Досліджено процеси формування психіки дітей з аномаліями зору та виявлено чинники, що обумовлюють її становлення. Розглянуто особливості структури дефекту, способи формування його компенсації, а також запропоновано шляхи становлення особистості дитини з обмеженими візуальними можливостями як інтеріорізоване ставлення до нього найближчого оточення. Запропоновано використання експериментально-генетичного методу у системі шкіл тифлологічної спрямованості, на підставі основних положень якого обгрунтовано необхідність об'єднання прийомів психокорекції та навчання. Наведено технологічну схему корекції психічної діяльності учнів молодших класів спеціалізованих шкіл-інтернатів для сліпих та слабозорих дітей на прикладі планування навчального процесу з іноземної мов, а також серію завдань, що складають технологічну схему психокорекційного навчання. Надано оцінку його успішності на підставі порівняння об'єктивних кількісних та якісних характеристик когнітивних і особистісно-характерологічних особливостей діяльності учнів з глибокими аномаліями функціонування зорової системи. На підставі проведених досліджень розроблено методичні рекомендації (для психологів, педагогів та батьків) щодо забезпечення гармонійного розвитку молодших школярів з вадами зору.

Вперше в Україні досліджено проблеми педагогічного керівництва роботою з книгою учнів початкових класів зі зниженим зором. Розроблено й апробовано модель комплексного педагогічного керівництва процесом самостійної читацької діяльності учнів та експериментально перевірено методику її реалізації у початкових класах спеціальної загальноосвітньої школи для дітей зі зниженим зором. Досліджено вплив якісного педагогічного керівництва на даний процес. Вивчено основні передумови розвитку самостійної читацької діяльності в учнів молодшого шкільного віку. Визначено рівень розвитку читацької самостійності в учнів початкових класів зі зниженим зором як показника якості педагогічного керівництва роботою з книгою. Виявлено, що розроблена методика забезпечує підвищення рівня сформованості навичок самостійної читацької діяльності учнів зі зниженим зором за умов якісного педагогічного корекційно спрямованого керівництва даним процесом. Ефективність запропонованої методичної системи обгрунтовано теоретично й підтверджено експериментально.

Визначено мету діяльності психологічної служби в системі освіти та місце психологічної реабілітації у діяльності шкільної психологічної служби. Детально розглянуто зміст основних напрямів психологічної реабілітації: профілактики, діагностики, корекції консультативно-медичної допомоги.

Визначено актуальність розробки концепції "Музичного букваря" для слабозорих дітей підготовчих - І класів. Розкрито теоретичне значення та практичну цінність концепції. Акцентовано увагу на новизні концепції, яка визначається, зокрема, тим, що вперше запропоновано і обгрунтовано модульно-інтеграційну модель структурування "Музичного букваря". Розглянуто особливості підручника: універсальність; об'єднання напрямів і функцій підручникотворення загальноосвітньої і спеціальної шкіл; способи фіксації навчальних елементів музичної освіти; тифлологічні вимоги до побудови і змісту підручника; принципи, які покладені в основу укладання підручника; функції підручника (предметно-інформаційна, мотиваційна, гедоністична, пізнавально-евристична тощо). Конкретизовано умови, від виконання яких залежатиме процесуальна якість "Музичного букваря".

На основі досвіду роботи вчителя початкових класів запропоновано методику навчання математики в школах для сліпих дітей. Охарактеризовано загальноприйнятий у навчальному процесі метод усних обчислень, метод письмових обчислень, практичні роботи та метод усного викладу та їх специфіку застосування у школах для сліпих дітей. Наголошено, що практичне вивчення математики у спеціальній школі має здійснюватися шляхом отримання учнями переважно доступної словесної інформації як одного з джерел уточнення і конкретизації їхніх уявлень про явища довкілля та математичних знань.

Привернено увагу тифлопедагогів до потенціалу словесного малювання в одержанні незрячими від інших людей художніх і практичних вражень та відомостей. Розглянуто методику малювання, що не залишає сліду: передавання змісту малюнків за допомогою музики; малювання шляхом відчуття руху; малювання на долоні. Висвітлено методику малювання, яке залишає тимчасовий слід: розташування предметів, малювання на землі тощо.

Розкрито зв'язок ліплення з сенсорним, фізичним, розумовим та естетичним вихованням сліпих дітей. Розглянуто матеріал (глина, пластилін, тісто) та устаткування для ліплення. Визначено прийоми роботи з пластичним матеріалом (поділ на частини, надання форми, з'єднання деталей) та способи об'ємного ліплення (конструктивний, пластичний, комбінований). Акцентовано увагу на етапах обстеження дітьми предметів. Запропоновано схеми ліплення предметів круглої та овальної форми з рельєфними особливостями та складної (розчленованої) форми.

Розглянуто особливості та вимоги до навчання дітей з порушеннями зору в масових навчальних закладах: дотримання санітарно-гігієнічних умов, використання озвучених підручників, спеціальних дидактичних посібників, розрахованих на дотикове або на зорово-дотичне сприймання, спеціальних адаптивних оптичних та неоптичних пристроїв, проведення тифлопедагогічних методичних консультацій для учителів, учнів і батьків у спеціальних школах. Виокремлено методичні прийоми, застосування яких сприятиме забезпеченню навчальних потреб таких учнів в інклюзивних умовах. Обгрунтовано значення організаційних і психологічних факторів для їхньої адаптації в новому середовищі. На основі індивідуальних спостережень за виконанням завдань учнями з порушенням зору рекомендовано визначати їх робоче навантаження, відслідковувати темп і якість їх роботи в порівнянні з аналогічними показниками дітей, котрі не мають проблем із зором.

Рассмотрены особенности и требования к обучению детей с нарушениями зрения в массовых учебных заведениях, а именно: соблюдение санитарно-гигиенических условий, использование озвученных учебников, специальных дидактических пособий, рассчитанных на осязательное или зрительно-касательное восприятие, специальных адаптивных оптических и неоптические устройств, проведение тифлопедагогических методических консультаций для учителей, учащихся и родителей в специальных школах. Выделены методические приемы, применение которых будет способствовать обеспечению учебных потребностей таких учеников в инклюзивных условиях. Обосновано значение организационных и психологических факторов для их адаптации в новой среде. На основе индивидуальных наблюдений за выполнением заданий учащимися с нарушением зрения рекомендуется определять их рабочую нагрузку, отслеживать темп и качество их работы в сравнении с аналогичными показателями детей, не имеющих проблем со зрением.

The peculiarities of development, teaching and upbringing of children with visual impairments in regular establishments are represented in the article. The teaching techniques towards educational environment adaptation and modification; methodical means, providing educational needs of abovementioned students in inclusive conditions are described, as well.

Рассмотрены вопросы разработки адаптивных условий компьютерно-ориентированного обучения ребенка с нарушением зрения в массовой школе. Предложены методики подбора компонент адаптивной среды обучения в зависимости от индивидуальных особенностей ребенка.

Відзначено, що процес інтеграції інвалідів у суспільні відносини передбачає комплекс дій, спрямованих на допомогу суб’єктам із психофізичними порушеннями опановувати цінності сучасної цивілізації, бути задіяними до активної суспільної діяльності через їх соціальну адаптацію. Проаналізовано роль комп’ютерних технологій як системотвірного чинника переходу до інклюзивного навчання осіб з порушеннями зору в процесі їх професійної підготовки. Окреслено зміст, методи та форми організації комп’ютерної підготовки незрячих.

Отмечено, что процесс интеграции инвалидов в общественные отношения предполагает комплекс действий, направленных на помощь субъектам с психофизическими нарушениями овладевать ценностями современной цивилизации, быть задействованными к активной общественной деятельности через их социальную адаптацию. Проанализирована роль компьютерных технологий как системообразующего фактора перехода к инклюзивному обучению лиц с нарушениями зрения в процессе их профессиональной подготовки. Очерчено содержание, методы и формы организации компьютерной подготовки слепых.

The article considers the role in teaching people with visual impairments modern information and computer technologies, and especially their use in the process of training students with disabilities, as a factor in the implementation of inclusive education.

Розглянуто роль і місце образотворчого мистецтва у початковій освіті слабозорих дітей. Визначено спеціальні завдання курсу та умови їх реалізації. Виділено роль емоційного компонента в навчанні образотворчого мистецтва. Описано метод інтуїтивного малювання як одного зі шляхів розвитку самостійної творчості слабозорих учнів. Доведено, що образотворче мистецтво виконує різноманітні функції у житті людини (кожна з яких має бути представлена у навчальному процесі у школі для слабозорих дітей), основними з яких є: когнітивна (пізнавальна), аксіологічна (ціннісна), виховна та ін. Визначено етапи творчого процесу: пускова фаза, що передбачає вільну активність і підготовку то творчого процесу; пошукова фаза, яка починається зі створенням художнього твору; виконавча фаза, що завершує роботу над створенням художнього твору. Розкрито функції образотворчого мистецтва. Констатовано, що однією з найважливіших умов естетичного виховання слабозорих молодших школярів є розвиток навичок сприймання форми і формотвірних елементів.

Рассмотрены роль и место изобразительного искусства в начальном образовании слабовидящих детей. Определены специальные задачи курса и условия их реализации. Выделена роль эмоционального компонента в обучении изобразительному искусству. Описан метод интуитивного рисования как одного из путей развития самостоятельного творчества слабовидящих учеников. Доказано, что изобразительное искусство выполняет различные функции в жизни человека (каждая из которых должна быть представлена в учебном процессе в школе для слабовидящих детей), основными из которых являются: когнитивная (познавательная), аксиологическая (ценностная), воспитательная и др. Определены этапы творческого процесса: пусковая фаза, предусматривающая свободную активность и подготовку к творческому процессу; поисковая фаза, которая начинается с создания художественного произведения; исполнительная фаза, завершающая работу над созданием художественного произведения. Раскрыты функции изобразительного искусства. Констатировано, что одним из важнейших условий эстетического воспитания слабовидящих младших школьников является развитие навыков восприятия формы и формообразующих элементов.

The article discusses the role and place of the fine arts in primary education of visually impaired pupils. Parenting aesthetic feelings still, first and foremost, is not based on perception, and at work. This fact points the way to understanding the development and creation of beauty. Describes the general and special conditions of the course and their implementation. Describe the functions of art. Highlighted the role of the emotional component in learning the fine arts. In order to facilitate the perception of visual information visually impaired children are often used techniques to simplify and schematic images. However, this simplification has a certain limit and can not be used when meeting with works of art. The described method of intuitive drawing as a way of self-creation of visually impaired pupils. The stages of the creative process of intuitive painting. Properly organized lessons of fine arts give children the opportunity to feel the joy of successful creative activity, improve mood, increase confidence in their own ability. The greatest opportunity for self-expression gives it an independent creative activity

Досліджено проблему формування навичок просторового орієнтування в старших дошкільників зі зниженим зором. Просторове орієнтування розглянуто як необхідну умову реалізації їх власних потреб і можливостей, подолання ізольованості й успішної інтеграції в соціум однолітків з нормальним зором і потребує цілеспрямованого процесу його формування. Визначено компоненти, розроблено показники та критерії щодо рівнів сформованості навичок просторового орієнтування в дошкільників зі зниженим зором. Встановлено особливості формування навичок просторового орієнтування в таких дошкільників, що полягають у дотриманні методичних умов. Обгрунтовано та розроблено комплексну методику формування навичок просторового орієнтування у старших дошкільників зі зниженим зором, уточнено зміст, визначено напрями корекційної роботи, розкрито організаційні форми, методи та прийоми. Статистично підтверджено ефективність запропонованої методики.

Увагу приділено теоретичним і методичним аспектам сенсорного виховання дітей із порушеннями зору (ПЗ). Розглянуто особливості сенсорного розвитку дитини за умов ПЗ. Розкрито специфіку формування предметно-практичної діяльності в дітей із ПЗ. Описано методики розвитку дотикового, слухового та зорового сприймання в дітей із ПЗ. Викладено методики формування сенсорної функції розрізнення за кольором, формою та величиною. Висвітлено особливості сенсорного розвитку дітей із ПЗ на заняттях з образотворчої діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч433.221.01

Рубрики:

Процес навчання у школах сліпих

Шифр НБУВ: ДС45542 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч433.221.01

Рубрики:

Процес навчання у школах сліпих

Шифр НБУВ: ДС45542 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: ч433.221.01

Рубрики:

Процес навчання у школах сліпих

Шифр НБУВ: ДС48096 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч433.221.01

Рубрики:

Процес навчання у школах сліпих

Шифр НБУВ: ДС45542 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: ч433.221.01

Рубрики:

Процес навчання у школах сліпих

Шифр НБУВ: ДС48096 Пошук видання у каталогах НБУВ