Представлено критерії сформованості морально-вольових якостей у майбутніх учителів у контексті розвитку громадянської свідомості. У більшості студентів було зафіксовано прагнення змінити себе, ставити мету і управляти своїми формами активності: спілкуванням, поведінкою, діяльністю і почуттями. Майбутні викладачі розуміли, що самовиховання, самоуправління процес творчий, пов'язаний з незвичайною ситуацією або протиріччям, необхідністю постановки нових цілей, пошуком нових рішень і засобами їх досягнення. У цих випускників спостерігалося також і прагнення змінити деякі стереотипи, закріпити набуте.

Представлено сформированность морально-волевых качеств у будущих учителей в контексте развития гражданского сознания. У большинства студентов были зафиксированы стремления изменить себя, ставить цель и управлять своими формами активности: общением, поведением, деятельностью и чувствами. Будущие преподаватели понимали, что самовоспитание, самоуправление процесс творческий, связанный с необыкновенной ситуацией или противоречием, необходимостью постановки новых целей, поиском новых решений и средствами достижения их. У этих выпускников наблюдалось также и стремление изменить некоторые стереотипы, закрепить то, что приобретено.

At the majority of students have been fixed aspirations to change themselves, to put the purpose and operate the forms of activity. The future teachers understood self-education and self-management as creative process. It connected to unusual situation or the contradiction, necessity of statement of the new purposes, search of new decisions and means of achievement of them. At these graduates it was observed as well aspiration to change some stereotypes.

Захищаються результати теоретико-експериментального дослідження. Встановлено, що в процесі проведення творчих уроків і позакласних занять з літературного краєзнавства з використанням новітніх ефективних форм і методів організації навчально-виховної роботи, моделювання виховних ситуацій за допомогою системи поетапного формування моральності можна істотно підняти рівень морально-етичної вихованості студентів педучилища, активізувати пошуково-дослідницьку роботу, розвинути студентську творчість, сформувати естетичні смаки і морально-етичні ідеали особистості майбутнього вчителя початкових класів. Матеріали дослідження слугують теоретико-методичною основою для подальшого вдосконалення процесу вивчення літератури в педагогічному училищі.

Досліджено поняття "правова свідомість майбутнього вчителя". Визначено критерії, показники, ознаки прояву та рівневу характеристику правової свідомості студентів на вузівському етапі їх професійного становлення. Розроблено спецкурс "Актуальні проблеми ціннісно-правового виховання учнів". Обгрунтовано й експериментально апробовано модель соціально-педагогічної системи формування позитивної правової свідомості студентів у педагогічному коледжі. Визначено, за яких соціально-педагогічних умов ця особистісно-професійна якість може бути сформована в процесі вузівського навчання майбутніх фахівців. Розроблено педагогічну технологію формування позитивної правової свідомості студентів педагогічного коледжу.

Вперше розроблено структурно-функціональну модель й обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування педагогічної відповідальності майбутніх учителів початкових класів у педколеджі, якими є збагачення професійної підготовки студентів морально-етичним змістом; спрямованість педагогічної практики на формування педагогічної відповідальності; створення розвивального рефлексивного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців. Запропоновано визначення категорії педагогічної відповідальності вчителя початкових класів як складного, інтегрованого феномену, системотвірної професійної якості, результату його професійної підготовки. Уточнено категорійно-понятійний апарат теорії педагогічної відповідальності. Розкрито сутність понять "відповідальність особистості", "професійна відповідальність", "педагогічна відповідальність", "відповідальне ставлення", "відповідальна поведінка". Встановлено критерії та показники педагогічної відповідальності майбутнього вчителя початкових класів. Удосконалено організаційно-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у педагогічному коледжі на підставі використання активних форм і методів навчання: тренінгу, вирішення моральних дилем. Уточнено науково-теоретичні уявлення про сутність, зміст і структуру педагогічної відповідальності вчителя початкових класів. Обгрунтовано умови та принципи створення розвивального рефлексивного середовища їх професійної підготовки.

Теоретично обгрунтовано умови, дотримання яких під час організації навчального процесу в педколеджі забезпечує формування педагогічної відповідальності, чим позитивно впливає на якість професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів.

Уточнено та доповнено категоріальну сутність гуманістичної цінності та її виховання в контексті системи сучасних об'єктивно-суб'єктивних соціально-педагогічних механізмів. На базі розробленого критеріального апарату охарактеризовано особливості способу життя та життєві цінності студентів педколеджу, відображено ціннісно-гуманістичний потенціал волонтерства як особливого ефективного соціального інституту виховання студентської молоді. Запропоновано авторську модель організації педагогічної волонтерської діяльності, адекватну парадигмі інтеріоризації гуманістичних цінностей.

Актуалізовано необхідність вирішення проблем, що пов'язані з вихованням патріотизму та формуванням громадянської свідомості української молоді. Висвітлено досвід патріотичного виховання майбутніх педагогів у Бериславському педагогічному коледжі, зокрема використання методу проектів. Показано переваги системи роботи з застосуванням засобів ІКТ та інтернет-технологій у патріотичному вихованні студентів. У вигляді таблиці наведено етапи, зміст та очікувані результати виконання історико-пошукової роботи за проектом "Моя родина в роки війни". Визначено ефективні форми діяльності, спрямованої на становлення патріотичної особистості, що усвідомлює цінності рідної історії і культури, має чітку громадянську позицію та готова працювати на благо рідної землі.

Актуализирована необходимость решения задач, связанных с воспитанием патриотизма и формированием гражданского сознания украинской молодежи. Освещен опыт патриотического воспитания будущих педагогов в Бериславском педагогическом колледже, в частности использование метода проектов. Показаны преимущества системы работы с применением средств ИКТ и интернет-технологий в патриотическом воспитании студентов. В виде таблицы приведены этапы, содержание и ожидаемые результаты выполнения историко-поисковой работы по проекту "Моя семья в годы войны". Определены эффективные формы деятельности, направленной на становление патриотической личности, которая осознает ценности родной истории и культуры, имеет четкую гражданскую позицию и готова работать на благо родной земли.

In the article features of system of patriotic upbringing of the future teachers are revealed. The operational experience on patriotic upbringing of students with the use of means ICT is presented and effective forms of activity in this direction are certain.

Исследовано формирование эколого-педагогической культуры (ЭПК) будущих специалистов дошкольного образования. Отмечено, что ЭПК представляет собой сложное поликомпонентное образование, в структуру которого входят познавательный, эмоциональный и действенный компоненты в их неразрывном и динамическом развитии. Рассмотрена психологическая готовность к экологическому воспитанию (как сложное интегральное образование, включающее экологическое восприятие, экологическое мышление, экологические чувства, экологические суждения и оценки, экологический идеал, экологическое самовыражение личности), а также инидивидуально-личностная готовность к осуществлению природоохранной деятельности. Описан опыт формирования ЭПК среди студентов педагогических вузов, в котором ведущим средством была избрана междисциплинарная интеграция, в результате чего контрольные срезы готовности выпускников засвидетельствовали высокие показатели сформированности всех компонентов ЭПК будущих педагогов. Сделан вывод, что целенаправленное формирование ЭПК будущих педагогов возможно на основе разработанной междисциплинарной модели экологического образования в едином педагогическом процессе вуза.

Досліджено формування еколого-педагогічної культури (ЕПК) майбутніх фахівців дошкільної освіти. Відзначено, що ЕПК є складною полікомпонентною освітою, до структури якої входять пізнавальний, емоційний і дієвий компоненти в їх нерозривному та динамічному розвитку. Розглянуто психологічну готовність до екологічного виховання (як складне інтегральне утворення, що включає екологічне сприйняття, екологічне мислення, екологічні почуття, екологічні думки й оцінки, екологічний ідеал, екологічне самовираження особистості), а також індивідуально-особистісну готовність до здійснення природоохоронної діяльності. Описано досвід формування ЕПК серед студентів педагогічних ВНЗ, в якому головним засобом було обрано міждисциплінарну інтеграцію, в результаті чого контрольні зрізи готовності випускників засвідчили високі показники сформованості всіх компонентів ЕПК майбутніх педагогів. Зроблено висновок, що цілеспрямоване формування ЕПК майбутніх педагогів можливо на підставі розробленої міждисциплінарної моделіекологічної освіти в єдиному педагогічному процесі ВНЗ.

Studied the formation of eco-educational culture (EЕС) of future specialists of preschool education. It is noted that the EЕС is a complex multicomponent education, the structure which includes cognitive, emotional and effective components in their inseparable and dynamic development. We consider the psychological readiness to environmental education (as a complex integral education, including the perception of environmental, ecological thinking, ecological sense, environmental judgments and estimates, environmental ideal ecological individual self-expression), as well as individual-personal commitment to the implementation of environmental activities. We describe the formation of EЕС experience with students of pedagogical universities, in which the lead vehicle was elected to interdisciplinary integration, resulting in control slices ready graduates have witnessed high rates of formation of all components of the EЕС for future teachers. It is concluded that the purposeful shaping of future teachers may EЕС based on a model developed by an interdisciplinary environmental education in the same pedagogical process of university.

Визначено властивості особистості, які є фундаментом екологічної культури та поведінки людини. Висвітлено досвід роботи Володимир-Волинського педагогічного коледжу ім. А.Ю.Кримського з надання екологічної освіти та екологічного виховання студентам - майбутнім вчителям трудового навчання.

Наведено трактування поняття «педагогічна умова». Акцентовано увагу на змістовних і структурно-динамічних характеристиках системи ціннісних орієнтацій студентів різних спеціальностей. Досліджено вплив послідовної реалізації аксіологічного підходу до використання народознавчого матеріалу в освітній роботі зі студентською молоддю. Вивчено особливості ціннісного (аксіологічного) підходу. Обґрунтовано реалізацію ідеї народності і на цій основі формування системи знань про культурно-історичний шлях розвитку українського народу і народів, що проживають на території України. Вміщено визначення поняття «етнічні цінності».

Приведены трактовки понятия «педагогическое условие». Акцентировано внимание на содержательных и структурно-динамических характеристиках системы ценностных ориентаций студентов разных специальностей. Исследовано влияние последовательной реализации аксиологического подхода к использованию народоведческого материала в образовательной работе со студенческой молодежью. Изучены особенности ценностного (аксиологического) подхода. Обоснована реализация идеи народности и на этой основе формирование системы знаний о культурно-историческом пути развития украинского народа и народов, проживающих на территории Украины. Дано определение понятия « этнические ценности».

Given interpretation of the concept «pedagogical condition». The attention is focused on the content and structural dynamic characteristics of the system of value orientations of students of different specialties. The influence of the consistent implementation of the axiological approach to nation history material in educational work with students. Studied particularly valuable (axiological) approach. Reasonably implement the idea of nationality and on this basis, the formation of a system of knowledge about the cultural and historical path of development of the Ukrainian people and the peoples living on the territory of Ukraine. Placed the definition of «ethical values».

Висвітлено проблеми формування громадянської компетентності майбутніх учителів початкової школи в педагогічному коледжі. Проаналізовано стан вивчення означеної проблеми, уточнено сутність поняття "громадянська компетентність майбутніх учителів початкової школи в педагогічному коледжі", її компоненти (ціннісний, когнітивний, поведінковий, рефлексійний), визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, знаннєво-інформаційний, організаційно-діяльнісний, суб'єктно-оцінювальний) та відповідні їм показники, рівні сформованості громадянської компетентності майбутніх учителів початкової школи (високий, середній, низький). Розроблено модель формування зазначеної якості фахівця, що охоплює: цільовий (мета, завдання); методологічний (підходи, принципи); змістово-технологічний (етапи, зміст, форми організації навчальної та позааудиторної діяльності, технології); діагностично-оцінювальний (критерії, показники, рівні, діагностика, результат) блоки. Обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови формування громадянської компетентності майбутніх учителів початкової школи в педагогічному коледжі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч479.511.352.27 + Б.р(4УКР)7-252,022

Рубрики:

Природоохоронне, екологічне виховання <середня педагогічна освіта>

Вивчення і викладання науки < Природознавство >

Шифр НБУВ: РА435515 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч479.511.352.27

Рубрики:

Природоохоронне, екологічне виховання <середня педагогічна освіта>

Шифр НБУВ: РА435517 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі результатів дослідження досвіду роботи Рівненського ліцею "Центр надії" висвітлено теоретичні та методичні засаді формування громадянської компетентності учнів в освітньому процесі, подано матеріали з досвіду роботи педагогів щодо формування особистості громадянина Української держави. Оптимальне поєднання традиційних та інтерактивних форм і методії організації освітнього процесу забезпечують цілісний системний підхід до ефективної взаємодії між усіма суб’єктамі освітнього процесу щодо формування громадянської компетентності в дітей та учнівської молоді. Матеріали представлено у двох блоках: теоретичному ті практичному, що містять розробки уроків та заходів, згрупованих у розділи, як з’ясовують суть різнопланових аспектів формування громадянської компетентності в дітей та молоді. Навчально-методичний посібник стане у нагоді керівникам закладів освіти заступникам з навчальної та виховної роботи, класним керівникам, учителям, педагогам-організаторам, бібліотекарям, керівникам гуртків для ефективної організації освітнього процесу, а також рекомендовано педагогам, методистам, здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти І - ІІ та ІІІ - І V рівнів акредитації.