Індекс рубрикатора НБУВ: Э372-4-3 + Ю215 + Э212 + Э242.1

Рубрики:

Православ'я

Філософія релігії. Раціональна теологія

Релігія та наука

Догматичне обґрунтування буття бога

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі узагальнення літературних джерел, зокрема, словників, енциклопедій та маловідомих видань з мови, міфології, релігієзнавства, психології, філософії, а також історичних, серед яких зразки на санскриті, давньогрецькій, латинській та іншіх мовах, розкрито зміст понад 500 понять, що стосуються імен богинь дохристиянських цивілізацій, зокрема, давньоукраїнської, давньогрецької, давньоримської, давньоіндійської.

На основании обобщения литературных источников, в частности, словарей, энциклопедий и малоизвестных изданий по языку, мифологии, религиеведению, психологии, философии, а также историко-сравнительного метода, среди которых примеры на санскрите, древнегреческом, латинском и других языках, раскрыто содержание более 500 понятий имен богинь дохристианских (древнеукраинской, древнегреческой, древнеримской, древнеиндийской) цивилизаций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э243 + Э372.27-341.4-028

Рубрики:

Релігійна етика. Моральне богослов'я

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто соціальну, економічну та ідеологічну ефективність моральних рис і якостей особистості, що були виявлені у світових релігіях - буддизмі, християнстві та ісламі.

Рассмотрены социальная, экономическая и идеологическая эффективность моральных черт и качеств личности, выявленных в мировых религиях - буддизме, христианстве и исламе.

In article social, economic and ideological efficiency of moral features and the qualities of the person revealed in world religions of the Buddhism, Christianity and the Islam is considered.

На основе обобщения данных религиозно-философской, научной, философской, документальной литературы определено понятие переживания самодостаточности, раскрыты его философские, онтологические, гносеологические, социальные, культурно-личностные аспекты в мистической культурной традиции модернизма и постмодернизма. Показаны особенности сопоставления самодостаточности с мистическими, трансцендентальными и акцентуированными состояниями. Рассмотрена категория самодостаточности в структуре знания.

Наведено результати дослідження природничих, історичних та філософських питань щодо походження, мети існування людини. Висвітлено гіпотезу існування розумово-інформаційної чутливої сфери, утвореної свідомістю людства навколо Землі. Розкрито природу сновидінь, ясновидіння та інших таємних явищ.

Приведены результаты исследования природоведческих, исторических и философских вопросов происхождения, цели существования человека. Освещена гипотеза существования умственно-информационной чувствительной сферы образованной мозгом человечества вокруг Земли. Раскрыта природа сновидений, ясновидения и других тайных явлений. Предложена гипотеза о будущем человека разумного.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю252:В69 + Ю701.4 + Э24

Рубрики:

Філософські питання космології

Еволюція моралі

Релігійні вірування, Віровчення та Богослов'я

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены концептуальные и психотехнические особенности мистических поисков в буддизме и христианстве. Приведен обзор буддийских практических учений, охарактеризован буддизм в Китае и Японии. Освещены особенности христианского мистицизма (древнецерковной мистики, католического мистицизма). Раскрыто содержание понятий дэва-йога, исихазма, дзэна. Проанализированы основные положения Евангелий от Луки и Фомы, а также деятельность японских школ буддизма - тэндай-сю, сингон-сю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю217.3 + Э243

Рубрики:

Релігійні цінності

Релігійна етика. Моральне богослов'я

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С позиций православной апологетики рассмотрен обширнейший материал мирового религиозно-аскетического опыта в син- и диахроническом аспектах. Проведено отчетливое разграничение понимания аскетизма в моноте- и политеистических религиях. Изложен вопрос об аскетизме в ветхозаветном обществе, раскрыты конкретные аспекты непосредственной связи его с христианским аскетизмом. На основе конкретно-сравнительного анализа показано неоспоримое преимущество христианского аскетизма как пути совершенного богопознания и обожения человека. Опровергнуты попытки смешения христианства с неоязыческими представителями в среде старых ересей и современных псевдохристианских групп.

Проведено компаративний аналіз містичних традицій (МТ) Сходу та Заходу. Розкрито суть понять "містика", "природні релігії", "релігія одкровення", "трансцендентальна Медитація". Висвітлено проблему пошуку людиною Абсолюту як образу ідеального буття. Показано місце містики та псевдо-містики у сучасній культурі. Описано християнські (православну містику, католицьку містику любові), пантеїстичні (містику Кабали, хасидську містику) МТ. Охарактеризовано мусульманську містику. Увагу приділено іманентним МТ "природних релігій", зокрема, індуїзму, буддизму.

Проведен компаративный анализ мистических традиций (МТ) Востока и Запада. Раскрыта сущность понятий "мистика", "природные религии", "религия откровения", "трансцендентальная Медитация". Освещена проблема поиска Абсолютизма как образа идеального бытия. Показано место мистики и псевдо-мистики в современной культуре. Описаны христианские (православная мистика, католическая мистика любви), пантеистические (мистика Кабали, хасидская мистика) МТ. Охарактеризована мусульманская мистика. Внимание уделено иманентным МТ "природных религий", в частности, индуизма, буддизма.

Розглянуто особливості становлення та розвитку руху "Дзвенячі кедри...". На основі порівняльного аналізу стародавніх слов'янських, єгипетських, шумерських міфо-поетичних епосів, середньовічних і модерних теологічних праць висвітлено місце та роль Творця у світогляді прибічників руху "Дзвенячі кедри...". Увагу приділено аналізу практичного втілення ідей "анастасіївців".

Рассмотрены особенности становления и развития движения "Звенящие кедры...". На основе сравнительного анализа древних славянских, египетских, шумерских мифо-поэтических эпосов, средневековых и модерных теологических трудов освещены место и роль Творца в структуре мировоззрения сторонников движения "Звенящие кедры...". Внимание уделено анализу практического внедрения идей "анастасовцев".

Віра, Життя у Вірі притаманні конкретній особистості і репрезентують її неповторну індивідуальність, неповторність її духовного світу. У процесі спілкування з Богом під час молитви створюються нові концептуальні схеми, що пройшли через трансформаційні процеси емоцій і наповнилися почуттями, які стимулюють створення нових значущих зв'язків та взаємовідношень у свідомості особистості. Кожен момент молитви розширює людині її особистісний простір і на основі процесу створення нових концептуальних схем у процесі самоосвіти відбувається саморозвиток особистості, її вихід за межі суспільних (ті, що створені культурою) знань і утворення індивідуальних знань. Таким чином, у процесі релігійних переживань відбувається саморозвиток та самоосвіта особистості.

Показано, що сприйняття смерті від часів християнського середньовіччя до секуляризованого XX ст. пройшло значну трансформацію, спричинену матеріалістичними та природничо-науковими ідеями, індивідуалізацією життя, атеїзацією свідомості. Така трансформація загострила почуття страху та самотності перед смертю. У пошуках шляхів подолання цієї проблеми православне та католицьке богослов'я осмислює пріоритети сучасної культури крізь призму християнського віровчення та нагадує людині XXI ст. про справжню цінність життя і смерті.

Простежено вирішення проблеми відносин "держава - церква" у працях зарубіжних і вітчизняних мислителів різних часів.

Розглянуто співвідношення язичницьких і християнських образів у ранній ліриці М. Рильського. Образи Мадонни й Афродіти, Бога, богів і диявола, що безконфліктно співіснують у межах поетичного світу М. Рильського, а також образ митця, створений на синтезі християнської та язичницької традиції, вказують на модерне та культурницьке спрямування ранньої творчості М. Рильського.

Проведено соціально-філософське дослідження феномену аскетизму. Виконано філософсько-історичний аналіз виникнення, становлення та функціонування аскетизму, виявлено його основні історичні типи: архаїчний, імперативно-нормативний і любовно детермінований. Поняття аскетизму визначено як соціоморальний принцип, що базується на самообмежуванні та самопримушуванні; специфічний засіб самовдосконалення моральних, інтелектуальних, вольових і фізичних здібностей людини; свідома, вольова, морально спрямована діяльність. Залучення у науковий обіг теологічних і релігійно-філософських праць з аскетизму дозволило розкрити технологію аскетики, її сутнісні риси, зміст, усвідомити аксіологічну природу, особливості формування оцінки аскетизму на індивідуальному і соціальному рівнях, соціальний вплив цієї оцінки, а також механізм самореалізації особистості як творчої, аскетично зорієнтованої діяльності.

Висвітлено значення і можливості використання містичного досвіду як культурного артефакту для обгрунтування моралі як духовного феномену в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої та культурологічної джерельної бази визначено роль, сферу й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків у сучасному етичному пізнанні з метою осягнення сутності морального феномену. Встановлено, що сферою їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка і визначає межі даної взаємодії. Розглянуто проблеми сучасного розуміння специфіки моралі. Зазначено, що осмилення моралі як духовного феномену сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими факторами духовної сфери. Досліджено особливості раціонально-теоретичного пізнання моралі, встановлено значення раціоналізму в класичній етиці. Виявлено провідні тенденції сучасного філософсько-етичного дискурсу, проаналізовано феномен містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму.

Досліджено антропологічну природу та культурний статус містичного досвіду на основі аналізу духовної практики ісихазму як християнської містичної традиції. Розглянуто антропологічні особливості, структуру та еволюційний характер містичної практики ісихазму. Виявлено, що антропологічною основою ісихастського містичного досвіду є досягнення практикуючим суб'єктом внутрішньої гармонії як цілісності, іманентної трансцендентному. Встановлено, що містичний досвід є специфічною властивістю людини, яка виявляється лише в певному стані свідомості як дійсно цілісному чи високоморальному. Розглянуто зв'язок змісту містичного досвіду та його антропологічного значення з ціннісними орієнтирами особистості та життєвою метою як сенсом самого життя.

Здійснено історико-філософський аналіз вчення німецьких містиків (Екгарта, Таулера, Сузо, Беме) і Г.Сковороди у контексті європейської ірраціоналістичної традиції. Розглянуто феномен містики як основи духовної культури, взаємопов'язаний з містеріями античності, гносеологічними пошуками божества, містичним богослов'ям Отців Церкви. Висвітлено місце містичних вчень німецьких мислителів та Г.Сковороди в історико-філософському контексті шляхом експлікації впливів неоплатонізму й ісихазму на формування основних положень містичної антропології Екгарта, Таулера, Сузо, космології Беме, а також ремінісценції їх ідей у філософії Сковороди. Запропоновано позитивний підхід до оцінки містичного світосприйняття, що виконує роль конструктивного принципу позараціональної організації антропного виміру буття.