Викладено деякі аспекти літературної трансформації легендарно-міфологічних структур. Розглянуто іудаїзм і християнство як герменевтичну проблему у творчості Йосифа Бродського. Визначено відмінність між ідеалом та реальністю у поезії Ізидора Жака Сомоліського. Проаналізовано відображення числової символіки в художньому творі та проблеми її інтерпретації. Досліджено проблему інтерпретації спадщини Києво-Могилянської академії у ракурсі постмодерну.

Систематизовано європейську традицію теорії інтерпретацій. Наведено поняття герменевтики, описано перші системи інтерпретації (кабалістику, античну і християнську герменевтику). Розглянуто наукову інтерпретацію герменевтики, феноменологію, філософську герменевтику, психоаналіз, фемінізм, екзистенціалізм. Висвітлюються проблеми семіотики та структуралізму, постмодернізму (постструктуралізму), герменевтики як літературної естетики, показано синтетичний характер сучасної української прози, а також стиль і час у зарубіжній прозі ХХ ст.

Розглянуто одну з найпопулярніших тем філософії ХХ ст. - герменевтику - теорію розуміння й тлумачення текстів і феноменів культури. Окреслено історію герменевтики, коло її проблем на тлі принципового розмежування методологій гуманітарних і природничих наук. Проаналізовано процес поширення проблеми істини на розуміння гуманітарних наук, розширення естетичного виміру в царину трансцендентного, формування поняття "мова" в історії західної думки.

На широком материале философских текстов определены границы историко-философских исследований в области практической философии. Обоснована функция истории философии как герменевтической дисциплины. Установлена возможность использования в качестве методологии проведения теоретических исследований деонтологии. Определены ее основные цели и задачи - формирование умения читать философские тексты, а также необходимых герменевтических и аналитических навыков в профессиональном изучении философии.

На основе анализа учений Г.С.Сковороды, П.Д.Юркевича, П.Флоренского, В.Розанова, Н.Бердяева, Г.Г.Шпета, А.Ф.Лосева рассмотрена история развития герменевтических идей в восточнославянской философской традиции. Освещены основные теоретические положения аутогерменевтики, этической, апофатической и диалогической герменевтик, телеологической пангермевтики, герменевтической фенометологии. Рассмотрена специфика восточнославянской культуры миропонимания.

Розкрито суть поняття герменевтики, розглянуто перші системи інтерпретації, зокрема, кабалістику, античну та християнську герменевтики. Охарактеризовано есеїзм як один із типів синтетичного мислення. Наведено переклад англійської статті Марії Регг "Кінець французького стилю: структуралізм і постструктуралізм в американському контексті", а також есе С.Шумлянського "Влада мови та мова влади: newspear, руссояз та укрмова".

Раскрыто содержание понятия герменевтики, рассмотрены первые системы интерполяции, в частности, кабалистика, античная и христианская герменевтика. Охарактеризован эсеизм как один из типов синтетического мышления. Приведен перевод из английской статьи Марии Регг "Конец французского стиля: структурализм и постструктуализм в американськом контексте", а также эссе С.Шумлянского "Власть языка и язык власти: newspear, руссояз и укрязык".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.518.3

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.518.3

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.518.3 + Ш4в

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні проблеми психологічної герменевтики як напряму досліджень, що вивчає проблеми розуміння та інтерпретації реальності, зокрема, психічної реальності людини, її особистого досвіду: буденного, професійного, вікового. Розкрито суть поняття семіотичного досвіду особистості, розглянуто специфіку наративу порівняно з іншими видами текстів, визначено критерії його стислового аналізу.

Освещены теоретико-методологические и прикладные проблемы психологической герменевтики как направления исследований, изучающего проблемы понимания и интерпретации реальности, в частности, психической реальности человека, его личного опыта: обыденного, профессионального, возрастного. Раскрыто содержание понятия семиотического опыта личности, рассмотрена специфика наратива по сравнению с другими видами текстов, определены подходы к его краткому анализу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.518.3 + Х002в

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.04:Ю2 + Ю251.518.3

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш100.4 + Ю251.518.3

Рубрики:

Мова і свідомість. Мова і мислення

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен вопрос самопознания всей гуманитарной культуры, связанный с проблемой адекватного восприятия текстов с учетом связи с человеческим бытием и осмысления философией собственных суждений. Описаны внутренние механизмы формирования смысла текста, определены типы контекстов, на основе которых функционируют речевая практическая деятельность и способы понимания. Раскрыто содержание понятий знания, уровней осознания, тройственной структуры действительного сознания, мышления запредельного, истины и смысла, духа и духовности, действительности, реальности и существования.

Розглянуто проблему інтерпретації тексту, а також її стратегії та методи. Висвітлено філософські, логічні, культурологічні, антропологічні, лінгвістичні, літературознавчі аспекти інтерпретації. Розкрито філософсько-методологічні засади історико-філософської інтерпретації та проаналізовано класичну новоєвропейську філософію як онтологію. Наведено результати дослідження екзистенційної інтерпретації Євангелій в керігматичній творчості Р.Бультмана. Визначено міфологічну алюзію як форму інтертекстуальності роману "Майстер корабля" Ю.Яновського. Описано ініціаційну символіку у романі В.Шевчука "Дім на горі".

Рассмотрены проблема интерпретации текста, а также её стратегии и методы. Освещены философские, логические, культурологические, антропологические, лингвистические, литературоведческие аспекты интерпретации. Раскрыты философско-методологические основы историко-философской интерпретации и проанализирована классическая новоевропейская философия как онтология. Приведены результаты исследования экзистенциальной интерпретации Евангелий в керигматическом творчестве Р.Бультмана. Определена мифологическая аллюзия как форма интертекстуальности романа "Мастер корабля" Ю.Яновского. Описана инициационная символика в романе В.Шевчука "Дом на горе".

На підставі теорій масової комунікації, журналістикознавства та філософської герменевтики наведено результати досягнень учених світової, зокрема, німецької й американської, та вітчизняної теорій розуміння у просторах масової комунікації (МК). Охарактеризовано процеси перетворення сутності понять незрозумілого на зрозуміле, викладено питання постмодернізму та діалектики розуміючої думки. Розглянуто складові МК, зокрема, рівні розуміння й ієрархії інтерпретацій, континууми розуміння, матриці та фрейми інтерпретацій, нелінійність, квантовість і діалектику розуміння, дискурс, інтеркурс та інтеркомунікацію.

На основе теорий массовой коммуникации (МК), журналистской и философской герменевтики приведены результаты достижений ученых мировой, в частности, немецкой и американской, и отечественной теорий смысла в пространствах МК. Охарактеризованы процессы преобразования категорий непонятного в понятное, изложены вопросы постмодернизма и диалектики смысловой мысли. Рассмотрены слагаемые МК, в частности, уровни смысла и иерархий интерпретаций, континуумы смысла, матрицы и фреймы интерпретаций, нелинейность, квантовость и диалектика смысла, дискурс, интеркурс и интеркоммуникация.

Висвітлено проблему семантичної площини художніх текстів ХХ ст. і західноєвропейських філософських систем (екзистенціалізму, герменевтики, постструктуралізму). Викладено погляди представників різних філософських напрямів на світоглядні концепти часу, простору та тілесності з метою їх зіставлення з художніми моделями, які постають у мовній картині світу, структурованій у площині одного твору, ідеолекту, художнього напряму. Розглянуто аналіз художнього мовомислення як дискурсивне утворення.

Освещена проблема семантической плоскости художественных текстов ХХ в. и западноевропейских философских систем (экзистенциализма, герменевтики, постструктурализма). Изложены взгляды различных философских направлений на мировоззренческие концепты времени, пространства и телесности для их сопоставления с художественными моделями в языковой картине мира, структурированной в плоскости одного произведения, идеолекта, художественного направления. Рассмотрен анализ художественного речемышления как дискурсивное образование.

Філософськи проаналізовано фізичні реалії природного та штучного характеру (зокрема способу буття людини за умов польоту з надзвуковою швидкістю) із використанням деконструктивно-герменевтичного методу. Визначено можливості застосування інтерпретаційного інструментарію та понятійного апарату кібернетичних наук для розкриття метафізики людської самості. Доведено актуальність і дієвість концептів кіберкультури в галузі постмодерних феноменології та герменевтики фактичності, що обумовлено загальною технологією процесу осмислювання буття на комунікативних засадах відносин із реальностями. Аргументовано новий оригінальний прагматичний підхід до проблеми продуктивної активності та самовизначення льотчика, виходячи з теорії порубіжного стану суб'єкта у віртуальному дискурсі. Ця теорія також відкриває нові можливості останнього у здійсненні ним пізнавально-герменевтичних практик за умов його самістної метаморфози.

Розглянуто проблеми конструювання метамови для опису феноменологічного та семіотичного інтерпретаційних патернів, а також проблему самоопису на метамовному рівні. Розрізнення інтерпретаційних настанов як метатекст опису запропоновано конструювати на базі семіотичних концептів.

Розглянуто проблему з'ясування значення філософської герменевтики та її місця в методологічному полі. Проаналізовано можливі вияви практичного застосування та втілення філософської герменевтики. Розглянуто герменевтичну традицію, що перебуває в "онтологічному горизонті", представленому М. Гайдеггером.