Охарактеризовано основні етапи історії розвитку світової художньої культури та найвагоміші культурні здобутки української художньої культури XVIII ст. на новій методологічній основі. Висвітлено питання, пов'язані з релігійною культурою цього періоду.

Охарактеризованы основные этапы истории развития мировой художественной культуры и наиболее значительные культурные достижения украинской художественной культуры XVIII в. на новой методологической основе. Освещены вопросы, связанные с религиозной культурой этого периода.

Розглянуто питання філології, історії, теорії та історії культури, мистецтвознавства. Висвітлено семантику концепту "страх" в українських повістях М.Гоголя та оповіданнях американських письменників В.Ірвінга і Н.Готорна. Проаналізовано роль вчених Ніжинської вищої школи в археологічних дослідженнях Лівобережної України у другій половині ХІХ - першій третині ХХ ст., визвольну діяльність польської диверсійної організації "Вахлярж" у 1941 - 1942 рр. Описано специфіку орнаментальних елементів у композиціях північнополіських народних ікон, просторові особливості архітектури доби сталізнізму в Україні у 1920 - на початку 1950-х рр. Розглянуто проблеми сучасної державної культурної політики у контексті глобалізаційних процесів.

Рассмотрены вопросы филологии, истории, теории и истории культуры, искусствоведения. Освещена семантика концепта "страх" в украинских повестях Н.Гоголя и рассказах американских писателей В.Ирвинга и Н.Готорна. Проанализированы роль ученых Нежинской высшей школы в археологических исследованиях Левобережной Украины во второй половине ХІХ - первой трети ХХ ст., освободительная деятельность польской диверсионной организации "Вахлярж" в 1941 - 1942 гг. Изучены специфика орнаментальных элементов в композициях северно-полесских народных икон, пространственные особенности архитектуры периода сталинизма в Украине в 1920 - начале 1950-х гг. Рассмотрены проблемы современной государственной культурной политики в контексте глобализационных процессов.

Розглянуто питання науки, мистецтва, літературознавства, історії України. Проаналізовано розвиток нанофізики та нанотехнологій, описано метод сканувальної тунельної мікроскопії, принцип атомного монтажу, спосіб виготовлення нанотрубок. Наведено порівняльну характеристику генетичного матеріалу хромосом за умов вегетативної та статевої репродукції. Висвітлено проблеми українсько-турецьких взаємовідносин у XVII - XVIII ст., питання історії тероризму, розкрито причини його проявів. Проаналізовано наукову діяльність і творчість визначних українських діячів науки та культури, зокрема, математика, археолога та історика А.С.Бугая, поетеси, драматурга, прозаїка Лесі Українки.

Рассмотрены вопросы науки, искусства, литературоведения, истории Украины. Проанализированы развитие нанофизики и нанотехнологий, метод сканирующей тоннельной микроскопии, принцип атомного монтажа, способ изготовления нанотрубок. Приведена сравнительная характеристика генетического материала хромосом в условиях вегетативной и половой репродукции. Освещены проблемы украинско-турецких взаимоотношений в XVII - XVIII ст., вопросы истории терроризма, раскрыты причины его проявлений. Проанализированы научная деятельность и творчество известных украинских ученых и литературоведов, в частности, математика, археолога и историка А.С.Бугая, поэтессы, драматурга, прозаика Леси Украинки.

Изложена история европейской культуры. Рассмотрена каждая эпоха в истории культуры (античности, средневековья, Возрождения, Просвещения) как этапы становления современного человека во всем богатстве и сложности его внутреннего мира. Приведены выдержки из произведений Г.С.Кнабе "Основы общей теории культуры", С.С.Аверинцева "Древнегреческая поэтика и мировая литература", А.Ф.Лосева "Двенадцать тезисов об античной культуре", А.Я.Гуревича "Исторический синтез и школа "Анналов", Дж. Реале и Д.Антисери "Звездная философия от истоков до наших дней. Движение романтизма и его представители", А.Ф.Меня "Разум и исступления масс", З.Фрейда "Будущее одной иллюции". Предложена хронологическая таблица исторических событий, начиная с периода организации первой Олимпиады (776 г.) до настоящего времени.

Висвітлено основні аспекти розвитку світової та української культури від первісного суспільства до сьогодення. Визначено основні тенденції поступу освіти, науки, літератури, образотворчого мистецтва за даний період. Проаналізовано особливості розвитку культури первісного суспільства, цивілізацій стародавнього Сходу, середньовіччя (Европи, Візантії, ісламського світу), епохи Відродження та Реформації, Нового часу. Розглянуто особливості европейської культури ХІХ та ХХ ст.

Освещены основные аспекты развития мировой и украинской культуры от первобытного общества до настоящего времени. Определены основные тенденции развития образования, науки, литературы, изобразительного искусства за данный период. Проанализированы особенности развития культуры первобытного общества, цивилизаций древнего Востока, средневековья (Европы, Византии, исламского мира), эпох Возрождения и Реформации, Нового времени. Рассмотрены особенности европейской культуры ХІХ и ХХ вв.

Розглянуто питання філології, теорії та історії культури, мистецтвознавства. Описано образ Ісуса Христа в поезії барокового поета другої половини XVII ст. І.Величковського, народну ікону в контексті взаємодії релігії та національної культури. Проаналізовано лексичні та семантичні показники експресивності слова. Висвітлено історію книгодрукування у Новгород-Сіверському, розвиток монументального, декоративно-ужиткового мистецтва в полкових містах XVII - XVIII ст. на прикладі Ніжина, кобзарське мистецтво як джерело національної самосвідомості українського народу, зокрема на Полтавщині.

Рассмотрены вопросы филологии, теории и истории культуры, искусствоведения. Описаны образ Иисуса Христа в поэзии бароккового поэта второй половины XVII ст. И.Величковского, народная икона в контексте взаимодействия религии и национальной культуры. Проанализированы лексические и семантические показатели экспрессивности слова. Освещены история книгопечатания в Новгород-Северском, развитие монументального, декоративного искусства в полковых городах XVII - XVIII ст. на примере Нежина, кобзарское искусство как источник национального самосознания украинского народа, в частности на Полтавщине.

Простежено генезу музично-теоретичної думки в Україні XVII ст. Проаналізовано особливості використання традицій та новаторства у творчості українських композиторів ХХ ст. Висвітлено роль освітньої традиції та оточення у формуванні особистості Г.Хоткевича - прозаїка, драматурга, критика, літературо- та мистецтвознавця, композитора, скрипаля та бандуриста, хормейстера, диригента, актора, режисера, етнографа, історика, педагога. У контексті кобзарських традицій України та діаспори розглянуто ансамблевий вид виконавства на бандурі. Охарактеризовано фольклорний ансамбль як історичний і сучасний феномен, а також загальну та професійну культуру як чинники формування національної гуманітарно-технічної еліти.

Прослежен генезис музыкально-теоретической мысли на Украине XVII ст. Проанализированы особенности использования традиций и новаторства в творчестве украинских композиторов ХХ ст. Освещена роль образовательной традиции и окружения в формировании личности Г.Хоткевича - прозаика, драматурга, критика, литературо- и искусствоведа, композитора, скрипача и бандуриста, хормейстера, дирижера, актера, режиссера, этнографа, историка, педагога. В контексте кобзарских традиций Украины и диаспоры рассмотрен ансамблевый вид исполнения на бандуре. Охарактеризованы фольклорный ансамбль как исторический и современный феномен, а также общая и профессиональная культура как факторы формирования национальной гуманитарно-технической элиты.

Висвітлено особливості розвитку культури Чернігівщини в ХІ - першій половині XVII ст. у тісному взаємозв'язку з історичними подіями, які впливали на розвиток архітектури, живопису, скульптури, освіти, зокрема бібліотечної, літописної літератури.

Освещены особенности развития культуры Черниговщины в XI - первой половине XVII ст. в тесной взаимосвязи с историческими событиями, влияющими на развитие архитектуры, живописи, скульптуры, образования, в частности библиотечного, летописной литературы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю702.39 + Ч113(0)

Рубрики:

Толерантність

Історія культури. Історична культурологія. Історія культурологічних вчень

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено розвиток української культури з найдавніших часів до сьогодення у її нерозривному зв'язку та взаємозбагаченні з духовними надбаннями народів Європи. Розкрито активну роль культурної складової у процесах загальноцивілізаційного поступу, зокрема, державотворення в Україні. Розглянуто національний варіант бароко в літературі, театрі та музиці, барокову ікону, портрет, гравюру, стилі архітектурних ансамблів, український мистецький авангард. Проаналізовано сучасні проблеми розвитку національної культури.

Освещено развитие украинской культуры от древности до настоящего времени в ее неразрывной связи и взаимообогащении с духовными достижениями народов Европы. Раскрыта активная роль культурной составляющей в процессах общецивилизационного движения, в частности, построении государства в Украине. Рассмотрены национальный вариант барокко в литературе, театре и музыке, барокковая икона, портрет, гравюра, стили архитектурных ансамблей, украинское авангардное искусство. Проанализированы современные проблемы развития национальной культуры.

Висвітлено основні етапи розвитку культури українського народу - від Київської Русі до початку ХХ ст., історію культури у поєднанні з проблемами становлення нації, державності у контексті національно-визвольного руху, боротьби українського народу за незалежність. Значну увагу приділено питанням розвитку духовної культури і мистецтва, визначним пам'яткам культури.

Освещены основные этапы развития культуры украинского народа - от Киевской Руси до начала ХХ ст., история культуры в сочетании с проблемами становления нации, государственности в контексте национально-освободительного движения, борьбы украинского народа за независимость. Значительное внимание уделено вопросам развития духовной культуры и искусства, выдающимся памяткам культуры.

Досліджено генезу поглядів щодо культури та цивілізації кінця XVIII - XIX ст. та зроблено висновок, що українська філософська думка з кінця XVII ст. пропонує унікальну традицію критики цивілізації, яка базується на християнському світогляді та визначає посередницьку роль філософського мислення між вірою та розумом; умовно її можна назвати культуротворчою. Зазначено, що подальший шлях української філософської думки кінця XIX - початку XX ст. можна характеризувати як послідовне віддалення від цієї парадигми та пошук іншої, що базується на науково-раціональному пізнанні та ідеї прогресу. Запропоновано цю парадигму умовно назвати цивілізаційною.

Проведено системний аналіз культурологічних аспектів художньо-стильової еволюції візуального мистецтва України XX - початку XXI ст. Вперше досліджено специфіку трансчасової причинно-наслідкової реалізації феноменів мистецтва початку та середини XX ст. у 1990 - 2000 рр. Наведено результати культурологічного аналізу суперечливих подій у сфері візуального мистецтва, що відбувалися в Україні в роки незалежності. Проведено порівняльне дослідження розвитку вітчизняного та світового мистецтва. Обгрунтовано необхідність і способи репрезентації на світовому рівні сучасного українського художнього мистецтва. Доведено закономірність виникнення явища нонконформізму, поява якого зумовлена кардинальними суспільними трансформаціями та примусовими деформаціями основоположних традиційно усталених мистецьких понять. Особливу увагу приділено вивченню трансформаційних тенденцій у візуальному мистецтві України на межі XX - XXI ст.

Охарактеризовано становище закладів освіти різних рівнів і наукових установ. Проаналізовано розвиток сценічного мистецтва та кінорадіомовлення за окупаційного режиму, а також стан преси, музеїв і бібліотек. Виявлено, що освіта та молодіжне виховання етнічних німців підпорядковувалися одній меті - формуванню в середовищі українських "фольксдойче" нацистського світогляду. Визначено, що сподівання частини українських діячів відродження культурно-освітньої сфери під німецько-румунською зверхністю виявилися марними, система освіти була зруйнована, а надбання культури зазнали значних духовних і матеріальних збитків.

Визначено основні етапи розвитку концепції культури у творчості С.Л. Франка, які тісно пов'язані з його біографією, світоглядними настановами та полягають у домінуванні цієї концепції в доемігрантський період творчості та критичному переосмисленні в період еміграції. Поглиблено розуміння впливу окремих представників західноєвропейської та російської філософсько-культурологічної думки на концепцію культури письменника. Вивчено релігійне підгрунтя концепції С.Л. Франка, яке походить від релігійного світогляду мислителя. Досліджено аксіологічний, антропологічний та соціальний виміри концепції, які втілюються в її тлумаченні як сукупності абсолютних цінностей, а також в антиномічній єдності культури, особистості та суспільства. Обгрунтовано зв'язок концепції культури з онтологічними та гносеологічними елементами інтелектуальної спадщини письменника, що уможливило її реконструкцію в контексті цих елементів.

Уточнено уявлення давніх скандинавів щодо просторового навантаження потойбічності на основі семантики поховальної споруди. Розглянуто динаміку змін в образних утіленнях смерті та потойбічності на прикладах пам'яток архаїчного мистецтва. Проаналізовано міфологічні персонажі, пов'язані зі смертю та потойбічністю, простежено їх генезу від ідеології бронзової доби до образів еддичних текстів. Розкрито образ Змія-Дракона як символа потойбічності на півночі Європи, що є архаїчним і пронизує світоглядну картину та пам'ятки матеріальної культури даного регіону впродовж тривалого часу. Проведено системний аналіз концептів давньоскандинавської світоглядної парадигми, з урахуванням етнічних і міграційних процесів.

Розглянуто історію формування освіти та її становище у Середні віки: піднесення Європи за рахунок поступово всеохоплювальної жаги до знань і прагнення незалежності від церковних настанов; рівневу структуру середньовічної освіти; найвідоміші університети тих часів, що були джерелом до струменю людської думки та усвідомлення власної особистості; наукові уявлення епохи Середньовіччя.

Проаналізовано погляди О. Ф. Лосєва на походження, сутність та історичну роль культури Відродження, яка визначається філософом як закономірний етап розвитку європейської культури. Розглянуто уявлення О. Ф. Лосєва про філософські, естетичні, етичні, релігійні, суспільні засади ренесансної культури, відзначено її позитивні та негативні риси, наслідки розвитку ренесансного світобачення в подальшому історичному формуванні культури.

Висвітлено питання етнокультури в культурологічній підготовці майбутніх фахівців-аграрників. Проаналізовано особливості народно-традиційної культури, національного характеру та ментальності українців. Розглянуто проблеми етнопсихології та мови української нації. Увагу приділено питанням ролі народного календаря у сільськогосподарській діяльності.

Вперше в українській філософії проаналізовано вплив архетипів культури на формування стереотипних уявлень про чоловіче та жіноче у міфологічній свідомості пращурів сучасних українців. Висвітлено особливості репрезентації архетипів у гендерних стереотипах, притаманних культурі Київської Русі, а також гуманістичній, бароковій та просвітницькій культурним традиціям. Розглянуто проблеми характеру впливу архетипів на відображення фемінного та маскулінного у модерному та постмодерному філософському, літературному, культурологічному та політичному дискурсах.