Висвітлено давні способи народного "магічного лікування", про які ще пам'ятають та застосовують у Земплені, що на північному сході Угорщини. Наведено відомості щодо наступних груп традиційних знань: зурочення та запобігання йому, замовляння, елементи за аналогією, обертання, перевертання, зв'язування, обведення, поради, заборони та числа, які за певних випадків мають лікувальну функцію або віддаляють хворобу.

Освещены древние способы народного "магического лечения", о которых еще помнят и применяют в Земплене на северовостоке Венгрии. Представлены сведения относительно следующих групп традиционных знаний: сглаз и его предупреждение, заговаривание, элементы по аналогии, вращение, переворачивание, связывание, обведение, советы, запреты и числа, которые в определенных случаях имеют лечебную функцию или отдаляют болезнь.

Визначено основні ознаки сакрального часу українських замовлянь та його проявів у процесі магічного лікування. Підкреслено, що замовляння - приклад компресії часу, кульмінаційною точкою якого є позитивний емоційний сплеск, що сприяє поверненню людини до звичного психічного стану.

Определены основные признаки сакрального времени украинских заговариваний и его проявлений в процессе магического лечения. Подчёркнуто, что заговаривания - пример компрессии времени, кульминационной точкой которого является позитивный эмоциональный всплеск, способствующий возвращению человека к привычному психическому состоянию.

Висвітлено проблему національного природного довкілля в системі українознавства. Проаналізовано роль ландшафтів у формуванні духовності українців за результатами використання тестів та анкетування. Визначено етноформуючу роль українського природного довкілля у створенні традиційного соціокультурного середовища. Розкрито виховний аспект українознавчої концепції національного здоров'я.

Освещена проблема национальной природной окружающей среды в системе украиноведения. Проанализирована роль ландшафтов в формировании духовности украинцев по результатам использования тестов и анкетирования. Определена этноформирующая роль украинской природной окружающей среды в создании традиционной социокультурной среды. Раскрыт воспитательный аспект украиноведческой концепции национального здоровья.

Досліджено проблеми народної медицини українців Центрального Полісся, передусім земель, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. На підставі нового матеріалу, зібраного під час комплексних історико-етнографічних експедицій на Полісся, а також залучених архівних джерел показано сучасний стан цієї сфери народної культури. Простежено традиції та інновації, які мають місце останнім часом у галузі народного лікування.

Исследованы проблемы народной медицины украинцев Центрального Полесья, прежде всего земель, загрязненных вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. На основе нового материала, собранного во время комплексных историко-этнографических экспедиций на Полесье, а также привлеченных архивных источников показано современное состояние этой сферы народной культуры. Прослежены традиции и инновации, имеющие место в последнее время в области народной медицины.

Висвітлено малодосліджені питання економіки держави Запорозька Січ - тваринництва. Особливу увагу приділено освіті фахівців лікувальної справи тварин. Проаналізовано становище українського народу (XV - перша половина XVI ст.), викладено питання виникнення Запорозької Січі. Описано духовне життя козаків. Проаналізовано літературні джерела з лікувальної справи, діяльність Києво-Могилянської академії. Висвітлено зв'язок української освіти з освітою інших країн.

Освещены актуальные вопросы экономики государства Запорожская сечь, связанные с животноводством. Особое внимание уделено специалистам лечебного дела и образования. Проанализировано положение украинского народа (XV - первая половина XVI вв.), изложены вопросы возникновения Запорожской Сечи. Описана духовная жизнь казаков, определены черты украинской женщины. Проанализированы литературные источники по лечебному делу, деятельность Киево-Могилянской академии. Определена связь украинского образования с образованием других стран в данный период.

Висвітлено питання розвитку народної медицини українців Полісся, яка займає одне з головних місць в системі етнокультури, так як вона визначає соціально-гігієнічні норми, побутову культуру, психологічні установки, спілкування. Проаналізовано сучасний стан і регіональну специфіку народної медицини Полісся на основі матеріалів етнографічних експедицій та письмових джерел. Розглянуто особливості деяких способів і методів профілактики та лікування недуг, світоглядних уявлень про хвороби та їх причини, поглядів народних лікарів. Відзначено вплив на народну медицину регіону наукової медицини, її залежність від рівня соціально-економічного та історичного розвитку суспільства.

З використанням порівняльно-історичного методу вивчено традиційну лікувальну обрядову практику росіян, українців та болгар Південно-Західної України. На базі широкого кола письмових і польових джерел досліджено проблеми: роль і умови побутування в традиційній культурі лікувального ритуалу, а також його трансформацію; статус народних лікарів у традиційній культурі; здоров'я та хвороби (їх профілактика) в контексті традиційної культури. Досліджено структуру лікувального ритуалу та його складові.

Висвітлено розвиток народної медицини українців Південної Слобожанщини, акцентовано увагу на її регіональних особливостях. З використанням матеріалів етнографічних експедицій проаналізовано сучасний стан та окреслено тенденції розвитку етномедицини краю. Відзначено вплив на етномедицину краю наукової медицини, підкреслено її залежність від рівня соціально-економічного розвитку суспільства.

Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Проаналізовано історичні умови інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи, концепцій та напрямків протидій народному акушерству в особі повитухи. Визначено, що повитуха виступала суб'єктом та об'єктом дій обрядово-магічного характеру, виявляла свою подібність до міфологічних персонажів язичницьких богинь. Узагальнено відомості, які вказують на амбівалентність образу повитухи, її належність до категорії "ритуальних спеціалістів", водночас, її фольклорному образу притаманні риси сакральності.

Досліджено народну медицину українців Середнього Полісся, передусім земель, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС. Висвітлено результати історико-етнографічних експедицій на Полісся, а також залучених архівних джерел, охарактеризовано традиційні та сучасні погляди на народних лікарів. Розкрито походження та діагностику хвороб у світоглядних уявленнях поліщуків, способи їх лікування. Проаналізовано традиції та інновації, які мають місце останнім часом у галузі народного лікування. Наголошено, що народній медицині у системі етнокультури належить одне з провідних місць, адже вона визначає соціально-гігієнічні норми, побут культуру, психологічні норми спілкування. Розглянуто народну медицину як складову традиційної культури, у якій поєдналися позитивні емпіричні знання, засоби лікування словом, досвід місцевих спостережень, світоглядні уявлення та вірування різних епох. Досліджено, що етнографічний підхід до названих проблем передбачає вивчення таких питань, як розвиток народних уявлень про анатомію і фізіологію людини, народне розуміння етіології захворювань, погляди на народніх лікарів, методи діагностики та профілактики, санітарно-гігієнічні норми, класифікація лікувальних засобів.

Вперше в українській керамології на основі опублікованих джерел і польових керамологічних студій з'ясовано специфіку використання глини та глиняного посуду в народній медицині українців упродовж XIX - початку XXI ст. Проаналізовано народні способи приготування лікарських засобів у глиняному посуді. Визначено асортимент посуду для проведення лікувальних процедур за домашніх умов. Узагальнено відомості про використання глиняного посуду в знахарстві під час магічного зцілення від хвороб і в господарських захисних звичаях та обрядах, пов'язаних із тваринництвом. Досліджено побутування глиняних оберегів в українській традиційно-побутовій культурі.

Досліджено процес формування фітокультури українців, показано її роль у розвитку лікувального мистецтва. Проаналізовано історичні джерела, в яких наведено інформацію про лікування травами (зіллям). Зокрема, розглянуто "Ізборнік Святослава" (1073), трактат Євпраксії, дочки Мстислава (середина XII ст.), Києво-Печерський патерик. Визначено лікувальні властивості рослин, наведено правила їх збору й обробки. Розкрито символічне значення різних кольорів, показано їх вплив на емоційне сприйняття людини. Встановлено призначення та наведено рекомендації щодо створення та використання квіткових композицій.

Исследован процесс формирования фитокультуры украинцев, показана ее роль в развитии искусства врачевания. Проанализированы исторические источники, в которых приведена информация о лечении травами (зельем). В частности, рассмотрены "Изборник Святослава" (1073), трактат Евпраксии, дочери Мстислава (сердеина XII ст.), Киево-Печерский патерик. Описаны лечебные свойства растений, приведены правила их сбора и обработки. Раскрыто символическое значение различных цветов, показано их влияние на эмоциональное восприятие человека. Установлено назначение и приведены рекомендации по созданию и использованию цветочных композиций.

Досліджено вплив моральних та релігійних уявлень русичів на формування їх фітокультури. Розглянуто особливості використання дикорослих трав, овочевих, зернових і технічних культур та декоративних рослин у фітолікуванні, визначено їх властивості та описано технології приготування різноманітних лікарських засобів. Наведено відомості про використання у народній медицині часнику, моркви, петрушки, цибулі, редьки, квасолі, огірків, вівса, льону, жита, хмелю, меліси, також вміщено оригінальні рецепти приготування водяних відварів, настоїв, мазей для лікування багатьох захворювань. Обгрунтовано перспективність подальших досліджень стародавнього фітомистецтва русичів у історичному, медичному, філософському, культурологічному та мистецтвознавчому аспектах.

Исследовано влияние моральных и религиозных представлений русичей на формирование их фитокультуры. Рассмотрены особенности использования дикорастущих трав, овощных, зерновых и технических культур, а также декоративных растений в фитолечении, рассмотрены их свойства и описаны технологии приготовления различных лекарственных средств. Приведены данные об использовании в народной медицине чеснока, моркови, петрушки, лука, редьки, фасоли, огурцов, овса, льна, ржи, хмеля, мелисы, а также включены оригнальные рецепты приготовления водяных отваров, настоев, мазей для лечения многих заболеваний. Обоснована перспективность дальнейших исследований древнего фитоискусства русичей в историческом, медицинском, философском, культурологическом и искусствоведческом аспектах.

Досліджено один із найбільш поширених магічних методів лікування населення Слобідської України XIX - початку ХХ ст. - замовляння, які були активним складником народної традиції населення. Ми констатуємо, що більшість замовлянь як елемент архаїчної духовної культури посідають окреме місце серед фольклорних жанрів. Вони досить різноманітні за формою. Ми зазначаємо, що у багатьох текстах замовлянь Слобідської України ХIХ - початку ХХ ст. виразно виступають елементи давніх язичницьких вірувань. За своїми функціями замовляння можуть розглядатися саме як язичницькі молитви. Значна кількість текстів замовлянь відображають народні уявлення про хвороби та методи їх лікування.