На основе классического учения Аристотеля о четырех видах причин (формообразующих, материальных, деятельных и целевых) проанализирован сложный и противоречивый мир морально-правовой реальности как единое целое, включенное в динамичный контекст нормативно-целостного континуума цивилизации и культуры. Охарактеризованы трансцендентные и трансцендентальные формальные причины, структура правовой реальности, специфика материальных причин, материальные онтологемы основания правовой реальности, антропологические основания правовой реальности. Рассмотрены анормативное поведение человека, харизматические личности созидателей и разрушителей, социальные основания правовой реальности, ценностная природа целей.

Проаналізовано співвідношення цінностей та істини у сфері права. Досліджено право як феномен культури. Висвітлено категорію істини. Особливу увагу приділено аналізу критеріїв цінності юридичного знання та його істинності. Зроблено висновок, що цінності у праві органічно поєднані з істиною, взаємний зв'язок яких має ряд цікавих особливостей.

Теоретично обгрунтовано зміст понять "цінності", "соціальні цінності", "ціннісні орієнтації". Розкрито взаємозв'язок соціальних репрезентацій (уявлень) та соціальних цінностей. Виділено чотири базових типи свідомості відповідно до інтерпретації особистісного "Я" та соціума. Розроблено схему взаємозалежності соціальних уявлень, цінностей, соціальної та професійно-педагогічної свідомості. Наведено методики діагностики сформованості життєвих і соціальних цінностей, ціннісних орієнтацій, комунікативної толерантності, совісності, особистісної установки альтруїзм - егоїзм і мотивації професійної діяльності.

Теоретически обосновано содержание понятий "ценности", "социальные ценности", "ценностные ориентации". Показана взаимосвязь социальных репрезентаций (представлений) и социальных ценностей. Выделены четыре базовых типы сознания в соответствии с интерпретацией личностного "Я" и социума. Разработана схема взаимозависимости социальных представлений, ценностей, социального и профессионально-педагогического сознания. Приведены методики диагностики сформированности жизненных и социальных ценностей, ценностных ориентаций, коммуникативной толерантности, совестливости, личностной установки альтруизм - эгоизм и мотивации профессиональной деятельности.

Досліджено процес формування демократичних цінностей студентської молоді у трансформаційному суспільстві. Розкрито суть поняття "цінність" та "демократичні цінності", побудовано структурно-функціональну модель демократичних цінностей. Визначено основні фактори процесу їх формування. Проаналізовано роль освіти, зокрема соціально-гуманітарних дисциплін у формуванні демократичної свідомості та культури студентської молоді. Детально вивчено характеристики сучасного соціального середовища, за умов і під впливом якого формуються демократичні цінності молоді, розглянуто чинники, що заважають цьому процесу. Обгрунтовано пропозицію щодо прискореного введення до навчального процесу спеціального курсу "основи демократії", розробленого в межах Україно-Канадського проекту "Демократична освіта".

Розроблено концепцію, за якою істина у праві є цінністю, котра посідає важливе місце в загальній ієрархії правових цінностей, остання ж повинна мати обгрунтування в контексті істини. Доведено, що цінності у правовій сфері залежать від їх істинності в розумінні відповідності справжній, істинній природі людини і суспільства. Разом з тим повне визначення істини мусить відображати наявність у неї аксіологічного аспекту. Обгрунтовано, що в реальному праві цінності та істина становлять структуровану, розгалужену єдність, яку потрібно враховувати для з'ясування їх природи. Ціннісно-істиннісний аспект притаманний кожній сфері права - правотворчості, правореалізації та юридичній науці. Правове суспільство є істинною цінністю, оскільки воно затверджує загальнолюдські цінності, що є найвищим синтезом цінностей та істини.

Вперше обгрунтовано єдність доктринально-ідеологічної, стратегічної та інструментальної складової системи сучасної методології юриспруденції(МЮ). Визначено функції підходів у системі МЮ, розроблено комплексну дефініцію аксіологічного підходу в МЮ. Розкрито ціннісну наповненість різноманітних етапів розвитку МЮ, наведено класифікацію аксіологічних підходів, що використовуються в МЮ. Удосконалено розуміння філософсько-правових засад різновидів аксіологічного підходу, що застосовуються в МЮ. Визначено, що уявлення як про природне, так і позитивне право (система законодавства) завжди грунтується на певних цінностях, виявлення, філософське осмислення та порівняння яких є можливим шляхом застосування аксіологічного підходу.

Визначено аксіологічно-нормативні засади філософії трудового права та виявлено особливості ключових парадигм філософської рефлексії аксіологічних універсалій філософії трудового права. Проаналізовано зміст таких категорій, як свобода, рівність, справедливість в історичному та логічному аспектах. Розкрито особливості трансформації розуміння трудового права за умов глобалізації. Увагу приділено категоріям свободи, рівності та справедливості як базовим в контексті праворозуміння та правосвідомості в трудових правовідносинах.

Розглянуто актуальність проблеми формування соціальних цінностей. Проаналізовано зміст базових соціальних цінностей (БСЦ): довіри, толерантності, солідарності, авторитету. Запропоновано характеристику БСЦ для вимірювання рівня їх сформованості у школярів.

Розглянуто основні проблеми, пов'язані із становленням і розвитком правової аксіології. Досліджено поняття цінності стосовно права, проаналізовано співвідношення наукового і ціннісного підходів в правових дослідженнях, різні трактування цінностей, використовувані прибічниками матеріалістичної і ідеалістичної філософії, спростовується визначення права як антицінності. Виокремлено дві сторони цінності права - інструментальну і власну.

Висвітлено результати прикладного філософсько-правового дослідження - осмислення цінностей, які заохочує держава, відмічаючи суддів державними нагородами України. Осмислено нагородження державою заслуг суддів за професійну і непрофесійну діяльність. З'ясовано аксіологію державного нагородження суддів як особливої категорії громадян і "посадовців судової влади". Розглянуто заслуги як відображення цінностей, відмічених нагородами. Проаналізовано відзначення суддів державними нагородами України. Визначено нагородне право як частину нагородної політики (політики у сфері державних нагород і не лише), яка є частиною правової політики. Проведено ціннісний аналіз значущості заслуги, яка відзначається нагородою. Представлене дослідження - частина ширших за об'єктами досліджень авторів: філософії правосуддя і загальнотеоретичних принципів державного нагородження в Україні.

Акцентовано увагу на філософському та юридичному вимірах аксіології права та правової аксіології. Розглянуто цінність та ціну українського права, питання взаємозв'язку справедливості та права. Досліджено сутність поведінки людини: від психології та соціології до філософії та юриспруденції. Розглянуто філософські засади феномену творчості, аксіологічний підхід у дослідженні освітніх правовідносин, гендерну рівність як фундаментальну цінність людини, питання взаємозв'язку істини та цінностей в праві. Розглянуто аксіологію у формуванні держави та державних органів як провідну сучасну тенденцію розвитку порядку та систему заходів модернізації процесу інституалізації державних органів, а також як органічну частину культурології інституціоналізації державності. Висвітлено правничо-аксіологічні аспекти наноетики. Надано ціннісну характеристику джерел процесуального права України. Розкрито сутність девіантної правосвідомості неповнолітніх.

Внимание уделено философско-правовым аспектам аксиосферы права, которая предстает в качестве структурного компонента права и выражается в виде центрированной системы правовых ценностей и иерархизированной системы ценностей права. Рассмотрены правовые ценности как феномены, являющиеся одновременно компонентами права и способом его постижения. Раскрыты ценности права как блага, которые защищаются и обеспечиваются правом в силу их значимости для человека и общества. Доказано, что аксиосфера права существует наряду с нормосферой права. При этом их целостность обеспечивается посредством особого феномена - верховенства права.

Розглянуто та теоретично обгрунтовано поняття "національні цінності" (НЦ) на основі аналізу сучасних наукових досліджень змісту, структури НЦ, що базується на трьох основних чинниках: конституційного положення про націю як етнополітичного незалежногодержавного утворення, системного підходу, особистісно зорієнтованого підходу. Наголошено на значенні морально-духовних цінностей, як базисної основи особистісної й національної систем цінностей та визначено НЦ як систему позитивних утворень значущості, що виявляється у сфері суб'єкт-об'єктних відношень, усвідомлюється етнополітичною спільнотою як складне надетносне поєднання уявлень, понять, ідеалів, стереотипів мислення і поведінки.

Рассмотрено и теоретически обосновано понятие "национальные ценности" (НЦ) на основе анализа современных научных исследований содержания, структуры НЦ, базирующейся на трех основных факторах: этнополитическое независимое государственное образование, системный подход, личностно ориентированный подход. Подчеркнуто значение морально-духовных ценностей, как базисной основы личностной и национальной систем ценностей и определены НЦ как система позитивных образований значимости, что проявляется в сфере субъект-объектных отношений, осознается этнополитическим сообществом как сложное надетносное сочетание представлений, понятий, идеалов, стереотипов мышления и поведения.

The "national values" and the their content structure and the peculiarities of the pupilТs personality formation have been theoretical argumentated.

Розглянуто результати констатувального етапу експерименту, присвяченого визначенню стану вихованості у студентів технічних ВНЗ суспільствознавчих цінностей (СЦ) (548 студентів I - II курсів) чотирьох технічних ВНЗ України в контексті трансформаційних процесів, які змінюють ціннісне середовище суспільства й особистості, утвердження нової структури цінностей, що супроводжується суперечливими оцінками минулого й сучасного. Доведено, що найбільша кількість студентів має середній рівень вихованості СЦ. До високого рівня належить 17,9 % студентів, констатовано високу частку студентів, які за сукупністю показників віднесені до низького рівня вихованості СЦ. Ціннісна картина сучасних студентів технічних ВНЗ характеризується плюралізмом, посиленням субТєктивного фактору на тлі лібералізму й утвердження ціннісної свободи.

Рассмотрены результаты констатирующего этапа эксперимента, посвященного определению состояния воспитанности у студентов технических ВУЗ обществоведческих ценностей (ОЦ) (548 студентов I - II курсов) четырех технических ВУЗ Украины в контексте трансформационных процессов, которые изменяют ценностную среду общества и личности и утверждение новой структуры ценностей , что сопровождается противоречивыми оценками прошлого и настоящего. Доказано, что наибольшее количество студентов имеет средний уровень воспитанности ОЦ. К высокому уровню принадлежит 17,9 % студентов, констатирована высокая доля студентов, которые по совокупности показателей отнесены к низкому уровню воспитанности ОЦ. Ценностная картина современных студентов технических ВУЗ характеризуется плюрализмом, усилением субъективного фактора на фоне либерализма и утверждения ценностной свободы.

Висвітлено сутність та зміст моралі як першоджерела цивільного законодавства України. Проаналізовано підходи різних учених щодо ролі й значення моралі як принципу в регулюванні цивільних відносин, реалізації прав та обов'язків, захисті прав й інтересів суб'єктів цивільного права.

На базі інтегративної методології здійснено соціально-філософський аналіз ціннісних основ сім'ї за умов перманентної кризи сучасного українського суспільства. Доведено, що основними чинниками трансформації ціннісних основ сім'ї в українському перехідному суспільстві є загальноцивілізаційні процеси (глобалізація, урбанізація, інформатизація, технократизація і консьюмерізація суспільства, антропологічна криза) та процеси в Україні, що проходять за умов перманентної соціально-економічної кризи. Виявлено, що в структурі ціннісних орієнтацій сучасної української сім'ї домінують постіндустріальні та позасімейні ціннісні орієнтації. Обгрунтовано, що модифікація ціннісних орієнтацій сучасної української сім'ї спричинила трансформації її форм. Доведено, що сучасні моделі сім'ї розвиваються в умовах розриву триєдності "шлюб - батьківство - спорідненість". Виявлено тенденції цих змін за умов українського перехідного суспільства, що свідчать про появу в сучасних соціально-економічних умовах нових моделей сім'ї, які демонструють спробу пристосуватися до цих умов і вижити в них. Показано необхідність конструювання в суспільстві найбільш ефективної за сучасн соціально-економічних умов моделі сім'ї. Визначено необхідну для цього систему соціально-економічних, психолого-педагогічних і культурних заходів. Обгрунтовано необхідність використання освітнього ресурсу, створення та реалізації спеціальної системи безперервної сімейної освіти, що включає дитячо-юнацьку освіту та освіту дорослих. Системний підхід до вирішення проблеми дозволяє зміцнити сімейні цінності та сімейні ціннісні орієнтації в індивідуальній і суспільній свідомості, сформувати позитивний образ сім'ї та "моду на сім’ю", що стане кроком до стабільності та благополуччя української сім'ї, а, значить, і суспільства в цілому.

З'ясовано, що поряд з відображенням правової дійсності правосвідомість виконує функцію регулятора поведінки людей. Їй притаманна активна, діюча роль у правовій регламентації людської діяльності на основі відображення й оцінки правових норм у свідомості кожної людини. Суттєвим елементом правосвідомості є впевненість громадян у необхідності права, правової держави, у дотриманні законності.

Досліджено в динаміці систему цінностей українців періоду незалежності. Проаналізовано їхнє ставлення до європейських цінностей залежно від регіону проживання, віку та соціально-майнового статусу. Визначено загальну тенденцію зміни ціннісних установок.

Досліджено в динаміці систему цінностей українців періоду незалежності. Проаналізовано їхнє ставлення до європейських цінностей залежно від регіону проживання, віку та соціально-майнового статусу. Визначено загальну тенденцію зміни ціннісних установок.

Монографія присвячена дослідженню основних тенденцій просторового розвитку українських пограничних регіонів в історичній ретроспективі, з'ясуванню переваг і вад їх прикордонного статусу, виявленню закономірностей динаміки процесів просторових трансформацій і деформацій та специфіки територіальних і регіональних ідентичностей на порубіжжі. Акцент зроблено на аналізі феномена прикордонної культури та ментальності пограничних соціумів, варіативності соціокультурних кодів на порубіжжях і відмінностях ціннісних систем. Репрезентовано можливі шляхи мінімізації конфліктності у "проблемних" регіонах і стратегії формування регіональної політики на засадах сталого розвитку самобутності регіонів і використання переваг децентралізації для прийняття управлінських рішень.