Розглянуто відповідальність як інтегральну якість особистості. Висвітлено методологічні та теоретичні основи її вивчення. Проаналізовано психологічні механізми процесу мотивації відповідальної поведінки на різних його етапах. Описано феноменологію та типи відповідальності.

Рассмотрена ответственность как интегральное качество личности. Освещены методологические и теоретические основы ее изучения. Проанализированы психологические механизмы процесса мотивации ответственного поведения на разных его этапах. Описана феноменология и типы ответственности.

Розкрито особливості прояву інтернальності у студентів - майбутніх педагогів, а також деякі шляхи підвищення її рівня.

Розкрито зміст поняття відповідальності менеджера промислового підприємства. Визначено структуру та особливості даного соціально-психологічного утворення. Виявлено об'єктивні й суб'єктивні психологічні детермінанти відповідальності менеджерів промислових підприємств та їх вплив на формування високого рівня досліджуваної особистісної якості. Розроблено й апробовано технологію корекції відповідальності менеджерів за допомогою професійно-психологічного тренінгу.

Вперше в соціальній психології проблема відповідальності особистості розглянута в контексті складних життєвих ситуацій. Уточнено поняття відповідальності як рефлексивного процесу та копінгресурсу особистості. Виявлено, що поняття відповідальності особистості є визначальним чинником вибору стратегій опанування за умов складних життєвих ситуацій. Розкрито, що свідоме прийняття власної відповідальності на оптимальному для особистості рівні виступає внутрішнім ресурсом опанування та самодопомоги особистості за умов складних життєвих ситуацій.

Виявлено типи симптомокомплексу відповідальності, кожен з яких має специфічні характеристики, що відображають не парціальні особливості прояву особистості в тій або іншій сфері, а виступають як стійкі крос-ситуаційні утворення. Визначено особливості сімейної соціалізації кожного типу відповідальності. Розроблено методику діагностики типів відповідальності та наведено її психометричні характеристики. Встановлено варіанти структурної організації особистісного симптомокомплексу відповідальності - дефіцитарний та гармонійний. Розроблено програму психокорекції особистісного симптомокомплексу відповідальності та визначено її ефективність.

Розглянуто поняття провини та відповідальності та їх складових у княжу добу нашої країни. Наголошено на визнанні індивідуальних психологічних особливостей та їх розумінні через поняття провини й відповідальності, зокрема, у текстах "Правди Руської".

Розкрито сутність відповідальності й її місце у філософії. Висвітлено соціально-філософський сенс відповідальності й її види. Розглянуто політичну відповідальність і громадянське суспільство. Увагу приділено соціально-політичним умовам формування почуття відповідальності. Проаналізовано свободу як важливу умову формування почуття відповідальності. Розглянуто відповідальність як чинник професійної культури людини. Наведено шляхи та методи формування відповідальності в системі професійної підготовки фахівця.

Наведено різні підходи щодо психологічної корекції відповідальності, а також програму корекції особистісного симптомокомплексу відповідальності та основні її компоненти: когнітивний, регуляторний і поведінковий. Основною стратегією програми є розщеплювання зв'язку між відповідальністю та комплексом негативних емоцій із подальшою актуалізацією зв'язку з позитивними. Зазначено, що в результаті програми спостерігається оптимізація компонентної структури симптомокомплексу, вирівнювання його типологічного профілю (зниження рівня гіпервиражених типів відповідальності та підвищення рівня слабковиражених до рівня, близького до статистичної норми).

Проаналізовано результати перевірки ряду соціально-педагогічних умов становлення самооцінки особистісних моральних якостей на основі тренінгу "Пізнай себе". Підтверджено припущення про те, що деякі види особистісних моральних якостей можна коректувати за умов навчального процесу.

Проанализированы результаты проверки ряда социально-педагогических условий становления самооценки личностных моральных качеств тренингом "Познай себя". Подтверждено предположение о том, что некоторые виды личностных моральных качеств можно корректировать в условиях учебного процесса.

Рresents some results of verification of some social and pedagogical conditions of developing self-estimation of personal moral features which was done through the elaborated training system "Learn yourself". The research proved the assumption that some kinds of personal moral features can be corrected within educational process.

Раскрыто природу чувства успеха в контексте современных рыночных отношений. Предложена концептуальная модель использования чувства успеха в формировании гуманистически ориентированной личности.

У рамках психоаналітичної теорії досліджено емоційно-вольовий компонент толерантності. Доведено, що толерантність у цьому аналітичному розрізі - це складна система психологічних механізмів взаємодії людини з оточенням, що дозволяє їй одночасно зберегти свою цілісність і змінюватися відповідно до чинних вимог, збалансовує психологічну стійкість і мінливість, охоплює різноспрямовані захисні механізми особистості. Визначено функції емоційно-вольового компонента толерантності, зокрема: уміння переборювати дратівливість, виявляти витримку, самовладання, самоконтроль, і саморегуляцію.

В рамках психоаналитической теории исследован эмоционально-волевой компонент толерантности. Доказано, что толерантность в этом аналитическом разрезе - это сложная система психологических механизмов взаимодействия человека с окружением, что позволяет ей одновременно сохранить свою целостность и изменяться в соответствии с действующими требованиями, балансирует психологическую устойчивость и изменчивость, охватывает разнонаправленные защитные механизмы личности. Определены функции эмоционально-волевого компонента толерантности, в частности: умение преодолевать раздражительность, проявлять выдержку, самообладание, самоконтроль, и саморегуляцию.

In the framework of psychoanalytic theory explored the emotional-volitional component tolerance. It is proved that tolerance in this analytical context - a complex system of psychological mechanisms of human interaction with the environment, which allows it to simultaneously preserve their integrity and vary in accordance with the requirements of balancing psychological stability and variability, covers multidirectional protective mechanisms of the individual. Functions of the emotional-volitional component of tolerance, in particular: the ability to overcome nervousness, exercise restraint, self-control, self-control and self-regulation.

Висвітлено сутність патріотизму як інтегрованого почуття, комплексу вищих інтелектуальних, естетичних, праксичних і моральних почуттів. Розглянуто історію дослідження даного питання, сутність, структуру цього феномену через розкриття суті таких базових понять, як "емоція", "почуття". Виокремлено характерні особливості емоцій, вищим результатом розвитку яких є почуття . З'ясовано значення в емоційній сфері вищих почуттів, їх поділ за змістом на моральні, естетичні, інтелектуальні та праксичні. Уточнено та охарактеризовано складові патріотизму: інтелектуальні, естетичні, праксичні та моральні. Зроблено висновок про те, що патріотизм як інтегроване почуття, об'єднує в собі: почуття любові до Батьківщини, почуття національної гордості, почуття честі, власної гідності.

Освещена сущность патриотизма как интегрированного чувства, комплекса высших интеллектуальных, эстетических, праксиологичных и моральных чувств. Рассмотрены исследование данного вопроса, сущность, структура этого феномена через раскрытие сути таких базовых понятий, как "эмоция", "чувство". Выделены характерные особенности эмоций, высшим результатом развития которых есть чувства. Выяснено значение в эмоциональной сфере высших чувств, их деление по содержанию на моральные, эстетические, интеллектуальные и праксические. Уточнены и охарактеризованы составляющие патриотизма: интеллектуальные, эстетические, праксические и моральные. Сделан вывод о том, что патриотизм как интегрированное чувство, объединяет в себе: чувство любви к Родине, чувство национальной гордости, чувство чести, собственного достоинства.

In the article essence of patriotism lights up as computerintegrated sense, complex of higher intellectual, aesthetically beautiful, workoholic and moral senses.

Розглянуто сучасні та традиційні підходи до вивчення особливостей емпатії у вітчизняній і зарубіжній психології. Проаналізовано попередні дослідження і на їх основі доведено необхідність оптимізації емпатії для вдалої соціальної адаптації та особистісного розвитку. Перетворення емпатії поведінки людини на соціально прийнятну спонукає вважати розвиток цієї здатності позитивною тенденцією. Відзначено, що високий рівень розвитку емпатії відіграє позитивну роль в житті людини, однак, саме високий рівень емпатії заважає людині задовольняти власні потреби - людина чутлива до чужих переживань, здатна пожертвувати власними інтересами на користь іншого, значно обмежує себе та допускає порушення особистісних меж, часто стає жертвою умілих маніпуляцій, що призводить до внутрішньоособистісних конфліктів. Існують певні етичні традиції засудження індивідуалізму. Розглянуто цю особливість індивіда і те, що її необхідно використати для формування гуманності, в основі якої - емпатія. Розкрито, що для вдалої соціальної адаптації потрібен оптимальний рівень емпатії, що полягає у збалансованості її механізмів і компонентів, рівновазі активних і реактивних складових у процесі розгортання. Досліджено, що сприятливий розвиток від первинних емоційних проявів до свідомого гуманного ставлення, свідчить про наявність такого балансу.

Наведено тлумачення відповідальності у розширеному філософсько-психологічному та у вужчому психологічному трактуванні. Проаналізовано результати наукових розробок вітчизняних і зарубіжних дослідників з проблеми професійної відповідальності. Розкрито якісні та кількісні психологічні властивості явища професійної та трудової відповідальності. Зосереджено увагу на тому, що рівень вираження та інтенсивність прояву психічних явищ відповідає певній мірі їх розвитку. Розглянуто особливості прояву відповідальності особистості як реакцію та певні життєві обставини. Висвітлено основи рольового підходу до вивчення професійної відповідальності особистості. Доведено, що ставлення особистості до діяльності залежить від ступеня усвідомлення нею обов'язків і дієвого оволодіння способами їх реалізації.

Приведено толкование ответственности в расширенной философско-психологической и в узкой психологической трактовке. Представлены результаты научных разработок отечественных и зарубежных исследователей по проблеме профессиональной ответственности. Раскрыты количественные и качественные свойства явления профессиональной и трудовой ответственности. Сосредоточено внимание на то, что уровень выраженности и интенсивности проявления психических явлений отвечает мере их развития. Освещены основы ролевого подхода к изучению профессиональной ответственности личности. Доказано, что отношение личности к деятельности зависит от степени осознания ею обязанностей и деятельного овладения способами их реализации.

Adduced are the interpretation of responsibility in expand philosophical, psychological, and in the narrow psychological treatment. Presented are the results of the scientific development of domestic and foreign researchers on the issue of professional responsibility. Disclosed are the quantitative and qualitative properties of the phenomenon of professional and occupational responsibilities. Focused attention on the fact that the level of severity and intensity of psychic phenomena responsible as they unfold. Covered are the basics of role-based approach to the study of professional responsibility of the individual. It is proved that the attitude of the individual to the activity depends on the degree of awareness of its responsibilities and activities of mastering the ways of their implementation.

Проаналізовано вітчизняні філософські та психологічні підходи до визначення природи та структури відповідальності. Висвітлено необхідність розвитку відповідальності сучасної молодої людини для забезпечення її перспектив у професійній діяльності. Виокремлено стадії формування відповідальності: передбачення наслідків своєї поведінки для інших, самоконтроль та саморозуміння, самозвіт та самооцінка, прояв ініціативності та самостійності в прийнятті рішень та виконанні обов’язків. Досліджено відповідальність як функціональну єдність мотиваційних, емоційних, когнітивних, динамічних, регуляторно-вольових та продуктивних складових. Встановлено кореляції рівня відповідальності студентів, терміну навчання у ВНЗ та статі досліджуваної особи.

Проанализированы отечественные философские и психологические подходы к определению природы и структуры ответственности. Освещена необходимость развития ответственности современного молодого человека для обеспечения его перспектив в профессиональной деятельности. Выделены стадии формирования ответственности: предвидение последствий своего поведения для других, самоконтроль и самопонимание, самоотчет и самооценка, проявление инициативности и самостоятельности в принятии решении и выполнении обязанностей. Исследована ответственность как функциональное единство мотивационных, эмоциональных, когнитивных, динамических, регулятивно-волевых и продуктивных составляющих. Установлены корреляции уровня ответственности студентов, термина обучения в ВУЗ и пола исследуемого лица.

Analyzed are the domestic philosophical and psychological approaches to the determination of the nature and structure of responsibility. Lighted is the need for the development of responsible for prospects of young person in professional activities. Highlighted are the stages of formation of liability: foresight consequences of their behavior for others, self-control and self-understanding, self-esteem and self-report, the manifestation of initiative and autonomy in decision-making and responsibilities. Investigated is the responsibility of both the functional integrity of motivational, emotional, cognitive, dynamic, strong-willed, and regulatory and productive components. Indicated are the correlations between level of responsibility of students, the term learning in higher education and sex of a subject. These experimental studies are presented in figures. Identified are the prospects of further studies responsibility of students.

The abstract considers the responsibility as a prerequisite of social and psychological transformation of the future professionals. The author proves that the responsibility determines any activity. Formation of the professional responsibility must be entirely done. The value area of the personality must be taken into consideration.

Проаналізовано різні підходи до осмислення відповідальності. Розглянуто соціальні та психологічні передумови формування відповідальності в старшокласників. Розглянуто зміст поняття "відповідальність" в сучасній філософській та психологічній думці. Наведено визначення терміна "відповідальність", яке не відводить суспільству функцію контролю. Розглянуто функціонально-смисловий принцип як афективно-когнітивне утворення. Осмислено теоретичну спадщину А. Макаренка та В. Сухомлинського щодо виховання відповідальності.

Представлены различные подходы к осмыслению ответственности. Рассмотрены социальные и психологические предпосылки формирования ответственности у старшеклассников. Проанализировано содержание понятия "ответственность" в современной философской и психологической мысли. Представлено определение термина "ответственность", которое не отводит обществу функции контроля. Освещен функционально-смысловой принцип как аффективно-когнитивное образование. Осмыслено теоретическое наследие А. Макаренко и В. Сухомлинского по воспитанию ответственности.

Изложены принципы эко-гуманистической технологии саморазвития (ЭГТСР), которая направлена на воспитание в условиях вузовского обучения экзистенциально эффективной личности студента. Перечень когнитивных и смысловых ресурсов такой личности представлен в формате индивидуально-смысловой когнитивной структуры. Введена концепция когнитивного воспитания, обеспечивающего синергию экзистенциальной и обучающей ситуаций. Обоснована целесообразность когнитивного и личностного развития на уровне смыслов. Представлены метакогнитивные знания как основа обучения и воспитания и освещены принципы «когнитивного воспитания» (принципы экзистенциальности, оптимальности, субъектности), на которых базируется целенаправленное саморазвитие личности в контролируемых условиях обучения. Отмечено повышение эффективности саморазвития за счет нарастания синергизма при использовании ЭГТСР, что подтверждает преимущество целенаправленного развития личности в ее целостности на основе моделирования экзистенциальной ситуации саморазвития. Реализация принципов экзистенциальности, оптимальности и субъектности в контексте трансформации традиционного обучения в ЭГТСР представлена в виде схемы.

Викладено принципи еко-гуманістичної технології саморозвитку (ЕГТСР), яка спрямована на виховання за умов вузівського навчання екзистенціально ефективної особистості студента. Перелік когнітивних і смислових ресурсів такої особистості розглянуто у форматі індивідуально-смислової когнітивної структури. Введено концепцію когнітивного виховання, що забезпечує синергію екзистенціальної та навчальної ситуацій. Обгрунтовано доцільність когнітивного й особистісного розвитку на рівні смислів. Розглянуто метакогнітивні знання як основу навчання і виховання, розкрито принципи «когнітивного виховання» (принципи екзистенціальної, оптимальності, суб'єктності), на яких базується цілеспрямований саморозвиток особистості за контрольованих умов навчання. Відзначено підвищення ефективності саморозвитку за рахунок наростання синергізму за використання ЕГТСР, що підтверджує перевагу цілеспрямованого розвитку особистості в її цілісності на основі моделювання екзистенціальної ситуації саморозвитку. Реалізацію принципів екзистенціальності, оптимальності та суб'єктності в контексті трансформації традиційного навчання в ЕГТСР наведено у вигляді схеми.

Theoretical, methodological and practical results of research of eco-humanistic personality's self-development are presented in the article. The existential model that reflects the synergistic nature of the process is developed. Psychological content and mechanisms of the self-development process based on the analysis of theoretical approaches and results are revealed. Phenomenon of self-development process of synergy is discovered, the growth of which is e breadth of the individual's sense-cognitive orientation. The interactive metacognitive course is developed; personality's self-development is presented. Cognitive and sense resources of the existentially effective personality in the individual sense-cognitive structure format and the concept of cognitive building, which provides synergy of existential training situations, are considered; the need of cognitive and personal development at the level of senses is proved metacognitive knowledge and principles of existentiality, optimality and proactivity are presented.

Праналізовано категорію відповідальності особистості як наукове поняття та предмет дослідження у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній літературі.

Проанализирована категория ответственности личности как научное понятие и предмет исследования в отечественной и зарубежной психолого-педагогической литературе.

Розглянуто два аспекти соціально-правової відповідальностi особистості (підсвідомий та свідомий), поставлено завдання їх сполучення та розкрито чинники процесу формування усвідомленої відповiдальності як здатності до саморефлексії і орієнтації на потенційно-можливий аспект дійсності.

Рассмотрены два аспекта социально-правовой ответственности личности (подсознательный и сознательный), поставлена задача их интеграции и раскрыты факторы процесса формирования осознанной ответственности как способности к саморефлексии и ориентации на потенциально-возможный аспект действительности.