Проаналізовано міжнародну та національну нормативно-правову базу щодо захисту прав розумово відсталих людей на особисте життя, наведено результати моніторингу стану дотримання їх прав на особисте життя. Висвітлено особливості психосексуального розвитку розумово відсталих дітей та підлітків.

Проанализированы международная и национальная нормативно-правовая база по защите прав умственно отсталых лиц на личную жизнь, приведены результаты мониторинга состояния соблюдения их прав на личную жизнь. Освещены особенности психосексуального развития умственно отсталых детей и подростков.

Зазначено, що виховання та навчання розумово відсталих дітей - складний і багатогранний процес, що вимагає від олігофренопедагога спеціальних знань про закономірності й особливості розумового розвитку учнів допоміжної школи, використання їх у навчально-виховному процесі. Уперше в українській дефектології розглянуто історичний досвід, теорію та практику навчання та виховання розумово відсталих дітей з кінця ХІХ до кінця ХХ ст. Проаналізовано соціально-економічні, політичні, правові чинники, які на кожному історичному етапі здійснювали вплив на організацію, структуру, зміст корекційного навчання та виховання даної категорії населення.

Указано, что воспитание и обучение умственно отсталых детей - сложный и многогранный процесс, которые требует от олигофренопедагога специальных знаний о закономерностях и особенностям умственного развития учеников вспомогательной школы, использовании их в учебно-воспитательном процессе. Впервые в украинской дефектологии рассмотрены исторический опыт, теория и практика обучения и воспитания умственно отсталых детей с конца ХХ до конца ХХ вв. Проанализированы социально-экономические, политические, правовые факторы, которые на каждом историческом этапе оказывали влияние на организацию, структуру, содержание коррекционного обучения и воспитания данной категории населения.

Висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід сексуального виховання підлітків і молоді зі зниженим інтелектом. Розглянуто основні етапи психосексуального розвитку та статеворольової поведінки у нормі та у разі інтелектуальної недостатності. Проаналізовано базові принципи організації сексуального виховання у різних країнах. Розкрито особливості такого виховання підлітків і молоді зі зниженим інтелектом на базі соціально-психологічних центрів для дітей та молоді з функціональними обмеженнями та в інтернатах. Показано роль педагогів і батьків у сексуальному вихованні підлітків зі зниженим інтелектом. Розроблено програму сексуального виховання "Шлях до тебе" для підлітків і молоді з легкою розумовою відсталістю.

Освещен отечественный и зарубежный опыт сексуального воспитания подростков и молодежи со сниженным интеллектом. Рассмотрены основные этапы психосексуального развития и полового ролевого поведения в норме и при интеллектуальной недостаточности. Проанализированы базовые принципы организации сексуального воспитания в разных странах. Раскрыты особенности сексуального воспитания подростков и молодежи со сниженным интеллектом на базе социально-психологических центров для детей и молодежи с функциональными ограничениями и в интернатах. Показана роль педагогов и родителей в сексуальном воспитании подростков со сниженным интеллектом. Разработана программа сексуального воспитания "Путь к тебе" для подростков и молодежи с легкой умственной отсталостью.

Висвітлено особливості пізнавальної діяльності молодших школярів із затримкою психічного розвитку та корекційні можливості формування у них інтересів. Описано методику роботи щодо формування художньо-естетичних інтересів учнів даної категорії на уроках музики.

Освещены особенности познавательной деятельности младших школьников с задержкой психического развития и коррекционные возможности формирования у них интересов. Описана методика работы по формированию художественно-эстетических интересов учеников данной категории на уроках музыки.

Висвітлено теоретичні, методологічні та методичні положення щодо організації естетичного виховання розумово відсталих школярів, розкрито провідну роль мистецтва у даному процесі. Визначено критерії, показники та рівні еститечного розвитку учнів допоміжної школи різних вікових категорій, показано особливості прояву їх художньо-естетичних потреб. Розроблено й апробовано структурно-функціональну педагогічну модель системи естетичного виховання засобами мистецтва у VI - IX класах допоміжної школи й обгрунтовано педагогічні умови її ефективного впровадження. Проаналізовано досвід роботи допоміжних шкіл України щодо організції естетичного виховання учнів з вадами розумового розвитку.

Освещены теоретические, методологические и методические положения по организации эстетического воспитания умственно отсталых учеников, показана основная роль исскусства в данном процессе. Определены критерии, показатели и уровни эстетического развития учащихся вспомогательной школы различных возрастных категорий, показаны особенности проявления их художественно-эстетических потребностей. Разработана и апробирована структурно-функциональная педагогическая модель системы эстетического воспитания посредством искусства в VI - IX классах вспомогательной школы и обоснованы педагогические условия ее эффективного внедрения. Проанализирован опыт работы вспомогательных школ Украины по организации эстетического воспитания учащихся с отклонениями в умственном развитии.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми морального розвитку дітей з обмеженими розумовими можливостями. Увагу приділено педагогічному забезпеченню формування моральних якостей у учнів з порушенням інтелекту в позашкільній виховій роботі допоміжної школи.

Приведены результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы морального развития детей с ограниченными умственными способностями. Уделено внимание педагогическому обеспечению формирования моральных качеств у учеников с нарушениями интеллекта во внешкольной воспитатальной работе вспомогательной школы.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми виховання дітей з нейротичними ускладненнями. Вивчено психолого-педагогічні умови забезпечення корекційно-виховного впливу на учнів початкових класів загальноосвітньої школи у процесі позакласної виховної роботи. З'ясовано суть нейротизму як ускладнення розвитку дитини. Визначено та вивчено структурні компоненти чинників його виникнення у дитини (біологічний та мікросоціальний - сімейний і шкільний), а також зумовлені ними прояви нейротизму. Розроблено систему корекційно-виховної роботи з молодшими школярами, спрямовану на усунення у них нейротичних проявів та становлення соціально значущих якостей. Доведено ефективність її використання.

Проаналізовано психологічні підходи до феномену дитячої агресивності. Розглянуто особливості дітей з порушеннями психічного розвитку на підставі саногенного підходу з урахуванням клінічних, психологічних та педагогічних позицій. Теоретично обгрунтовано діагностичний інструментарій для виявлення особливостей агресивної поведінки в молодших школярів з порушеннями психічного розвитку. Запропоновано та апробовано методики: "Тест ситуацій" і "Опитувальник форм агресивного реагування". Проаналізовано дані констатуючого та формуючого експериментів. Встановлено, що перебільшення деструктивної агресії за реактивним типом у паттерні поведінки учнів класів інтенсивної педагогічної корекції пов'язане з потенціально агресивним відчуттям та потенціально агресивною інтерпретацією, що формуються під впливом комплексу негативних факторів мікросоціального середовища. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель психокорекції агресивної поведінки молодших школярів з порушеннями психічного розвитку, експериментально підтверджено її ефективність.

Подано цілісну психологічну характеристику особливостей художнього сприймання учнями старших та середніх класів допоміжної школи творів живопису різних жанрів (зокрема, виявлено своєрідність емоційно-особистісного ставлення розумово відсталих підлітків до образотворчого мистецтва, визначено показники, критерії та рівні розвитку в них художнього сприймання). Зазначено найбільш вагомі у корекційному відношенні педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності та емоційної сфери розумово відсталих підлітків у процесі художньо-естетичного виховання на уроках образотворчого мистецтва та у позакласній роботі (поетапне формування художнього сприймання; використання спеціальних корекційних прийомів педагогічного управління пізнавальною діяльністю учнів). Удосконалено критерії відбору творів живопису для роботи з учнями 5 - 6-х класів допоміжної школи, а також теорію корекційної спрямованості навчально-виховного процесу допоміжної школи на основі особистісного підходу до розумово відсталих учнів, формування в них вищих психічних функцій, забезпечення єдності їх інтелектуального та емоційного розвитку.

Досліджено засади формування самовиховання підлітків, його теоретичні та методичні засади. Проведено класифікацію методів самовиховання, визначено особливості застосування у роботі з розумово відсталими підлітками. Науково обгрунтовано концепцію поетапного формування їх здатності до самовиховання. Доведено, що така здатність зумовлена певними властивостями, а саме: глибиною, випуклістю "я-образу", прагненням набути позитивних особистісних рис, знаннями та вміннями використовувати засоби самовиховання, саморегуляцією поведінки. Внаслідок цілеспрямованої педагогічної роботи розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему керівництва самовихованням розумово відсталих підлітків. За результатом впровадження методики поетапного формування здатності учнів старших класів допоміжної школи до самовиховання виявлено зростання особистісної зрілості учнів та підвищення рівня їх здатності до самовиховання.

Вперше обгрунтовано структурні компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий) статево-рольової вихованості учнів допоміжної школи з метою реалізації їх педагогічного забезпечення у навчально-виховній роботі допоміжних закладів. Встановлено показники, критерії та рівні сформованості досліджуваної якості в учнів молодших класів з вадами інтелекту. Проведено порівняльне вивчення статево-рольового виховання учнів загальноосвітніх і спеціальних шкіл та одержано нові дані про особливості становлення даного процесу в розумово відсталих дітей. Розроблено систему впливу на статево-рольову вихованість молодших школярів з порушеним інтелектом на підставі визначення сутності, компонентів і складових формування гендерного світогляду з урахуванням специфіки виховного процесу в допоміжній школі, сучасних підходів і напрямків вітчизняної спеціальної та гендерної педагогіки. Експериментально підтверджено ефективність запропонованих засобів педагогічного впливу за умови їх правильного використання та дотримання вимог щодо змісту методичних прийомів і організації проведення.

Визначено особливості та рівні розвитку в розумово відсталих підлітків усвідомленого емоційного сприймання музики. Визначено найбільш значущі у корекційному відношенні психолого-педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності й емоційної сфери таких учнів у процесі музично-естетичного виховання. Розроблено систему спеціально організованої психолого-педагогічної роботи, показано її значення як суттєвої умови розвитку та корекції емоційної сфери у розумово відсталих підлітків на підставі формування емоційно-естетичного ставлення до музики. Розкрито властиву розумово відсталим учням специфіку слухання музики й емоційного реагування на неї. Обгрунтовано необхідність поетапного формування емоційно-естетичного ставлення до музики у таких дітей. Показано ефективність використання таких прийомів роботи, як музично-рольові ігри, психоемоційні етюди, вирішення різноманітних пізнавальних завдань на музичному матеріалі, які активізують мислення й уяву учнів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено умови корекційно-розвивальної роботи щодо формування емоційно-естетичного ставлення й усвідомленого емоційного сприймання музичних творів у розумово відсталих учнів 5 - 7-х класів допоміжної школи.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми рольової поведінки розумово відсталих підлітків. Вивчено особливості виконання ними конвенційних ролей школяра, старости, бібліотекаря, природознавця, чергового у зв'язку з неофіційним статусом у класі. Розкрито суть рольової поведінки, параметри її вивчення та складові формування, показники й критерії оцінювання, зміст виконання основних конвенційних ролей розумово відсталих підлітків. Розроблено методику вивчення їх рольової поведінки. Наведено результати експериментального вивчення особливостей рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі за показниками: успішністю виконання ролей відповідно до еталона, характером прийняття ролей, спрямованістю рольової поведінки, сформованістю її структурних компонентів. Визначено психолого-педагогічні умови формування рольової поведінки в учнів допоміжної школи у позакласній виховній роботі.

Досліджено актуальну психолого-педагогічну проблему розвитку зв'язного мовлення молодших школярів з затримкою психічного розвитку (ЗПР) засобами образотворчого мистецтва. Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання стану сформованості зв'язного мовлення цих школярів, з урахуванням яких розроблено модель, програму та корекційно-розвивальну методику дослідного навчання, спрямовану на використання образотворчих засобів. Відзначено, що розвиток зв'язного мовлення молодших школярів з ЗПР засобами образотворчого мистецтва сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

Здійснено цілісний історико-педагогічний аналіз процесу розвитку корекційного навчання дітей з обмеженими розумовими можливостями в Україні у другій половині XIX - першій половині XX ст. Проаналізовано основні особливості цього процесу на різних етапах суспільного розвитку країни. Установлено, що на розвиток корекційного навчання учнів допоміжних закладів освіти у зазначений період впливали соціально-економічні, політичні та культурологічні фактори. Проаналізовано теоретичні засади становлення навчання учнів з обмеженими розумовими можливостями, його подальший розвиток у досліджений період. Висвітлено теоретичні, методичні й організаційні засади корекційного навчання таких учнів. Визначено прогностичні можливості використання історичного досвіду за сучасних умов суспільного розвитку. До наукового обігу введено нові історико-педагогічні документи, що сприяло більш об'єктивному оцінюванню процесу зародження та розвитку корекційного навчання розумово відсталих учнів протягом другої половини XIX - першої половини XX ст.

Розроблено графічну модель довільного поведінкового акту молодших школярів з затримкою психічного розвитку. Доведено залежність перебігу цілісного поведінкового акту від формуючого впливу на структурні компоненти (усвідомлення задачі, мотивацію та самостимуляцію, вироблення плану дій, оперативне контролювання за ходом виконання завдання, кінцевий самоконтроль). Психологічно обгрунтовано використання системи комплексних вправ для формування довільної поведінки досліджених школярів під час навчального процесу. Розвинуто системно-структурний підхід щодо аналізу довільного поведінкового акту.

Обгрунтовано нові напрями та запропоновано цілісне педагогічне забезпечення процесу формування здорового способу життя у старшокласників допоміжних шкіл. Розроблено показники, критерії та визначено рівні сформованості компонентів здорового способу життя - змістового, емоційно-мотиваційного та операційно-організаційного в учнів старших класів допоміжної школи. Науково обгрунтовано потребу в оптимізації педагогічного процесу, спрямованого на формування здорового способу життя учнів допоміжних шкіл з акцентом на удосконалення валеологізації спеціальної освіти. Уточнено форми ефективної взаємодії вчителів і вихователів допоміжної школи в навчально-корекційному процесі з формування здорового способу життя учнів.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми морального розвитку дітей з обмеженими розумовими можливостями. Запропоновано шляхи вирішення проблеми на підставі вивчення педагогічного забезпечення формування в учнів молодших класів допоміжної школи моральних якостей в процесі позакласної виховної роботи. Визначено складові вивчення та формування моральних якостей, показники та критерії оцінювання, розроблено методику їх дослідження в учнів допоміжної школи. Виявлено особливості прояву моральних якостей у розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку. Розроблено цілісне педагогічне забезпечення їх формування в учнів, а саме: спеціальний добір змісту, методичних засобів і організаційних форм поетапного становлення компонентів морального розвитку відповідно до їх сутності, характеристик, особливостей прояву у дітей.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми морально-етичної поведінки учнів з обмеженими розумовими можливостями. Доведено можливість розв'язання зазначеної проблеми на базі педагогічного забезпечення формування в учнів допоміжної школи морально-етичних норм поведінки під час уроків соціально-побутового орієнтування. Вивчено складові морально-етичних норм поведінки, критерії оцінювання. Розроблено методику їх дослідження у розумово відсталих учнів. Обгрунтовано форми, методи та засоби формування в таких учнів морально-етичної поведінки у процесі соціально-побутового орієнтування. Доведено, що використання на відповідних уроках системи вправ, наближених до умов предметно-практичної діяльності, забезпечує достатній рівень формування у розумово відсталих учнів морально-етичних норм поведінки.

Визначено оптимальний зміст освітньої галузі "Соціально-побутове орієнтування", спрямованої на формування у розумово відсталих учнів санітарно-гігієнічною культури. Розроблено критерії та рівні сформованості змістового та діяльнісного компонентів даної культури та критерії оцінювання. З'ясовано сутність феномену "санітарно-гігієнічна культура" як особистісного новоутворення, яке потребує спеціальних корекційних умов формування під час роботи з старшокласниками допоміжної школи. Запропоновано цілісну педагогічну технологію корекційної освітньо-виховної роботи з учнями даної категорії у єдності її змісту, форм і методів. Уточнено умови забезпечення цілеспрямованості, наступності, послідовності та систематичності навчання учнів соціально-побутового орієнтування з метою формування у них санітарно-гігієнічної культури.