Досліджено історію створення Харківської капели кобзарів і популяції народного кобзарського мистецтва в 20-ті рр. XX ст. Українські кобзарі були культурною і політичною опозицією того часу, зберігачами народної пам'яті. Коли остаточно сформувався склад капели, було написано і затверджено її статут, в якому визначено основні напрями роботи: захист кобзарського мистецтва, поширення серед населення знань, популяризація народної пісні та гри на бандурі, вдосконалення інструменту, проведення лекцій та бесід про кобзарське мистецтво, концертів і подорожей, етнографічних записів музичної творчості, організація шкіл, студій гри на кобзі, майстерень з виготовлення інструментів.

Розглядається життя і творчість кобзаря з Ромен Євгена Адамцевича. Містяться замовчувані за радянських часів факти, які істотно доповнюють образ народного співця, висвітлюють питання його значення у формуванні національної самосвідомості нашого сучасника. Повідомляється, що характерною особливістю виконавської манери Євгена Адамцевича є те, що у ній практично неможливо виділити виконуване і виконавця: кобзар зливається з піснями повністю і до кінця, виражаючи себе в них і їх у собі. Представлені спогади, листи, наукові розвідки.

Досліджено культурне життя України за часів правління гетьмана Скоропадського. Висвітлено творчий шлях капели бандуристів, а також її здобутки щодо збереження українських фольклорних традицій, зокрема козацьких дум.

Исследовано состояние культурной жизни Украины во времена правления гетмана Скоропадского. Освещен творческий путь капеллы бандуристов, а также ее достижения касающиеся сохранения украинских фольклорных традиций, в частности казацких дум.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ315.697(4Укр)-8 + Ш3(2=1Ук)-4

Рубрики:

Бандура

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше представлено у хронологічному порядку (від найдавніших часів до 2000 р.) історію кобзарства (події та факти). Докладно проаналізовано сучасний стан і проблеми кобзарського мистецтва. Розглянуто постаті найвизначніших кобзарів, бандуристів, лірників та популяризаторів даного мистецтва: В.А.Проника, В.М.Перепелюка, В.С.Литвина, Є.Ф.Леміша, М.Д.Коваля та ін.

Впервые представлена в хронологическом порядке (от древних времен до 2000 г.) историю кобзарства (события и факты). Детально проанализировано современное состояние и проблемы кобзарского искусства. Значительное внимание уделено выдающимся кобзарям, бандуристам, лирникам и популяризаторам данного искусства: В.А.Пронику, В.М.Перепелюку, В.С.Литвину, Е.Ф.Лемиш, М.Д.Ковалю и др.

Наведено історичні відомості про кобзу, бандуру та ліру, висвітлено життєвий і творчий шлях народних співців історії Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменка, С.С. Власка, І.К. Рачка та інших кобзарів Чернігівщини. Охарактеризовано сучасне мистецтво бандуристів і лірників поліського краю.

Приведены исторические сведения о кобзе, бандуре и лире, освещён жизненный и творческий путь народных певцов истории Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменко, С.С. Власко, И.К. Рачка и других кобзарей Черниговщины. Охарактеризовано современное искусство бандуристов и лирников полесского края.

Розглянуто сторінки життя та діяльності М.Теліги - бандуриста та композитора, підкреслено його вагомий внесок у мистецтво гри на бандурі першої половини ХХ ст. Наведено відомості про дружину бандуриста О.Телігу - відому українську поетесу та громадську діячку.

Рассмотрены страницы жизни и деятельности М.Телиги - бандуриста и композитора, подчеркнут его весомый вклад в искусство игры на бандуре первой половины ХХ ст. Приведены сведения о жене бандуриста Е.Телиге - известной украинской поэтессе и общественном деятеле.

Висвітлено історію життя О.Вересая - видатного українського кобзаря, виконавця традиційних форм українського героїчного епосу.

Освещена история жизни О.Вересая - выдающегося украинского кобзаря, исполнителя традиционных форм украинского героического эпоса.

Розглянуто історичні передумови виникнення та розвитку кобзарства в Україні, історію самого інструмента - кобзи, створення співочих братств, які суворо регламентували діяльність кобзарів і лірників. Наведено відомості про кобзарів минулого: О.Вересая, Є.Адамцевича. Підкреслено педагогічну цінність кобзарських творів, показано аспекти відродження кобзарської справи в Україні та за її межами.

Рассмотрены исторические предпосылки возникновения и развития кобзарства в Украине, история самого инструмента - кобзы, создания певческих братств, строго регламентировавших деятельность кобзарей и лирников. Приведены сведения о кобзарях О.Вересае, Е.Адамцевиче. Подчеркнута педагогическая ценность кобзарских творений, показаны аспекты возрождения кобзарского дела в Украине и за ее пределами.

Наведено відомості про Вересаєве свято, яке відбулося в Сокиринцях Чернігівської області в червні 2003 р. на честь народного співця, сліпого кобзаря О.Вересая.

Приведены сведения о празднике Вересая, который отмечался в Сокиринцах Черниговской области в июне 2003 г. в честь народного певца, слепого кобзаря О.Вересая.

Висвітлено сторінки життя та творчої діяльності Г.Менкуш - відомої бандуристки, педагога, народної артистки України, яка досягла великих успіхів у галузі вокально-інструментального концертного виконавства. Підкреслено її значний внесок у розвиток кобзарського мистецтва України, зокрема у створення репертуару для бандуристів, аранжувань різних творів для бандури, оригінальних пісень на вірші українських поетів.

Освещены страницы жизни и творческой деятельности Г.Менкуш - известной бандуристки, педагога, народной артистки Украины, которая достигла больших успехов в области вокально-инструментального концертного исполнительства. Подчеркнут ее значительный вклад в развитие кобзарского искусства Украины, в частности в создание репертуара для бандуристов, аранжировок разных произведений для бандуры, оригинальных песен на стихи украинских поэтов.

Розглянуто сторінки життя та народознавчої діяльності інженера-хіміка зі Львова Б.Жеплинського, наведено відомості про його родину. Зазначено, що провідною ідеєю всіх робіт дослідника кобзарства було збереження для нащадків якнайбільшої кількості імен народних співців-музикантів та дослідження становлення і розвитку їх мистецтва.

Рассмотрены страницы жизни и народоведческой деятельности инженера-химика из Львова Б.Жеплинского, представлены сведения о его семье. Указано, что ведущей идеей всех работ исследователя кобзарства было сохранение для потомков наибольшего количества имен народных певцов-музыкантов и исследование становления и развития их искусства.

Показано, що виховання технічної майстерності музиканта-інструменталіста є одною з складних проблем музичної педагогіки та виконавства, а сучасна методика роботи над технікою бандуриста знаходиться практично на стадії формування. Розглянуто принцип посадки та постановки рук бандуриста.

Показано, что воспитание технического мастерства музыканта-инструменталиста является одной из сложных проблем музыкальной педагогики и исполнительства, а современная методика работы над техникой бандуриста находится практически на стадии формирования. Рассмотрен принцип посадки и постановки рук бандуриста.

Висвітлено кобзарські звичаї та побут кобзаря Харківської губернії П.Дригавки.

Освещены кобзарские обычаи и быт кобзаря Харьковской губернии П.Дрыгавки.

Вперше опубліковано листи відомого дослідника побуту, цехових звичаїв і репертуару кобзарів і лірників П.Мартиновича до відомого ученого В.Горленка, в яких обговорено питання збереження української культурної спадщини, зокрема, історії кобзарства.

Впервые опубликованы письма известного исследователя быта, цеховых обычаев и репертуара кобзарей и лирников П.Мартыновича к известному ученому В.Горленко, в которых обсуждены вопросы сохранения украинского культурного наследия, в частности, истории кобзарства.

Наведено листи П.Мартиновича та Г.Хоткевича, стосунки яких грунтувалися на спільному інтересі до кобзарства. Зазначено, що для П.Мартиновича вивчення кобзарських обрядів було сферою найбільшого зацікавлення ще з дитинства. Розглянуто полтавський варіант обрядів, які проводились після закінчення навчання кобзаря чи лірника у майстра (записаний П.Мартиновичем).

Приведены письма П.Мартыновича и Г.Хоткевича, отношения которых базировались на общем интересе к кобзарству. Указано, что для П.Мартыновича изучение кобзарских обрядов было сферой наибольшей заинтересованности еще с детства. Рассмотрен полтавский вариант обрядов, которые проводились после окончания обучения кобзаря или лирника у мастера (записан П.Мартыновичем).

Розглянуто широкий спектр плідної педагогічної та диригентської діяльності А.Бобиря - видатного знавця кобзарської справи, талановитого бандуриста-віртуоза, інтерпретатора українських народних пісень і дум, автора численних обробок музичних творів для бандури. Підкреслено його вагомий внесок у розвиток кобзарського мистецтва.

Рассмотрен широкий спектр плодотворной педагогической и дирижерской деятельности А.Бобыря - выдающегося знатока кобзарского дела, талантливого бандуриста-виртуоза, интерпретатора украинских народных песен и дум, автора многочисленных обработок музыкальных произведений для бандуры. Подчеркнут его весомый вклад в развитие кобзарского искусства.

Розглянуто питання становлення та розвитку скомороства, а згодом і кобзарства на Слобідщині, позитивні стосунки з Церквою і парарелігійними установами, ставлення до кобзарів губернської адміністрації, особливості внутрішньої самоорганізації співоцького цеху. Зазначено, що Слобідський кобзарський цех під впливом історичних, культурних і соціальних умов у ХІХ - ХХ ст. став важливим центром утримання та розвитку співоцької традиції на Україні, а мистецьке надбання харківських незрячих кобзарів (виконавська школа, репертуар, музичні інструменти) стало важливим чинником формування новітніх виконавських течій світського музикування на бандурі.

Рассмотрены вопросы становления и развития скоморошества, а позже и кобзарства на Слободщине, позитивные отношения с Церковью и парарелигиозными учреждениями, отношения к кобзарям губернской администрации, особенности внутренней самоорганизации певческого цеха. Указано, что Слободской кобзарский цех под влиянием исторических, культурных и социальных условий в ХІХ - ХХ ст. стал важным центром удержания и развития певческой традиции на Украине, а художественное приобретение харьковских незрячих кобзарей (исполнительская школа, репертуар, музыкальные инструменты) стало важным фактором формирования новейших исполнительских течений светского музыцирования на бандуре.

Висвітлено унікальне явище української культури - діяльність мандрівних старців-музикантів. Описано різновиди та умовну класифікацію "ніщенської братії", устрій професійних об'єднань і систему навчання мандрівних кобзарів, бандуристів, лірників. Подано інформацію про "Устиянські книги". Особливу увагу приділено проблемам реконструкції старосвітських музичних інструментів, розкрито способи гри на них, надано нотні зразки псалмів, дум, моралістичних і сатиричних пісень.

Освещено уникальное явление украинской культуры - деятельность бродячих старцев-музыкантов. Описаны разновидности и условная классификация "нищенской братии", устройство профессиональных объединений и система обучения бродячих кобзарей, бандуристов, лирников. Подана информация об "Устиянских книгах". Особое внимание уделено проблемам реконструкции музыкальных инструментов того времени, раскрыты способы игры на них, даны нотные образцы псалмов, дум, моралистических и сатиристических песен.

Висвітлено сторінки життя та діяльності І.Коваля - бандуриста, диригента, хормейстера, автора вокально-інструментальних творів і аранжувань українських народних пісень, педагога, активного громадського діяча. Наведено відомості про очолювані ним творчі колективи Полтави.

Освещены страницы жизни и деятельности И.Коваля - бандуриста, дирижера, хормейстера, автора вокально-инструментальных произведений и аранжировок украинских народных песен, педагога, активного общественного деятеля. Представлены сведения о возглавляемых им творческих коллективах Полтавы.