Розроблено й апробовано модель навчально-ігрового середовища як цілісної системи, в якій процес виховання емоційно-вольових якостей є системотворчим чинником. Розглянуто теоретико-методологічний, психолого-педагогічний та технологічний блоки даної моделі. Доведено необхідність використання навчально-ігрового середовища у комплексі засобів фізичного виховання з метою розвитку емоційно-вольових якостей дітей молодшого шкільного віку. Розкрито особливості зв'язків між компонентами навчально-ігрового середовища, врахування яких дозволяє забезпечити виховання емоційно-вольових якостей у процесі навчання молодших школярів.

Виявлено, що число осіб з високим рівнем невротизації, які проживають на екологічно несприятливій території, значною мірою збільшилося протягом останніх чотирьох років. Відзначено, що емоційна сфера в таких осіб характеризується певними симптомокомплексами, а саме: тривожністю, недовірою до себе, незахищеністю, відчуттям власної меншовартості, ворожістю, високим рівнем емоційного напруження. З'ясовано зниження рівня функціонування пізнавальної сфери, пам'яті й уваги. Особливо це стосується дітей, оскільки екологічно несприятливе середовище здійснює гальмівний вплив на їх інтелектуальний розвиток і викривляє особистісний. Доведено, що навіть у віддалений від аварії на ЧАЕС період особи, які мешкають на радіаційно забрудненій території, потребують психологічної допомоги. З метою здійснення диференційованої психологічної допомоги розроблено методику експрес-діагностики встановлення рівня відхилень. Установлено, що психологічну корекцію функціонування пізнавальної й емоційної сфери необхідно здійснювати, починаючи зі зниження емоційної напруги завдяки використанню методів арт-терапії.

Досліджено взаємозв'язок між емоційною спрямованістю учнів, вибором кращого професійного типу та кар'єрними орієнтаціями. За емоційною ознакою виділено певні групи учнів. Показано вірогідну професійну спрямованість представників окремих груп.

Исследованы взаимосвязи между эмоциональной направленностью учеников, выбором предпочтительного профессионального типа и карьерными ориентациями. По эмоциональному признаку выделены определенные группы учеников. Показана вероятная профессиональная направленность представителей отдельных групп.

The question of the relationship between the pupils' emotional set, their choice of the preferred profession and career orientations is considered. Several groups of pupils according to their emotional state are determined. The possible professional choice for representatives of theise separate groups is shown.

Розглянуто рівень тривожності як один із показників стану психічного здоров'я учнів, гіпертрофований розвиток якої свідчить про невротизацію особистості. На підставі дослідження рівня шкільної тривожності учнів з I по IV класи (277 учнів віком 6 - 10 років ЗОШ Мелітополя) з використанням таких методик, як проективна методика - малюнок "Я в школі", тест шкільної тривожності Філліпса проаналізовано динамічні тенденції показників за фактором "загальношкільна тривожність", визначено, що значна кількість учнів перших-четвертих класів вирізняється підвищеними та високими показниками за цим фактором; "фрустрація потреби у досягненні успіху", "проблеми і страхи у стосунках з учителями" зумовлюють розвиток негативного і амбівалентного ставлення до навчання в молодших школярів. Зазначено, що чинниками високого рівня тривожності є: авторитарана система навчання, відсутність індивідуального підходу, високі вимоги до школярів, що зумовлюють фрустрацію потреби в досягненні успіху. Рекомендовано створити сприятливі психолого-педагогічні умови до зниження рівня шкільної тривожності. Акцентовано увагу на вмінні педагогів знаходити власні механізми психічного захисту, які здатні захистити від впливу дистресу, для чого необхідно проводити тренінги асертивності, толерантності, особистісного росту та соціально-психологічні тренінги. Доведено необхідність дотримання науково обгрунтованих психогігієнічних норм організації навчання школярів з урахуванням індивідуальних норм навантаження, здатність витримувати навчальне навантаження, принципів гуманізації освіти.

Рассмотрены уровень тревожности как один из показателей состояния психического здоровья учащихся, гипертрофированное развитие которой свидетельствует о невротизации личности. На основе исследования уровня школьной тревожности учащихся с I по IV классы (277 учащихся в возрасте 6 - 10 лет) с использованием таких методик, как проективная методика - рисунок "Я в школе", тест школьной тревожности Филлипса. Проанализированы динамические тенденции показателей фактора "общешкольная тревожность", определено, что значительное количество учащихся первых-четвертых классов выделяется повышенными и высокими показателями по этому фактору, "фрустрация потребности в достижении успеха", "проблемы и страхи в отношениях с учителями" обусловливают развитие негативного и амбивалентного отношения к учебе у младших школьников. Указано, что факторами высокого уровня тревожности выступают: авторитарная система обучения, отсутствие индивидуального подхода, высокие требования к школьникам, которые предопределяют фрустрацию потребности в достижении успеха. Рекомендовано создать благоприятные психолого-педагогические условия для снижения уровня школьной тревожности.

Акцентировано внимание на умении педагогов находить собственные механизмы психической защиты, которые способны защитить от воздействия дистресса, для чего необходимо проводить тренинги ассертивности, толерантности, личностного роста и социально-псиихологические тренинги. Доказана необходимость соблюдения научно обоснованных психогигиенических норм организации обучения школьников с учетом индивидуальных норм нагрузки, способность выдерживать учебную нагрузку, принципов гуманизации образования.

Дослідження присвячено вирішенню проблеми емоційно-вольової саморегуляції підлітків з розумовою відсталістю. Визначено стан розробленості проблеми та підходи до її дослідження. Теоретично обгрунтовано модель емоційно-вольової саморегуляції підлітків з розумовою відсталістю та експериментальним шляхом підтверджено її ефективність. Виявлено психологічні чинники та умови емоційно-вольової саморегуляції цих підлітків, описано психологічні особливості та специфіку вікової динаміки її функціонування в межах підліткового віку. Розроблено психологічні технології розвитку, упередження та подолання порушень емоційно-вольової саморегуляції підлітків з розумовою відсталістю. Встановлено необхідність спеціально організованої та своєчасної психологічної допомоги цим підліткам.