Освещены различные аспекты взаимосвязи цвета и психики человека. Детально рассмотрена история развития цветовой символики. Описано психофизическое и психологическое взаимодействие цвета на человека. Проанализированы факторы и механизмы цветовых предпочтений. Приведены обширные данные об особенностях восприятия и отношения к цвету при шизофрении и других психических заболеваниях. Раскрыты актуальные вопросы цветовой психодиагностики. Особое внимание уделено цветовому тесту Люшера, как одной из наиболее распространенных методик цветовой психодиагностики.

Проаналізовано уявлення про значення трансцендентних міфологічних ідей у житті сучасної людини, а також психологічні механізми їх побудови та видозміни. Сформульовано характеристики міфологічного компонента моделі світу нашого сучасника, досліджено предметні змісти уявлень про трансцендентне, проаналізовано їх компоненти.

Висвітлено еволюцію уявлень учнів середніх військово-навчальних закладів щодо майбутньої служби, зважаючи на їх походження, майновий стан батьків і власні побажання.

Уточнено та конкретизовано психологічний зміст взаємозв'язку між мисленням, почуттями та уявою як цілісності, що розвиває критичність людини у пізнавальній діяльності. Розроблено нові методи дослідження та способи реєстрації взаємозв'язку досліджених категорій. З'ясовано психологічні умови становлення та підтримки гармонійного й продуктивного взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви у розвитку критичності людини.

Досліджено часову складову у картині світу суб'єкта. Показано, що картина світу суб'єкта складається з двох головних процесів - уявлення та переживання, а часова складова - з двох головних елементів - уявлення про час і переживання часу. Показано, що структура уявлень про час містить два основні блоки: "статус часу" та "становлення часу". Поняття статусу часу містить чотири основні полярні характеристики часу: "тривалість - упорядкованість", "рівномірність - нерівномірність", "зворотність - незворотність", "перервність - неперервність". Становлення часу має характеристики: "швидкість плину часу" та "точка відліку часу". Показано, що формування часової складової у картині світу суб'єкта відбувається у підлітковому віці. Виявлено чотири типи часової складової у картині світу суб'єкта: "статичний", "динамічний", "субстанціональний" і "реляційний".

Проведено теоретично-експериментальні дослідження проблеми формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки, визначено її сутність, структуру, функції, критерії, показники та рівні сформованості. Науково обгрунтовано педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки. З'ясовано, що реалізовані у педагогічному експерименті дані умови сприяють усвідомленню студентами творчої уяви як професійної значущої здібності вчителя музики, позитивно-активному ставленню до реалізації власного творчого потенціалу, розумінню емоцій музичних образів, розвитку інтелектуальних умінь, умінь аналізувати музичні образи та застосовувати на практиці прийоми створення образів уяви у виконавській діяльності, а також використовувати творчу уяву для створення нових та оригінальних уроків музики та творчих завдань для дітей.

Висвітлено проблеми творчого мислення і художньої уяви у процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Исследованы возможности диагностики вторичных эго-состояний защитного характера при помощи методик активного воображения и анализа результатов. Диагностированы 178 женщин в возрасте от 17-ти до 30-ти лет, которые проходили процедуру психологического консультирования по поводу личностных проблем, связанных с перенесенными психологическими травмами. Описана технология осуществления трансцендентной функции с помощью аналитика.

Досліджено можливості діагностики вторинних его-станів захисного характеру за допомогою методик активної уяви й аналізу результатів. Діагностовано 178 жінок віком від 17-ти до 30-ти років, які проходили процедуру психологічного консультування з приводу особистісних проблем, пов'язаних з перенесеними психологічними травмами. Описано технологію здійснення трансцендентної функції за допомогою аналітика.

The possibilities of diagnosis of secondary ego-protective nature of states using the techniques of active imagination and the analysis of results. ItТs diagnosed in 178 women aged 17 to 30 years, who passed the procedure of psychological counseling about personal problems associated with the migrated trauma. The technology of transcendental functions with the help of an analyst. ItТs revealed that the use of techniques of active imagination and their modifications can not only diagnose the presence of secondary ego-states and protective nature, but also to formalize the process of diagnosis.

Вивчено семантичне поле дорослих щодо поняття "дитина", проведеного за допомогою асоціативного тесту у межах дослідження уявлень дорослих про дітей. У процесі обробки одержаного матеріалу, на основі встановлення домінуючої ознаки конкретних висловів респондентів створено категорійні групи асоціацій на поняття "дитина". Доведено, що семантичне поле поняття "дитина" формується на основі емоційно-оцінних реакцій дорослих на дитину, як стимул, де впливи з боку сім'ї та суспільства спрямовують соціалізацію дорослих у батьківській ролі.

Изучено семантическое поле взрослых относительно понятия "ребенок", проведенного с помощью ассоциативного теста в рамках исследования представлений взрослых о детях. После обработки полученного материала, на основе установления доминирующего признак высказываний респондентов созданы категорийные группы ассоциаций на понятие "ребенок". Доказано, что семантическое поле понятия "ребенок" формируется на основе эмоционально-оценочных реакций взрослых на ребенка, как стимул, где воздействия со стороны семьи и общества направляют социализацию взрослых в направлении их отцовской роли.

The semantic field of adults on the concept of УchildФ, conducted by the association test in the study of representations of adults on children. After processing the data obtained on the basis of the establishment of the dominant features of specific statements of the respondents created categorical group of associations to the notion of УchildФ, based on expert evaluation of selected categories of 8 blocks, the analysis of associative series. Prove that the semantic field of УchildФ is formed on thebasis of emotional-evaluative reactions of adults per child, as an incentive, where the impact of the family and society sent socialization of adults in his father's role.

Визначено зміст поняття "правові уявлення". З використанням методу експериментальної психосемантики проведено інтерактивне дослідження правових уявлень 50-ти студентів Києво-Могилянської академії у вигляді смислової вербалізації неусвідомлених правових конструктів. Виявлено та проаналізовано шість психологічних чинників, які впливають на формування правових уявлень молоді: потреба особистості в захисті, моральні цінності, усвідомлення правового контролю тощо.

Определено содержание понятия "правовые представления". На основе метода экспериментальной психосемантики проведено интерактивное исследование правовых представлений 50-ти студентов Киево-Могилянской академии в виде смысловой вербализации неосознанных правовых конструктов. Выявлены и проанализированы шесть психологических факторов, влияющих на формирование правовых представлений молодежи, в частности, потребность личности в защите, моральные ценности, осознание правового контроля.

The article focuses on psychological peculiarities of the development of legal representation of modern youth. The author has studied structural and dynamic patterns of the development of the sense of justice and determined that the preconditions for the development of a mature lawful individual had already emerged in the contemporary society.

Розглянуто проблему інфантильності підлітків та виокремлено критерії її проявів. Проведено низку досліджень наявності ознак інфантильної поведінки у дітей середнього шкільного віку та підліткового віку (10 – 16 років), у яких взяли участь 300 респондентів. Обґрунтовано застосування методу символдрами за умов рекреації та розкрито його сутність як психоаналізу за допомогою образів. Описано особливості використання методу символдрами у роботі пришкільного літнього табору для корекції симптому інфантильної поведінки у дітей підліткового віку.

Рассмотрена проблема инфантильности подростков и выделены критерии ее проявлений. Проведено ряд исследований наличия признаков инфантильного поведения у детей среднего школьного возраста и подросткового возраста (10 - 16 лет), в которых приняли участие 300 респондентов. Обосновано применение метода символдрамы в условиях рекреации и раскрыта его сущность как психоанализа с помощью образов. Описаны особенности использования метода символдрамы в работе пришкольного летнего лагеря для коррекции симптома инфантильного поведения у детей подросткового возраста. Определены направления дальнейших исследований.

The article analyzes the phenomenon of infantilism, displays of infantilism; experience of practical psychologist; reveals the essence of the method of symboldrama and use of this method within the framework of school psychological service especially in the period of children's (schoolchildren) staying in a school summer camp.

Рассмотрены фразеологические единицы, характеризующие процесс воображения в крымскотатарском, английском и украинском языках. Приведена классификация фразеологических единиц в соответствии с видами воображения активным и пассивным.

Здійснено підсумок загальних психолого-педагогічних принципів організації дитячої творчості, зроблений на основі теоретико-практичних напрацювань науковців. Розглянуто психолого-педагогічні принципи організації дитячої творчості, виділені на основі практичного досвіду впровадження тренінгової системи Карус для розвитку творчої уяви. Досліджено особливості мисленнєвих стратегіальних дій молодших школярів у процесі занять образотворчим мистецтвом. Виокремлено загальні психолого-педагогічні принципи, які стосуються створення сприятливого клімату для дитячої творчості загалом; спеціальні стосуються розвитку уяви під час образотворчої діяльності; вузькоспеціальні - безпосереднього проведення тренінгу Карус. Наголошено, що тренеру особисто для себе слід провести ранжування означених категорій, зважаючи на власну відпрацьовану психолого-педагогічну манеру проведення занять, індивідуальні особливості дітей, їх вік тощо. Зазначено, що під час проведення тренінгу Карус необхідно зважати на доступність інформативного блоку, відповідність навчального матеріалу, демонстрацію втілення отриманих знань у практичну площину, формування в учнів націленості на пошук варіативності вирішення проблеми.

Подведен итог общих психолого-педагогических принципов организации детского творчества, сделанный на основе теоретико-практических наработок ученых. Рассмотрены психолого-педагогические принципы организации детского творчества, выделенные на основе практического опыта внедрения тренинговой системы Карус для развития творческого воображения. Исследованы особенности мыслительных стратегиальних действий младших школьников в процессе занятий изобразительным искусством. Выделены общие психолого-педагогические принципы, касающиеся создания благоприятного климата для детского творчества в целом, специальные - по развитию воображения при изобразительной деятельности; узкоспециальные - относительно непосредственного проведения тренинга Карус. Отмечено, что тренеру, лично для себя, следует провести ранжирование указанных категорий, обращая внимание на свою отработанную психолого-педагогическую манеру проведения занятий, индивидуальные особенности детей, их возраст и т.д. Указано, что, при проведении тренинга Карус, необходимо учитывать доступность информативного блока, соответствие учебного материала, демонстрацию воплощения полученных знаний в практическую плоскость, формирование в учащихся нацеленности на поиск вариативности решения проблемы.

The article sums up general psychological and pedagogical principles of developing children's creative abilities, these principles pointed out on the basis of scientists' theoretical and practical research. It describes highly specific features of effective implementation of the training system KARUS into education process for the purpose of developing creative imagination of junior schoolchildren. Art lessons in grades 3 and 4 were chosen as a practical basis for the research.

Вперше обгрунтовано поняття реальності нового типу як форми екзистенціальної присутності суб'єкта, що утворюється на стику об'єктивної реальності й індивідуальної психічної реальності користувача мережі Інтернет. Встановлено, що реальність нового типу має усі ознаки психічної реальності: онтологічність, дереалізуюча інтенція, динамічність, цінність. Доведено, що у реальності нового типу розгортається процес фантазматичного самоконституювання, результатом якого є віртуальний суб'єкт. З'ясовано способи та механізми конституювання віртуального суб'єкта, складено узагальнені характеристики психологічного профілю віртуального суб'єкта. Розкрито стадії та стратегії фантазматичного конституювання, систематизовано уявлення про можливості репрезентації внутрішньопсихічних процесів і самоконституювання за умов створення колективного фантазму з використанням механізмів реальності нового типу та поширено вивчення особливостей гендерної віртуальної ідентичності користувачів мережі Інтернет. Набули подальшого розвитку знання про психічну реальність суб'єкта та засоби її об'єктивації.

Розглянуто проблему артикуляції як позиційного висловлювання та умови інтеракціоністської критики в дискурсивному просторі риторики культури. Виявлено розрізнення між двома проектами риторики - як "пошуку істини" та "технології прочитання", в межах якого поняття позиційного висловлювання актуалізоване як таке, що функціонує на рівні "розділення впевненості", а не інструментального "переконування". Проаналізовано статус суб'єкта артикуляції в межах етнографічних ситуацій та в просторі візуальної критики як такого, що виникає на взаємоперетині логік універсального та партикулярного як етичний. Проаналізовано історичний розвиток концепту артикуляції в межах традиції Есекської школи дозволив проблематизувати тропологічну модель риторики культури за допомогою понять "розташування" та "асамбляжу", що функціонують як альтернативні варіанти визначення тимчасового синтезу елементів. Виділено три етапи побудови теорії артикуляції - як "критики ідеології", "теорії контекстів" та конструктивістського терміну "асамбляж", що функціонує в межах реалістської онтології. У зв'язку з необхідністю побудови не-тропологічної концепції риторики культури, яка б уможливлювала інтеракціоністську модель критики, визначено мінімальні аудиторії та об'єкти артикуляції "станів виключення". Позиційне висловлювання про неможливі об'єкти дозволяє переосмислити антропологічне розрізнення між "живими істотами" та "апаратами" як таке, що може бути артикульованим, а не ствердженим.

Отмечено, что отсутствие единой точки зрения на психическую природу воображения связано с отсутствием методологического аппарата его исследования. Анализ этой проблемы с позиций функционально-системного подхода дает основание рассматривать вербальное воображение как системообразующую функцию, которая выполняет комплекс интегративных управленческих действий, выполняемых при решении творческих задач по оценке, отбору и структурированию элементов в систему — поэтический образ.

Зазначено. що відсутність єдиної точки зору на психічну природу уяви пов’язана з відсутністю методологічного апарату його дослідження. Аналіз цієї проблеми з позицій функціонально-системного підходу надає підставу розглядати вербальну уяву як системотвірну функцію, яка виконує комплекс інтегративних управлінських дій, виконуваних при вирішенні творчих завдань з оцінки, відбору та структурування елементів в систему — поетичний образ.

Poetic imagination of the author, as a kind of verbal creative imagination, creates new images (objects, ideas, meanings and emotional and sensory experiences), appealing to the imagination of the perceiver with a view to create it an appropriate response to the proposed image. To do this, the author performs «creative synthesis» — complex «management-integrating» activities that have traditionally been viewed as «imagination», evaluation selection and structuring of individual elements in the system. Structural organization of the elements selected by the author provides a system property and causes the reader a systemic effect — aesthetically meaningful response. Thus design created by the author of a poetic image, carrying out communication sensual and rational, activates at the perceiver sensory-perceptual and emotional imagination, thereby contributing to a new and deeper understanding of the essence of the object, phenomenon, condition, situation, ideas, sense.

Розглянуто можливі причини та наслідки ілюзії знання в метакогнітивному моніторингу навчальної діяльності студентів за допомогою різних видів інформації, що подана до опрацювання, а також через особистісні, когнітивні, метакогнітивні й індивідуальні психологічні характеристики студентів (n = 262; M = 19,5; SD = 1,87). Відповідно до отриманих результатів, ілюзія знання, виникаючи здебільшого в проспективних судженнях про вивчене, може бути спричинена видом інформації (простежено вищі рівні ілюзії знання у твердженнях), тестового завдання (у запитаннях із багатьма варіантами відповіді), обсягом тексту (вищі рівні ілюзії знання спостерігали в більших за обсягом текстах) та стилем (надмірна впевненість під час опрацювання тестів художнього стилю). Дівчата показали вищі показники надмірної впевненості, а загалом ілюзія знання більш притаманна для молодшої вікової групи студентів, особливо тих, котрі мають нижчі рівні навчальної успішності. Окреслено можливі наслідки ілюзії знання, способи її нівелювання та перспективи майбутніх досліджень.

Сьогодні проблема уяви, фантазії та творчості стає центральною проблемою як соціально-філософської теорії, так і педагогічної практики. Зазначена тенденція зумовлена поширенням експлуатації креативності в умовах інноваційної економіки, коли уява постає найважливішим ресурсом економічного розвитку. З огляду на це, сьогодні ми можемо спостерігати небувалу мобілізацію фантазії та уяви. Однак зазначений процес набуває дедалі більш штучного характеру. Чим більше економіка потребує діяльності творчої уяви, тим біднішими й абстрактними стають її результати.

Досліджено феномен уяви як проблему сучасної психологічної науки. Запропоновано методологічний підхід, що поєднує функціонально-системний підхід як загальнонаукову міждисциплінарну методологію з метакогнітивним підходом, що відображає конкретно-науковий рівень досліджень в психології. Застосування цього підходу для аналізу механізмів функціонування найменш вивченої вербальної уяви дозволило зробити висновок, що вербальна уява в процесі конструювання вербальних образів є метакогнітивним процесом, який виконує керуючо-інтегруючі функції.

Виявлено концептуальні проблеми феномену уяви. Обгрунтовано можливість застосування функціонально-системного підходу як міждисциплінарної методології до вивчення вербальної уяви особистості як соціокультурного феномену за способом впливу на її формування. Застосовано методологічний підхід до дослідження вербальної уяви особистості на основі функціонально-системного та метакогнітивного підходів. Виявлено специфіку функціонування вербальної уяви особистості в процесі вирішення імажинативних завдань - при конструюванні вербальних образів з позицій запропонованого підходу. Використано запропонований підхід дослідження для розкриття евристичних властивостей метафоричної та поетичної уяви. Узагальнено різнорідні психологічні знання про функціонування вербальної уяви особистості та сформовано на їх основі відповідний концепт вищого рівня.