Досліджено проблему можливих шляхів організації навчально-виховного процесу (НВП) за дистанційною формою у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України. Проаналізовано елементи канонічної дидактичної системи та особливості їх перетворення у компоненти педагогічної системи у процесі організації НВП у ВНЗ за дистанційною формою навчання (ДН). Також розглянуто безпосередніх учасників процесу ДН та прокласифіковано методи та засоби ДН.

Вперше розроблено організаційно-педагогічні засади впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців у вищих педагогічних навчальних закладах. Здійснено порівняльний аналіз кредитних систем організації навчального процесу в країнах Європи, які є учасниками Болонського процесу, та в США. Запропоновано схему практичного впровадження кредитно-модульної системи. Експериментально встановлено переваги функціонування кредитно-модульної системи у порівнянні з традиційною системою підготовки вчителів. Удосконалено структурну модель освітньої діяльності вищого педагогічного навчального закладу III - IV рівнів акредитації та схему професійної компетентності випускника ВНЗ. Проаналізовано деякі аспекти використання особистісно орієнтованого підходу у процесі підготовки майбутніх вчителів.

Розглянуто існуючі інноваційні підходи щодо організації самостійної роботи студентів у сучасній вищій школі. Визначено її основну мету, розглянуто рівні складності навчання, засоби контролю, діагностики та корекції, охарактеризовано форми та методи самостійної роботи, розроблено організаційну модель оперативного управління нею. Обгрунтовано педагогічні умови успішної організації самостійної роботи студентів у системі модульного навчання. Розроблено кредитно-модульні програми курсів "Обладнання швейного виробництва", "Матеріалознавство", "Основи конструювання та моделювання одягу", наведено методичні рекомендації щодо вибору форм і методів навчальної діяльності. Експериментально підтверджено ефективність застосування розробленої системи організації самостійної роботи студентів та управління нею за модульною технологією навчання.

Досліджено комп'ютерно-орієнтовану методичну систему формування інформатичних компетентностей вчителів природничих дисциплін у галузі дистанційного навчання. Визначено ефективність використання інформаційно-комунікаційних і дистанційних технологій та форм навчання в їх професійній діяльності. З'ясовано, що впровадження запропонованої методичної системи у вищу педагогічну та післядипломну освіту дозволяє вирішити актуальні науково-практичні проблеми підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, формування їх інформатичних компетентностей як одного з пріоритетних напрямів удосконалення національної системи освіти та виконання нового соціального замовлення суспільства. Висвітлено проблеми та напрями інформатизації навчального процесу для педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів та в післядипломній освіті. Розглянуто питання впровадження нових, зокрема, дистанційних, форм і технологій навчання у практику підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Проаналізовано сучасну концепцію дистанційного навчання в теорії та практиці безперервної освіти, зокрема, вищої та післядипломної. Визначено особливості дистанційного навчання як одного з перспективних підходів щодо організації педагогічного процесу у вищих навчальних закладах і післядипломній освіті. Розроблено й експериментально перевірено функціональну модель дистанційного навчання. Визначено організаційно-педагогічні й програмно-технічні умови реалізації дистанційного навчання з метою формування у вчителів інформатичних компетентностей у галузі дистанційного навчання.

Висвітлено проблему навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення (НМЗ) модульної технології. Наведено алгоритм реалізації даними фахівцями діяльності щодо проектування модульної програмної документації та дидактичних матеріалів. З використанням діяльнісного підходу запропоновано модель навчання проектуванню модульного НМЗ.

Освещена проблема обучения будущих инженеров-педагогов проектированию учебно-методического обеспечения (УМО) модульной технологии. Приведен алгоритм реализации данными специалистами деятельности по проектированию модульной программной документации и дидактических материалов. С использованием деятельностного подхода предложена модель обучения проектированию модульного УМО.

Вперше розроблено модель загальнопедагогічної підготовки майбутніх вчителів за умов дистанційного навчання, яка включає мету, принципи, методологічні підходи, умови ефективного використання дистанційного навчання, етапи підготовки, педагогічні програмні засоби, рівні готовності студентів до діяльності й електронні навчальні курси "Педагогіка" й "Історія педагогіки". Удосконалено технологію введення системи дистанційного навчання в навчальний процес, що спрямовано на формування педагогічної компетентності як важливого складника професіоналізму майбутніх спеціалістів у процесі загальнопедагогічної підготовки. Уточнено зміст понять "дистанційне навчання", "дистанційна освіта", "педагогічні технології", "технології дистанційного навчання", "інформатизація", "інформаційно-освітнє середовище" тощо. Набули подальшого розвитку питання теорії та практики використання системи дистанційного навчання, заснованої на принципі індивідуалізації та реалізованої на засадах модульної дидактичної системи.

Уточнено сутність поняття "самостійна робота студентів", розкрито особливості організації самостійної роботи студентів у процесі кредитно-модульного навчання. Визначено організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності самостійної роботи студентів, розроблено модель організації самостійної роботи студентів у процесі кредитно-модульного навчання.

Досліджено підготовку магістрантів педагогічних університетів до організації кредитно-модульного навчання (КМН) як процес формування професійно-педагогічної компетентності випускника такого навчального закладу. Визначено й обгрунтовано складові такої компетентності магістрантів педагогічних університетів до організації КМН (аутопсихологічна, науково-предметна, проектувальна компетентності). Виявлено педагогічні умови їх підготовки до організації такого навчання (орієнтація змісту професійної підготовки магістрантів на організацію кредитно-трансферної системи освіти; озброєння магістрантів уміннями та навичками організації КМН; залучення магістрантів до самопроектувальної діяльності, що забезпечить свідоме ставлення до власної професійно-педагогічної позиції). Визначено критерії, показники, охарактеризовано рівні сформованості професійно-педагогічної компетентності магістрантів педагогічних університетів щодо організації КМН. Розроблено й апробовано експериментальну модель їх підготовки до організації такого навчання.

Визначено та науково обгрунтовано сутність і структуру готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи за умов кредитно-модульного навчання (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний компоненти), виявлено, обгрунтовано показники й охарактеризовано рівні (низький, середній, високий) означеної готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи. Висвітлено педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи. Розроблено та науково обгрунтовано експериментальну модель формування готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи в системі кредитно-модульного навчання, яка реалізується за логікою трьох взаємопов'язаних етапів: мотиваційно-настановчий, пошуково-репродуктивний, пошуково-продуктивний.

Розглянуто структуру кваліфікаційних комплексних вмінь проектування уроку (ПУ), теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель поетапного формування у студентів комплексних вмінь ПУ на основі матричного-модульного підходу, теоретично обгрунтовано й апробовано у практиці навчання студентів матрично-модульну технологію ПУ. Розроблено та практично апробовано загальний алгоритм ПУ, систему знань-правил з ПУ та систему завдань з ПУ на засадах матрично-модульного підходу для студентів спеціальності "Початкове навчання". Запропоновано та практично перевірено зміст консультативних тренінгів для студентів IV курсу, основна мета яких інтеграція дидактичних і методичних знань і вмінь з ПУ у комплекс (систему).

На прикладі впровадження методу case - study показано можливості і ефективність використання сучасних технологій навчання для формування професійної компетентності, системності знань і конкурентоспроможності майбутніх інженерів-педагогів економічного та природоохоронного профілів навчання.

Розглянуто функції та якості професійної діяльності майбутнього викладача вищої школи за умов впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу й новітніх методик. Відповідна підготовка викладацького складу вищого навчального закладу до роботи буде сприяти збагаченості європейським досвідом, залученню в Європу більшої кількості викладачів і студентів.

Показано значущість і особливості впровадження у процес підготовки майбутніх учителів фізики наскрізного навчання комп'ютерного моделювання. Обгрунтовано доцільність використання навчально-методичних матеріалів створеного сайту "Комп'ютерне моделювання" як одного з ефективних сучасних засобів дистанційної підтримки навчальної діяльності з комп'ютерного моделювання студентів фізичних спеціальностей педагогічних університетів.

Показаны значимость и особенности внедрения в процесс подготовки будущих учителей физики сквозного обучения компьютерному моделированию. Обоснована целесообразность использования учебно-методических материалов созданного сайта "Компьютерное моделирование" как одного из эффективных современных средств дистанционной поддержки учебной деятельности по компьютерному моделированию студентов физических специальностей педагогических университетов.

The article shows the significance and peculiarities of introducing prevailing computer modelling training into the process of future teachers of physics learning. It substantiates the appropriateness of learning materials of the site 'Computer Modelling as one of the efficient up-to date tools for remote support of computer modelling learning activities of students of physics specialities of pedagogical universities.

Обгрунтовано необхідність використання технологій дистанційного навчання на підставі перегляду основних теоретичних положень за умов кардинальних змін сучасних реалій. Виділено характеристики засобів інформації в дистанційному навчанні та класифікації дистанційного навчання. Проаналізовано види дистанційного навчання, виокремлено вимоги до технологій дистанційного навчання.

Обоснована необходимость использования технологий дистанционного обучения на основе пересмотра основных теоретических положений в условиях кардинальных изменений современных реалий. Выделены характеристики средств информации в дистанционном обучении иклассификации дистанционного обучения. Проанализированы виды дистанционного обучения, выделены требования к технологиям дистанционного обучения.

In the article, the necessity of using distance learning technologies based on basic pedagogical view of the provisions under radical changes of modern realities. Characteristics of media in distance education and distance learning classification are distinguished. Types of distance learning are analyzed. The requirements for distance learning technologies are singled out.

Висвітлено основи самоорганізації навчальної діяльності студента у ВНЗ. Досліджено витоки та шляхи розвитку Київського університету ім. Б. Грінченка, особливості студентської діяльності. Надано соціально-психологічну характеристику студентства, відомості про його права та обов'язки. Простежено етапи становлення студентської групи, особливості поведінки її членів. Увагу приділено організації навчання студента у ВНЗ, розкрито шляхи формування успішної команди та забезпечення її ефективної діяльності. Проаналізовано основні компоненти професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів. Розглянуто педагогічну культуру як частину загальнолюдської культури, визначено її соціальну значущість. Розкрито поняття, сутність педагогічного такту та його основні ознаки.

Розглянуто особливості надання дидактичного матеріалу в мультимедійних засобах дистанційного навчання, що застосовуються в організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх учителів інформатики.

Розглянуто теоретичні, методичні та організаційно-педагогічні основи підготовки бакалаврів-учителів математики за дистанційною формою навчання. Уточнено понятійний апарат проблеми дослідження, розкрито особливості підготовки бакалаврів-учителів математики за умов розбудови інформаційного суспільства. Окреслено передумови становлення дистанційного навчання у ВНЗ та засоби його реалізації. Поглиблено сутність дистанційного навчання у ВНЗ з педагогічним напрямом освіти. Проаналізовано сайти педагогічного університету, досліджено стан застосування засобів мережі Інтернет з метою навчання студентів педагогічних спеціальностей. З'ясовано ступінь оволодіння бакалаврами-учителями математики компютерними програмами в процесі вивчення математичних дисциплін, стан використання викладачами університету окремих елементів дистанційної форми навчання в процесі підготовки майбутніх учителів. Обгрунтовано доцільність створення нормативної бази навчального процесу у ВНЗ як засіб забезпечення дистанційного навчання студентів.

Розглянуто питання використання кейс-стаді методу як провідної технології інтерактивного навчання в процесі підготовки майбутніх учителів. Висвітлено обов'язкові складники кейса. Наведено характеристику кожного етапу ситуаційного навчання. Визначено критерії оцінювання студентів під час застосування методу кейсів і розроблено методичні рекомендації щодо організації роботи з ними.

Розкрито деякі складові підготовки фахівців з педагогіки вищої школи засобами новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Для підтримки процесу одержання знань поза аудиторіями навчального закладу за сучасних умов незамінними є комп'ютерні технології, і, зокрема, системи дистанційного навчання. Використання сучасних відкритих систем дистанційного навчання у вищій школі в підготовці фахівців із педагогіки вищої школи дозволяє можливість професійно адаптуватися до навчально-виховного процесу,свідомо аналізувати та корегувати результати своєї професійної діяльності за умов постійного оновлення актуальної інформації.

Раскрыты некоторые составные подготовки специалистов по педагогике высшей школы средствами новейших информационно-коммуникационных технологий. Для поддержки процесса получения знаний вне аудиторий учебного заведения в современных условиях незаменимыми являются компьютерные технологии, и, в частности - системы дистанционного обучения. Использование современных открытых систем дистанционного обучения в высшей школе при подготовке специалистов по педагогике высшей школы дает возможность профессионально адаптироваться к учебно-воспитательному процессу, сознательно анализировать и корректировать результаты своей профессиональной деятельности в условиях постоянного обновления актуальной информации.

In the article there are considered some components of preparations of specialists on pedagogic of higher school by means of the newest information and communication technologies. Computer technologies and distance learning systems are very important for supporting the process of knowledge receipt out of the classroom. The use of distance learning modern open systems at higher school while the preparation of specialists on pedagogic gives opportunity for professionally adaptation to educational process as well as to analyze consciously and correct the results of their professional activity in the conditions of permanent updating the actual information.

Висвітлено питання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальний процес ВНЗ за умов заочної форми навчання. Наведено приклади використання ІКТ у навчальному процесі ВНЗ, зокрема під час підготовки фахівців з педагогіки вищої школи за умов заочної форми навчання. Розглянуто основні дидактичні принципи дистанційної та традиційної форм навчання. Подано теоретичне обгрунтування вибору віртуального навчального середовища eFront для потреб навчання фахівців з педагогіки вищої школи. Визначено місце самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ. Подано основні функціональні модулі сучасних систем управління дистанційним навчанням.

Рассмотрены вопросы внедрения информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) в учебный процесс ВУЗ в условиях внедрения заочной формы обучения. Приведены примеры использования ИКТ в учебном процессе ВУЗ, в частности при подготовке специалистов по педагогике высшей школы в условиях заочной формы обучения. Рассмотрены основные дидактические принципы дистанционной и традиционной форм обучения. Дано теоретическое обоснование выбора виртуальной учебной среды eFront для нужд обучения специалистов по педагогике высшей школы. Определено место самостоятельной работы студентов в учебном процессе ВУЗ. Выведены основные функциональные модули современных систем управления дистанционным обучением.

The article is devoted to the issues of introduction of information and communication technologies in educational process of higher educational institutions in the conditions of implementation of the correspondence form of training. Examples of the use of information and communication technologies in educational process of higher educational institutions, in particular in the preparation of specialists in pedagogics of higher school in the conditions of the correspondence form of training are presented. Discussed the basic didactic principles of distance and traditional forms of education. The theoretical substantiation of a choice of a virtual learning environment compass for the needs of training of specialists in pedagogics of higher school is presented. Determined the location of independent work of students in the educational process of higher education. Outputed the main functional modules of modern management systems of distance learning.