Розглянуто ряд питань, пов'язаних з проблемою ставлення до традиції. Наведено та проаналізоравано найбільш характерні точки зору на традицію. Наголошено, що традицію слід розглядати як неперервний процес творення.

Художня традиція має пізнавальне значення. Вона пронизує зміст художнього твору. Зміст має пізнавальну цінність тоді, коли він базується на символі. Символічна природа в художній творчості пов'язана не з запозиченнями і наслідуваннями форми, а з формуванням цілісного образу, який дає нову естетичну реальність. І лише усталена видова специфіка мистецтва, жанрова своєрідність - це ті архетипи культури, які художник використовує в процесі творення індивідуально оригінального, неповторного, естетично завершеного образу.

Створено цілісну філософсько-естетичну концепцію традиції як способу буття національної духовної культури. Аналіз національно-культурного буття здійснено крізь призму еволюції соціальної суб'єктності: від виявлення безпосередньо групового, колективного характеру етнічної культури, що виключає розвинуте індивідуальне начало до реалізації унікальності особистості в конкретній культурній спільноті як свідомому суб'єкті історичної дії, де діяльний суб'єкт постійно в часі творить простір свого існування - культурний простір як умову власного буття. Обгрунтовано, що естетична традиція з онтологічним центром історико-генетичної єдності національної духовної культури та надає якісної визначеності процесу передання соціально-історичного досвіду.

Розглянуто морфологічний підхід до семіотики культури у дослідженні українських художніх традицій. Морфологічний метод базується на дослідженні взаємовідношень цілого та його складників, взаємодії та взаємоперетворень інтегральної цілісності й окремих частин, що здобувають свій сенс лише у її складі. Морфологічний підхід дозволяє віднайти єдине витлумачення явищ культури як текстів у найширшому розумінні даного слова. Наведено характеристику про мистецькі твори як складову національної культури. Висвітлено структури та сакральні числа архаїчної символіки й орнаментів (на матеріалах трипільської кераміки та подільських рушників). Досліджено персоніфікацію розвитку інституцій культури на прикладах керівників Спілки композиторів України П. О. Козицького, Л. М. Ревуцького, К. Ф. Далькевича, Г. І. Майбороди. Також розкрито персоніфікацію розвитку мистецьких освітніх інституцій України.

Розглянуто віртуальну реальність у сфері мистецтва й естетики та її вплив на формування нового типу естетичної свідомості. Проаналізовано тенденції віртуалізації таких видів мистецтва, як кінематограф, гіперлітература, віртуальний живопис, віртуальна музика, індустрія інтерактивних розваг.

Рассмотрена виртуальная реальность в сфере искусства и эстетики, а также ее влияние на формирование нового типа эстетического сознания. Проанализированы тенденции виртуализации таких видов искусства, как кинематограф, гиперлитература, виртуальная живопись, виртуальная музыка, индустрия интерактивных развлечений.

This article deals with virtual reality in the field of art and aesthetics and its influence on formation of the new type of aesthetic consciousness. Virtualization tendencies of such art forms as cinema, hyperliterature, virtual painting, virtual music, industry of interactive entertainment are analyzed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.16

Рубрики:

Традиції і новаторство в мистецтві. Значення художньої спадщини

Шифр НБУВ: ДС41509 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.16

Рубрики:

Традиції і новаторство в мистецтві. Значення художньої спадщини

Шифр НБУВ: ДС41509 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.16

Рубрики:

Традиції і новаторство в мистецтві. Значення художньої спадщини

Шифр НБУВ: ДС41509 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.16

Рубрики:

Традиції і новаторство в мистецтві. Значення художньої спадщини

Шифр НБУВ: ДС41509 Пошук видання у каталогах НБУВ