Проанализировано понятие "ценность" в общефилософском и религиоведческом аспектах, рассмотрены возможные пути классификации религиозных ценностей.

Висвітлено коло проблем, які стосуються співвідношення науки, метафізики і релігійних цінностей у контексті сучасної філософії науки, зокрема, впливу релігії на світогляд, причин актуальності релігійних цінностей, "аксіології" наукової діяльності, специфіки релігійної форми теоретичного мислення та її впливу на формування засад класичної науки, віри як інтенції мислення, причин конфлікту між наукою та релігією, пізнавального потенціалу інтуїтивного судження, так званої "релігійності наукового типу" тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю217.3 + Э211

Рубрики:

Релігійні цінності

Релігія та суспільство

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю217.3 + Э243

Рубрики:

Релігійні цінності

Релігійна етика. Моральне богослов'я

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто філософсько-релігієзнавчий аналіз проблеми функціонування духовних цінностей.

Проаналізовано філософські засади релігійного та світського розуміння суті духовності суспільства й особистості, що може бути критерієм у визначенні аксіології духовності. Відзначено, що як найважливіший фактор, який забезпечує формування та розвиток духовно здорового суспільства, є релігійна культура, яка базується на християнських цінностях, освічених духовним світлом православ'я. Зазначено, що за теперішніх часів актуальною є православна духовність, у якій чітко вибудована ієрархія життєвих цінностей. Обгрунтовано, що досвід духовно-морального виховання, який базується на православній етиці, особливо значимий для сучасних пошуків шляхів досягнення духовної цілісності людини. Показано, що християнським філософам, релігійним аналітикам християнське людинознавство, його уявлення про Бога, світ і людину імпонує своєю давністю, близькістю Біблії, що є умовою істинності та повчальної цінності.

З'ясовано, що арабо-мусульманські моральні цінності, зафіксовані в Корані, суні та хадисах пророка впорядковують земне життя віруючого, підтримують існування й єдність умм (дотримання закону "переважаючого балансу"), власне диктують поведінку людини у всіх сферах життя. Розглянуто основні причини етико-гуманітарного конфлікту між мусульманським та європейським світами, висвітлено процеси інтеграції іммігрантів-мусульман в європейський культурний простор. Виявлено, що донедавна існувало три шляхи інтеграції мусульман Європи в демократичні суспільства Заходу: євроіслам, мусульманські організації, що діють на території Європи та політика мультикультуралізму. Визначено, що вироблення моделей культурної євроінтеграції мусульман є наразі актуальним і необхідним, потребує зусиль політиків, богословів, дипломатів, учених, а також широкого загалу самих мусульман Європи.

Розглянуто тези учасників конференції, присвячені актуальним проблемам України в контексті викликів часу, релігійно-суспільної ситуації в українському соціумі та державно-церковних відносин, а також вирішенню сучасних педагогічних проблем, що визначають формування моральної особистості. Висвітлено питання релігійних цінностей та збереження довкілля. Визначено духовно-моральний потенціал традиційних релігій у формуванні толерантності майбутніх педагогів. Показано роль релігії у формуванні націольної свідомості українців. Розглянуто вплив християнської моралі на ставлення суспільства до дітей з особливими потребами. Осмислено природу як релігійну цінність в контексті розвитку соціальної держави. Розглянуто духовно-релігійну складову державоутворення України, соціально-політичні конфлікти в сучасному світі та безпеку життєдіяльності, роль і місце сучасної освіти в процесі формування соціальної ідентичності.

Приведены тезисы учасников конференции, посвященные актуальным проблемам Украины в контексте вызова времени, религиозно-общественной ситуации в украинском социуме и государственно-церковных отношений, а также решению современных педагогических проблем, определяющих формирование моральной личности. Освещены вопросы религиозных ценностей и сохранения окружения. Определен духовно-моральный потенциал традиционных религий в формировании толерантности будущих педагогов. Показана роль религии в формировании национального сознания украинцев. Рассмотрено влияние христианской морали на отношение общества к детям с особенными потребностями. Осмыслена природа как религиозная ценность в контексте развития социального государства. Рассмотрены духовно-религиозная составляющая государственного образования Украины, социально-политические конфликты в современном мире и безопасность жизнедеятельности, роль и место современного образования в процессе формирования социальной идентичности.

Досліджено специфіку християнської аксіологічної думки Середньовіччя в межах єдиної світоглядної парадигми. Увагу приділено зміні метафізичних орієнтирів, переосмисленню поняття "цінність" під впливом ідеї єдиного Бога і розв'язанню проблеми знаходження спільного знаменника для адекватної класифікації різних підходів до ціннісної проблематики.

Описано використані методики і проведення психологічного дослідження процесу формування релігійних цінностей у студентської молоді вищих навчальних закладів на базі Львівського національного університету ім. І. Франка, Національного університету "Львівська політехніка" та Львівського інституту МАУП. Вивчено пріоритети ціннісних орієнтацій студентської молоді; виявлено взаємозв'язок між релігійними цінностями й іншими особистісними характеристиками студентів. Внаслідок проведення психокорекційних вправ (тренінгів, семінарів тощо) змінилися пріоритети цінностей молоді з матеріальних на духовні, значно зріс рівень розвитку емпатії та знизився рівень розвитку соціального стресу молодих людей. Акцентовано увагу, що проведення психологічного тренінгу з метою формування релігійних цінностей сприяє зміцненню світогляду та переконань людини, оскільки формує конкретно-історичну систему координат віруючих, яка існує у площині "добро - зло". Визначено шляхи підвищення релігійності серед молоді.

Описаны примененные методики и проведение психологического исследования процесса формирования религиозных ценностей у студенческой молодежи высших учебных заведений на базе Львовского национального университета им. И. Франко, Национального университета "Львовская политехника" и Львовского института МАУП. Изучены приоритеты ценностных ориентаций студенческой молодежи; выявлена взаимосвязь между религиозными ценностями и другими личностными характеристиками студентов. В результате проведения психокоррекционных упражнений (тренингов, семинаров и т. п.) изменились приоритеты ценностей молодежи с материальных на духовные, значительно вырос уровень развития эмпатии и снизился уровень развития социального стресса молодых людей. Акцентировано внимание, что проведение психологического тренинга с целью формирования религиозных ценностей способствует укреплению мировоззрения и убеждений человека, поскольку формирует конкретно-историческую систему координат верующих, которая существует в плоскости "добро - зло". Определены пути повышения религиозности среди молодежи.

The author researches values orientations of students, shows the ties between religious values and other students' personal characteristics, determines the ways of a religious level rise among young people.

Досліджено сутність, витоки та наслідки секуляризації як світоглядного феномену. Встановлено, що на відміну від соціологічного аспекту секуляризації, який полягає у зміні функцій та проявів релігії у суспільстві, філософський аспект передбачає здійснення секуляризації на рівні виходу понять з теологічної площини, на рівні зміни світоглядних орієнтирів та на рівні реалізації сутності релігії, а саме християнства. Висвітлено основні історичні етапи проявів секуляризації як світоглядного феномену та виявлено, що перші секуляризаційні тенденції виникають в результаті духовної революції Осьового періоду, одержують продовження на фунті юдео-християнської традиції, а найповнішого розгортання досягають у межах філософії Модерну. Визначено антропологічні та релігійні витоки секуляризації. Зазначено, що секуляризаційний процес не є результатом науково-технічного та економічного поступу, а натомість є одним із стрижневих чинників формування специфічного духовно-інтелектуального середовища, в якому розвивається західна світоглядна парадигма, а відтак і європейська культура в розмаїтті її особливостей. Обгрунтовано, що секуляризація розкривається через процеси релятивізації метанаративів, іманентизації трансцендентного, "воплочення" Бога, нового духовного пошуку та подолання радикалізму релігійних та псевдорелігійних ідеологій.

Проведено філософсько-антропологічне дослідження аскези як духовно-соматичної практики людини. Аналіз феномену аскези розкрито у двох модусах як вимушений образ життя і як вільний вибір особистості через досвід свідомості, волі, ціннісного вибору. З'ясовано можливість проведення антропологічної межі як здатності людини визначати напрямок і спосіб конструювання власного лЯ» через певні самообмеження, розмежовування й визначення світу в предметах та образах, через саму себе, уявляти й вибирати різноманітні світські й сакральні проекти світу та себе в цих проектах. Показано, що духовно-соматичні практики охоплюють усю сукупність різноманітних енергій та інтенцій, утворюючи екзистенціально-антропологічний образ людини, який реалізується в різноманітних варіантах за сучасних соціокультурних реалій. Доведено, що духовно-соматичні практики є індивідуально-особистісними методиками тілесного та духовного самообмеження та самовдосконалення з метою подолання перешкод і досягнення бажаних цілей. Продемонстровано, що аскетичний досвід співвідноситься як із досвідом релігійним, так і з соціокультурними стратегіями життя, спрямованими на досягнення соціально значущої мети шляхом зміни себе через самообмеження, самоконтроль і самопожертвування відповідно до певної системи цінностей.

Розкрито гуманістичний і морально-виховний потенціал християнства. Визначено сутність християнської духовності та християнської святості, досліджено їх взаємозв'язок і взаємодію у процесі гуманізації особи. Показано вплив християнства на відносини між особою та суспільством.

Раскрыт гуманистический и морально-воспитательный потенциал христианства. Определена сущность христианской духовности и христианской святости, исследованы их взаимосвязь и взаимодействие в процессе гуманизации личности. Показано влияние христианства на отношения между личностью и обществом.

Розглянуто історію та сучасний стан дослідження психологічних наслідків індивідуальної релігійності особистості. З'ясовано доцільність дослідження психологічних наслідків такої релігійності за характеристиками їх відбиття у динамічних підструктурах особистості. Проаналізовано гіпотетичні напрями змін у сфері підструктури характеру людини як один з аспектів психологічних наслідків індивідуальної релігійності. Приділено увагу очікуваним аспектам відбиття зазначеної релігійності у психічних станах людини. Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування (з урахуванням генетико-моделювального методу) і емпіричну перевірку змісту та форм прояву психологічних наслідків індивідуальної релігійності, операціоналізованих у термінах Я-переживань, що виникають під впливом розвитку релігійної самосвідомості, та пов'язаних з нею змін у функціонуванні основних підструктур особистості, зокрема динамічних: внутрішнього світу, характеру і психічних станів. Систематизовано психологічні наслідки Я-переживань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю217.3 + Э211.268.2

Рубрики:

Релігійні цінності

Релігія та молодь

Шифр НБУВ: ДС50319 Пошук видання у каталогах НБУВ