Розглянуто проблему психологічного забезпечення адаптації дітей до організованої навчальної діяльності. Визначено й охарактеризовано різні рівні дослідження феномена адаптації: фізіологічний, функціонально-психологічний і соціально-психологічний. Обгрунтовано методику та психолого-педагогічні умови успішної адаптації дитини до навчальної діяльності та розроблено заходи щодо запобігання формуванню та розвитку негативних явищ у психіці дітей - порушень психічної рівноваги, виникнення емоційної нестійкості, втрати інтересу до навчання.

Рассмотрена проблема психологического обеспечения адаптации детей к организованной учебной деятельности. Определены и охарактеризованы различные уровни исследования феномена адаптации: физиологический, функционально-психологический и социально-психологический. Обоснованы методика и психолого-педагогические условия успешной адаптации ребенка к учебной деятельности и средства предупреждения формирования и развития негативных явлений детской психики - нарушений психического равновесия, возникновения эмоциональной неустойчивости и потери интереса к обучению.

Розкрито теоретичні засади економічної грамотності, її сутність, педагогічну структуру, компоненти, фактори розвитку й формування. Проаналізовано стан економічної грамотності в практиці виховання дітей дошкільного віку. Описано соціально-економічні передумови економічного виховання дітей у дошкільному закладі. Висвітлено методику формування економічної грамоти у дітей дошкільного віку, методику підготовки педагога-вихователя до економічного виховання дітей дошкільного віку.

Раскрыты теоретические основы экономической грамотности, ее сущность, педагогическая структура, компоненты, фактора ее развития и формирования. Проанализировано состояние экономической грамотности в практике воспитания детей дошкольного возраста. Описаны социально-экономические предпосылки экономического воспитания детей в дошкольном заведении. Освещены методика формирования экономической грамоты в детей дошкольного возраста, методика подготовки педагога-воспитателя к экономическому воспитанию детей дошкольного возраста.

Розглянуто науково-теоретичні засади, зміст, завдання, форми, засоби, методи та прийоми ознайомлення дітей дошкільного віку з предметним довкіллям. Наведено рекомендації щодо використання методів спостереження, екскурсії-огляду, розглядання предметів і бесіди про них, а також дидактичної гри у виховному процесі. Розкрито особливості становлення особистості дошкільника у предметно-розвивальному середовищі дошкільного закладу. Обгрунтовано принципи взаємовідносин дітей і дорослих у сучасному освітньому просторі. Розкрито значення стосунків з однолітками як чинників формування уявлень про соціальний і предметний світ. Запропоновано методики ознайомлення дітей з якостями та властивостями предметів, правилами пожежної безпеки та дорожнього руху. Проаналізовано багатовекторність дитячих стосунків, шляхи соціалізації дитини та ставлення соціуму до дитинства. Висвітлено питання формування у дітей дошкільного віку патріотичних почуттів, основ національної свідомості й економічної культури.

Рассмотрены научно-теоретические основы, содержание, задачи, формы, средства, методы и приемы ознакомления детей дошкольного возраста с предметным миром. Даны рекомендации по использованию методов наблюдения, обзорной экскурсии, рассматривания предметов и беседы о них, а также дидактической игры в воспитательном процессе. Раскрыты особенности становления личности ребенка в предметно-развивающей среде дошкольного учреждения. Обоснованы принципы взаимоотношения детей и взрослых в современном образовательном пространстве. Раскрыто значение отношений с ровесниками как фактора формирования представлений о социальном и предметном мире. Приведены методики ознакомления детей с качествами и свойствами предметов, а также правилами пожарной безопасности и дорожного движения. Проанализирована многовекторность детских отношений, пути социализации ребенка и отношение социума к детству. Освещены вопросы формирования у детей дошкольного возраста патриотических чувств, основ национального сознания и экономической культуры.

Обгрунтовано особистісно орієнтовану методику виховання емоційно-ціннісного ставлення до природи в дітей старшого дошкільного віку, а також критерії сформованості та типи прояву цієї якості як показника екологічної вихованості старших дошкільників. Уточнено суть поняття "емоційно-ціннісне ставлення до природи" стосовно вікових особливостей старших дошкільників. Удосконалено принципи конструювання особистісно орієнтованої методики виховання, а також визначення кількісних та якісних характеристик емоційно-ціннісного ставлення до природи в дітей старшого дошкільного віку.

Досліджено питання екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки. Розкрито теоретико-методологічні засади даного виховання. Визначено роль і місце авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку. Обгрунтовано педагогічні умови, розроблено й апробовано експериментальну методику використання авторської казки у процесі екологічного виховання дітей, визначено її етапи та зміст кожного з них. Дослідно-експериментальним шляхом доведено ефективність використання авторських казок у процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Досліджено проблеми наступності та шляхи її розв'язання в ознайомленні з природою дітей віком 6 і 7 років за умов діяльності навчально-виховного комплексу "школа - дитячий садок". Визначено напрями реалізації наступності, обгрунтовано організаційно-педагогічні умови її забезпечення в ознайомленні з природою старших дошкільників і молодших школярів із врахуванням специфіки діяльності комплексу. Розроблено й обгрунтовано наскрізну програму, систему методичного забезпечення природопізнавальної діяльності дітей, зміст і форми організаційно-методичної роботи з педколективом та батьками. Доведено, що ефективність реалізації наступності досягається шляхами ускладнення і розширення змісту програмового матеріалу для першого класу в наскрізній програмі, спрямованістю змісту і форм організаційно-методичної роботи з педколективом та підвищення готовності вихователів і вчителів до реалізації наступності, урізноманітненням роботи з батьками, єдністю методичного забезпечення процесу ознайомлення з природою дітей зазначеного віку відповідно до особливостей їх психічного розвитку. Доведено необхідність залучення батьків до розв'язання освітньо-виховних завдань, створення розвиваючого природного середовища.

Уперше в контексті переходу на новий зміст освіти виокремлено складові здійснення наступності у формуванні цілісного сприйняття природи "на стиках" ланок освіти та в кожній з них. Виявлено та систематизовано сукупність дидактичних (змістових і процесуальних) умов формування у старших дошкільників і молодших школярів такого сприйняття. Апробовано та запропоновано для втілення в освітню практику методику здійснення наступності під час формування в учнів першого класу цілісного сприйняття природи. Проаналізовано дидактичні положення та розкрито механізми ознайомлення старших дошкільників і молодших школярів зі зв'язками в природі відповідно до ієрархічного принципу її будови, зокрема, видів зв'язків у природі на рівнях організму, популяції, угруповання.

Розкрито соціально-економічну й науково-педагогічну суть економічного виховання. Розроблено концептуальну модель підготовки фахівця вищого педагогічного навчального закладу, спрямовану на забезпечення економічної компетентності педагога-вихователя дошкільної освіти. Визначено шляхи його підготовки до економічного виховання дітей; організацію економічної підготовки як науково-педагогічного процесу набуття студентом економічних знань, умінь, ціннісних орієнтацій; забезпечення економічної готовності як результат засвоєння науково-методичних засад; актуалізацію системи ціннісно-мотиваційної орієнтації майбутніх спеціалістів дошкільної освіти до роботи з сім'єю дошкільника. Теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано ефективність економічної інформації у формуванні економічної грамоти та визначено вплив її обсягу на формування економічної компетентності майбутнього спеціаліста дошкільної освіти. На основі аналізу соціально-культурного становлення особистості обгрунтовано поняття економічних уявлень, економічної грамоти, навчальної й побутової економічної діяльності. Удосконалено навчальний курс "Організація та керівництво дошкільним вихованням в Україні" з метою актуалізації економічної підготовки педагога-вихователя дошкільного закладу. Розроблено експериментальні навчальні програми спецкурсу і спецпрактикуму.

Науково обгрунтовано та розроблено експериментальну методику формування ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва, визначено його критерії та рівні сформованості у дітей старшого шкільного віку. Запропоновано оптимальні шляхи, висвітлено етапи формування ціннісного ставлення до природи засобами мистецтва та визначено педагогічні умови ефективності процесу формування у старших дошкільників даного ставлення.

Висвітлено завдання та особливості організації природничо-математичної освіти (ПМО) дошкільників, побудови навчального та інтеграційних процесів у дошкільних навчальних закладах. Розглянуто питання формування елементів логічного мислення в дошкільників, естетики природничо-математичних наук. Описано основні форми та педагогічні технології ПМО дошкільників.

Описано наявні в літературі та виявлені в ході власних досліджень загальні особливості дитячого експериментування. Висвітлено зміст і завдання природничо-наукових дослідів та експериментів, розкрито основні методичні вимоги щодо організації експериментально-дослідницької діяльності в ДНЗ. Простежено вікову динаміку становлення навичок експериментування дітей перших семи років життя.

Досліджено стан проблеми науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об'єктами природно-предметного довкілля у філософській, психолого-педагогічній науці та сучасній освітній практиці. Визначено принципи, організаційно-педагогічні умови ознайомлення дошкільників з об'єктами довкілля, які стали засадами проектування змісту, методів і форм навчального процесу. Розроблено й апробовано модель цілісної пояснювально-перетворювальної стратегії, яка базується на синтезі трьох підходів - діяльнісного, компетентнісного й інтегрованого. Здійснено експериментальну перевірку моделі науково-практичного оволодіння старшими дошкільниками об'єктами природно-предметного довкілля, що дозволяє обгрунтувати її ефективність.

Окреслено напрямки поглядів В. О. Сухомлинського на природу як один з провідних засобів загального розвитку дитини, визначено доцільний змістовий матеріал з його праць, який можуть досліджувати студенти під час написання курсових і дипломних робіт, а викладачі - використовувати методики викладання природознавства ВНЗ в процесі теоретичної та практичної підготовки майбутніх вчителів початкової ланки освіти. Наголошено, що мозок дитини – найцінніша, найтонша, найбільш чутлива мисляча матерія, що є у природі.

Очерчены направления взглядов В. А. Сухомлинского на природу как один из ведущих средств общего развития ребенка, определен целесообразный содержательный материал из его трудов, который могут исследовать студенты при написании курсовых и дипломных работ, а преподаватели - использовать методики преподавания природоведения в ВУЗ в процессе теоретической и практической подготовки будущих учителей начального звена образования. Отмечено, что мозг ребенка – самая ценная, самая тонкая, чувствительная мыслящая материя, которая есть в природе.

The directions of V. O. Sukhomlyns’kyi’s views to the nature as one of the leading means of general development of a child are outlined in the article, reasonable substantive material from his works, which can be studied by students when writing theircourse and diploma projects, and by teachers of methods of teaching of natural history in higher educational institutions in the process of theoretical and practical preparation of the future teachers of primary classes.

Проаналізовано й узагальнено погляди Н. Лубенець на виховання дітей дошкільного віку. З'ясовано, що теоретичні положення, розроблені педагогом, відіграли важливу роль у становленні суспільного дошкільного виховання в Україні, окреслили перспективи його розвитку. Зосереджено увагу на поглядах Н. Лубенець щодо мети дошкільного виховання, сприяння розвитку індивідуальності дошкільника та потенційних здібностей дітей раннього віку, особливостей їх фізичного здоров'я. Наголошено, яке значення педагог надавала праці у вихованні та навчанні дошкільнят, питанню готовності дітей до навчання. Зазначено, що на відміну від багатьох педагогів, які відстоювали необхідність суспільного дошкільного виховання, але не пропонували правильного рішення щодо того, хто ж повинен створювати дитячі садки, Н. Лубенець хоч для початку і надавала важливого значення в цій діяльності благодійним товариствам, проте основну відповідальність за організацію дошкільної справи поклала на державу. Констатовано, що її прогресивні погляди на виховання дошкільників є актуальними і сьогодні.

Проанализированы и обобщены взгляды Н. Лубенец на воспитание детей дошкольного возраста. Выяснено, что теоретические положения, разработанные педагогом, сыграли важную роль в становлении общественного дошкольного воспитания в Украине, наметили перспективы его развития. Сосредоточено внимание на взглядах Н. Лубенец, касающихся цели дошкольного воспитания, содействия развитию индивидуальности дошкольника и потенциальных способностей детей раннего возраста, особенностей их физического здоровья. Отмечено, какое значение педагог придавала труду в воспитании и обучении дошкольников, вопросу готовности детей к обучению. Отмечено, что в отличие от многих педагогов, которые отстаивали необходимость общественного дошкольного воспитания, но не предлагали правильного решения относительно того, кто должен создавать детские сады, Н. Лубенец хотя для начала и придавала важное значение в этой деятельности благотворительным обществам, однако основную ответственность за организацию дошкольного дела положила на государство. Констатировано, что ее прогрессивные взгляды на воспитание дошкольников актуальны и сегодня.

Views on education of children under school age of N. Lubenets are analyzed and generalized in the article. It is found out that theoretical principles, developed by the educator, played an important role in forming the public preschool education in Ukraine and outlined the prospects for its development. It is emphasized, that her progressive views on education of chidren under school age are actual up to this time.

Доведено актуальність навчання дітей дошкільного віку краєзнавства. Краєзнавство визначено як комплекс наукових дисциплін, різних за змістом та методами дослідження, який забезпечує наукове, всебічне вивчення рідного краю. Презентовано авторську програму "Ознайомлення дошкільників з рідним краєм та елементи туризму в дитячому садку", за якою працював дошкільний навчальний заклад № 659 м. Києва, з п'яти основних блоків: "Природа і ми", "Природа космосу", "Вивчаємо історію", "Цікава географія", "Навчаємося туризму". Охарактеризовано кожний із зазначених блоків. Виокремлено складові формування у дошкільнят любові й дбайливого ставлення до природи: емоційно-позитивне ставлення, надання відповідних знань, організація практичної діяльності дітей. На схемі розкрито модель краєзнавчо-туристської діяльності з дітьми дошкільного віку, на основі якої запропоновано створити типову модель даної діяльності й на її основі будувати місцеві програмами ознайомлення дітей з рідним краєм.

Наведено результати діагностичного дослідження особливостей мотиваційної сфери майбутніх вихователів. Вказано шляхи використання результатів діагностики під час побудови системи роботи з вивчення дисципліни "Основи природознавства із методикою ознайомлення дітей із природою".

Приведены результаты диагностического исследования особенностей мотивационной сферы будущих воспитателей. Указаны пути использования результатов диагностики при построении системы работы по изучению дисциплины "Основы природоведения с методикой ознакомления детей с природой".

The article deals with the results of diagnostic research of features of motivational sphere of the future tutors. Ways of use of results of diagnostics are specified at construction of system of work on studying discipline " Bases of natural study with a technique of acquaintance of children with the nature".

Зосереджено увагу на принципі науковості у відборі екологічних знань, що передбачає засвоєння дітьми основних екологічних ідей і понять за трьома основними напрямками: біологічна екологія, соціальна екологія та прикладна екологія. Розглянуто й охарактеризовано проблеми, які вирішуються у межах кожного з напрямків. Описано приклади формування у дитини найперших наукових уявлень про взаємозв'язки між природними організмами та природним довкіллям. Підкреслено, що засвоєні екологічні знання є основою, на якій формується система морально-етичних цінностей та поглиблюється розуміння значущості природи.

Сосредоточено внимание на принципе научности в отборе экологических знаний, что предполагает усвоение детьми основных экологических идей и понятий по трем основным направлениям: биологическая экология, социальная экология и прикладная экология. Рассмотрены и охарактеризованы проблемы, решаемые в рамках каждого из направлений. Описаны примеры формирования у ребенка первых научных представлений о взаимосвязи между природными организмами и природной средой. Подчеркнуто, что усвоенные экологические знания являются основой, на которой формируется система морально-этических ценностей и углубляется понимание значимости природы.

З метою активізації пізнавальної діяльності дошкільників розглянуто досвід залучення дітей у ДНЗ до спостереження за кімнатними рослинами, а також їх участь у догляді за квітами. Показано, що така праця у дошкільному віці є способом пізнання природи та сприяє екологічному вихованню дітей.

В целях активизации познавательной деятельности дошкольников рассмотрен опыт привлечения детей в ДОУ к наблюдению за комнатными растениями, а также их участие в уходе за цветами. Показано, что такой труд в дошкольном возрасте является способом познания природы и способствует экологическому воспитанию детей.

Children's involvement to the observation of indoor plant s is considered. A preschool child together with adults can take part in the care of flowers recognizing the nature and receiving aesthetic education.

Наведено аналіз педагогічних праць і педагогічних теорій відомих педагогів (Я. А. Коменського, Ж. Ж. Руссо, Ф. Фребеля, К. Ушинського, В. Сухомлинського, З. Плохій) щодо проблеми формування естетичного ставлення у дітей старшого дошкільного віку до живої природи. Розглянуто системність естетично-педагогічного впливу на дошкільників з метою формування естетичного ставлення до природи з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей.

Представлен анализ педагогических трудов и педагогических теорий известных педагогов (Я. А. Коменского, Ж. Ж. Руссо, Ф. Фребеля, К. Ушинского, В. Сухомлинского, З. Плохий) o проблемe формирования эстетического и экологического отношения у детей старшего дошкольного возраста к живой природе. Рассмотрена системность эстетически-педагогического воздействия на дошкольников с целью формирования эстетического отношения к природе с учетом индивидуальных и возрастных особенностей детей.

Analysis of pedagogical works and pedagogical theories of famous teachers (Y. A. Komenskiy, Zh. Zh. Russo, F. Frebelya, K. Ushynskoho, V. Sukhomlynsky, Z. Plohiy) about the problem of forming aesthetic attitude in children school age to wildlife. Presented system of the aesthetic and educational impact on preschool children to develop aesthetic attitude to nature with regard to individual and age characteristics.

Визначено, що індивідуалізація навчально-виховного процесу за умов дошкільного закладу й сім’ї з урахуванням індивідуальних особливостей дітей є однією з актуальних проблем сучасної психолого-педагогічної науки. Проаналізовано теоретичні розробки педагогів і психологів з проблеми індивідуальних особливостей дітей старшого дошкільного віку як психологічної основи навчально-виховного процесу, спрямованого на усвідомлення дітьми мовлення. Наголошено, що індивідуалізація навчально-виховного процесу, врахування індивідуальних особливостей сприяє поглибленню знань дітей про навколишню дійсність, позитивно впливає на ставлення до навчання, сприяє розвиткові самостійної діяльності.

Отмечено, что индивидуализация учебно-воспитательного процесса в условиях дошкольного учреждения и семьи с учетом индивидуальных особенностей детей является одной из актуальных проблем современной психолого-педагогической науки. Проанализированы теоретические разработки педагогов и психологов по проблеме индивидуальных особенностей детей старшего дошкольного возраста как психологической основы учебно-воспитательного процесса, направленного на осознание детьми речи. Подчеркнуто, что индивидуализация учебно-воспитательного процесса, учет индивидуальных особенностей способствует углублению знаний детей об окружающей среде, позитивно влияет на отношение к обучению, содействует развитию самостоятельной деятельности.

In the article the analysis of theoretical workings out on a problem of individual peculiarities of children of the senior preschool age as a psychological basis of the teaching and educational process directed on the speech comprehension by children is given.