У процесі дослідження ролі структурування філологічних знань у професійній підготовці особистості виявлено, що його особливістю є базування на ідеї сучасних технологій навчання та кредитно-модульній системі підготовки бакалавра.

В процессе исследования роли структурирования филологических знаний в профессиональной подготовке личности выявлено, что его особенностью является идея современных технологий обучения и кредитно-модульная система подготовки бакалавра.

The scientific research has proved that while learning problems of philological knowledge structuralization the importance of modular cognitive, modular technological, modular developed and modular checking aspects should be taken into account in order to improve the philological knowledge structuralization in the process of pedagogical college students preparing.

Висвітлено проблеми впровадження до системи підготовки майбутніх викладачів з класу фортепіано системи заходів щодо розвитку вмінь педагогічного спілкування. З'ясовано, що успішність роботи за вказаним фахом прямо пропорційно залежить від якості розвитку вмінь педагогічного спілкування. Дидактично обгрунтувано можливості та шляхи впровадження до системи підготовки студентів музичних училищ теоретико-експериментальної програми підготовки, яка грунтується на глибокому вивченні педагогічної діяльності видатних музикантів-педагогів та класичних педагогічних технологіях. Показано взаємозв'язок між рівнем сформованості у педагога здатності до емпатії та особливостями розгортання ним комунікативної взаємодії, а також між розвитком у нього саморефлексії та особливостями педагогічного спілкування. Розроблено й апробовано методику, спрямовану на розвиток вмінь педагогічного спілкування, що відповідає принципам суб'єкт-суб'єктної організації даного процесу. Визначено основні принципи та підходи до організації професійної підготовки студентів музичних училищ, спрямованої на актуалізацію та формування їх професійної готовності до оволодіння мистецтвом виконання через провідну роль слова.

Обгрунтовано особливості становлення та розвитку професійно-педагогічної підготовки вчителів початкових класів. На підставі аналізу існуючих підходів до визначення змісту педагогічної підготовки запропоновано новий погляд на його суть. Розглянуто особливості відбору та структурування змісту навчального матеріалу з педагогіки. Запропоновано модель освітньо-кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста, що базується на уміннях фахівця, врахування вимог якої у відборі змісту педагогічної підготовки є однією з дидактичних засад відбору навчального матеріалу з педагогіки. Розроблено програму з розділу педагогіки "Теорія виховання", під час апробації якої доведено, що її реалізація є ефективною умовою вдосконалення змісту педагогічної підготовки студентів за умов вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації.

Досліджено проблему становлення й розвитку в процесі первинної професійної підготовки майбутніх педагогів психологічних утворень, які є сутнісними характеристиками особистості як суб'єкта педагогічної діяльності. Проаналізовано основні теоретичні й експериментальні підходи щодо розв'язання зазначеної проблеми, наведено тезу про існування відносно константного переліку психологічних утворень, які є основними структурними компонентами особистісної готовності до професійно-педагогічної діяльності. Встановлено, що основою особистісної готовності до її успішної реалізації є показники загальної інтернальності, самоприйняття, сенсожиттєві орієнтації, упевненість у собі і мотивація саморозвитку, які опосередковано пов'язані зі створенням педагогічних ситуацій толерантної взаємодії й підтримки, а також умов для задоволення потреб суб'єктів учіння у самопізнанні і саморозвитку. Запропоновано програму оптимізації у майбутніх педагогів здатності до саморегуляції як чинника успішного здійснення професійно-педагогічної діяльності.

Досліджено проблему модульної організації загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів за умов коледжу. Розроблено й обгрунтовано технологію модульної організації зазначеної підготовки, яка містить принципи відбору змісту та зміст модулів загальнопедагогічної підготовки, форми її організації, технологію модульної організації педагогічної практики. Визначено та теоретично обгрунтовано критерії ефективності модульної загальнопедагогічної підготовки вчителів у педагогічному коледжі, що відображають мотивацію студентів до педагогічної діяльності та готовність до самовдосконалення впродовж життя.

Висвітлено проблему особистісно орієнтованого навчання природознавства майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічному коледжі. Проаналізовано стан дослідження даного питання у теорії та практиці. Розроблено й обгрунтовано модель особистісно орієнтованого навчання прородознавства, спрямовану на оволодіння професійними знаннями й уміннями, формування позитивного ціннісного ставлення до природи та педагогічної діяльності, розвиток професійно значущих якостей, забезпечення особистісної та професійної самореалізації майбутніх фахівців. Визначено критерії ефективності даного навчання, що відображають мотивацію до майбутньої професійної діяльності, ціннісне особистісне ставлення до навколишньої природи, рівень теоретичних знань та практичних умінь з природознавчої дисципліни, навички до самостійної діяльності. Проаналізовано рівень розвитку емоційно-вольових, креативних, комунікативних особистісних і професійних якостей майбутніх вихователів.

Розроблено модель та методику підготовки учителів до організації дозвіллєвої ігрової діяльності учнів школи. Визначено вмотивовані критерії та рівні готовності учителів до організації даного виду діяльності, а також обгрунтовано педагогічні умови підготовки студентів педагогічних ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації до організації зазначеного виду діяльності. Висвітлено проблему підготовки учителів як класних керівників до організації позакласної виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах на основі визначення змісту і методики формування практичних умінь і навичок з організації даного виду діяльності учнів школи.

Висвітлено етапи управління навчальною діяльністю молодших школярів, розкрито суть та структуру готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчанням учнів, зміст, методи і форми підготовки учителів початкових класів до управлінської діяльності. Розроблено засоби діагностики рівня сформованості готовності студентів педагогічного коледжу до управління навчальною діяльністю молодших школярів, наведено критерії та визначено чотири (низький, середній, достатній і високий) рівні готовності. Розглянуто педагогічні умови підготовки студентів до управління навчанням учнів початкових класів.

Досліджено теоретико-методологічні засади творчого саморозвитку особистості. Проаналізовано його суть, обгрунтовано роль рефлексії, діалогових форм навчання, моделювання змісту навчального матеріалу, використання роботи з культурологічними текстами у творчому саморозвитку особистості студента педколеджу в процесі вивчення культурологічних дисциплін у контексті діалогу культур. Визначено критерії та рівні, а також розроблено комплекс методів діагностичного дослідження саморозвивальних процесів та модель творчого саморозвитку особистості студента в процесі вивчення культурологічних дисциплін. Запропоновано систему педагогічних умов даного саморозвитку, яка спрямована на перебудову мотивів учіння, на зміну рівня саморегуляції навчальної діяльності, на творчу самореалізацію особистості студента під час вивчення культурологічних предметів за умов сучасного культурно-освітнього простору.

Досліджено проблему формування готовності до читання іноземної фахової літератури у студентів педагогічного коледжу, розглянуту як суттєву складову професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови в початкових класах. Проаналізовано стан проблеми у психолого-педагогічній та лінгвістичній літературі, в практичній діяльності вищих педагогічних закладів освіти II - IV рівнів акредитації. Вперше визначено структуру (когнітивний, фаховий, комунікативний, лінгвістичний компоненти) і зміст готовності до читання іноземної фахової літератури у студентів педагогічного коледжу, критерії та рівні її сформованості. Розроблено та теоретично обгрунтовано модель формування готовності до читання іноземної фахової літератури у студентів педагогічного коледжу, визначе психолого-педагогічні умови її ефективного функціонування. До наукового обігу введено теоретично обгрунтоване поняття "фахово-лінгвістична потреба". Доведено, що підвищенню ефективності формування готовності до читання іноземної фахової літератури сприяє урахування результатів педагогічного оцінювання рівня сформованості готовності до читання іноземної фахової літератури, самостійна робота студентів педагогічного коледжу, використання навчально-педагогічних ситуацій щодо розвитку лінгвістичних вмінь читання іноземної фахової літератури. Основні положення та рекомендації щодо формування готовності майбутніх вчителів іноземної мови до читання іноземної фахової літератури, а також методику педагогічного оцінювання рівня сформованості означеної готовності впроваджено в систему професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкових класів у педагогічному коледжі.

Досліджено проблему змістового наповнення художньо-естетичної освіти майбутніх педагогів. Визначено критерії їх художньо-педагогічної підготовленості. Розроблено педагогічну модель процесу формування готовності студентів педагогічних училищ до художньо-естетичного виховання дітей засобами української дитячої музики.

Показано необхідність формування педагогічної самоорганізації студентів педучилищ, визначено її суть і структуру. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель формування педагогічної самоорганізації, способи її реалізації. Виявлено критерії, показники та рівні сформованості педагогічної самоорганізації, а також розроблено методику її діагностики. Експериментально апробовано ефективність запропонованих умов формування педагогічної самоорганізації.

Обгрунтовано педагогічні умови процесу формування професійних інтересів студентів педагогічних училищ. Проаналізовано природу інтересу як психологічного феномену, етапи формування професійного педагогічного інтересу, його взаємозв'язок з мотивацією та пізнавальними інтересами. Значну увагу приділено віковим особливостям старших підлітків, професійним якостям учителя іноземної мови, розглянуто сучасні підходи до її викладання. На підставі проведеного аналізу з'ясовано, що позитивний вплив на формування професійних інтересів студентів педагогічних училищ у процесі вивчення іноземної мови має здійснювати: трансформація пізнавальних інтересів у професійні шляхом інтенсивного використання завдань квазіпрофесійного характеру; формування позитивної навчальної мотивації, пов'язаної з інтересами студентів; проведення психокорекційної роботи з метою усунення негативних психологічних рис, характерних для старших підлітків, зокрема, замкнутості, конфліктності, несформованості емпатії, тривожності, низької самооцінки; активне використання комунікативного підходу до викладання іноземних мов, що сприяє більшій концентрації уваги на змісті у процесі говоріння, а не на формі, інформативного насичення роботи, інтенсивнішого використання творчих завдань та рольових ігор. За результатами дослідження доведено позитивний вплив запропонованих форм і методів роботи на становлення молодого спеціаліста та формування позитивного ставлення до педагогічної діяльності, виявлено зростання професійного інтересу серед студентів, що брали участь у експерименті.

Досліджено проблему формування професійної компетентності майбутніх учителів музики. Розкрито сутність і структуру професійної компетентності майбутнього вчителя музики, обгрунтовано психолого-педагогічні умови її формування. Розроблено й експериментально перевірено модель процесу та педагогічну технологію формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у педагогічному коледжі. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх учителів музики. Доведено, що ефективному формуванню професійної компетентності сприяє застосування таких форм навчально-виховної діяльності, як робота творчих гуртків; виконання творчих самостійних завдань; проведення уроків музики у школі, а також психолого-педагогічних тренінгів, ділових ігор. Розроблено зміст і методичне забезпечення спецкурсу "Формування професійної компетентності майбутніх учителів музики у процесі підготовки позакласних заходів у загальноосвітній школі", який впроваджено у навчальний процес Артемівського педагогічного училища, Стахановського педагогічного коледжу Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Шевченка, Педагогічного коледжу Харківського гуманітарно-педагогічного інституту.

Проаналізовано та узагальнено стан проблеми у її історичному розвитку, наведено теоретичні засади визначення сутності поняття "пізнавальна самостійність студента педучилища". Розкрито суть пізнавальної самостійності (ПС) майбутніх учителів початкових класів, проведено комплексне дослідження складових ПС студентів педагогічного училища. Охарактеризовано професійні субстрати когнітивно-пізнавального, ціннісно-орієнтаційного, праксеологічного типу. Визначено критерії та рівні сформованості ПС майбутніх учителів початкових класів. Розроблено дидактико-методичний підхід щодо формування ПС студентів та зроблено екпериментальну перевірку ефективності його застосування у процесі підготовки майбутнього вчителя.

Досліджено проблему формування інтересу майбутніх учителів до науково-педагогічних знань у процесі педагогічної підготовки. Теоретично обгрунтовано суть і структуру даного інтересу як професійно значущої якості особистості вчителя сучасної початкової школи. Виявлено показники, критерії та охарактеризовано рівні сформованості інтересу майбутніх учителів початкових класів до науково-педагогічних знань. Визначено та науково обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування цього особистісного утворення як важливої характеристики професіоналізму у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Розроблено програму формування інтересу студентів до педагогічної теорії у процесі педагогічної підготовки, експериментально апробовано ефективність її методичного забезпечення.

Проаналізовано концептуальні та структурно-змістові засади сучасної неперервної педагогічної освіти, визначено місце та функціональну роль педагогічного коледжу в ній. З'ясовано сутність адаптації студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності, розроблено та теоретично обгрунтовано її структуру. Проведено педагогічну діагностику вихідних рівнів адаптованості студентів педагогічного коледжу до професійної діяльності, визначено та розглянуто педагогічні умови успішної адаптації в процесі фахової підготовки й експериментально перевірено їх ефективність. Розроблено й упроваджено в практику професійної підготовки студентів педагогічного коледжу авторський спецкурс "Технології адаптації до професійної діяльності".

Здійснено системне теоретико-експериментальне вивчення змісту, структури й особливостей професійного розвитку студентів педагогічного коледжу в контексті психології життєтворчості особистості. Запропоновано структурно-інтегративний підхід до розуміння змісту первинної професіоналізації як одночасного розгортування особистісних, професійних і процесуальних компонентів онтогенетичного розвитку особистості та набуття статусу суб'єкта власної життєтворчої активності. Обгрунтовано необхідність запровадження системи психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу, розроблено його теоретичну модель. Визначено провідні комплекси особистісних характеристик, розвитком яких забезпечується процес первинної професіоналізації педагога. Розкрито сутність та особливості психологічного супроводу професійного розвитку студентів педагогічного коледжу на етапі первинної професіоналізації, розроблено, апробовано та доведено ефективність комплексної програми психологічного супроводу.

Розкрито деякі аспекти вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів у навчально-виховному процесі комплексу "педагогічний коледж - університет". Висвітлено особливості підготовки конкурентоспроможних фахівців у вищому педагогічному навчальному закладі.

Розкрито проблему розвитку особистості, яку програмував А. С. Макаренко, а також проблеми, пов'язані з підготовкою педагогічних кадрів, формуванням у них професійного мислення й педагогічної логіки зокрема. Висвітлено ключові компоненти моделі процесу формування педагогічної логіки, зокрема в студентів педагогічного коледжу, шляхи її реалізації в сучасній професійній освіті, інтерпретуючи в такий спосіб ідеї А. С. Макаренка. Обгрунтовано поняття "педагогічна логіка" як компонент формування синтетичного мислення вчителя, враховуючи тенденції та наявні проблеми в процесі професійної підготовки педагогічних кадрів, формування у них професійного мислення, і, відповідно, його інваріантів (чуттєво-образного, словесно-логічного, теоретичного, практичного, синтетичного). Охарактеризовано основні моменти взаємодії сучасної педагогічної науки і творчого доробку видатного українського педагога-класика в напрямку професійної підготовки й формування педагогічної логіки.

Раскрыто проблему развития личности, которою программировал А. С. Макаренко, а также проблемы, связанные с подготовкой педагогических кадров, формированием у них профессионального мышления и педагогической логики в частности. Выяснены ключевые компоненты модели процесса формирования педагогической логики, в частности у студентов педагогического колледжа, пути ее реализации в современном профессиональном образовании, интерпретируя таким образом идеи А. С. Макаренко. Обосновано понятие "педагогической логики" как компонента формирования синтетического мышления учителя, включающего тенденции и имеющиеся проблемы в процессе профессиональной подготовки педагогических кадров, формирования у них профессионального мышления, и, соответственно, его инвариантов (чувственно-образного, словесно-логического, теоретического, практического, синтетического). Охарактеризированы основные моменты взаимодействия современной педагогической науки и творческого достижения выдающегося украинского педагога-классика в процессе профессиональной подготовки и формирования педагогической логики.