розвитку, зокрема, в античний період, добу Середньовіччя, епоху Просвітництва, наприкінці ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано формування історичної свідомості української нації, філософську ідею єдності людства та історичного процесу, заперечення існування єдиної логіки та етапів всесвітньо-історичного процесу, місце та роль людини в історії. Описано культурно-цивілізаційну модель типології історичних систем, лінійні та циклічні моделі історії.

Раскрыта сущность и рассмотрены задания философии истории, освещены главные этапы её развития, в частности, в античный период, эпохи Средневековья, Просветительства, конце ХІХ - ХХ ст. Проанализированы формирование исторического сознания украинской нации, философская идея единства человечества и исторического процесса, отрицание существования единой логики и этапов всемирно-исторического процесса, место и роль человека в истории. Описаны культурно-цивилизационная модель типологии исторических систем, линейные и циклические модели истории.

Висвітлено проблему ролі особистості в історії та історії літератури зокрема. Акцентовано увагу на проблемі коректності переосмислення біографії людини - її об'єктивних вчинків, суб'єктивних відчуттів і мотивації. Запропоновано типологічну таблицю різних видів біографій.

Освещена проблема роли личности в истории, а также в истории литературы. Акцентировано внимание на проблеме корректности переосмысления биографии человека - его объективных поступках, субъективных восприятии и мотивации. Предложена типологическая таблица разных видов биографий.

Розглянуто взаємозв'язок нації та культури. Досліджено творчу спадщину П'єра Нора, його працю "Місця пам'яті", опубліковану у Франції в 1980 - 1990-х рр. Проаналізовано цивільно-правові системи, а також питання шлюбного контракту. Обговорено систему вищої освіти в США та розвиток особистості студента. Запропоновано до розгляду проблеми реформи вищої школи. Висвітлено питання комп'ютерного моделювання утворення дефектів на поверхні діелектричних кристалів.

Рассмотрена взаимосвязь нации и культуры. Исследовано творческое наследие Пьера Нора, его работа "Места памяти", опубликованная во Франции в 1980 - 1990-х гг. Проанализированы гражданско-правовые системы, а также вопросы брачного контракта. Обсуждена система висшего образования в США и развитие личности студента. Предложены к рассмотрению проблемы реформы высшей школы. Освещен вопрос компьютерного моделирования образования дефектов на поверхности диэлектрических кристаллов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*32 + Т010.5

Рубрики:

Соціальна філософія

Історична наука та інші науки

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано розвиваючу технологію формування історичних понять в учнів 9-го класу, розроблену на засадах програмованого та розвиваючого навчання. Наведена технологія забезпечує засвоєння історичних понять у системі на теоретичному рівні узагальнення переважною більшістю учнів, а також підвищує системність та якість знань.

Предложена розвивающая технология формирования исторических понятий у учеников 9-го класса, разработанная на основе положений программного и развивающего обучения. Приведенная технология обеспечивает усвоение исторических понятий по системе на теоретическом уровне обобщения подавляющим большинством учеников, а также повышает системность и качество знаний.

Розглянуто проблеми історії як наукової дисципліни і труднощі, що виникають у ході інтерпретації культури та концепції часу. Проаналізовано діяльність селян у націотворчих процесах Центральної та Східної Європи у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Здійснено спробу класифікації та хронологізації наукових розвідок кирило-мефодіївців, пов'заних із формуванням основних постулатів вітчизняної історіософії. Джерелами аналізу слугували науково-теоретичні праці, художні тексти та публіцистика В. Антоновича, М. Максимовича, Т. Шевченка та М. Костомарова. Увагу акцентовано на питаннях, що стосуються аналізу історіософічного матеріалу ХІХ ст. і конструювання на цій основі української ідеї.

Предпринята попытка классифицировать и хронологизировать научные разработки представителей Кирило-мефодиевского общества, посвященные формированию концептуальных моментов отечественной историософии. Источник анализа - научно-теоретические работы, художественные тексты и публицистика В. Антоновича, М. Максимовича, Т. Шевченко и Н. Костомарова. Сакцентировано внимание на вопросах, касающихся формирования отечественной национальной идеи и конструирования историософских линий в науке и философии ХIX в.

Проаналізовано процес виникнення суспільства як закономірний результат розвитку Всесвіту від неживого до живого та людини. Висвітлено проблему антропосоціогенези, причиною якої є виникнення в межах органічного світу нового способу організації життєдіяльності - комунікації. Визначено причини існуючих розбіжностей між східним і західним способами функціонування суспільства, виявлено кореляцію різних логік суспільного розвитку зі світоглядними та культурними особливостями їх представників.

Проанализирован процесс возникновения общества как закономерный результат развития Вселенной от неживого к живому и человеку. Освещена проблема антропосоциогенезы, причина которой коренится в возникновении в границах органического мира нового способа организации жизнедеятельности - коммуникации. Определены причины существующих расхождений между западным и восточным способами функционирования общества, выявлена корреляция различных логик общественного развития с мировоззренческими и культурными особенностями их представителей.

Розкрито суть поняття інтелектуальної формації - сукупності форм та істотного змісту мислення у певний історичний період. Наведено формаційні елементи, зокрема, проблеми, категорії, правила смислу та епістеми, які виявляються під час аналізу історичного джерела.

Раскрыто содержание понятия интеллектуальной формации - совокупности форм и существенного содержания мышления в определенный исторический период. Приведены формационные элементы, в частности, проблемы, категории, правила смысла и эпистемы, открывающиеся при анализе исторического источника.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т010.4

Рубрики:

Специфіка історичного пізнання (гносеологічні проблеми історичного дослідження)

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена интерпретация всемирной истории на основе концепции взаимопроникновения культур, проанализировано развитие социальных и культурных традиций, описаны процессы, с помощью которых различные навыки и технологии распространялись от одной культуры к другой, что привело к изменениям в структуре власти и социальной организации. Рассмотрены эпоха доминирования Среднего Востока (до 500 г. до н.э.), вопросы возникновения в регионе космополитической цивилизации в 1700 - 500 г. до н.э., становления периферийных цивилизаций в Индии, Греции и Китае, евразийского культурного развития (500 г. до н.э. - 1500 г. н.э.), в частности, экспансии эллинизма в 500 - 146 гг. до н.э., завершения формирования евразийской ойкумены в 500 г. до н.э. - 200 г. н.э., натиска варваров в 200 - 600 г. н.э., возрождения Среднего Востока в 600 - 1000 гг. н.э., развития Дальнего Запада в 1000 - 1500 гг. Значительное внимание уделено эпохе правления Запада с 1500 г. до современного периода.