Висвітлено проблему формування еколого-валеологічних орієнтацій - ціннісного відношення до навколишнього середовища і власного екологічного здоров'я у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Освещена проблема формирования эколого-валеологических ориентаций - ценностного отношения к окружающей среде и собственному экологическому здоровью у студентов высших педагогических учебных заведений.

This article was written for telling us some problems of formation of ecologo-valeological valuable orientations as to air ecological health from students of higher education pedagogical establishments.

Викладено теоретико-методологічні та методичні основи формування здорового способу життя у вчителів. Проаналізовано особливості становлення і розвитку проблеми культивування даного способу життя в суспільній практиці, науці, підготовці вчителів. Описано модель формування здорового способу життя у вчителів в процесі їх професійної підготовки. Висвітлено науково-методичні основи формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до організації здорової життєдіяльності.

Изложены теоретико-методологические и методические основы формирования здорового образа жизни в учителей. Проанализированы особенности становления и развития проблемы культивирования данного образа жизни в общественной практике, науке, подготовке учителей. Описана модель формирования здорового образа жизни в учителей в процессе их профессиональной подготовки. Освещены научно-методические основы формирования готовности студентов педагогических ВУЗ к организации здоровой жизнедеятельности.

Обгрунтовано методики формування потреби у здоровому способі життя (ЗСЖ) майбутніх учителів у процесі фізичного виховання. Показано стан сформованості такої потреби та проаналізовано одержані дані. Розроблено систему критеріїв та методику вимірювання сформованості потреби у ЗСЖ у даних студентів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують процес формування зазначеної потреби, а саме: формування смислу занять на підставі розвитку практичних умінь на базі теоретичних знань, культурного середовища, матеріальних можливостей; орієнтацію на норми, цінності, зміст ЗСЖ, що регулюють життєдіяльність майбутніх учителів; комплексний підхід до фізичного виховання, який грунтується на теоретичному та практичному компонентах, включаючи проблему паралельного формування знань і вмінь самостійно займатися фізичними вправами.

Здійснено науковий аналіз і теоретично обгрунтовано педагогічні умови формування валеологічних знань у майбутніх учителів фізичної культури. Визначено рівні їх сформованості. Вивчено взаємозв'язок мотиваційної, емоційної та соціокультурної сфер студентів у процесі формування валеологічних знань. Розроблено структурно-функціональну модель валеологічної культури вчителя фізичної культури. Запропоновано критерії оцінки сформованості її складових. Проаналізовано діючу навчальну програму підготовки вчителя фізичної культури та запропоновано шляхи її вдосконалення. Розроблено та впроваджено програму "Основи валеологічного моніторингу і оздоровчих технологій" та методику формування валеологічних знань студентів з застосуванням тренінгових технологій навчання. На підставі результатів анкетних і тестових даних, а також практичних результатів доведено доцільність впровадження даної програми та методики.

Розкрито зміст поняття "валеологічна компетентність студентів педагогічних університетів", визначено шляхи та способи її формування у майбутніх учителів. Валеологічну компетентність студентів педагогічних університетів розглянуто як інтегративне утворення особистості, що є складовою життєвої компетентності, охарактеризовано його основні компоненти (знання, цінності та мотиви, валеологічну позицію, діяльність щодо оздоровлення себе та своїх вихованців). Визначено критерії та показники валеологічної компетентності, встановлено рівні її сформованості у студентів педагогічних університетів. Розроблено методику формування валеологічної компетентності майбутніх учителів, що базується на удосконаленні змісту навчальних дисциплін, застосуванні основних організаційних форм аудиторного та позааудиторного навчання, у межах яких урізноманітнюються інтерактивні методи навчання та виховання. Наведено рекомендації щодо використання навчальних посібників "Розвиток оздоровчих ідей в історії людства" та "Організація безпечної життєдіяльності людини" з метою підвищення ефективності формування валеологічної компетентності студентів педагогічних університетів.

Проаналізовано історико-педагогічну літературу щодо проблеми здоров'я підростаючого покоління у педагогічній науці. Розкрито суть ціннісного ставлення студентів педагогічних ВНЗ до їх здоров'я, складовими якого є мотиваційний, когнітивний, ефективний, конативний аспекти. Обгрунтовано педагогічні умови формування ціннісного ставлення даних студентів до здоров'я. Розроблено та впроваджено в навчальний процес спецкурс "Здоров'я студентів як цінність" і програму формування ціннісного оставлення студентів педагогічних ВНЗ до здоров'я, яка передбачає застосування інтерактивних методів навчання. Визначено критерії, показники та рівні сформованості ціннісного ставлення студентів педагогічних ВНЗ до здоров'я. Експериментально перевірено педагогічні умови його формування, на підставі результатів якого підтверджено вірогідність основних розроблених положень.

Розглянуто проблему формування еколого-валеологічної культури (ЕВК) майбутнього вчителя. Висвітлено історико-філософські та історико-педагогічні джерела ЕВК як особистісного, соціального та педагогічного феномена, розкрито її теоретико-методологічні основи, сутність, функції та структуру. Обгрунтовано науково-методичну модель та технологічне забезпечення її формування у педагогічних ВНЗ.

Рассмотрена проблема формирования эколого-валеологической культуры (ЭВК) будущего учителя. Освещены историко-философские и историко-педагогические источники ЭВК как личностного, социального и педагогического феномена, раскрыты её теоретико-методологические основы, сущность, функции и структура. Обоснованы научно-методическая модель и технологическое обеспечение её формирования в педагогических ВУЗ.

Розкрито теоретичні та методичні засади дослідження еколого-валеологічної культури майбутнього вчителя та процесу її формування. Доведено методологічну значущість системного, інтегрованого, компетентнісного, гуманістичного, культурологічного, аксіологічного й особистісно-діяльнісного підходів до обгрунтування сутності еколого-валеологічної культури. Наведено характеристику еколого-валеологічної культури як особистісного утворення та складника загальної та професійно-педагогічної культури майбутнього вчителя. Визначено структурні компоненти еколого-валеологічної культури (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний) і функції (гуманістично-аксіологічна, навчально-виховна, продуктивно-процесуальна, діагностико-корекційна), єдність і взаємообумовленість яких визначають її сформованість. Розроблено модель науково-методичної системи забезпечення формування еколого-валеологічної культури за умов професійно-педагогічної підготовки й експериментально доведено ефективніть технології її реалізації.

Визначено дефініції "грамотність", "валеологічна грамотність соціальних педагогів", "формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів". Валеологічну грамотність студентів педагогічних спеціальностей розглянуто як інтефативне утворення особистості, що є важливою передумовою формування валеологічної культури майбутніх фахівців соціально-педагогічної сфери. Обгрунтовано критерії, показники та рівні формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів. Розроблено організаційно-педагогічні умови та модель формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів, які базуються на вдосконаленні змісту валеологічно-спрямованих дисциплін, об'єднаних в єдиний навчальний комплекс, застосуванні педагогічних технологій та інноваційних методів під час аудиторних навчань, активізації виховної діяльності ВНЗ.

Розглянуто закономірності формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів з позицій діяльнісної теорії навчання.

Розглянуто структуру валеологічної компетентності студентів педагогічних університетів, наведено її компоненти та критерії.

Запропоновано теоретичну модель процесу формування валеологічної грамотності майбутніх соціальних педагогів.

Окреслено основні стадії формування валеологічної грамотності особистості майбутніх педагогів, визначено рівні кожної зі стадій формування валеограмотності.

Представлено організаційно-методичні форми викладання вікової фізіології, валеології та безпеки життєдіяльності з метою формування валеологічної компетентності студентів педагогічних університетів.

Розглянуто матеріали соціологічного опитування серед 899 студентів педагогічних спеціальностей. У результаті дослідження виявлено протиріччя між знаннями респондентів щодо значущості складників здорового способу життя для здоров'я людини та їх реальним застосуванням у повсякденному житті (наявні шкідливі звички, низька фізична активність тощо). Визначена суперечність є визначальною умовою для вдосконалення фізкультурно-освітньої, рекреаційно-оздоровчої та спортивної діяльності майбутніх педагогів як частини їх професійної підготовки.

Розкрито сутність та організацію педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів основ здоров'я до первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекції; педагогічні умови удосконалення готовності студентів до ведення первинної профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію у майбутній професійній діяльності.

Обгрунтовано критерії та рівні готовності майбутніх учителів до формування здорового способу життя. Визначено структурні компоненти готовності студентів педагогічних ВНЗ до формування здорового способу життя, а саме: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, професійно-технологічний; розкрито їх змістові аспекти. Встановлено та охарактеризовано рівні готовності - досконалий, достатній, базовий та елементарний. Для визначення рівня готовності майбутніх учителів до організації здорового способу життя проаналізовано та оцінено наступні критерії (показники): мотиви, спрямовані на дотримання норм здорової життєдіяльності; знання теорії та практики формування здорового способу життя; уміння і навички програмування, організації та самооцінки своєї діяльності відповідно до вимог здорового способу життя, самоосвіти в означеній галузі; професійні вміння та навички моделювання діяльності (зокрема просвітницької) зі збереження і зміцнення здоров'я, формування здорового способу свого життя та інших людей.

Висвітлено результати експериментального дослідження, в процесі якого було враховано педагогічні умови, дотримання яких забезпечувало ефективність формування готовності майбутніх учителів до здорової життєдіяльності: цілісність, безперервність процесу формування системи знань, умінь і навичок організації здорової життєдіяльності; використання предметного поля природничих дисциплін; орієнтація процесу вивчення природничих дисциплін на суб'єктну позицію студента; мотиваційне забезпечення діяльності студента тощо. Зроблено відповідні висновки та розглянуто перспективні наукові пошуки автора щодо цієї проблеми.

Розкрито сутність поняття мотиваційно-ціннісного ставлення майбутніх учителів до організації здорової життєдіяльності. За результатами дослідження (1996 - 2007 рр.), проведеного на базі трьох ВНЗ України, виокремлено основні групи мотивів (соціальні, професійні, особистісного зростання), що визначають вибір студентами здорового способу життя. Обгрунтовано два підходи ("зверху вниз" і "знизу вгору") щодо формування у студентів мотиваційно-ціннісного ставлення до організації здорової життєдіяльності.

Раскрыта сущность понятия мотивационно-ценностного отношения к организации здоровой жизнедеятельности. По результатам исследования (1996 - 2007 гг), проведенного на базе трех ВУЗ Украины, выделены основные группы мотивов (социальные, профессиональные, личностного роста), определяющих выбор студентами здорового образа жизни. Обоснованы два подхода ("сверху вниз" и "снизу вверх") к формированию у студентов мотивационно-ценностного отношения к организации здоровой жизнедеятельности.

The idea of future teachers' motivation and value-building view on healthy lifestyle organization is considered in the paper. Basic groups of motives defining the student's choice of lifestyle are determined. Approaches to forming future teachers' motivation and value-building view on healthy lifestyle organization are highlighted and substantiated here.

Розглянуто проблему необхідності підготовки майбутніх викладачів до валеологічного забезпечення професійної діяльності. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури окреслено педагогічні умови цієї підготовки.

Рассмотрена проблема необходимости подготовки будущих педагогов к валеологическому обеспечению профессиональной деятельности. На основе анализа психолого-педагогической литературы определены педагогические условия этой подготовки.

The article concerns the problem of training future teachers for valeological providing of professional activity. On the basis of psychological and pedagogical literature some pedagogical conditions of this training are determined.

Розроблено програму формування здоров'язберігального середовища в процесі професійної підготовки майбутніх учителів основ здоров'я, яка є алгоритмом дій, що забезпечують необхідні умови для збереження і зміцнення здоров'я студентів у процесі навчання, усвідомлення ціннісно-моральних орієнтирів, що сприяють власному здоров'ю і здоров'ю їх майбутніх дітей. Визначено методи для формування здоров'язберігального середовища, сприятливого для становлення особистості вчителя, який матиме оптимальний фаховий рівень, необхідний для збереження і зміцнення здоров'я підростаючого покоління. Подано таблицю етапів формування здоров'язберігального середовища для майбутніх учителів основ здоров'я.

Разработана программа формирования здоровьесохраняющей среды в процессе профессиональной подготовки будущих учителей основ здоровья, которая является алгоритмом действий, обеспечивающих необходимые условия для сохранения и укрепления здоровья студентов в процессе обучения, осознания ценностно-нравственных ориентиров, которые способствуют собственному здоровью и здоровью их будущих детей. Определены методы для формирования здоровьесохраняющей среды, благоприятной для становления личности учителя, который будет иметь оптимальный профессиональный уровень, необходимый для сохранения и укрепления здоровья подрастающего поколения. Подано таблицу этапов формирования здоровьесохраняющей среды для будущих учителей основ здоровья.

A program of formation environment during the training of future teachers of basic health, which is a sequence of actions, providing the conditions necessary to preserve and promote the health of students in the learning process, the awareness of values and moral standards, promote their own health 'S and the health of their unborn children. Defined methods for forming environment conducive to the formation of personality teacher who will have the best professional level required to preserve and strengthen the health of the younger generation. Filed table formation stages environment for future teachers of basic health services.