Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних детермінант економічної культури особистості. В даному контексті економічну культуру особистості розглянуто як результат процесу її економічної соціалізації. Увагу приділено проблемам цінностей і цінносних орієнтацій як ядра економічної культури. Запропоновано модель цілісного багатоаспектного аналізу ціннісних орієнтацій особистості. Наведено результати емпіричного дослідження соціально-психологічних детермінант економічної культури студентської молоді.

Розглянуто теоретико-методологічні підходи до визначення й аналізу економічної поведінки. Визначено регулятивні функції інституту владності щодо економічної поведінки суб'єкта. Висвітлено поняття освіти як важливий соціокультурний фактор формування економічної поведінки індивіда. Особливе місце відведено проблемам удосконалення інституційних змін як способу позитивного впливу на економічну поведінку.

Рассмотрены теоретические и методологические подходы к определению и анализу экономического поведения. Определены регулятивные функции института власти относительно экономического поведения субъекта. Освещено понятие образования как важный социокультурный фактор формирования экономического поведения индивида. Особое место занимают проблемы усовершенствования институционных изменений как способ позитивного влияния на экономическое поведение.

Досліджено механізми формування економічної поведінки під впливом таких соціальних факторів, як ментальність та релігія. За критерієм рентоорієнтації та ступенем адаптації типологізовано економічну поведінку. Розглянуто соціально-економічний механізм адаптації до ринкового середовища зв умов інституціональних перетворень. Розкрито механізм співіснування формальних і неформальних інститутів на певній території. Систематизовано неекономічні чинники, що обумовлюють темпи розповсюдження ефективних типів економічної поведінки в процесі інституційних перетворень. Проаналізовано зміст еволюційних і революційних інституціональних змін з урахуванням динаміки економічної поведінки. Виявлено економічну поведінку суб'єктів господарювання на основних ринках: споживчому, фінансовому та на ринку праці.

Вперше проаналізовано економічну культуру особистості в соціально-психологічному аспекті, розроблено концептуальну модель цієї культури, в основі якої визначено соціальний образ "людини економічної". Обгрунтовано структурно-функціональну модель соціального образу людини ринкової економіки, в якій системотвірною характеристикою є підприємливість. Проаналізовано рівень сформованості цієї культури студентів та виявлено її основні типи з зазначенням їх особливостей на підставі змістового аналізу структурних компонентів соціального образу "людини підприємливої" та визначено особливості їх конфігурації в структурній цілісності. Набули подальшого розвитку уявлення про вплив соціально-демографічних чинників на рівень сформованості економічної культури студентів.

Проаналізовано теоретичні засади організаційної культури (ОК) в контексті сучасної парадигми менеджменту. Увагу приділено методичним і методологічним аспектам діагностування ОК. Проведено порівняльний аналіз сучасних методик діагностування ОК підприємств. Охарактеризовано сучасний стан і тенденції розвитку харчової промисловості на Житомирщині. Розглянуто корпоративний кодекс як інструмент формування ОК. Показано можливості використання системи поширення знань в процесі формування ОК вітчизняних підприємств харчової промисловості.

Досліджено динаміку економічних цінностей за умов сучасних ринкових трансформацій. Розглянуто проблему ролі політичних міфів у формуванні економічної культури. Спираючись на аналіз соціологічних даних, розкрито зв'язок цінностей і ціннісних орієнтацій із рівнем економічної культури. Запропоновано визначення поняття "економічна культура".

Досліджено механізми формування економічної поведінки під впливом таких соціальних факторів, як ментальність і релігія. За критерієм рентоорієнтації та ступеня адаптації типологізовано економічну поведінку. Показано соціально-економічний механізм адаптації до ринкового середовища за умов інституційних перетворень. Розкрито механізм співіснування формальних і неформальних інститутів на певній території. Систематизовано неекономічні чинники, що обумовлюють темпи розповсюдження ефективних типів економічної поведінки у процесі інституційних перетворень. Проаналізовано зміст еволюційних і революційних інституціональних змін з урахуванням динаміки економічної поведінки. Виявлено та розкрито економічну поведінку суб'єктів господарювання на основних ринках: споживчому, фінансовому та на ринку праці.

Здійснено порівняння розуміння особистості та детермінант її поведінки в психологічній, економічній, соціальній, політичній науках. Вявлено гендерні відмінності в уявленнях молоді про успіх. Проаналізовано вплив соціально-економічного статусу сім'ї на виховання особистості підлітка. Проведено соціально-економічний аналіз економічної свідомості як соціокультурного фактора модернізації українського суспільства. Розкрито психологічні особливості фінансових та елітарних домагань особистості. Охарактеризовано механізм ідентифікації в структурі взаємозв'язку антиципації та життєвої компетентності особистості. Виявлено особливості ціннісно-орієнтаційного самовизначення осіб, які психологічно тяжіють до бідності, економічного самовизначення сільської та міської молоді. Розглянуто психолого-економічні аспекти діяльності організацій, психологічні чинники успішності професійної діяльності за умов конкурентного середовища. Описано психологічні детермінанти ставлення до грошей. Досліджено взаємозв'язок між оцінкою студентами функціональної ролі грошей та їх соціально-економічними характеристиками. Проаналізовано соціально-психологічні аспекти дії рекламних комунікацій, соціально-психологічні чинники споживчої поведінки індивіда.

Досліджено проблему економічної соціалізації як процес входження підростаючої особистості в економічну сферу суспільства, формування у неї економічного мислення, процес інтеріоризації нової реальності, що включає пізнання економічної дійсності, засвоєння економічних знань, набуття навичок економічної поведінки. Відмічено, що підлітки вступають в економічне життя, не маючи необхідних знань і навичок, що може створити серйозні проблеми. Зважаючи на низку наукових досліджень варто відмітити деякі особливості сучасних підлітків: прагматичність, самостійність, більшість із них пов'язує гроші з витратами і підкреслює переваги багатих людей. Вказано на зміну впливу грошей на психологію особистості після досягнення повноліття, але ці зміни не стільки вікові, скільки зумовлені збагаченням людини знаннями, досвідом, трансформацією її поглядів на життя, економіку, багатство, цінності.

Исследована проблема экономической социализации как процесс вхождения подрастающей личности в экономическую сферу общества, как формирование у нее экономического мышления, как процесс интериоризации новой реальности, включающий познание экономической действительности, усвоение экономических знаний, приобретение навыков экономического поведения. Отмечено, что подростки вступают в экономическую жизнь, не имея необходимых знаний и навыков, что может создать серьезные проблемы. Опираясь на ряд научных исследований следует отметить некоторые особенности современных подростков: прагматичность, самостоятельность, большинство из них связывает деньги с расходами и подчеркивает преимущества богатых людей. Указано на смену влияния денег на психологию личности по достижении совершеннолетия, но эти изменения не столько возрастные, сколько обусловлены обогащением человека знаниями, опытом, трансформацией ее взглядов на жизнь, экономику, богатство, ценности.

The problem of economic socialization as the process of joining the rising generation of the individual in the economic sphere of society, as the formation of her economic thinking as a process of internalization of the new reality, including knowledge of economic reality, the acquisition of economic knowledge, skills and economic behavior, and translating them into the surrounding reality through money which is a factor of economic socialization in all stages of its development. It is noted that adolescents enter into economic life, not having the necessary knowledge and skills that can create serious problems. Despite a number of research should be noted some features of modern teenagers: pragmatism, independence, most of them connects with the money spending, and stresses the advantages of rich people. It is indicated to replace the influence of money on the psychology of the individual upon reaching adulthood, but these changes are not so much age as due to enrichment of human knowledge, experience, transforming her views on life, economy, wealth, and values.

Визначено критерії та показники рівнів сформованості економічної культури (ЕК) студентів інженерно-педагогічних спеціальностей ВНЗ. Запропоновано систему відповідних критеріїв та показників ЕК. На основі даних, одержаних під час анкетування, констатовано, що для фахівців ОКР "бакалавр" необхідними є: професійна спрямованість, знання нормативної, довідкової та методичної літератури, наявність певних якостей особистості. Визначено критерії та показники рівнів сформованості ЕК студентів, які подано в таблиці. Підсумовано, що розуміння цілей, завдань професійно-економічної діяльності, теоретична спеціальна підготовка, практична готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності, сформованість професійних якостей - основні критерії, що визначають рівень сформованості ЕК студентів інженерно-педагогічних спеціальностей ВНЗ.

Определены критерии и показатели уровней сформированности экономической культуры (ЭК) студентов инженерно-педагогических специальностей ВУЗ. Предложена система соответствующих критериев и показателей ЭК. На основе данных, полученных в ходе анкетирования, констатировано, что для специалистов ОКУ "бакалавр" требуются: профессиональная направленность, знание нормативной, справочной и методической литературы, наличие определенных качеств личности. Определены критерии и показатели уровней сформированности ЭК студентов, которые представлены в таблице. Подытожено, что понимание целей, задач профессионально-экономической деятельности, теоретическая специальная подготовка, практическая готовность будущего специалиста к профессиональной деятельности, сформированность профессиональных качеств - основные критерии, определяющие уровень сформированности ЭК студентов инженерно-педагогических специальностей ВУЗ.

The article analyzes the main criteria and indices of the levels of forming economical culture of students of engineering and pedagogical specialties. The author suggests the system of corresponding criteria and indices of economical culture.

Висвітлено надзвичайно важливу тему формування економічної культури студентської молоді. З'ясовано, що включення особистості в систему економічних відносин відбувається по-різному в залежності від її індивідуальних психологічних особливостей, вікової, статевої, професійної, етнічної ідентичності, соціально-економічного статусу, регіональної належності тощо. Визначено, що економічна культура особистості формується в процесі економічної соціалізації, шляхом засвоєння людиною економічних цінностей суспільства, які втілені в нормативному образі "людини економічної". Підкреслено, що нормативним каноном "людини економічної" ринкової економіки є підприємливий тип людини. Виділено загальні риси підприємливого типу особистості, створено його структурно-функціональну модель. Виокремлено два типи економічної культури студентської молоді: "культура економічної активності" та "культура економічної пасивності". Запропоновано тренінг з формування соціально-психологічних якостей особистості, необхідних для успішної економічної діяльності за умов ринкової економіки.

Розглянуто економічну культуру як систему економічних цінностей суспільства, що є відображенням певних історичних соціально-економічних умов і визначаються відповідним образом "людини економічної", який імпліцитно несе в собі кожна історична економічна культура. Образ "людини економічної" є нормативним еталоном економічно успішної людини. Визначено, що економічна культура особистості є системою психолого-економічних якостей, яка формується в процесі економічної соціалізації завдяки інтеріоризації ціннісного змісту "людини економічної". Доведено існування рівнів економічної культури особистості, які визначаються взаємодією двох складових процесу економічної соціалізації: з одного боку, особливостями економічних цінностей суспільства, з іншого - особливостями мотиваційно-потребової системи індивіда. Виділено два типи економічної культури особистості: "культура економічної активності" і "культура економічної пасивності". Встановлено, що особливості типу культури зумовлені соціально-економічними умовами соціалізації особистості та визначаються віковими стадіями розвитку.

Виділено такі структурні компоненти економічної свідомості, як економічні емоції та почуття, що виникають за умов переживання людиною економічних процесів, перцептивна сфера економічної поведінки, економічні уявлення та економічне мислення і вольові компоненти економічної свідомості (економічні норми, економічний інтерес, економічний вчинок, економічна діяльність). Виявлено, що різниця в економічній поведінці західної людини і нашого співвітчизника вимагає вивчення економічної поведінки з урахуванням культури, менталітету, соціального спадку, а трансформація економіки в ринкову порушує перед економічною психологією низку актуальних питань, пов'язаних з економічною поведінкою, економічною соціалізацією й адаптацією різних шарів населення. Досліджено, що поведінка та настанови, що впливають на формування економічної свідомості, є наслідком емоційної динаміки раннього дитинства. Виявлено, що тип реагування на ті чи інші стимули соціально-економічного простору передається батьками дітям у вигляді настанов та взірців, що реалізуються в економічних сценаріях, а фінансовий успіх особистості є найчастіше наслідком формування психологічної готовності бути економічно незалежним.

Обгрунтовано необхідність дослідження економічної поведінки суб'єктів господарювання за умов ринкової трансформації економіки України з точки зору нової інституціональної теорії, визначено вплив інституціональних змін на економічну поведінку суб'єктів господарювання.

Досліджено природу й особливості пасіонарного чинника суспільно-економічного розвитку, сформовано механізм та визначено проблематику взаємної залежності пасіонарних здібностей людини з її підприємницьким потенціалом як чинника економічного зростання; оцінено тісноту та напрямок взаємної парної кореляції рівня пасіонарності особистості з індексом її підприємницьких здібностей, побудовано апроксимовану функцію зв'язку показників рівня пасіонарності та заповзятливості; зроблено теоретичні узагальнення щодо гіпотези про економічну складову пасіонарних проявів у поведінці людини.

Проведено теоретично-практичний аналіз проблеми взаємозв'язку економічних і культурних чинників у ситуації сучасного соціально-економічного простору й обгрунтовано необхідність врахування впливу культурних чинників на економічну діяльність.

Розкрито наявні в науковій літературі підходи до визначення понять «економічне мислення» й «економічна культура». Узагальнено, що враховуючи специфіку вчительської праці та вимоги, висунуті до особистості випускника географічного факультету педагогічного ВНЗ, «культура економічного мислення» – це соціально обумовлений рівень розвитку особистості майбутнього вчителя географії, що поєднує в собі такі компоненти: спеціальні економічні знання; якості економічного мислення та свідомості, економічну поведінку.

Раскрыты существующие в научной литературе подходы к определению понятий «экономическое мышление» и «экономическая культура». Обобщено, что учитывая специфику учительского труда и требования, предъявляемые к личности выпускника географического факультета педагогического ВУЗ, «культура экономического мышления» - это социально обусловленный уровень развития личности будущего учителя географии, который объединяет в себе следующие компоненты: специальные экономические знания, качества экономического мышления и сознания, экономическое поведение.

Disclosed in the existing scientific literature approaches to the definition of " economic thinking" and "economic culture". Generalized that given the specificity of the teaching profession and the requirements for the individual graduate geographical faculty of the university, the "culture of economic thinking " - is due to the level of development of social personality future teacher of geography , which combines the following components: special economic knowledge, the quality of economic thinking and consciousness economic behavior.

Відображено еволюційний розвиток наукової думки щодо визначення змісту і сутності економічної поведінки споживачів. Систематизовано головні положення стосовно характеристики особливостей поведінки споживачів на ринку туристичних послуг із позицій класичної економічної теорії, інституціональної школи, теорії мотивації споживачів тощо. Наголошено на необхідності систематичних маркетингових досліджень з метою обрання ефективних засобів впливу на формування поведінки споживачів туристичних послуг.

Розглянуто актуальні проблеми аналізу та регулювання опортуністичної поведінки суб'єктів господарювання в ринковій економіці. Сформульовано цілісний понятійно-категоріальний апарат дослідження, наведено дефініції опортуністичної поведінки в економічному, соціальному, політичному, психологічному та філософському аспектах, розкрито передумови опортунізму. Розкрито методологічні особливості інституціонального аналізу, представленого трьома основними течіями: "старим" інституціоналізмом, новою інституціональною теорією, неоінституціоналізмом. Розроблено концепцію обмеження опортуністичної поведінки суб'єктів господарювання ex ante та ex post в системі принципал - агент. Досліджено формальні та неформальні інститути регулювання опортуністичної поведінки індивідів. Розкрито механізми ендогенного й екзогенного опортунізму в системі взаємодії суб'єктів господарювання, а також опортунізму на макрорівні, представленого гіпертрофованими формами, такими як корупція, зловживання політиками та чиновниками владою або службовим становищем в особистих цілях, посадові злочини, тіньова економіка. Запропоновано метод класифікації опортунізму суб'єктів господарювання в трансакціях. Встановлено основні хпрактеристики та соціально-економічні наслідки опортуністичної поведінки суб'єктів господарювання.

Вивчено соціально-психологічні чинники економічного самовизначення студентської молоді. Теоретично обгрунтовано, методичні засади та результати емпіричного дослідження із зазначеної проблеми. Виокремлено загальнонауковий, філософський, соціологічний та психологічний підходи до розуміння сутності економічного самовизначення особистості. Проаналізовано соціально-психологічні чинники, що впливають на економічне самовизначення студентської молоді. Створено й обгрунтовано структурно-функціональну модель соціально-психологічних чинників економічного самовизначення студентської молоді. Обгрунтовано зміст та розглянуто структуру економічного самовизначення студентської молоді, що складається з когнітивного, афективного та конативного компонентів. Виявлено значущі змістові характеристики структурних компонентів економічного самовизначення. Визначено фактори, що визначають зміст економічного самовизначення з певною конфігурацією структурних складових. Виділено типи студентів за змістовими показниками структурних компонентів економічного самовизначення. Встановлено вплив соціально-демографічних і професійно-організаційних та індивідуально-психологічних чинників на рівень розвитку змістових характеристик структурних компонентів економічного самовизначення студентської молоді. Розроблено програму економіко-психологічного активного навчання з розвитку економічного самовизначення студентської молоді.