Роботу присвячено найславетнішому центру культурної самобутності українців, загальновизнаній гончарській столиці України - Опішному. Проаналізовно місце та роль Опішного в українській історії та культурі. Детально висвітлено творчий доробок колективу видавництва "Українське народознавство", а також їх плани на майбутнє.

Аналізується творча спадщина гончарів з позицій емоційно-естетичної функції виробів, встановлення ролі та вкладу у розвиток і прогрес духовної культури людності цього регіону української етнографічної території. Розглядаються творчі витоки української кераміки, зокрема, кераміки Покуття, в якій виділяються три яскраві осередки: Коломия, Пистинь та Косів. Кожен з них представлений низкою самобутніх творчо-стилістичних мистецьких явищ.

Наведено бібліографію українського гончарства, кераміки, керамології з питань археології, історії, етнографії та мистецтва гончарювання, а також з проблем технічної кераміки.

Приведена библиография украинского гончарства, керамики, керамологии по вопросам археологии, истории, этнографии искусства гончарного дела, а также проблем технической керамики.

Висвітлено життєвий та творчий шлях майстра-гончара з села Кульчин біля Луцька - Ковальчука Володимира Юхимовича - продовжувача старовинного роду гончарів. Він доніс до нас успадковане мистецтво обробки глини, пропорції традиційних народних форм гончарних виробів Волинського Полісся, культуру краю.

Освещён жизненный и творческий путь мастера-гончара из села Кульчин около Луцка - Ковальчука Владимира Ефимовича - продолжателя старинного рода гончаров. Он донес до нас унаследованное искусство обработки глины, пропорции традиционных народных форм гончарных изделий Волынского Полесья, культуру края.

The article throws light on a vital and creative way of the pottery craftsmen Kovalchuk Volodimir Juhimovich from a village Kulchyn near Lutsk. He comes from a family of potters. He has carried up to us the inherited art of clay processing, proportionof the traditional national forms of earthenware of Volyn Polissia, culture of this land.

Представлено матеріали про життєвий і творчий шлях заслуженого майстра народної творчості України О.Селюченко (1921 - 1987 рр.). Філософський аналіз життєпису майстрині побудовано на її щоденникових записах, листуванні, спогадах сучасників та інтерв'ю. Видання проілюстровано рідкісними фото з життя О.Селюченко та творів з її гончарської спадщини. Висвітлено вклад майстрині у розвиток українського мистецтва.

Представлены материалы о жизни и творчестве заслуженного мастера народного творчества Украины А.Селюченко (1921 - 1987 гг.). Проанализированы дневниковые записи, переписка, воспоминания современников, приведены интервью. Издание проиллюстрировано редкими фотографиями А.Селюченко и ее произведений. Освещен выклад выдающего мастера гончарного дела в развитие украинского искусства.

Зазначено, що кераміка Шаповалова В.П. - частина дизайнерських рішень предметно-просторового середовища різних архітектурних об'єктів.

Отмечено, что керамика Шаповалова В.П. - часть дизайнерских решений предметно-пространственной среды различных архитектурных объектов.

Shapovalov's ceramics is the part of the design solutions of the architectural surroundings.

Висвітлено питання про функціонування образотворчих засобів композиції в орнаментації кераміки Трипілля - Кукутені. Виявлено деякі особливості образотворення і еволюційного шляху розвитку орнаментації.

Раскрыт вопрос о функционировании изобразительных средств композиции в орнаментации керамики Триполье - Кукутени. Выявлены некоторые особенности изображения и эволюционного пути развития орнаментации, поступательного упорядочения её на поверхности посуды в орнаментальные схемы.

This article is dedicated to elucidation to the question about funetioning of imagemaking methods of composition in Trypill - Coocooten' ceramics ornamentation. This allowed to reveal some peculiarities of ornamentical schemes structure and gave an opportunity to speak about evdutionary way of ornament development, about gradual regulation of it on the surface of dishes into ornamental schemes.

Досліджено життєвий та творчий шлях М.Жука - відомого українського художника та графіка, кераміста, майстра орнаменту та декору. Представлено рекомендації митця щодо складання орнаменту, розроблені на підставі глибинного аналізу народної творчості. Зазначено, що народні традиції, поєднані з рисами модерну й авангарду, були основою стилістики ранніх ужиткових творів М.Жука (1928 - 1929 рр.).

Исследованы жизненный и творческий путь М.Жука - известного украинского художника и графика, керамиста, мастера орнамента и декора. Представлены рекомендации художника, касающиеся составления орнамента, разработанные на основе глубокого анализа народного творчества. Установлено, что народные традиции, объединенные с особенностями модерна и авангарда, стали основой стилистики ранних произведений художника (1928 - 1929 гг.), предназначенных для домашнего использования.

Розглянуто кераміку з Галича, з розкопок Галицького замку. Висвітлено сподівання, що буде знайдено ще чимало цікавих знахідок й матеріалу до вивчення гончарної справи на Прикарпатті.

Представлен обзор керамики из Галича, из раскопок Галичского замка. Высказано предположение, что будут найдены еще немало интересных находок и материала к изучению гончарного дела на Прикарпатье.

The browse of ceramics from Galich, from pipettings Galich of the latch is represented. It is possible to hope, that many interesting finds and stuff to study pottery on by Carpathian Mts will be retrieved.

Застосування фенолформальдегідних клеїв найчастіше обмежено склеюванням темнофарбованих керамічних мас або виробів, декорованих відповідною колірною гамою, іноді можливе "маскування" тонких клейових швів світлостійкими шпаклювальними масами. З урахуванням того, що склади фенолформальдегідних клеїв дають темний клейовий шов, застосування їх для склеювання порцеляни, бісквіта й інших світлофарбованих керамічних мас виключається.

Применение фенолформальдегидных клеев чаще всего ограничено склеиванием темноокрашенных керамических масс или изделий, декорированных соответствующей цветовой гаммой, иногда возможна "маскировка" тонких клеевых швов светостойкими шпаклевочными массами. Учитывая, что составы фенолформальдегидных клеев дают темный клеевой шов, применение их для склеивания фарфора, бисквита и других светлоокрашенных керамических масс исключается.

The application phenol-formaldehyde glue is circumscribed by coagglutination brown of ceramic masses or products, decorated more often by conforming range of colours, "masking" thin glue of seams light-resistant spackling in masses is sometimes possible. Taking into account, that the structures phenol-formaldehyde glue give dark glue a seam, application them for coagglutination of porcelain, sponge cake and others light of ceramic masses is eliminated.

Описана технология производства расписной керамики. Освещены периоды существования античной вазописи с VII в. до н.э. Приведен очерк истории формирования коллекций с начала ХІХ в. до современного периода.

На підставі результатів польових етнографічних експедицій розглянуто гончарство Поділля в системі етнокультури українців (друга половина ХІХ - ХХ ст.). Визначено соціально-економічні умови розвитку гончарних промислів регіону. Охарактеризовано гончарство як галузь традиційної культури подолян, проаналізовано основні етапи еволюції ремесла. Розглянуто художньо-стильові особливості гончарних виробів регіону.

На основе результатов полевых этнографических экспедиций рассмотрено гончарство Подолья в системе этнокультуры украинцев (вторая половина ХІХ - ХХ ст.). Определены социально-экономические условия развития гончарных промыслов региона. Охарактеризовано гончарство как отрасль традиционной культуры подолян, проанализированы основные этапы эволюции ремесла. Рассмотрены художественно-стилевые особенности гончарных изделий региона.

Розглянуто міфоритуальні функції глиняного посуду в мистецтвознавчому аспекті.

Рассмотрены мифоритуальные функции глиняной посуды в искусствоведческом аспекте.

The article is considered myth-ritual function of clay pottery in art studies aspect.

Висвітлено сторінки життя та діяльності Ю.Лащука - українського вченого, доктора мистецтвознавства, професора, досвідченого педагога, автора понад 300-х наукових праць, який все життя присвятив збереженню та популяризації українського гончарства, а також зробив вагомий внесок у формування Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

Освещены страницы жизни и деятельности Ю.Лащука - украинского учёного, доктора искусствоведения, профессора, опытного педагога, автора более 300 научных работ, который всю жизнь посвятил сохранению и популяризации украинского гончарства, а также внёс весомый вклад в формирование Национального музея-заповедника украинского гончарства в Опишном.

Розглянуто діяльність Національного симпозіуму гончарства "Опішне - 2000", в межах якого відбувся ряд мистецьких і культурних подій. Відзначено його роль у розвитку традицій гончарства, творчому зростанні та спілкуванні митців, обміні досвідом роботи та інформацією про стан і загальні тенденції розвитку української та зарубіжної кераміки, обговоренні актуальних керамологічних питань, популяризації мистецтва кераміки. Наголошено на необхідності видання квартальника "Український керамологічний журнал".

Наведено бібліографію публікацій про українське гончарство, кераміку, керамологію 2004 р. з питань археології, історії, етнографії і мистецтва гончарювання за матеріалами книг, брошур, журналів, буклетів, статей з Гончарської книгозбірні України та Національного архіву українського гончарства в Опішному, а також Керамологічної бібліотеки України та Українського керамологічного архівного фонду Інституту керамології - відділення Інституту народознавства НАН України.

Приведена библиография публикаций об украинском гончарстве, керамике, керамологии 2004 г. по вопросам археологии, истории, этнографии и искусстве гончарного дела по материалам книг, брошур, журналов, буклетов, публикаций из Гончарского книгохранилища Украины и Национального архива украинского гончарства в Опешном, а также Керамологической библиотеки Украины и Украинского керамологического архивного фонда Института керамологии - отделения Института народоведения НАН Украины.

Розглянуто творчий доробок майстра народної творчості Л.Денисенко-Єременко, який нараховує різноманітні глиняні вироби, у формах яких репрезентуються родовідні принципи Денисенків-гончарів, що возвеличили дух українства крізь призму гончарювання.

Рассмотрено творческое наследие мастера народного творчества Л.Денисенко-Еременко, которое насчитывает разнообразные глиняные изделия, в формах которых представлены родословные принципы Денисенков-гончаров, возвеличивших дух украинства сквозь призму гончарного дела.

Розглянуто феномен розвитку гончарства в с. Макарів Яр Луганської області у 1917 - 1933 рр. Подано грунтовну історіографію діяльності Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи у 1927 - 1935 рр., розкрито її значення для української культури. Проаналізовано окремі аспекти розвитку вітчизняного гончарного шкільництва впродовж 1920 - початку 2000-х рр., визначено його досягнення, недоліки й існуючі проблеми. Охарактеризовано подвижницьку постать завідувача Макарово-ярівської гончарної школи, художника-кераміста П. Дубинського (1888 - 1938). Розкрито напрями творчої співпраці полтавського та луганського гончарства.

Рассмотрен феномен развития гончарства в с. Макаров Яр Луганской области в 1917 - 1933 гг. Дана историография деятельности Макарово-яровской кустарно-промышленной школы в 1927 - 1935 гг., раскрыто ее значение для украинской культуры. Проанализированы отдельные аспекты развития отечественной гончарной школи в течение 1920 - начала 2000-х гг., определены его достижения, недостатки и существующие проблемы. Охарактеризована личность заведующего Макарово-яровской гончарной школы, художника-керамиста П. Дубинского (1888 - 1938). Раскрыты направления творческого сотрудничества полтавского и луганского гончарства.

Наведено результати першого в українській керамології наукового дослідження ролі та місця єдиної на Луганщині гончарної школи регіонального значення - Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи (1927 - 1935). Охарактеризовано передумови відкриття спеціалізованого закладу та заходи Слов'яносербського повітового земства, спрямовані на підтримку гончарного промислу в с. Макарів Яр (1902 - 1915). Розкрито основні напрями діяльності школи, її вплив на гончарний промисел Луганщини. Встановлено прізвища учнів, висвітлено життєвий шлях завідувача П. Дубинського. Проаналізовано навчальний план і програму, склад учнівського та викладацького колективів, матеріально-технічне забезпечення навчального процесу й кошторис школи.

Приведены результаты первого в украинской керамологии научного исследования роли и места единственной в Луганской области гончарной школы регионального значения - Макарово-яровской керамической кустарно-промышленной школы (1927 - 1935). Охарактеризованы предпосылки открытия специализированного заведения и мероприятия Славяносербского уездного земства, направленные на поддержку гончарного промысла в с. Макаров Яр (1902 - 1915). Раскрыты основные направления деятельности школы, ее влияние на гончарный промысел Луганской области. Установлены фамилии учеников, освещен жизненный путь заведующего П. Дубинского. Проанализированы учебный план и программа, состав ученического и преподавательского коллективов, материально-техническое обеспечение учебного процесса и смета школы.

Наведено публікації польових, архівних і речових матеріалів, які висвітлюють розвиток гончарства на Луганщині та діяльність Макарово-ярівської керамічної кустарно-промислової школи. Подано репринти особистих документів завідувача гончарної школи П. Дубинського та його вихованців. Уперше опубліковано значну частину збереженої гончарної спадщини Макарового Яру з фондових колекцій музеїв України та добірку фотографій, що відображають сучасний стан колишнього гончарного осередку.

Приведены публикации полевых, архивных и вещественных материалов, освещающие развитие гончарства в Луганской области и деятельность Макарово-яровской керамической кустарно-промышленной школы. Даны репринты личних документов заведующего гончарной школы П. Дубинского и его воспитанников. Впервые опубликованы значительная часть сохранившегося гончарного наследия Макарового Яра из фондовых коллекций музеев Украины и подборка фотографий, отражающих современное состояние бывшего центра гончарства.