Проаналізовано особливості інтелектуального й емоційного розвитку дошкільника в процесі підготовки до навчання в школі. Вивчено питання про роль навчальних корекційних занять, ігрових вправ у розвитку в дітей інтелектуальних і емоційних особливостей особистості.

Розглянуто особливості психологічної готовності до шкільного навчання вихованців інтернату ("державних дітей"). На підставі порівняльного аналізу даних, отриманих під час діагностики рівня готовності до школи "державних дітей" та їх однолітків, що виростають у родинах, доведено значне відставання вихованців інтернатів за всіма показниками, що зумовлює виникнення труднощів у їх навчанні та подальшому психічному розвитку в цілому.

Висвітлено загальні проблеми визначення готовності дитини до шкільного навчання, наведено огляд найпоширеніших методик з даного питання. Вміщено психологічні тести, опитувальники, анкети, нестандартні та оригінальні завдання для дітей дошкільного, молодшого шкільного віку.

Освещены общие проблемы определения готовности ребенка к обучению в школе, приведен обзор наиболее распространенных методик по данному вопросу. Предложены психологические тесты, вопросники, анкеты, нестандартные и оригинальные задания для детей дошкольного, младшего школьного возраста.

Викладено відомості про розвиток особистості дитини шести - семи років в аспекті зіставлення різних моделей навчання. Показано вплив біологічних, соціальних та когнітивних факторів на формування особистісних якостей дитини. Висвітлено особливості організації творчого проектування у навчальній та позакласній діяльності дітей шестирічного віку. Проаналізовано сучасні освітні моделі, визначено сутність творчого проектування, наведено методику його організації, визначено умови реалізації та показано вплив на розвиток допитливості першокласників. Запропоновано програму впровадження творчих проектів у навчальний процес. Розроблено методики створення колективних та індивідуальних мікропроектів, організації групового проектування та макропроектування з розподілом праці.

Изложены сведения о развитии личности ребенка шести - семи лет в аспекте сопоставления различных моделей обучения. Показано влияние биологических, социальных и когнитивных факторов на формирование личностных качеств учащихся. Освещены особенности организации творческого проектирования в учебной и внеклассной деятельности детей шестилетнего возраста. Проанализированы современные образовательные модели, определена сущность творческого проектирования, приведена методика его организации, определены условия реализации и показано влияние на развитие любознательности первоклассников. Разработаны методики создания коллективных и индивидуальных микропроектов, организации группового проектирования и макропроектирования с распределением труда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.93 + Ч411.389

Рубрики:

Гігієна дітей дошкільного віку і установ для них

Підготовка дошкільнят до школи в галузі дошкільної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему наступності ігрових форм навчальної діяльності за умов навчально-виховного комплексу "школа - дошкільний заклад". Описано структуру наступності навчальної діяльності, зокрема, готовність старших дошкільників до навчальної діяльності та адаптацію першокласників до шкільних умов навчання. Визначено умови реалізації наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів з урахуванням специфіки діяльності освітнього комплексу. Обгрунтовано модель забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності на основі взаємопереходу провідних видів діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Доведено, що реалізація наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників та молодших школярів досягається на основі гармонійності взаємопереходу провідних видів діяльності дошкільників і школярів, узгодження форм, методів і засобів організації освітнього процесу дошкільних навчальних закладів та школи, єдиної цільової спрямованості співпраці вихователів, учителів та батьків дітей, а також високого рівня компетентності педагогів. Розроблено систему ігрових форм навчальної діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Вперше обгрунтовано й апробовано комплекс організаційно-педагогічних умов, що забезпечують необхідний рівень підготовки дітей до навчання у школі. Уточнено сутність і співвідношення понять "готовність до школи", "шкільна зрілість", а також структуру готовності дитини до навчання у школі. Визначено коефіцієнти вагомості комплексного критерію педагогічної та психічної готовності, її показники та рівні. Розроблено кваліметричний механізм діагностування шкільної зрілості дошкільника. Виявлено соціально-педагогічні чинники впливу на якість підготовки дитини до школи. Розкрито залежності між розвитком компонентів готовності дітей до школи та їх успіхами у навчанні з провідних предметів у початкових класах. Удосконалено організаційні форми та методи взаємодії сім'ї, дошкільних закладів і початкової школи у процесі підготовки дітей дошкільного віку до систематичного навчання у загальноосвітній школі.

Теоретично обгрунтовано дидактичне забезпечення підготовки дітей до школи за умов навчально-виховного комплексу на основі історико-педагогічного аналізу проблеми у науці та практиці. Підготовку дітей до школи за умов даного комплексу розглянуто як цілісну систему становлення особистості у процесі функціонування поетапної педагогічної взаємодії сім'ї, дошкільної установи та школи. Грунтуючись на сучасному розумінні самоцінності дитини, її дошкільного періоду життя, розроблено та доведено до практичної реалізації організаційно-функціональну модель підготовки дітей до школи на основі взаємодії суб'єктів навчально-виховного комплексу. Виявлено основні педагогічні умови науково-методичного забезпечення її ефективності, а саме: функціонування суб'єкт-суб'єктної взаємодії, наступність у змісті педагогічної взаємодії, педагогічне діагностування. Ефективність запропонованої моделі доведено на основі узагальнення результатів експерименту.

Визначено основні етапи становлення та розвитку теорії та практики пропедевтики початкового навчання в системі дошкільної та початкової освіти України другої половини XX ст. Охарактеризовано організаційно-методичне та програмне забезпечення підготовки дітей до навчання у школі у другій половині XX ст. та виявлено динаміку розвитку змісту й організаційних форм пропедевтики початкового навчання. На підставі узагальнення історико-педагогічного досвіду досліджуваного періоду теоретично обгрунтовано педагогічні умови підготовки до школи дітей, які не відвідують дошкільні заклади. Розкрито можливості творчого використання набутого прогресивного історико-педагогічного досвіду з метою модернізації процесу пропедевтики початкового навчання за сучасних умов.

Розроблено різнорівневу програму та модель підготовки дітей шостого року життя до навчально-пізнавальної діяльності в школі на засадах нового змісту, відбору ефективних форм, методів, засобів і прийомів. Розглянуто педагогічні умови ефективної підготовки дошкільників у навчально-виховному комплексі дошкільний заклад - загальноосвітня школа I ступеня - гімназія, виявлено закономірності та тенденції, що спостерігаються в передшкільному розвитку дошкільників та впливають на їх подальшу навчально-пізнавальну діяльність. Розроблена модель включає елементи традиційної дидактичної тріади - знання, уміння, навички. Акцентовано увагу на важливості розвитку творчо-інтелектуальних здібностей дітей. Доведено необхідність урахування багатокомпонентної структури навчально-пізнавальної діяльності, а також здійснення інтегрованого підходу до навчальної та ігрової діяльності дошкільників та особистісно орієнтованого підходу до дітей через індивідуалізацію та диференціацію навчання з урахуванням їх пізнавальних інтересів. Визначено критерії та показники рівнів готовності дітей шостого року життя до даної діяльності.

Одержано дані, що характеризують вплив провідного типу діяльності, соціальної ситуації розвитку за умов дитячого садка та перших класів школи на зміст та динаміку критеріїв детермінації статусу дитини. Уточнено та конкретизовано уявлення про взаємозв'язок соціально-психологічного статусу (СПС) дитини та її особистісних якостей, навичок соціальної поведінки, соціальної компетентності педагогів і членів дитячої групи. Виявлено поступовість змін у характеристиках СПС дитини у групі ровесників на етапі переходу від старшого дошкільного до молодшого шкільного віку. Показано, що комплексна система психокорекційної виховної роботи через гармонізацію міжособистісних взаємин сприяє підвищенню СПС дитини у групі ровесників та покращує її підготовку до спілкування та взаємодії з учителем і ровесниками у школі.

Охарактеризовано сутність і структуру феномена "фізична готовність дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі", розкрито зміст понять "підготовка", "готовність", "підготовленість". Визначено критерії, показники та рівні сформованості фізичної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі. Виявлено педагогічні умови формування фізичної готовності дітей до навчання в школі (врахування стану фізичного здоров'я кожної дитини, наявність позитивних стимулів до систематичних занять фізичними вправами, залучення батьків до спільної роботи з фізичної підготовки дітей до школи), розроблено та перевірено ефективність експериментальної моделі та методики їх реалізації.

Висвітлено питання оптимізації підготовки та адаптації дітей до школи засобами фізичної культури. Визначено залежність процесу пізнання від фізичного стану дитини.

Зазначено, що проблема повноцінної фізичної, психічної та психофізичної підготовки дошкільнят до початку навчання у школі залишається актуальною. Обстежено 47 хлопчиків і 54 дівчинки 6-річного віку. Встановлено рівень фізичного розвитку, фізичного стану, фізичної та психофізичної підготовленості дітей та з'ясовано, що вони є середніми. Рівень фізичної підготовленості дошкільнят є нижчим від нормативного. Одержані дані відповідають даним спеціальної літератури.

Розглянуто особливості інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку та основні напрями формування інтелектуальної готовності старшого дошкільника до навчання в школі.

Визначено особливості особистісного розвитку майбутніх школярів, характеристику способів використання розвивального потенціалу інтегрованого простору дошкільного закладу. Кожен з видів діяльності на етапі дошкільного дитинства має стати підгрунтям тих чи тих навчальних дій.

Обстежено 149 дітей віком 5 - 6 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади. Серед розладів афективного спектра найчастішими були порушення сну та швидке коливання настрою, депресивні прояви найчастіше характеризувалися пригніченим настроєм. Серед відхилень у психоневрологічному статусі переважали мінімальні мозкові дисфункції і психосоматичні розлади. На підставі проведеного обстеження виділено групу дітей, які мають високе напруження регуляторних систем і ризик зриву адаптації. Рекомендовано особливий підхід під час вирішення питання щодо готовності цих дітей до школи.

Висвітлено погляди В. Сухомлинського щодо підготовки дітей до школи. Визначено принципи організації навчання дітей до школи. Розкрито сутність понять «спеціальна» та «загальна підготовка дітей до школи», «готовність», «передшкільна освіта».

Раскрыты взгляды В. Сухомлинского на подготовку детей к школе. Определены принципы организации обучения детей к школе. Раскрыта сущность понятий «специальная» и «общая подготовка детей к школе», «готовность», «предшкольное образование».

Characteristic of V. O. Sukhomlyns’kyi’s views to children’s preparation to school is done in the article; the principles of training children for school organization are determined. The essence of the notions “special” and “general preparation of children to school”, “readiness”, “pre-school education” is revealed.

Розглянуто сухомлиністику як новітню парадигму престижного елітного виховання в школі майбутнього, а також наступність між дошкіллям і початковою школою.

Рассмотрена сухомлинистика как современная парадигма престижного элитарного воспитания, а также преемственность между детским садом и начальной школой.

The basis of the article is sukhomlynistika as the newest paradigm of prestige elite education in a future school, in particular following between preschool and initial school.

Розглянуто особливості забезпечення наступності в роботі з дошкільнятами та молодшими школярами за умов комплексу „дошкільний навчальний заклад – початкова школа”. Виділено такі особливості забезпечення наступності: полегшення процесу адаптації дітей до умов шкільного життя, формування позитивного ставлення дитини до школи, сприяння формуванню досвіду колективної творчої діяльності, зміна статусу учня, створення можливостей для спільного використання приміщень, сприяння співпраці вихователів і учителів з батьками дітей, використання різних форм методичної роботи.

Рассмотрены особенности обеспечения преемственности в работе с дошкольниками и младшими школьниками в условиях комплекса „дошкольное учебное учреждение – начальная школа”. Выделены такие особенности обеспечения преемственности: улучшение процесса адаптации детей к условиям школьной жизни, формирование положительного отношения ребенка к школе, содействие формированию опыта коллективной творческой деятельности, изменение статуса ученика, создание возможностей для общего использования помещений, содействие сотрудничеству воспитателей и учителей с родителями детей, использование разных форм методической работы.

The article dwells upon the possibilities for continuity between preschool education and junior level classes in the integrated framework of „preschool educational establishments – junior school”. The author singles out the following peculiarities of providing the continuity between the two levels of education: making the adjustment process of pupils to the school life easier, the formation of positive attitude of children toward school, the formation of the experience of creative work in a group, the functioning of multiage after school groups, the change of junior school pupil status, the use of common classrooms, the cooperation of educators and teachers with parents, and the use of various forms of methodical work.