Розроблено й обгрунтовано модель формування позитивно ціннісного становлення студенток університету до оздоровчої діяльності, яка складається з концептуального, цільового, змістового, функціонального, організаційно-методичного й оцінювально-результативного блоків. Розроблено критерії та показники сформованості позитивно ціннісного ставлення студенток університету до оздоровчої діяльності. Уточнено сутність поняття "позитивно ціннісне ставлення студенток університету до оздоровчої діяльності", структурні компоненти позитивно ціннісного ставлення студенток університету до такої діяльності, до яких віднесено когнітивний, мотиваційно-ціннісний, здоров'язбережувальний. Удосконалено зміст, форми та методи формування позитивно ціннісного ставлення студенток університету до оздоровчої діяльності.

Розкрито сутність факторів і педагогічних умов формування готовності до материнства серед студентської молоді. Слід зазначити, що важливим вважається впровадження у систему вищої освіти освітніх курсів з вивчення материнства, щоб вирішальним чином впливати на студентську молодь щодо формування готовності до материнства. Розглянуто фактор формування орієнтації на материнство, та немовля як загальнолюдські цінності, а також фактор усвідомленя дівчиною своєї унікальності як матері.

У контексті гендерного підходу уточнено суть поняття "міжособистісні взаємини майбутніх інженерів". Розкрито особливості організації такої взаємодії студентів у позанавчальній виховній роботі ВТНЗ, визначено засади гендерного підходу щодо формування міжособистісних взаємин студентів. Науково обгрунтовано систему формування таких взаємин у позанавчальній виховній роботі на засадах гендерного підходу. Підібрано методики формування міжособистісних взаємин студентів, запропоновано критерії їх сформованості.

Проаналізовано наукову літературу з питань професійно-педагогічної компетентності та теоретично обгрунтовано зміст гендерної компетенції викладача вищих технічних навчальних закладів. Розкрито необхідність реалізації в освітній практиці гендерного підходу, орієнтованого на затвердження практики рівності студентів незалежно від їхньої статевої належності, а також доведено, що розв’язання педагогічних завдань на гендерних засадах забезпечуються гендерною компетентністю викладача ВТНЗ як складовою його педагогічної компетентності.

Проанализирована научная литература по вопросам профессионально-педагогической компетенции и теоретически обосновано содержание гендерной компетенции преподавателя высшего технического учебного заведения. Раскрыта необходимость реализации в образовательной практике гендерного подхода, ориентированного на утверждение практики равноправия студентов независимо от их половой принадлежности, а также доказано, что разрешение педагогических задач на гендерных началах обеспечиваются гендерной компетентностью преподавателя ВТУЗ как составляющей его педагогической компетентности.

Висвітлено зміст, аспекти, складові та етапи процесу гендерної соціалізації. Методом гендерної автобіографії досліджено механізми та засоби гендерної соціалізації студентства.

Исследовано содержание, аспекты, составляющие и этапы процесса гендерной социализации. С помощью метода гендерной автобиографии изучено механизмы и средства гендерной социализации студентов.

The meaning, aspects, components and stages of the process of gender socialization are examined. Using the method of gender autobiography the mechanisms and means of students’ gender socialization are investigated.

Здійснено науковий аналіз умов та можливостей реалізації ідеї гендерної рівності студентської молоді. Установлено, що зазначений процес можливий за рахунок уведення гендерного компонента в навчальні дисципліни вищої школи, а саме, за допомогою вкраплювання гендерної тематики в дисципліни соціально-гуманітарного циклу або спеціальним уведенням спецкурсу. Освітнє середовище в зазначеному напрямку має всі підстави для реалізації ідей гендерної рівності студентської молоді, що є важливим етапом нашляху формування демократичної держави.

Здійснено психолого-педагогічний аналіз наукової літератури з проблеми гендерної освіти й виховання студентської молоді, виявлено 3 основні напрямки, за якими можна її класифікувати. Доведено недостатню вивченість і необхідність проведення грунтовного дослідження питання гендерної освіти й виховання студентської молоді.

Здійснено психолого-педагогічний аналіз наукової літератури з проблеми гендерної освіти та виховання студентської молоді, виявлено 3 основні напрямки, за якими можна її класифікувати. Доведено недостатню вивченість і необхідність проведення грунтовного дослідження проблеми гендерної освіти й виховання студентської молоді.

Висвітлено питання, що стосуються удосконалення організаційно-педагогічних умов фізичного виховання студентів, а також підвищення успіху формування мотивації студентів до занять фізичним вихованням. Уперше досліджено потребо-мотиваційну сферу студентів різних курсів (юнаків і дівчат одночасно) та спортсменів (юнаків і дівчат) до занять з фізичного виховання і спорту й виявлено гендерні відмінності інтересів до видів спорту, мотивів занять фізичними вправами, ціннісних орієнтацій, ставлення до особистості викладача в юнаків і дівчат тощо. Визначено зовнішні і внутрішні фактори, що обумовлюють створення викладачем відповідних методичних умов для формування мотивації до занять фізичними вправами на підставі гендерного підходу. Вивчено гендерні (психологічні та соціальні) особливості (сенсожиттєві орієнтації, здатність до самоуправління, вияв психологічних рис статі) юнаків і дівчат залежно від курсу навчання та заняття спортом, що дозволяє орієнтуватися на них за створення умов щодо їх формування у навчальному процесі з фізичного виховання. Виявлено позитивний вплив маскулінних якостей у дівчат на мотивацію до занять спортом. З'ясовано значення зовнішності для юнаків і дівчат як потужного фактора мотивації до занять фізичними вправами, а також гендерні особливості її корекції у юнаків і дівчат.

Досліджено актуальну проблему гендерної освіти бакалаврів гуманітарних спеціальностей у канадській вищій школі. Розкрито сутність та особливості такої освіти в Канаді, проаналізовано її суспільно-політичні та соціально-економічні передумови становлення та визначено етапи її розвитку у ВНЗ Канади. Визначено загальну проблематику і теоретичні засади реалізації процесу гендерної освіти бакалаврів гуманітарних спеціальностей у ВНЗ Канади, проаналізовано понятійну базу дослідження, з'ясовано стан гендерної освіти бакалаврів гуманітарних спеціальностей у канадських ВНЗ. Розкрито зміст, форми та методи гендерної освіти бакалаврів гуманітарних спеціальностей у ВНЗ Канади. Досліджено спектр, місце та роль курсів гендерного спрямування в освітніх програмах для бакалаврів гуманітарних спеціальностей, визначено роль і значення студентських організацій у позанавчальному процесі гендерної освіти. Проведено порівняльно-педагогічний аналіз канадського та українського досвіду гендерної освіти бакалаврів гуманітарних спеціальностей та розроблено рекомендації щодо творчого застосування канадського досвіду у ВНЗ України.

Розглянуто формування гендерної культури (ГК) студентської молоді в процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін. Досліджено гендерну освіту та виховання як психолого-педагогічну проблему, визначено сутність та особливості ГК, діагностовано рівень сформованості ГК студентів ВНЗ. На основі широкої джерельної бази змістовно обгрунтовано та науково розроблено педагогічні умови формування ГК студентів в процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін. Упроваджено педагогічні умови в процес вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, спрямованих на формування ГК молоді. Проаналізовано ефективність упровадження педагогічних умов у процес вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, спрямованих на формування ГК студентської молоді.

Розкрито сутність і структуру гендерної культури студентів університету та визначено фактори впливу на її формування освітнього середовища університету. Визначено компоненти, критерії, показники та виявлено рівні сформованості гендерної культури студентів університету. Обгрунтовано соціально-педагогічні умови формування гендерної культури студентів університету. Доведено ефективність соціально-педагогічних умов, що реалізуються у формах і методах формування гендерної культури студентів університету.