Робота присвячена проблемі формування навичок читання та письма у старших дошколят. Проведена діагностика зорового, рухового, слухового та інших аналізаторів у дітей 6-7 року життя. Науково обгрунтовані висновки цієї діагностичної методики.

Розглядається теоретичне і практичне значення проблеми операційних структур мислительної діяльності, окреслюється стан проблеми в психолого-педагогічній літературі. Висвітлюються результати природнього експерименту формування операційних структур мислення як складових дії систематизації, визначено рівень сформованості операцій систематизації, структуру операційного алгоритму дії систематизації, особливості його формування. Встановлено залежність росту систематизації від методів навчання, поетапного формування окремих операцій, ілюструється вікова динаміка.

Наведено оцінку мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку як важливої складової особистісного зростання. Розглянуто систему критеріїв комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини та методику дослідження мовної комунікації.

Приведена оценка развития речи ребенка дошкольного возраста как важной составной части личностного роста. Рассмотрены система критериев коммуникативно-речевого развития ребенка и методика исследования коммуникации речи.

Приведены результаты исследования эффективности компьютерных игр в умственном развитии ребенка старшего дошкольного возраста. Отмечено, что для полноценного использования компьютера как средства деятельности от ребенка требуется умение оперировать символами (знаками), обобщенными образами, ему необходимо достаточно развитое мышление, творческое воображение, определенный уровень произвольности действий. Игра является одной из форм практического мышления. Разработана и предложена оригинальная система компьютерных программ "Конструктор" для развития пространственного мышления на занятиях по конструированию у старших дошкольников.

Розглядануто проблему створення інтенсивної моделі формування проектно-образного мислення у дітей та молоді в умовах експериментальних розвиваючих об'єктів.

Рассматривается проблема создания интенсивной модели формирования проектно-образного мышления у детей и молодежи в условиях экспериментальных развивающих объектах.

The problem of creation of intensive model of shaping of figurative thinking for children and youth in conditions of experimental explicatings plants is considered.

С учетом результатов экспериментов проанализированы главные теоретические подходы к решению вопросов развития и коррекции мыслительных операций у детей разного пола и возраста. Предложены методики их диагностирования. Раскрыты роль мышления в развитии познавательной сферы учащихся, а также сущность понятий мышления мыслительных операций, механизмов мышления. Определены типы отклонений в развитии мыслительных операций у детей.

С учетом личностных изменений в развитии дошкольника рассмотрены проблемы коммуникативно-речевого онтогенеза, а также основные подходы к исследованию его речи. Предложена методика критериальной оценки уровня речевого развития ребенка. Проанализированы базовые основания коммуникативно-речевого развития ребенка во взаимосвязи составляющих характеристик конативного, когнитивно-лингвистического и личностного уровня. Обобщены возрастные закономерности в процессе появления и развития необходимых качеств, характеризующих целостное явление. Приведены модель психолого-педагогического проектирования взаимодействия педагога с детьми, а также программа и методические рекомендации профессиональной подготовки воспитателей по изучению проблемы формирования речевого общения и коммуникативно-речевого развития детей. Определены факторы оптимизации процесса становления возрастных достижений в сфере речевой коммуникации.

Запропоновано новий підхід до навчання дітей рідної мови, структурними компонентами якого є контроль, оцінка та навчальні дії. Проаналізовано художньо-мовленнєву діяльність як лінгводидактичну проблему. Розглянуто особливості сприймання дітьми змісту художніх творів. Охарактеризовано рівні сформованості оцінно-етичних суджень у старших дошкільників, наведено їх інструментальну лінгводидактичну модель.

Предложен новый подход к обучению детей родному языку, структурными компонентами которого являются контроль, оценка и учебные действия. Проанализирована художественно-речевая деятельность как лингводидактическая проблема. Рассмотрены особенности восприятия детьми содержания художественных произведений. Охарактеризованы уровни сформированности оценочно-этических суждений у старших дошкольников, приведена их инструменально лингводидактическая модель.

Висвітлено індивідуальні особливості мислення дітей, їх здатність до логічних міркувань, зокрема послідовного логічного міркування.

Освещены индивидуальные особенности мышления детей, их способность к логическому размышлению, в частности к последовательному логическому размышлению.

Висвітлено проблему розвитку візуального мислення в підлітковому віці. Проаналізовано процесуальні, операціональні та змістові його характеристики, а також динаміку розвитку та можливості оптимізації. Розглянуто онтогенетичні особливості мисленнєвої діяльності у дітей в даному віці. Проведено тренінг щодо розвитку візуального мислення підлітків 10 - 15-ти років.

Освещена проблема развития визуального мышления в подростковом возрасте. Проанализированы процессуальные, операциональные и содержательные его характеристики, а также динамика развития и возможности оптимизации. Рассмотрены онтогенетические особенности мыслительной деятельности у детей данного взраста. Проведен тренинг для развития визуального мышления подростков 10 - 15-ти лет.

Розглянуто процес освоєння дитиною української мови й оволодіння мовленнєвими уміннями та навичками. Систематизовано й узагальнено сучасні психолінгвістичні погляди на мову й мовлення, аудиювання та спілкування дитини. Проаналізовано висловлення дітей в психологічному та лінгвістичному аспектах, а також сучасні підходи щодо розвитку мовлення дітей і шляхи його удосконалення.

Рассмотрен процесс освоения ребёнком украинского языка и овладения речевыми умениями и навыками. Систематизированы и обобщены современные психолингвистические взгляды на язык и речь, аудирование и общение ребёнка. Проанализированы высказывания детей с психологической и лингвистической позиций, а также современные подходы к развитию языка детей и пути его усовершенствования.

Установлено, что умственная работоспособность детей младшего школьного возраста характеризуется четкой возрастной зависимостью и умственным утомлением более чем у 25 % школьников. Доказано, что умственное утомление ограничивает работоспособность, нарушает продуктивность труда и умственной деятельности, неблагоприятно влияет на функционирование различных органов и, прежде всего, нарушает процессы высшей нервной деятельности.

Встановлено, що розумова працездатність дітей молодшого шкільного віку характеризується чіткою віковою залежністю та розумовою перевтомою більш ніж у 25 % школярів. Виявлено, що розумове стомлення обмежує працездатність, обумовлює зниження продуктивності праці та розумової діяльності, несприятливо впливає на функціонування різних органів і, насамперед, порушує процеси вищої нервової діяльності.

Висвітлено методологічний, теоретичний і технологічний аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до формування культури мислення молодшого школяра. Розкрито зміст організаційно-методичного забезпечення підготовки майбутніх вчителів у ВНЗ. Запропоновано технологію формування культури мислення молодшого школяра. Увагу приділено проблемам перевірки ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя.

Освещены методологический, теоретический и технологический аспекты профессиональной подготовки будущего учителя начальной школы к формированию культуры мышления младшего школьника. Раскрыто содержание организационно-методического обеспечения подготовки будущих учителей в ВУЗ. Предложена технология формирования культуры мышления младшего школьника. Уделено внимание проблемам проверки эффективности профессиональной подготовки будущего учителя.

Наведено загальну характеристику мовленнєвої діяльності як категорії психолінгвістики. Розкрито психологічну природу тексту, визначено особливості висловлювання як одиниці мовленнєвої діяльності й комунікації. Висвітлено процесуальні аспекти текстоутворення на дошкільному етапі онтогенезу. Проаналізовано взаємозв'язок психологічного свідомого та несвідомого у дитячій і лінгвопедагогічній психології та рефлексивній психолінгвістиці. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку в дошкільників функціонально-смислової організації мовлення. Описано семантико-синтаксичну структуру психолінгвістичних одиниць висловлювань дошкільників. Розглянуто психодидактичну систему формування мовленнєвої діяльності у дітей старшого дошкільного віку.

Дана общая характеристика речевой деятельности как категории психолингвистики. Раскрыта психологическая природа текста, определены особенности высказывания как единицы речевой деятельности и коммуникации. Освещены процессуальные аспекты текстообразования на дошкольном этапе онтогенеза. Проаназирована взаимосвязь психологического сознательного и бессознательного в детской и лингвопедагогической психологии и рефлексивной психолингвистике. Обоснованы психолого-педагогические условия развития у дошкольников функционально-смысловой организации речи. Описана семантико-синтаксическая структура психолингвистических единиц высказываний дошкольников. Рассмотрена психодидактическая система формирования речевой деятельности у детей старшего дошкольного возраста.

Проведено порівняльний аналіз досліджень і публікацій із проблем розвитку творчого мислення дітей молодшого шкільного віку. Проблему творчості та творчого мислення молодшого школяра розглянуто як психолого-педагогічну. Розглянуто вплив творчого мислення на успішність у навчальній діяльності, з подальшим наданням відповідних рекомендацій. Розкрито поняття "креативність" як комплекс інтелектуальних та особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійному вирішенню проблем.

Проведено сопоставление результатов двух независимых исследований. Выполненный анализ подтверждает предположение о роли загрязнения почвенного покрова свинцом в снижении показателя умственного развития детей, длительное время находящихся на загрязненной территории. Выявлено, что зависимость уровня интеллектуального развития от уровня свинцового загрязнения почвы хорошо просматривается у детей дошкольного возраста, в то время как на развитие школьников большее влияние оказывают социальные факторы.

Досліджено актуальну проблему впливу креативного мислення на процес соціалізації дітей молодшого шкільного віку. Розкрито сутність поняття "соціалізація", розглянуто структуру даного феномену, здійснено багаторівневий аналіз його чинників, уточнено критерії гармонійності. Експериментально визначено основні негативні показники проходження даного процесу молодшими школярами на сучасному етапі. Обгрунтовано шляхи та засоби розвитку креативного мислення учнів початкової школи, запропоновано методику педагогічного управління даним процесом у школі. Розроблено спеціальну систему завдань, спрямованих на розвиток креативного мислення молодших школярів засобами освіти, зроблено її апробацію на заняттях з іноземної мови. Експериментально доведено, що креативне мислення є сприятливим інтегруючим чинником соціалізації.

Досліджено проблему розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності. Науково обгрунтовано визначення категоріальних і сутнісних ознак понять "художньо-предметна діяльність", "мовленнєві жанри", "дитячий персональний дискурс" стосовно дітей третього року життя. Визначено критерії та показники розуміння (ступінь узагальнення та інтерес до мовлення) та активного мовлення (самостійність, ініціативність та адекватність) дітей третього року життя. Встановлено особливості прояву мовленнєвої активності дітей у даний віковий період. Підтверджено ефективність реалізації таких педагогічних умов розвитку активного мовлення дітей третього року життя у процесі художньо-предметної діяльності: поступове збагачення мовленнєвих жанрів дитячого мовлення (від елементарних етикетних моделей до участі у розмові з дорослим, іншою дитиною, іграшкою) у процесі художньо-предметної комунікації; поетапне формування персонального дискурсу дітей третього року життя методом застосування спонукальних мовленнєвих дій педагога; стимулювання мовленнєвої активності дітей засобами художнього слова.

На підставі використання діалогічного підходу щодо вивчення творчих практик дитини здійснено інтегрований аналіз їх образної основи та розвитку різних форм мовлення та мислення. Доповнено існуючі уявлення про розвиток мовлення та мислення. Встановлено зв'язок між здатністю створювати образи, яку дитина демонструє у своїх творчих практиках, та її інтелектуальним розвитком. Конкретизовано значення образних компонентів у процесі становлення писемного мовлення. Обгрунтовано методику розвитку його змістового аспекту з використанням образної основи творчих практик дитини.

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження впливу емоційних чинників на процес розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами. Розкрито суть і специфіку цього процесу. Досліджено особливості емоційної сфери та виявлено якісно-кількісні параметри емоційних проявів учнів з різною успішністю. Встановлено критерії оцінювання рівня емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності, а також розроблено систему занять з метою корекції порушень в інтелектуальному розвитку. Виявлено емоційні чинники, які найбільшою мірою впливають на мисленнєву діяльність учнів з різною успішністю та описано характер їх впливу на розв'язання учнями мисленнєвих задач. Розроблено, обгрунтовано й апробовано класифікацію емоційно-чуттєвих проявів, властивих дитині та запропоновано систему методичних процедур з метою оптимізації процесу розв'язання мисленнєвих задач молодшими школярами.