Вміщено близько 2000 найменувань спеціальних понять і реалій східно-християнського церковного обряду (номенклатуру богослужбових книг та еортоніми - назви церковних свят, постів, днів, тижнів). Подано термінографічний опис сучасного стану української церковно-обрядової термінології. Зафіксовано фонетичні, словотвірні, лексичні, синтаксичні та орфографічні варіанти церковно-обрядових термінів, а також застарілі, рідковживані, ненормативні з погляду терміновживання спеціальні лексеми (професіоналізми, професійні жаргонізми).

Висвітлено процес зародження, розвитку та падіння візантійської цивілізації від початку поширення та перетворення в релігію християнства до падіння Візантійської імперії в результаті завоювань османів. Визначено передумови утворення й особливості розвитку ранньовізантійської держави. Розглянуто соціально-етнічні та релігійні проблеми Візантії другої половини V - початку VI ст. Проаналізовано церковну політику Юстиніана, народно-єретичні рухи в Візантійській імперії, передумови іконоборчого руху та його наслідки в період розвитку Імперії за часів Македонської династії в 843 - 912 рр., особливості правління імператорської влади проти феодалізму та розквіт культури у Візантії, наслідки великого церковного розколу 1054 р. Розкрито роль богословської освіти, науки, літератури та мистецтва Візантії ІХ - ХІІ ст. у контексті розвитку візантійського суспільства, причини піднесення пізньовізантійської культури. Охарактеризовано період занепаду та загибелі Візантійської імперії в 1282 - 1453 рр.

Освещен процесс зарождения, развития и падения византийской цивилизации от начала распространения и преобразования в религию христианства к падению Византийской империи в результате завоеваний османов. Определены предпосылки образования и особенности развития ранневизантийского государства. Рассмотрены социально-этнические и религиозные проблемы Византии второй половины V - начала VI ст. Проанализированы церковная политика Юстиниана, народно-еретические движения в Византийской империи, предпосылки иконоборческого движения и его последствия в период развития Империи при Македонской династии в 843 - 912 гг., особенности правления императорской власти против феодализма и расцвет культуры в Византии, последствия крупного церковного раскола 1054 г. Раскрыта роль богословского образования, науки, литературы и искусства Византии ІХ - ХІІ ст. в контексте развития византийского общества, причины подъема поздневизантийской культуры. Охарактеризован период падения и крушения Византийской империи в 1282 - 1453 гг.

Розглянуто філософський аспект генези військової етики Візантійської імперії. Головну увагу приділено аналізу православної військово-етичної концепції Візантії. Висвітлено органічний зв'язок змісту та генези даної концепції з античною філософською спадщиною, особливостями внутрішньо- та зовнішньополітичного розвитку імперії і її загальнополітичною доктриною, характером візантійського православ'я. Розглянуто основні філософські складові концепції і їх практичну реалізацію, а також вплив на цей процес характеру взаємостосунків між імператорською владою та православною церквою. Надано оцінку філософського і історичного значення концепції та всієї візантійської православної військової етики в цілому. Останнє, на думку автора, можна вважати одним із важливих джерел Православного Військового Храму, його "візантійською моделлю".

Досліджено історіографічні праці, присвячені вивченню специфіки візантійської агіографії як історичного джерела. З огляду на це оцінюється інформаційний потенціал агіографічного тексту та специфіка використання; зовнішні характеристики та історія формування корпусу східнохристиянської агіографії.

Розкрито сутність і спрямованість Східної політики Папського престолу у контексті геополітичних трансформацій на землях Русі після золотоординської навали. Визначено дискурс Східної політики Папського престолу з урахуванням монголо-татарського фактора та спроби встановлення церковної унії в Галицько-Волинському князівстві як інструменту Східної політики папства. У даному аспекті досліджено католицьку експансію на галицько-волинських землях після втрати незалежності Галицько-Волинського князівства, показано роль католицизму в геополітичних трансформаціях на українських землях після Кревської (1385 р.) та Городельської (1413 р.) уній. Існування Галицької митрополії в XIV ст. розглянуто як вияв прагнення Південно-Західної Русі до церковної самостійності, а її ліквідацію - як наслідок геополітичних змагань Великого князівства Литовського та політично-церковних сил, що створювали централізовану Московську державу, які згодом почали міждержавну (московсько-литовську) боротьбу за митрополичу Київську кафедру.

Досліджено проповіді архієпископа Чернігівського та Новгород-Сіверського Лазаря Барановича. Вивчено його постать як образ лідера, який формував Чернігів як новий адміністративний та духовний центр Київської митрополії. Розглянуто, як впливав статус першої особи в Київській митрополії на проповідницькі компетенції Лазаря Барановича, чим керувався цей діяч під час написання проповідей; які правила, стереотипи, канони лежали в основі його текстотворчої поведінки; як виявляється його ідентичність у текстах; хто були читачі й слухачі його проповідей; якою поставала людина у його казаннях; наскільки популярними були його книги в Україні та поза її межами.

Розглянуто творчість Івана Франка в загальнокультурному аспекті. Художнє втілення історії, певні часові зрізи, героїчні події, знакові постаті, знаходимо у його художній спадщині. Звернення митця до праць таких духовних авторитетів, як афонський подвижник, впливовий духовний письменник-полеміст, палкий поборник православної віри, Іван Вишенський, є свідченням постійного пошуку мислителя, прикладом виняткової глибини його таланту та високого рівня культури.

Досліджено вплив дуалістичних релігійних уявлень на соціокультурне життя в Європі доби середньовіччя та раннього модерного часу. Всебічно проаналізовано вплив релігійного дуалізму на особливості соціокультурного життя та суспільно-трансформаційні процеси Західної Європи, Східної Європи та Візантійської імперії. Визначено типові відмінності в межах християнського простору.