Запропоновано нову форму поточного контролю знань у вигляді гри під назвою "найслабкіша ланка". Проведено експериментальне дослідження впливу зміни характеру навчальної діяльності на розуміння основних базових категорій на прикладі розуміння категорії "здоров'я".

Розкрито сутність поняття "гра" у соціогуманітарному дискурсі. Розглянуто історію вивчення ігрового феномена, наведено інваріантні характеристики дидактичної гри, визначено її соціальну детермінанту та гуманістичний потенціал. Розкрито сутність, особливості та теоретичні основи розробки ігрової педагогічної технології, висвітлено історію її формування та впровадження у навчальний процес. Наведено опис ігрової маніпулятивної педагогічної технології ІТООД МАРО, створеної на базі використання нового типу навчальної інформації - динамічних моделей ІТ МАРО. Запропоновано способи реалізації ігрової маніпулятивної педагогічної технології ІТООД МАРО у навчальному процесі, проаналізовано результати її експериментального впровадження, визначено доцільність та перспективи використання.

Раскрыта сущность понятия "игра" в социогуманитарном дискурсе. Рассмотрена история изучения игрового феномена, приведены инвариантные характеристики дидактической игры, определены ее социальная детерминанта и гуманистический потенциал. Раскрыта сущность, особенности и теоретические основы разработки игровой педагогической технологии, освещена история ее формирования и внедрения в учебный процесс. Приведено описание игровой манипулятивной педагогической технологии ИТООД МАРО, созданной на базе использования нового типа учебной информации - динамических моделей ИТ МАРО. Предложены способы реализации игровой манипулятивной педагогической технологии ИТООД МАРО в учебном процессе, проанализированы результаты ее экспериментального внедрения, показана целесообразность и перспективы использования.

Окреслено особливості дидактичної гри як форми навчання, тобто конструкції циклів процесу навчання, що реалізуються в поєднанні управлінської діяльності педагога та керованої навчальної діяльності учнів.

Обгрунтовано дидактичну доцільність застосування педагогічної технології дидактичної гри як ефективного засобу навчання іноземних мов учнів початкової школи. Досліжено суть дидактичної гри, її функції та принципи застосувння у навчальному процесі. Визначено дидактичні умови, які забезпечують ефективність її реалізації у даному процесі. Такими умовами є організація навчальної співпраці вчителя й учнів на підготовчому, діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри, доступність змісту гри за певних психологічних особливостей і вікових можливостей учнів початкової школи, їх навчального досвіду, з урахуванням потреб та інтересів; урізноманітнення видів дидактичної гри у навчальному процесі; застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери та пізнавальної діяльності учнів, сприяють удосконаленню їх фізіологічних якостей і адаптації до шкільного соціуму; відповідність змісту дидактичної гри меті та завданням уроку. У процесі експериментального навчання підтверджено ефективність формування в учнів початкової школи іншомовної комунікативної компетенції з використанням дидактичних ігор за зазначених дидактичних умов.

Досліджено проблему формування і розвитку пізнавальної активності учнів 6 - 7-річного віку засобами дидактичної гри, розкрито сутність понять "дидактична гра", "пізнавальна активність". Визначено критерії й показники рівнів сформованості пізнавальної активності молодших школярів. Науково обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови використання дидактичної гри як засобу стимулювання пізнавальної активності учнів 6 - 7-річного віку, зокрема, здійснення диференціації під час організації навчально-ігрової діяльності школярів, організація взаємодії вчителя й учнів на принципах співробітництва, використання ігор проблемного характеру, забезпечення емоційної насиченості навчально-ігрової діяльності. За результатами експериментального дослідження доведено ефективність використання дидактичної гри як засобу стимулювання пізнавальної активності учнів 6 - 7-річного віку у практиці роботи початкової школи.

Запропоновано теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену методичну систему літературного розвитку учнів V - VII класів у процесі навчально-ігрової діяльності. Представлено структурну модель організації зазначеної діяльності. Удосконалено класифікацію літературних ігор. Розроблено технологічну карту літературної гри. Обгрунтовано доцільність використання ігрових прийомів на всіх етапах вивчення художнього твору з урахуванням його жанрово-родової специфіки. Експериментально доведено, що запропонована методична система сприяє вихованню в учнів зацікавленості у читанні, формуванню у них навичок повноцінного сприйняття художнього твору й усвідомленню специфіки літератури як мистецтва слова.

Досліджено проблеми формування активної комунікативної позиції учнів основної школи в процесі імітаційно-ігрового навчання. Уточнено поняття "активна комунікативна позиція", виділено структуру цього складного особистісного утворення, визначено сутність і зміст активної комунікативної позиції підлітків. Виокремлено критерії, показники та рівні активності комунікативної позиції учнів, розроблено методику діагностики наявного рівня сформованості активної комунікативної позиції школярів. Виявлено та перевірено ефективність сукупності дидактичних умов, які забезпечують результативне формування активної комунікативної позиції підлітків засобами імітаційно-ігрового навчання. Розроблено технологію формування дослідженого особистісного утворення засобами імітаційно-ігрового навчання. Апробовано ефективність методичних рекомендацій учителем української мови та літератури щодо формування в учнів основної школи активної комунікативної позиції в процесі імітаційно-ігрового навчання.

Проаналізовано витоки застосування навчальної гри як засобу формування вмінь особистості. Визначено внесок науковців другої половини XX ст. в розробку теоретичних засад даної проблеми. Обгрунтовано етапи розвитку ідеї використання дидактичної гри як засобу формування загальнонавчальних умінь учнів основної школи в даний період (кінець 1950 - 1960 рр.; 1970 - 1980 рр.; 1990 рр.). Узагальнено досвід використання дидактичних ігор для формування загальнонавчальних умінь учнів основної школи в урочний і позаурочний час, накреслено напрями його творчого застосування за сучасних умов.

Розглянуто трудову підготовку (ТП) як основу полової ідентифікації дівчат, питання використання ігрової діяльності (ІД) у ТП молоді у загальноосвітніх школах України кінця ХХ ст. Визначено умови ефективного застосування ІД на уроках трудового навчання. Проаналізовано особливості організації навчально-пізнавальної діяльності дівчат на уроках праці у V - IX класах з використанням ІД. Увагу приділено специфіці проведення занять у процесі виготовлення учнями швейних виробів.

Рассмотрены трудовая подготовка (ТП) как основа половой идентификации девочек, вопросы применения игровой деятельности (ИД) в ТП молодежи в общеобразовательных школах Украины конца ХХ в. Определены условия эффективного использования ИД на уроках трудового обучения. Проанализированы особенности организации учебно-познавательной деятельности девочек на уроках труда в V - IX классах с использованием ИД. Внимание уделено специфике проведения занятий при пошиве учениками швейных изделий.

Проаналізовано теоретичні засади наступності як педагогічної категорії. Обгрунтовано особливості забезпечення наступності в організації ігрових форм навчальної діяльності у навчально-виховному комплексі "Школа - дошкільний навчальний заклад". Розроблено моделі забезпечення наступності ігрових форм навчальної діяльності старших дошкільників і молодших школярів за умов навчально-виховного комплексу.

Висвітлено проблему реалізації наступності дошкільної та початкової освіти, надійним засобом чого може стати узгодженість змісту та методів організації ігрової діяльності дошкільників і молодших школярів. Розкрито теоретико-методологічні засади та психолого-педагогічні особливості включення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в ігровий процес. Презентовано особливості дидактичних і творчих ігор у контексті їх навчально-виховного потенціалу. Розкрито методичні аспекти організації дитячих ігор (мовленнєвих, математичних, природничих, художньо-мистецьких).

Розглянуто проблему формування комунікативної компетентності учнів старшої школи в навчально-виховному процесі ЗОНЗ. Розкрито суть і структуру поняття "комунікативна компетентність старшокласника". Визначено потенціал засобів малопоширеної в шкільному навчанні організаційно-діяльнісної гри (ОДГ) у процесі ефективного формування даної компетентності. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено дієвість ОДГ-технології формування комунікативної компетентності старшокласників. Запропонована модель технології базується на організації проблемної діяльності учнів без готових рішень і сценарію з використанням комплексу взаємопов'язаних дидактичних інтерактивних методів і рефлексивним осмисленням учасниками гри набутого досвіду комунікації. Характеристики ОДГ забезпечують стійку мотивацію учня-гравця, відповідають віковим особливостям старшокласників і завданням компетентнісної освіти. Доведено ефективність засобів ОДГ у процесі формування комунікативної компетентності старшокласників, доцільність використання такого різновиду дидактичної гри в навчально-виховному процесі.

Виокремлено й обгрунтовано групи творчих умінь школярів. Класифіковано музичні ігри за змістом і дидактичною спрямованістю. Обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичну систему формування творчих умінь учнів початкової школи засобами музичних ігор у навчальному процесі. Описано методику організації спеціального навчального процесу для реалізації впровадженої системи. Розроблено різновиди творчих музичних ігор, програму спеціального курсу, викладено дидактичні інструменти досягнення педагогічної мети.

Розглянуто питання, пов'язані з використанням імітаційних дидактичних ігор у процесі вивчення елементів теорії множин у класах з поглибленим вивченням математики.

Розглянуто питання використання креативних можливостей ігрових форм діяльності, які можна застосовувати в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Під час їх використання відбувається засвоєння норм студентського життя, статусу студента та його ролей, соціальних норм та правил, включення в систему міжособистісних відносин, що сприяє процесам соціальної адаптації молоді.

Висвітлено теоретико-методологічні та методичні аспекти підготовки майбутнього вчителя до використання сучасної педагогічної технології ігротерапії. Представлено змістовий та історико-методологічний аналіз поняття "педагогічна ігротерапія". Виокремлено найбільш ефективні напрями розвитку зазначеної моделі реалізації гуманістичної концепції освіти за умов вищої школи.

Досліджено проблему психологічних передумов ефективного застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у ЗОШ. Описано специфіку використання маніпулятивів як навчально-ігрового матеріалу та їх вплив на когнітивні модальності особистості. Розкрито психологічну сутність та особливості ігор-маніпулятивів як засобу активізації й інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Обгрунтовано науково-психологічні та методичні засади побудови ігрової технології, основу якої складають граматичні маніпулятиви, що не мають аналогів у вітчизняній і зарубіжній лінгводидактиці. Охарактеризовано структуру та складові моделі формування ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально- ігрової діяльності. Висвітлено усталені сучасні погляди та дослідницькі позиції в галузі ігротехнічної компетентності. Обгрунтовано критерії та показники ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально-ігрової діяльності. Запропоновано діагностичні методики з виявлення й оцінювання ігротехнічних знань і умінь та психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності на основі дидактичних ігор-маніпулятивів.

Досліджено проблему психологічних передумов ефективного застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у ЗОШ. Розкрито психологічну сутність та особливості ігор-маніпулятивів як засобу активізації й інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Обгрунтовано науково-психологічні та методичні засади побудови авторської ігрової технології, основу якої складають граматичні маніпулятиви, що не мають аналогів у вітчизняній та зарубіжній лінгводидактиці. Висвітлено усталені сучасні погляди та дослідницькі позиції в галузі ігротехнічної компетентності. Подано розроблені діагностичні методики з виявлення й оцінки ігротехнічних знань, умінь і психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності на основі дидактичних ігор-маніпулятивів.

Розкрито потенціал театрально-ігрової діяльності в навчальному процесі для розвитку пізнавального інтересу, поглиблення та зміцнення знань, а також соціального розвитку школярів, зокрема удосконалення їх соціально-комунікативних вмінь і навичок. Запропоновано варіанти використання театральних методів і прийомів під час вивчення предметів гуманітарного циклу: "Мистецтво", "Художня культура" (IX - XI клас), історія (V - VIII клас), українська та зарубіжна література. Окреслено найважливіші умови використання театральних методів під час вивчення навчальних дисциплін. Визначено три основні види театрально-ігрових методів, які використовуються у процесі вивчення навчальних дисциплін, а саме: театральні ігри, що наближаються, насамперед, до етюдного методу (їх можливості розкрито в соціоігровій педагогіці В. Букатова та О. Єршової); театрально-імпровізаційна гра, яка будується на ідеях спонтанності психодрами (соціограми); театралізація навчального матеріалу на основі розробленого сценарію (уроки-спектаклі, елементи театралізації на уроках, у позакласній роботі з предмета тощо). Зазначено, що театральні ігри формують волю, активність, самостійність, збагачують почуття, надають можливість пережити радість від пізнання власних сил, сприяють соціальній адаптації, підвищенню самооцінки.

Раскрыт потенциал театрально-игровой деятельности в учебном процессе для развития познавательного интереса, углубления и укрепления знаний, а также социального развития школьников, в частности совершенствование их социально-коммуникативных умений и навыков. Предложены варианты использования театральных методов и приемов при изучении предметов гуманитарного цикла: "Искусство", "Художественная культура" (IX - XI класс), история (V - VIII класс), украинская и зарубежная литература. Определены важнейшие условия использования театральных методов при изучении учебных дисциплин. Определены три основных вида театрально-игровых методов, используемых в процессе изучения учебных дисциплин, а именно: театральные игры, приближающиеся, прежде всего, к этюдному методу (их возможности раскрыты в социоигровий педагогике В. Букатова и А. Ершовой); театрально-импровизационная игра, которая строится на идеях спонтанности психодрамы (социограммы); театрализация учебного материала на основе разработанного сценария (уроки-спектакли, элементы театрализации на уроках, во внеклассной работе по предмету и т.д.). Отмечено, что театральные игры формируют волю, активность, самостоятельность, обогащают чувства, дают возможность пережить радость познания собственных сил, способствующих социальной адаптации, повышению самооценки.

The article deals with the potential of dramatic and entertainment activity in educational process for development of cognitive interest, deepening and strengthening of knowledge, and also social development of schoolchildren,in particular improvementof their social-communicative skills and abilities. Alternatives of usage of dramatic methods and techniques in studying of the humanities are suggested.

Визначено особливості гри й її коріння, місце і значення в життєдіяльності людини. Констатовано, що проблема гри займає важливе місце в методичному арсеналі педагогіки, оскільки сприяє стимулюванню, заохоченню та мотивації в навчально-виховному процесі (дидактичні, рольові, ділові ігри). За допомогою досліджень Квінтиліана і Я.Коменського розглянуто період становлення та розвитку сучасного ставлення до гри як такої в педагогічній думці Західної Європи - від античності до початку Нового часу.

Определены особенности игры и ее происхождение, место и значение в жизнедеятельности человека. Констатировано, что проблема игры занимает важное место в методическом арсенале педагогики, поскольку способствует стимулированию, поощрению и мотивации учебно-воспитательного процесса (дидактические, ролевые, деловые игры). С помощью исследований Квинтилиана и Я.Коменского рассмотрен период становления и развития современного отношения к игре как таковой в педагогической мысли Западной Европы - от античности до начала Нового времени.

In support of work scholars identified features of the game and its roots, place and significance in human life. State that the problem the game has an important place in the methodological arsenal of pedagogy, as it helps stimulate, encourage and motivate learning process (didactic, role-play, business games). Through research Quintilian and J.Comenius it is considered the period of formation and development of the modern attitude to the game itself in the educational thought in Western Europe Ц from antiquity to early modern times.