Висвітлено актуальну проблему вдосконалення методів самостійного набуття знань, підвищення ефективності їх застосування. Визначено специфіку названих методів навчання, їх структуру та функції. Розглянуто шляхи оптимізації застосування методів. Запропоновано модель навчального заняття з домінуванням методів самостійного набуття знань.

Проаналізовано досягнення та недоліки роботи Малої академії наук. Розглянуто питання організації наукових товариств у школах, як приклад висвітлено роботу наукового товариства школи N 126. На підставі анкетних даних виявлено причини небажання вчителів займатися науково-дослідною діяльністю (НДД). Розроблено тематичний план занять НДД.

Розкрито сутність індивідуального освітнього проекту, наведено його характеристику, визначено типи та встановлено вимоги до формування. Визначено особливості та педагогічні умови організації самостійної пізнавальної діяльності учнів на основі індивідуальних освітніх проектів. Охарактеризовано етапи створення, визначено критерії оцінки та розроблено методику конструювання індивідуальних освітніх проектів учнями профільних класів.

Определена сущность индивидуального образовательного проекта, приведена его характеристика, рассмотрены типы и установлены требования к формированию. Раскрыты особенности и педагогические условия организации самостоятельной познавательной деятельности учащихся на основе индивидуальных образовательных проектов. Охарактеризованы этапы создания, установлены критерии оценки и разработана методика конструирования индивидуальных образовательных проектов учащимися профильных классов.

Проаналізовано й узагальнено стан розробки проблеми організації самостійної пізнавальної діяльності учнів профільних класів у історичному аспекті. Розглянуто теоретичні засади з метою визначення суті поняття "самостійна пізнавальна діяльність". Розкрито зміст даної діяльності. Проаналізовано базові поняття та визначено якісні характеристики й особливості її організації у профільних класах, а також розроблено та теоретично обгрунтовано відповідну модель, яка передбачає використовувати індивідуальні освітні проекти як засіб організації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Наведено визначення поняття "індивідуальний освітній проект". Розроблено зміст, структуру, функції, а також визначено ознаки індивідуальних освітніх проектів, які відповідають цілям і завданням профільного навчання, обгрунтовано їх дидактичні можливості. Запропоновано комплекс показників і рівнів сформованості самостійної пізнавальної діяльності учнів профільних класів. Визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективність застосування індивідуальних освітніх проектів у профільному навчанні. За результатами експериментального дослідження доведено доцільність їх використання для організації самостійної пізнавальної діяльності даних учнів.

Вперше науково обгрунтовано концепцію модульної технології організації самостійної творчої діяльності учнів старшої школи як цілісного, завершеного процесу. Розкрито зміст і структуру модульного навчання в аспекті головної її функції - стимулювання самостійної пізнавально-творчої діяльності учнів. На підставі теорії евристичного навчання розглянуто характеристику пізнавально-творчих робіт як основного освітнього продукту школярів. Доведено, що модульне навчання є інноваційною, особистісно орієнтованою освітньою технологією, яка створює додаткові можливості для вдосконалення самостійної пізнавально-творчої роботи учнів.

Досліджено професійну діяльність учителя у питаннях формування пізнавальної самостійності підлітків засобами моделювання. Визначено структуру такої діяльності на основі системного, управлінського та технологічного підходів. Уточнено сутність і структуру пізнавальної самостійності учнів, встановлено її критерії на рівні сформованості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено можливість застосування моделювання як засобу формування пізнавальної самостійності учнів. З'ясовано умови, що забезпечують ефективність діяльності вчителя засобами моделювання. Визначено сутність і розроблено структурно-функціональну модель професійної діяльності вчителя з формування пізнавальної самостійності підлітків засобами моделювання. Розроблено методичне забезпечення процесу оволодіння моделюванням на уроках предметів природничо-математичного циклу з урахуванням виділеної сукупності умов.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування навичок самостійної роботи з удосконалення орфографічної грамотності школярів V - VII класів та лінгводидактичну модель її реалізації. Запропоновано й апробовано систему вправ для організації самостійної роботи учнів. Виявлено педагогічні умови, за яких дана робота є більш результативною. Визначено критерії та рівні сформованості вмінь самостійно працювати над удосконаленням орфографічної грамотності школярів V - VII класів.

Розкрито сутність понять "самоосвіта школяра" та "готовність до самоосвіти", а також визначено основні критерії, зміст і методи діагностики рівнів готовності учнів до самоосвіти. Встановлено, що сприятливі можливості для її розв'язання створює модульна організація навчання. За умов використання модульної технології закладаються підвалини розвитку у школярів потреби у самоосвіті, формуванні умінь і навичок пізнавальної діяльності, а також удосконалюється уміння застосовувати набуті шляхом самоосвіти знання у різноманітних життєвих ситуаціях та у процесі подальшого навчання і самонавчання. Наведено методику використання таких особливостей модульного навчання, як відкритість, варіативність, гнучкість, які дозволяють доповнити модульні програми, сценарії навчальних модулів, міні-підручники матеріалами, стимулюючими розвиток потреби у самоосвіті. Експериментально доведено, що звернення до модульної технології дає можливість на всіх етапах навчального модуля досягти поступового підвищення самостійного, творчого характеру пізнавальної діяльності підлітків. Значну увагу приділено формуванню у школярів умінь і навичок самоосвіти за допомогою систематичного тестування, розвитку здатності до рефлексії, самооцінки і самоконтролю, гармонізації системи адаптації підлітків до самоосвіти, а також забезпеченню поступового підвищення рівня готовності до неї.

Науково обгрунтовано методичну систему комп'ютеризації самостійної роботи старшокласників з опанування програмного забезпечення математичного призначення з використанням технологій дистанційного навчання. Проведено експериментальне впровадження розробленої методичної системи у навчальний процес загальноосвітньої школи. Наведено результати педагогічного експерименту, що підтверджують гіпотезу про те, що організація самостійної роботи старшокласників у процесі вивчення програмного забезпечення математичного призначення за допомогою інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій сприяє формуванню умінь самостійно проводити дослідження за допомогою систем комп'ютерної математики, а також підвищує рівень навчальних досягнень учнів зі шкільного курсу математики.

Досліджено проблему розвитку пізнавальної самостійності учнів під час вивчення всесвітньої історії з використанням ІКТ. Обгрунтовано структуру поняття "пізнавальна самостійність", виявлено педагогічні умови ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій, встановлено значення ІКТ для розвитку пізнавальної самостійності. Проведено психолого-педагогічний та методичний аналіз предмета дослідження, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методичні умови організації навчання восьмикласників всесвітньої історії на основі ІКТ. Визначено якісну характеристику предметних компетентностей учнів і рівнів їх сформованості. На основі досліджень констатовано про стабільний позитивний ефект застосування методики впровадження ІКТ на уроках всесвітньої історії. Розроблено технологію навчання, яку впроваджено в загальноосвітніх закладах міст Житомира, Іллічівська, Києва, Коростишева.

Розкрито сутність поняття самостійної пізнавальної діяльності учнів, особливості її організації та шляхи активізації, зокрема під час вивчення фізико-математичних дисциплін. Розглянуто основні методи, форми та засоби організації самостійної пізнавальної діяльності школярів, питання самоосвітньої діяльності учнів. Обгрунтовано доцільність використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації самостійної пізнавальної діяльності школярів. Подано класифікацію електронних засобів навчального призначення. Показано особливості організації роботи з джерелами інформації, формування навчально-комунікативних, навчально-інтелектуальних і контрольно-оцінювальних умінь учнів. Розкрито роль позакласних занять і заходів у формуванні готовності учнів до самостійної пізнавальної діяльності.

Наведено аналіз моделей і специфіку формування культури самостійної роботи учнів. Уточнено визначення "культура самостійної роботи учнів", самореалізація. Виділено педагогічні умови формування культури самостійної роботи учнів.

Зазначено, що під самостійною роботою з іноземної мови слід розуміти таку форму організації навчальної та мовної діяльності учнів, за якої під керівництвом учителя і за його завданням (інструктажем) на уроці або поза ним, учні самостійно здійснюють послідовний цикл навчальних дій, спрямованих на володіння відповідним матеріалом або формування мовних умінь. Визначено, що зовнішніми, або організаційними, ознаками самостійної роботи учнів є опосередковане керівництво вчителя (постановка завдання, надання допомоги, здійснення контролю) та відсутність його безпосередньої участі в роботі. До внутрішніх, або процесуальних ознак, відноситься активність учнів, яка виявляється у напруженості їх навчальної діяльності, в їх розумових, вольових та фізичних зусиллях, спрямованих на досягнення конкретної мети, отримання результатів, та різнорівнева структура навчально-пізнавальної діяльності учнів (наявність репродуктивних, наслідувальних і творчих елементів діяльності, організованих у певній послідовності). Доведено, що індивідуальні форми організації самостійних робіт різних рівнів складності, які вимагають різної повноти знань, глибини узагальнень і висновків, різноманітних розумових і практичних дій, мають більші освітні можливості у порівнянні зі звичайними завданнями фронтального характеру.

Отмечено, что под самостоятельной работой по английскому языку нужно понимать такую форму организации учебной и речевой деятельности учащихся, при которой под руководством учителя и по его заданию (инструктажу) во время или вне урока, учащиеся самостоятельно осуществляют последовательный цикл учебных действий, направленных на овладение соответствующим материалом или формированием речевых умений. Определено, что внешними, или организационными признаками самостоятельной работы учащихся является опосредованное управление учителя (постановка задачи, предоставление помощи, осуществление контроля) и отсутствие его непосредственного участия в работе. К внутренним, или процессуальным признакам, относится активность учеников, которая проявляется в напряженности их учебной деятельности, в их умственных, волевых и физических усилиях, направленных на достижение определенной цели, получения результатов, и разноуровневая структура учебно-познавательной деятельности учеников (наличие репродуктивных, подражательных и творческих элементов деятельности, организованных в определенной последовательности). Доказано, что индивидуальные формы организации самостоятельных работ разных уровней сложности, которые требуют разной полноты знаний, глубины обобщений и выводов, различных умственных и практических действий, имеют большие образовательные возможности по сравнению с обычными заданиями фронтального характера.

This article deals with the role of pupils' self-work in the educational process, the peculiarities of its organizing on the different levels of education and role of teacher in this process. Changes in the contest of educational material and methods of its treatment need the changes in character of teacher's activity.

Розглянуто місце й роль моніторингу в організації самостійної роботи школярів у контексті занять з фізичної культури. Показано підготовку школярів до самостійної роботи з даної дисципліни.

Рассмотрены место и роль мониторинга в организации самостоятельной работы школьников в контексте занятий по физической культуре. Показана подготовка школьников к самостоятельной работе по данной дисциплине.

The article demonstrates the place and role of monitoring in the organization of independent work of pupils in a context of employment on physical training. Preparation of pupils for independent work on the given discipline is shown.

Рассмотрены различные формы самостоятельной работы учащихся с учебником. Предложены рекомендации по педагогическому руководству учебной самостоятельной работой школьников.

Приведены методы и способы повышения эффективности самостоятельной работы учащихся при изучении английского языка. Рассмотрены практические моменты проведения уроков.

Розглянуто поняття «ігрова педагогічна діяльність», «дидактична гра», «ігрова педагогічна технологія». Розкрито цілі, функції та основні структурні елементи дидактичної гри. Проаналізовано змістовний аспект навчання з використанням ігрової технології. Виокремлено основні функції ігрової позиції педагога. Доведено, що використання розвивального потенціалу ігрових технологій дозволяє істотно підвищувати ефективність навчально-виховного процесу. Наголошено на ролі педагога, який стає організатором самостійного пізнання учнів.

Рассмотрены понятия «игровая педагогическая деятельность», «дидактическая игра», «игровая педагогическая технология». Раскрыты цели, функции и основные структурные элементы дидактической игры. Проанализирован содержательный аспект обучения с применением игровой технологии. Выделены основные функции игровой позиции педагога. Доказано, что использование развивающего потенциала игровых технологий позволяет существенно повысить эффективность учебно-воспитательного процесса. Отмечена роль педагога, который становится организатором самостоятельного познания учащихся.

Examined the concept of "play pedagogical activity", "didactic game", "games educational technology". Revealed objectives, functions and basic structural elements of didactic games. Analyzed the substantive aspect of learning with the use of game technology. Highlighted the main functions of the teacher playing position. It is proved that the use of the developing potential of gaming technology can significantly improve the efficiency of the educational process. Noted the role of the teacher who becomes self- organized learning students.

Рассмотрены некоторые возрастные и индивидуальные особенности развития познавательных психических процессов, а также пути их формирования у подростков. Сформулированы основные методические требования к организации самостоятельной учебно-познавательной деятельности школьников.

Уперше розроблено модель і обгрунтовано педагогічні умови формування професійної готовності майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації самостійної пізнавальної діяльності школярів. Визначено критерії та показники такої готовності; уточнено значення понять "самостійна пізнавальна діяльність" та "організація самостійної пізнавальної діяльності". Конкретизовано значення поняття "професійна готовність майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації самостійної пізнавальної діяльності школярів". Набули подальшого розвитку методичні аспекти підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації самостійної пізнавальної діяльності школярів.

Подано теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми організації самостійної роботи з хімії учнів основної школи з використанням засобів візуалізації знань, що полягає в розробці методики самостійної роботи з хімії учнів основної школи з використанням розроблених засобів візуалізації знань, визначенні її ефективності. Експериментально перевірено ефективний вплив методики організації самостійної роботи з хімії учнів основної школи з використанням засобів візуалізації знань на формування пізнавальної самостійності.