Розглянуто проблеми поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, а також причини та наслідки стигматизації та дискримінації, пов'язані з епідемією вірусу імунодефіциту людини. Висвітлено ресурси навчальних закладів у запобіганні та викоріненні стигматизації та дискримінації ВІЛ-позитивних дітей. Описано ефективні форми проведення профілактичних занять, пов'язаних з даними проблемами з дітьми та молоддю.

Рассмотрены проблемы распространения ВИЧ-инфекции/СПИДа в Украине, а также причины и последствия стигматизации и дискриминации, связанные с эпидемией вируса иммунодефицита человека. Освещены ресурсы учебных заведений в предупреждении и искоренении стигматизации и дискриминации ВИЧ-положительных детей. Описаны эффективные формы проведения профилактических занятий, связанных с данными проблемами с детьми и молодежью.

Розглянуто питання формування, збереження та зміцнення психічного здоров'я дітей і підлітків, висвітлено проблеми психогігієни навчання та виховання. Наведено напрямки психопрофілактичної роботи щодо поширення шкідливих звичок, запобігання нервово-психічним порушенням, формування репродуктивного здоров'я і відповідального батьківства в процесі проведення статевого виховання серед учнівської молоді. Охарактеризовано нервово-психічні порушення у дітей і підлітків.

Рассмотрены вопросы формирования, сохранения и укрепления психического здоровья детей и подростков, освещены проблемы психогигиены обучения и воспитания. Приведены направления психопрофилактической работы, касающейся распространения вредных привычек, предупреждения нервно-психических нарушений и формирования репродуктивного здоровья и ответственного отцовства при проведении полового воспитания среди учащейся молодежи. Охарактеризованы нервно-психические нарушения у детей и подростков.

Висвітлено проблему психологічних особливостей особистісного ставлення підлітків до небезпеки ураження ВІЛ статевим шляхом і фактори, що їх визначають у підлітків різного віку та статі. Описано різновиди даного ставлення з урахуванням особистісної специфіки їх прояву у підлітків. Розглянуто комплекси особистісних, поведінкових і когнітивних характеристик зазначеної категорії населення з метою підвищення ефективності провенції та корекції неадекватних проявів їх ставлення до даної небезпеки.

Рассмотрены проблема психологических особенностей личного отношения подростков к опасности заражения ВИЧ половым путем и определяющие их факторы у подростков различного возраста и пола. Описаны разновидности данного отношения с учетом личностной специфики их проявления у подростков. Предложены комплексы личностных, поведенческих и когнитивных характеристик указанной категории населения с целью повышения эффективности провенции и коррекции неадекватных проявлений их отношения к данной опасности.

Обгрунтовано теоретичну модель професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів з організації збереження здоров'я учнів у процесі навчання. Визначено умови впровадження моделі, критерії та показники ефективності її реалізації. Модель дозволить забезпечити свідоме ставлення вчителя до здоров'я людини. Способи збереження здоров'я забезпечують здоровий розвиток дитини, запобігання негативним впливам на здоров'я школярів.

Обосновано теоретическую модель профессионально-педагогической деятельности учителя начальных классов по организации сохранения здоровья учащихся в процессе обучения. Определены условия внедрения модели, критерии и показатели эффективности ее реализации. Модель позволит обеспечить сознательное отношение учителя к здоровью человека. Способы сохранения здоровья обеспечивают здоровое развитие ребенка, предотвращение отрицательных влияний на здоровье школьников.

It is justified theoretical model of professional - pedagogical activity of the teacher of initial classes on the organization of conservation of health of pupils during education. Requirements of a heading of model, measure and parameters of efficacyof its embodying are specific. The model will allow to provide the conscious attitude of the teacher to health of the person. Means of conservation of health ensure able-bodied development of the child, an avoidance of the negative agencies on health of schoolboys.

З'ясовано суть і значущість особистісно орієнтованого підходу до виховання у психологічній і педагогічній науках. Уточнено цільові орієнтири особистісно орієнтованої системи фізичного виховання старшокласників. Визначено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості їх особистої фізичної культури. Розглянуто погляди вчителів фізичної культури й учнів старших класів щодо існуючої системи фізичного виховання та можливі шляхи підвищення її ефективності. Виділено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, які сприяють особистісній орієнтації системи фізичного виховання старшокласників і значною мірою перевищують ефективність формування їх особистої фізичної культури, а саме: організацію конструктивного спілкування між учитетем й учнями, стимулювання суб'єктності учнів в урочній і позаурочній фізкультурно-спортивній діяльності та перехід фізичного виховання школярів у фізичне самовиховання.

Виявлено скорочення тривалості нічного сну, недостатнє перебування на свіжому повітрі, низьку рухову активність, значну тривалість комп'ютерної ігрової діяльності і перегляду телепередач, а також істотні порушення організації режиму харчування у значного відсотка школярів старшого шкільного віку. Перераховані режимні моменти істотно порушують гігієнічні принципи організації режиму дня підлітків, що не сприяє збереженню і зміцненню їх здоров'я. Зміна структури вільного часу школярів, перерозподіл балансу дозвілля з активних форм відпочинку на пасивні, що фактично виявляється в скороченні питомої ваги зайняття фізичною культурою і спортом, перебування на відкритому повітрі, що, у свою чергу, призводить до гіподинамії, повинні розцінюватися як чинники ризику розвитку хронічних неінфекційних захворювань.

Выявлены сокращение продолжительности ночного сна, недостаточное пребывание на свежем воздухе, низкая двигательная активность, значительная продолжительность компьютерной игровой деятельности и просмотра телепередач, а также существенные нарушения организации режима питания у значительного процента школьников старшего школьного возраста. Перечисленные режимные моменты существенно нарушают гигиенические принципы организации режима дня подростков, что не способствует сохранению и укреплению их здоровья. Изменение структуры свободного времени школьников, перераспределение баланса досуга с активных форм отдыха на пассивные, что фактически проявляется в сокращении удельного веса занятий физической культурой и спортом, пребывания на открытом воздухе, что, в свою очередь, приводит к гиподинамии, должны расцениваться как факторы риска развития хронических неинфекционных заболеваний.

Розроблено й обгрунтовано методику формування валеологічних знань учнів початкових класів під час занять фізичною культурою як цілеспрямований і структурований процес, спрямований на засвоєння учнем відомостей, понять, уявлень про сутність і складники здоров’я, методики його виховання на основі інтеграції пізнавальної та рухової діяльностей. Виявлено стан і динаміку фізичного розвитку, фізичної підготовленості, здоров’я, захворюваності впродовж навчального року та функціональних можливостей серцево-судинної і дихальної систем організму учнів початкових класів. Подальшого розвитку набули положення щодо засобів, методів, форм і педагогічних умов формування валеологічних знань молодших школярів у процесі занять із фізичної культури. Експериментальна перевірка засвідчила високу ефективність розроблених рекомендацій, що є підставою для їх широкого впровадження в навчальний процес учнів ЗНЗ.

Висвітлено деякі шляхи та практичний досвід застосування сучасних педагогічних технологій розвитку потенціалу особистості. Розкрито сутність і взаємозв'язок категорій "педагогіка" та "здоров'я". Охарактеризовано системно-рівневий підхід до категорій "здоров'я" і "потенціал особистості". Розглянуто потенціал особистості як соціально-психологічний вимір людського потенціалу. Увагу приділено педагогічному волонтерству та наставництву у контексті формування соціального здоров'я студентської молоді. Розглянуто наставництво як технологію супроводу дітей-сиріт, дітей, які залишились без батьківського піклування, а також дітей з вадами психічного та фізичного розвитку.