Висвітлено теоретичні засади дошкільної лінгводидактики, зокрема, мову, мовлення, діяльність, активність. Проаналізовано особливості формування мовлення та мови. Висвітлено проблеми мовленнєвої підготовки дітей до школи, запропоновано діагностичні методики обстеження мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Виявлено рівні розвитку мовлення дітей.

Рассмотрены теоретические основы дошкольной лингводидактики, в частности, язык, речь, деятельность, активность. Проанализированы особенности формирования речи и языка. Освещены проблемы речевой подготовки детей к школе, предложены диагностические методики обследования речевого развития детей дошкольного возраста. Выявлены уровни речевого развития детей.

Висвітлено засади становлення і розвитку мовлення дітей перших трьох років життя: звукову культуру мовлення, появу перших слів і розвиток словника, формування граматичної правильності мовлення, розвиток діалогічного мовлення. Розкрито зміст і методику розвитку мовлення і навчання дітей даного віку рідної мови в дошкільному закладі, подано конспекти занять з розвитку мовлення, приклади дидактичних ігор, зразки планування роботи з розвитку мовлення у групах раннього віку.

Освещены основы становления и развития речи детей первых трех лет жизни: звуковая культура речи, появление первых слов и развитие словаря, формирования грамматической правильности речи, развития диалогической речи. Раскрыты содержание и методика развития речи и обучения детей данного возраста родному языку в дошкольном заведении, даны конспекты знаний по развитию речи, примеры дидактических игр, образцы планирования работы по развитию речи в группах раннего возраста.

Проведен анализ вариабельности сердечного ритма и определена готовность к школе по тесту Керна - Йерасика у одно- и двуязычных детей. Установлено, что билингвалы в начале учебного года имеют большие адаптационные резервы, чем их ровесники-монолингвалы. Высокая готовность к школе коррелирует с высоким адаптационным резервом относительно активности регуляторной системы, что свидетельствует о необходимости адекватной и своевременной подготовки детей к школе для облегчения процесса адаптации и уменьшения напряжения организма к физиологической норме.

Розглянуто основні теорії дитячого мовлення та визначено теоретичну базу (теорію моногенезу мов) та експериментальні методики, які сприяють більш глибокому дослідженню даної проблеми. Складено типологію дитячих номінацій та вивчено стратегії номінативного акту у дітей, проаналізовано мовні та позамовні чинники, що впливають на дитяче мовлення. Підтверджено вихідну гіпотезу про те, що у мовленні французьких, грецьких, англійських та українських дітей існують універсальні типи номінації та єдині стратегії акту номінації. Наявність універсальних типів і стратегій номінації, наряду з даними етнографії, медицини та інших наук, підтверджує теорію моногенезу мов, згідно з якою всі мови походять від єдиної прамови, що залишилась у вигляді універсалій в усіх існуючих мовах світу.

Вивчено структурні та семантичні параметри лексикону дитини шкільного віку з використанням матеріалів асоціативних експериментів з урахуванням матеріалів словників сучасної української мови (асоціативного, орфоепічного, орфографічного, тлумачного, частотного, фразеологічного). Проаналізовано теоретичний здобуток вітчизняних і зарубіжних лінгвістів про лексикон взагалі та внутрішній лексикон зокрема. Сформульовано визначення поняття "внутрішній лексикон". Розглянуто сучасні концепції розвитку мовлення та мислення. Розкрито суть поняття "мовні компетенції людини". З'ясовано закономірності засвоєння учнями значення слів та стійких сполучень слів. Розглянуто вплив екстралінгвістичних та інтралінгвістичних чинників на впорядкування значеннєвого ядра та периферії лексикону. Висвітлено динаміку розвитку лексикону, описано інтерференційні явища в лексиконі дитини шкільного віку за умов українсько-російського білінгвізму, зокрема функціональної стратифікації мов. Подано класифікацію вербальних асоціацій, у контексті якої розглянуто вплив екстра- та інтралінгвістичних чинників на становлення мовної компетенції, впорядкування та розвиток зв'язків між одиницями внутрішнього лексикону. Проаналізовано синтагматичні та парадигматичні зв'язки між одиницями лексикону, визначено їх роль у формуванні значення слова, впорядкуванні семантичного ядра та периферії внутрішнього лексикону. З'ясовано динаміку становлення мовної картини світу, яка є ядром мовної свідомості та визначає рівень сформованості учня як мовної особистості.

Досліджено роль засобів та прийомів вираження експресивності на матеріалі творів російського дитячого колискового фольклору (пестушок, забавлянок,примовок та колискових пісень). Проаналізовано текстові, лексико-семантичні, граматичні, фонетичні та ритмомелодійні особливості текстів кожного жанру та визначено їх місце у формуванні мовної особистості дитини. Описано інваріантну частину мовної моделі світу, визначено її роль у процесі навчання та розвитку дитини. Доведено, що засоби створення експресивності беруть участь у вираженні граматико-парадигматичних, семантико-синтаксичних та асоціативних відношень, своєрідних стереотипів та кліше.

Розглянуто теоретичні засади, поняття та категорії прагмалінгвістики, теорії мовленнєвих актів. Проаналізовано комунікативну поведінку та прагматичні особливості мовлення дітей, описано частотність використання різних видів мовленнєвих актів. Досліджено прагмасемантичні типи директивів, які висловлюють молодші школярі в різних ситуаціях спілкування (сімейне спілкування, навчальна й ігрова діяльність), досліджено імпліцитні та експліцитні засоби їх вираження. Проведено ситуативно-прагматичний аналіз діалогів між дитиною та дорослим і між двома дітьми з метою встановлення місця директивів в усному спонтанному мовленні.

Рассмотрены анатомофизиологические, психологические, речевые особенности ребенка раннего возраста. Представлены психофизиологические, лингвистические, психомоторные и речевые методы исследования детей первого года жизни. Предложены мультимодальные стимулирующие методы работы с новорожденными и превентивные методы логопсихологии раннего возраста. Внимание уделено предупреждению недостатков формирующейся речи и коррекции речи и поведения в раннем возрасте с целью предупреждения последующих отклонений. Рассмотрены методы работы с аутичными детьми.

Мовленнєвий розвиток розглянуто на засадах принципу суб'єктності в контексті розвитку предметних дій. Доведено, що опанування предметними відношеннями є основою для оволодіння відповідними граматичними категоріями.

Рассмотрено речевое развитие в русле принципа субъектности в контексте развития предметных действий. Доказано, что овладение предметными отношениями является основой для овладения соответствующими грамматическими категориями.

Speech development is analyzed according to the subject principle in the context of action development. It is proved that mastering subject relations is the basis for mastering proper grammatical categories.

Охарактеризовано мовленнєві жанри та субжанри дословесного періоду розвитку розуміння мовлення дорослих дітьми першого року життя, в якому виокремлено два етапи: перший - з народження до шести місяців, особливістю якого є емоційне спілкування дитини з дорослим, і другий - з шести до дванадцяти місяців, особливістю якого є розвиток розуміння мовлення. Показано специфіку розуміння дітьми мовлення дорослих, серед яких: залежність розуміння сенсу мови від засвоєння лексичних та граматичних значень різного ступеня узагальнення, формування активного словника, центральне місце в якому займають конвенціональні слова, індивідуальна відмінність темпів зростання. Проаналізовано комунікативні навички та особливості активізації мовлення дітей другого та третього років життя.

Охарактеризованы речевые жанры и субжанры словесного периода развития понимания речи взрослых детьми первого года жизни, в котором выделены два этапа: первый - с рождения до шести месяцев, особенностью которого является эмоциональное общение ребенка со взрослым, и второй - с шести до двенадцати месяцев, особенностью которого является развитие понимания речи. Показана специфика понимания детьми речи взрослых: зависимость понимания смысла речи от усвоения лексических и грамматических значений разной степени обобщения, формирование активного словаря, центральное место в котором занимают конвенциональные слова, индивидуальная разница темпов роста. Проанализированы коммуникативные навыки и особенности активизации речи детей второго и третьего годов жизни.

The article discloses the essence of notions reflecting features of such phenomenon as "future teachers" personal complete readiness for action "and his/her "energoefficacy". It suggests some types of tasks due to complexity levels and self-realization degree meant for improvement of training future teachers.

Актуалізовано психолінгвістичний підхід до розвитку мовлення дітей, оскільки психолінгвістика, окрім іншого, описує, яким чином мовлення дитини дозволяє їй оволодіти мовною й немовною «картиною світу». Розглянуто фізіологічні аспекти, що впливають на розвиток мовленнєвої діяльності дітей переддошкільного віку, теоретично обґрунтовано необхідність врахування рівня розвитку сенсорної системи в процесі формування мовленнєвої діяльності.

Актуализирован психолингвистический подход к развитию речи детей, поскольку психолингвистика, помимо прочего, описывает, каким образом речь ребенка позволяет ему овладеть языковой и неязыковой «картиной мира». Рассмотрены физиологические аспекты, которые влияют на развитие речевой деятельности детей преддошкольного возраста, теоретически обоснована необходимость учета уровня развития сенсорной системы в процессе формирования речевой деятельности.

Physiology aspects which influence on development of vocal activities of children of preschool age are examined. The necessity of account of level of development of the sensory system in the process of forming of vocal activity is grounded in theory.

Досліджено специфіку лінгвокультурних джерел творення комічного дискурсу дитини на матеріалі малих (жарти, заминки, покупки, страшилки) та великих форм (фільми, мультики, оповідання) прецедентних текстів. Увагу приділено лінгвальному (стилістика, синтаксис, морфологія) та екстралінгвальному (просодика, графічне оформлення) аспектам комічних джерел дискурсу дитини, а також їх функціонально-ідеологічній компоновці. У дослідженні використано низку взаємопов'язаних методів когнітивно-дискурсивної парадигми й структурно-семантичної парадигми: компонентного аналізу - для встановлення мовних компонентів комічних прецедентних джерел дискурсу дитини: лінгвостилістичного методу - для висвітлення системи стилістичних засобів реалізації комічного.

Висвітлено погляди науковців на формування семантичного поля слів в онтогенезі, особливості орієнтування дитини на слово від контекстного його значення до понятійного. Розглянуто етапи організації семантичних полів та основні типи вербальних асоціацій. Зроблено висновок, що загалом успішний розвиток мовлення дитини забезпечується багатьма чинниками, одним з яких є взаємодія з носієм мови. Спілкування з дорослим, який є для дитини взірцем для наслідування, є одним з найважливіших факторів загального психічного розвитку дитини.

Освещены взгляды ученых на формирование семантического поля слов в онтогенезе, особенности ориентированная ребенка на слово от контекстного его значения до понятийного. Рассмотрены этапы организации семантических полей и основные типы вербальных ассоциаций. Сделан вывод, что в целом развитие речи ребенка обеспечивается многими факторами, одним из которых является взаимодействие с носителем языка. Общение со взрослым, который является для ребенка образцом для подражания, является одним из важнейших факторов общего психического развития ребенка.

The article presents researchers' views on the formation of semantic fields of words in ontogenesis, the specifics of a child's word orientation from its contextual to its conceptual meaning. The author reviews the stages of organization of semantic fields and the main types of verbal associations. The author concludes that a successful development of speech in a child is brought about by a number of factors, one of which is its interaction with speakers of the language. Communication with adults, who act as models, is one of the main factors of a child's general psychological development.

Розглянуто особливості реалізації конфліктного мовлення дітей різних вікових категорій у сім'ї. Взаємодію комунікативна тактики вік дітей обгрунтовано шляхом аналізу лінгвістичних (мовленнєвих актів/комплексних мовленнєвих актів) та кількісних (частотність) показників комунікативних тактик відмови, грубого спонукання, звинувачення, демонстрації опозиції та негативної оцінки. Виявлені спільні та відмінні лінгвістичні показники реалізації комунікативних тактик, відмінні показники частотності вживання комунікативних тактик засвідчують зумовленість комунікації діти - батьки позамовним чинником - віком дітей.

Розглянуто чинники формування мовної особистості у ранньому дитячому віці у контексті масової українсько-російської двомовності. Надано характеристику дитячого мовлення на рівні первинного соціуму, що уможливлює репрезентацію загальнонаціональної мовної ситуації; надає можливість виявити основні тенденції та проблеми. Проаналізовано кореляцію між рідною мовою батьків, мовою родинного спілкування та українськомовною компетенцією дітей.

Цель работы - рассмотрение вербального аспекта межличностной коммуникации типа ребёнок-взрослый, реализованной в рамках американского комедийного ток-шоу. Объектом исследования является речь американских детей, являющихся участниками юмористического ток-шоу. Участие детей в телепрограммах позволяет исследовать их спонтанную устную речь и определить психолингвистические основы речевого поведения ребёнка в коммуникации со взрослым. Предмет исследования составляют психолингвистические основы популярности развлекательных шоу с участием коммуникантов-детей. Результаты исследования дают ответы на вопрос о популярности интервью как медийного жанра, а также о непосредственной востребованности в участии детей на телевидении. Выводы: в процессе исследования установлены социально-исторические предпосылки становления и востребованности развлекательных жанров на телевидении. Даны ответы на вопрос о жанровых особенностях ток-шоу. Привлекательность и очарование детей, взывающие к чувственному компоненту восприятия, эмпатии у телезрителя играет важную роль в массовости появления ток-шоу с детьми. Отмечаются особенности детской речи, отражающие детскую картину мира, детскую логику, процесс мышления. Практическое применение исследования может заключаться в процессе работы с детьми, а именно в улучшении навыков речи родного языка, так как даёт понимание того, как мыслят дети, каково их восприятие и мировоззрение.

Представлено цілісну концепцію дослідження феномена аудіювання та його психолінгвістичного розвитку в дітей дошкільного віку. З позиції діяльнісної психолінгвістики та з опорою на основні постулати психолінгвістичної теорії аудіативна діяльність дітей дошкільного віку розглядається як психолінгвістичний феномен; вона має ієрархічну (вертикальну) й фазну (горизонтальну) будову, містить мотиваційний, цілеутворювальний і внутрішньопрограмувальний компоненти. Доведено, що в розвитку аудіювання у дітей дошкільного віку вагому роль відіграє їхнє внутрішнє мовлення, яке стрімко розвивається в цьому віці й виконує функцію трансформації сприйнятих об'єктивних мовних значень у внутрішні смислові структури (ситуативні значення). На підстав здійсненого психологічного дослідження розроблено модель цілеспрямованого формування у дітей дошкільного віку аудіативної діяльності й актуалізації її механізмів; описано передумови й умови, охарактеризовано психолінгводидактичні принципи онтогенезу аудіативної діяльності у дітей дошкільного віку; розкрито суть категорій "психотехнологія" та "психотехніки" розвитку аудіативної діяльності у дітей дошкільного віку; презентовано авторську програму "Аудіювання рідною (українською) мовою: діагностико-розвивальна програма". Теоретично доведено й емпірично підтверджено необхідність розвитку аудіативної діяльності й актуалізації її механізмів у дітей дошкільного віку в зоні найближчого аудіативно-діяльнісного розвитку й нерозривно пов’язаних з аудіюванням когнітивних процесів, психостанів і властивостей дітей засобами розроблених психолінгвотехнологій трьох різновидів: 1) формування первинних вербальних перцептивно-когнітивних операцій; 2) формування вербальних перцептивно-когнітивних дій; 3) формування аудіативної діяльності як динамічної сукупності усвідомлюваних аудіативних дій.