Книга є першою в українській психології спробою теоретичного та експериментального дослідження індивідуального досвіду в системі сучасних понять психології. Аналізуються історичний та методолого-категоріальний аспекти проблеми досвіду людини. Теоретично та експериментально досліджується структурно-динамічна організація індивідуального досвіду. Важливе місце відведено вивченню характеру трансформацій досвіду у перехідний період.

Розглянуто проблему органічного поєднання навчання і виховання в українській національній школі, яку можна вирішити лише у разі кардинальної зміни педагогічного середовища, а також умов, за яких формується особистість учня. Специфічна соціально-психологічна атмосфера, в якій вибудовуються будь-які інтеракції, в кінцевому підсумку, залежить від сприйняття людиною "іншого". Лише поставившись до нього як до "свого іншого", свого безпосереднього продовження у соціальному контексті, дитина може адекватно інтерпретувати навчальний матеріал і засвоювати відповідні моральні норми.

Роботу присвячено дослідженню природи когнітивного стилю і його прояву в особливостях соціальної перцепції. Було виділено два протилежних особистісних типа з відмінностями у формуванні образу себе та інших людей.

Викладено основні положення про сприйняття людини людиною. Відображено засоби формування суджень про інших, описано загальні принципи. Наведено різні теорії соціальної перцепції. Висвітлено її види та закономірності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю953.1

Рубрики:

Сприйняття людьми один одного

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено соціально-перцептивні регуляції професійного спілкування працівників міліції та курсантів ВНЗ МВС України.

Исследованы социально-перцептивные регуляции профессионального общения работников милиции и курсантов ВУЗ МВД Украины.

Social-perceptual regulations of professional dialogue of workers of militia on cadets of high schools of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine are investigated.

Розглянуто проблему компетентності професійних психологів та ефекти психологічної освіти. Наведено результати дослідження особливостей сприйняття, властивих людям з різною освітою, зокрема, професійним психологам, в експериметально організованій ситуації спілкування з новою людиною.

Порушено проблему взаємного сприйняття психотерапевта та клієнта у глибинному психотерапевтичному процесі. Розглянуто особливості сприйняття та подання соціально-перцептивної інформації у двох напрямках: "психотерапевт - клієнт" і "клієнт - психотерапевт". Проаналізовано значення десяти каналів соціальної перцепції у психотерапевтичному процесі.

Розглянуто основні соціально-психологічні функції феномену довіри в контексті теоретичного аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень. Простежено вплив кожної з цих функцій на життєдіяльність людини, взаємодію і співвідношення функцій довіри. Окремо визначено проблемні аспекти у проявах негативних впливів на функції довіри.

Актуальність дослідження зумовлено практичною значущістю проблеми, недостатністю вивчення такого явища, як етнічний стереотип, зокрема, у психології українців як етносу, його місця у структурі міжособистісного спілкування та спільної діяльності. Вивчено особливості етностереотипізації як на внутрішньорегіональному рівні, так і на рівні моноетнічного міжрегіонального оцінювання у парадигмі "Схід - Захід України" та визначено специфіку процесу міжособистісного оцінювання у середовищі студентської молоді. Обгрунтовано роль етносоціальних уявлень у процесах самовизначення особистості.

Вивчено особливості формування першого враження в різних статевих групах. Розглянуто чинники, які зумовлюють зміст і структуру соціально-перцептивного образу незнайомої людини, особливу увагу приділено виявам гендерної специфіки в об'єкта та суб'єкта сприймання. Емпірично встановлено, що формування першого враження в різних статевих групах студентської молоді має свої особливості. Виявлено кореляцію між особливостями побудови соціально-перцептивного образу незнайомої людини та рівнем вираженості маскулінних/фемінних рис у перцепієнтів. За результатами дослідження розроблено навчальний спецкурс "Психологія соціальної перцепції: гендерні аспекти", експериментальне впровадження якого сприяє розвитку перцептивних складових соціального інтелекту та дає змогу підвищити точність першого враження.

Проаналізовано розуміння як сприйняття та пізнання людини людиною, як розв'язування творчої задачі у контексті батьківсько-дитячих стосунків. Охарактеризовано дитячу обдарованість та її прояви. Проаналізовано результати емпіричного дослідження розуміння батьками проявів дитячої одарованості та його детермінанти. Виявлено зв'язки між показниками творчого мислення досліджених учнів, експертною оцінкою батьків, їх рівнем соціальної перцепції та стилем батьківського ставленння. У контексті стратегіальної теорії творчої діяльності (В.О. Моляко) визначено розуміння як творчий процес, що здійснюється завдяки активній взаємодії батьків з новою задачею (проявом обдарованості дитини - задачею для батьків), в результаті цього вони збагачують їх знання, формують тактичні прийоми та стратегії. Виділено етапи, рівні й ознаки розуміння батьками обдарованості в дітей, а також види нерозуміння. Запропоновано генезис розуміння проявів дитячої обдарованості як структурований, багатоетапний динамічний процес розв'язування нових пізнавальних задач, який базується на когнітивних стратегіях. Наведено зміст, структуру розробленої та апробованої навчально-тренінгової програми оптимізації розуміння батьками їх обдарованих дітей та результати формувального експерименту. Виявлено, що навчально-тренінгова робота, проведена з батьками, що не розуміють творчо обдарованих дітей, сприяє позитивним зрушенням у з'ясуванні ними феномену дитячої обдарованості й особистості.

Теоретично обгрунтовано сутність міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці, експериментально виявлено соціально-психологічні чинники її динаміки, розроблено та впроваджено комплексну програму розвитку досліджуваного феномену у старшокласників. Проаналізовано науково-теоретичні концепції даної проблеми у зарубіжній і вітчизняній психології. Визначено зміст і структуру міжособистісної перцепції, розкрито її роль у процесі взаємодії суб'єктів раннього юнацького віку. Запропоновано психологічну модель розвитку міжособистісного сприймання учнів старших класів, обгрунтовано показники та критерії сформованості даної якості, якими є повнота, гнучкість, спрямованість. Охарактеризовано рівні розвитку міжособистісної перцепції у ранньому юнацькому віці (інтегрований, ситуативний, примітивний), експериментально досліджено вікові та гендерні зміни у даному процесі. Виявлено ієрархію соціально-психологічних чинників (емоційно-ціннісне ставлення, емоційний відгук, особистісні якості, нормативні очікування, статус і сприймання групи), що обумовлюють динаміку міжособистісної перцепції та специфіку утворення перцептивного образу. Експериментально доведено доцільність та ефективність впровадження програми розвитку міжособистісної перцепції старшокласників як суб'єктів взаємодії у формі перцептивно орієнтованого соціально-психологічного тренінгу.

Досліджено залежність рівня розвитку соціальної перцепції від індивідуально-психологічних особливостей особистості, навчально-професійної підготовки, специфіки професійної діяльності та спілкування. Показано значення невербальної мови спілкування, зокрема, виявлено її суттєву роль у формуванні комунікативної компетентності професіонала системи людина - людина. Встановлено залежність особливостей невербальної поведінки особистості від її індивідуально-психологічних якостей, змісту навчальної та професійної діяльності, спілкування. На підставі результатів системного теоретичного аналізу процесу соціальної перцепції сформовано її структурно-функціональну модель, що відображає регулятивну функцію та функціональні зв'язки даної якості з іншими когнітивними та регуляторними підсистемами особистості у професійному спілкуванні працівника ОВС. На підставі результатів проведеного дослідження здійснено попереднє прогнозування професійно важливих якостей особистості, необхідних для формування адекватного сприйняття людей. Визначено перспективи корекції низького рівня соціально-перцептивної регуляції процесу професійного спілкування працівника ОВС. Доведено доцільність впровадження у систему професійної перепідготовки працівників ОВС соціально-психологічного тренінгу. Показано можливості застосування даної методики для корекції негативних стереотипів сприйняття інших людей та формування соціально-перцептивних якостей особистості оперативного працівника ОВС.

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження професійної опосередкованості сприйняття дільничими інспекторами міліції громадян як об'єкта професійного інтересу. Розкрито особливості комунікативних установок, соціальних орієнтацій, локусу суб'єктивного контролю даними інспекторами міліції у взаємодії з населенням, а також особливості сприйняття об'єкта професійного інтересу у конфліктній ситуації. Проаналізовано зміни цього сприйняття інспекторами залежно від стажу їх роботи в ОВС. Визначено психологічні умови активного соціально-психологічного розвитку соціального сприйняття дільничих інспекторів міліції.

Розроблено теоретико-методологічні засади дослідження соціально-перцептивних якостей керівників шкіл. Визначено характеристики, детермінанти та тенденції розвитку соціальної перцепції у діяльності керівників середніх загальноосвітніх шкіл. Науково обгрунтовано взаємозв'язок і залежність між соціально-перцептивними характеристиками управлінської діяльності керівників шкіл та особливостями їх управлінської взаємодії. Розроблено та апробовано експериментальну програму оптимізації соціальної перцепції щодо розвитку соціально-перцептивних здібностей керівників засобами соціально-психологічного тренінгу для використання у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників закладів освіти.

Досліджено соціально-перцептивні викривлення як епіфеномен психологічних захистів. Висвітлено теоретичні підходи до проблеми викривлення процесу сприймання у соціальній взаємодії. Виявлено залежність даного феномену від дії системи психологічних захистів у контексті психодинамічної теорії. Розкрито психологічний зміст процесу соціально-перцептивних викривлень та виявлено їх глибинно-психологічну суть. З'ясовано, що зазначений феномен детермінується зовнішніми (соціальними) факторами та глибинними механізмами психіки. Доведено, що соціально-перцептивні викривлення є наслідком особистісної проблеми суб'єкта (внутрішньої суперечності), що має відображення у певних зовнішніх проявах, а саме: ігноруванні іншої особи, ідеалізації власного "Я", психологічній імпотенції, психологічній смерті. З'ясовано передумови виникнення соціально-перцептивних викривлень. Установлено їх зв'язок з системою психологічних захистів, з об'єктними відношеннями, умовними й інфантильними цінностями суб'єкта. Обгрунтовано необхідність здійснення глибиної психокорекції соціально-перцептивних викривлень. Доведено результативність проходження майбутніми психологами психокорекції за методом активного соціально-психологічного навчання. Сформульовано рекомендації психологам-практикам з метою запобігання деструктивності їх професійної діяльності.

Висвітлено структуру, психологічні умови, сутнісні характеристики довіри, особливості її становлення та прояву в юнацький період, обгрунтовано й апробовано структурно-функціональну модель довіри в юнацькому віці. Виокремлено й охарактеризовано типи та прояви деформації довірчих стосунків у цьому віці. Розкрито суть поняття "презумпція взаємності" у довірчих відносинах. Визначено психологічні особливості рівноваги між довірою до інших і довірою до себе. Визначено психологічні особливості афіліативної потреби особистості в юнацькому віці, що безпосередньо пов'язані з довірою. Експериментально встановлено й інтерпретовано психологічні особливості прояву довіри в юнацькому віці, описано специфіку взаємозв'язків її з афіліативною потребою особистості та рівнем гармонійності у міжособистісних стосунках. Доведено, що впровадження розвивально-корекційної програми сприяло розвитку довірчих стосунків у юнацькому віці.

Проанализирован исторический и методолого-категориальный аспекты проблемы человеческого опыта. Исследована структурно-динамическая организация индивидуального опыта. Изучен характер трансформаций опыта в переходный период.

Досліджено психологічний зміст структури соціальної перцепції, передумови, механізми та динаміку її розвитку. Визначено рівні й якісні особливості компонентів соціальної перцепції у дошкільників із дитячим церебральним паралічем. Доведено ефективність спеціальної методики поетапного формування компонентів соціальної перцепції у дітей дошкільного віку із дитячим церебральним паралічем.