Рассмотрены вопросы сакральной геометрии и математики гармонии, нейроэстетики и золотого сечения. Раскрыта физическая сущность явления декалогарифмической периодичности. Описаны эталонные "золотые" коэффициенты для планеты Земля, организационные системы и геометрические образы их логических структур. Изложены концептуальный подход к оценке устойчивости растений к экзогенному воздействию ксенобиотиков на основе золотого сечения, аксиоматический подход к разработке теории образования спирального филлотаксиса. Проанализировано влияние на эффективность магнитогидродинамического процесса очистки воды пространственной топологии соответствующей гармоничным пропорциям. Освещена методика использования золотого сечения в модели гармоничного рынка.

Розглянуто питання психоаналітичної інтерпретації жіночого образу в поетичній спадщині Т.Шевченка. Висвітлено філософську концепцію часу в поемі "Гайдамаки". Описано особливості лінгвофольклористичних досліджень мови Т.Шевченка, розкрито лінгвістичний аспект еволюції кольоронайменувань у поетичних текстах. Проаналізовано ідеї, концепції та погляди лінгвістів Інституту української наукової мови щодо творчості поета.

Рассмотрены вопросы психоаналитической интерпретации женского образа в поэтическом наследии Т.Шевченко. Освещена философская концепция времени в поэме "Гайдамаки". Описаны особенности лингвофольклористических исследований речи Т.Шевченко, раскрыт лингвистический аспект эволюции цветонаименований в поэтических текстах. Проанализированы идеи, концепции и взгляды лингвистов Института украинского научного языка относительно творчества поета.

Висвітлено аксіологічний та онтологічний аспекти свободи людини як філософську основу поеми Т.Шевченка "Сон", мовознавчий аспект вивчення спадщини поета, описано акустико-фонетичну структуру авторських варіантів його поезії. Проаналізовано ставлення до творчості Т.Шевченка в посткомуністичній Румунії в 1990 - 2000 рр.

Освещены аксиологический и онтологический аспекты свободы человека как философская основа поэмы Т.Шевченка "Сон", языковедческий аспект изучения наследия поэта, описана акустико-фонетическая структура авторских вариантов его поэзии. Проанализировано творчество Т.Шевченка в посткоммунистической Румынии в 1990 - 2000 гг.

Розкрито особливості формування екологічної спрямованості особистості майбутніх психологів за умов сучасного освітнього простору, ціннісного ставлення до природи дітьми старшого шкільного віку. Наведено прогностичну модель професійної компетентності психолога школи-інтернату для дітей з особливостями психофізичного розвитку. Розглянуто умови та принципи оптимізації системи профілактики та корекції соціальної дезадаптації особистості. Висвітлено концептуальні засади психолого-педагогічного проектування освітнього простору особистості. Охарактеризовано професійну самосвідомість як основу професійного розвитку майбутнього психолога. Акцентовано на логістичній фаховізації підготовки психологів у контексті семіотичних проблем вищої освіти.

Вивчено витоки наукового рецензування. Окреслено проблему становлення наукової рецензії в структурі сучасної академічної комунікації; наголошено, що рецензування - невід'ємна частина наукового дискурсу. Дослідження історичного підгрунтя рецензії сприяє створенню повноцінної картини її функціонування, виявленню вже сформованих тенденцій процесу рецензування та простеженню головних етапів еволюції жанру рецензії.

Проаналізовано особливості електронного наукового простору України та сучасний стан вітчизняних онлайнових наукових ресурсів. Розглянуто проблему організації наукових мережевих часописів та представлення в електронному вигляді наявної паперової видавничої продукції. Визначено найважливіші аспекти для інтеграції вітчизняних періодичних видань у міжнародний науковий простір.

Розглянуто трансформацію моделей видання наукової періодики за умов розвитку ініціативи відкритого доступу до наукових досліджень. Визначено поняття "оверлейного журналу" як нової моделі публікації наукових статей, описано форми співпраці редакцій оверлейних журналів та репозитаріїв, особливості формування змісту та переваги, які надає використання оверлейної моделі для всіх суб'єктів наукової комунікації. Запропоновано авторське бачення моделей видання наукових журналів у цифровому середовищі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.3(4УКР)6-52 + Я54(4УКР)3

Рубрики:

Історія преси

Продовжувані видання установ і організацій .

Шифр НБУВ: Ж27665/рад. эл. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано простий та ефективний спосіб визначення широти кола авторів наукового видання незалежно від його тематичного спрямування, що дає змогу оцінити рівень монополізованості конкретного періодичного видання чи їх тематичної групи. За допомогою індексу Херфіндаля - Хіршмана оцінено рівень монополізованості наукових періодичних фахових видань, тобто кількісний розподіл авторів певного журналу за афіліацією (офіційним місцем роботи). Розрахунки виконано на прикладі наукових журналів, у складі засновників яких є Національна академія наук України та наукові установи, що входять до Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України (відділень економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства) за 2015 - 2017 рр. Показано, що журнали НАН України, які висвітлюють питання у сфері суспільних і гуманітарних досліджень, значною мірою монополізовані їхніми установами-засновниками.

Мета дослідження - виявити основні особливості цитувань у наукових статтях, опублікованих в останніх дванадцяти випусках фахового збірника "Агрохімія і грунтознавство", шляхом аналізу структури пристатейних списків цитованої літератури. Матеріалом для дослідження є наукові (дослідницькі й оглядові) статті, що вийшли друком протягом 2011 - 2018 рр. Вибірка містить 240 статей. Кожний пристатейний список проаналізовано за такими показниками: загальна кількість цитованих джерел; кількість національних публікацій; кількість публікацій в російськомовних та англомовних виданнях; кількість посилань на роботи, опубліковані впродовж останніх п'яти і трьох років до подання рукопису; кількість самоцитувань. В результаті досліджень і розрахунків виявлено середню кількість посилань в одній статті збільшується за роками, що особливо помітно в останніх випусках; існує позитивна тенденція до посилення цитування найновіших англомовних видань, опублікованих за 3 - 5 років до подання рукопису; частка самоцитувань у статтях дослідників варіює за роками, але в середньому залишається близькою до 12 %, що узгоджується з даними міжнародних наукометричних досліджень у галузі грунтознавства; у статтях і наукових повідомленнях аспірантів і молодих учених характер цитування і структура пристатейних списків зберігають загальні тенденції. Оприлюднення результатів дослідження має вплинути на формування напрямів пошуку джерел інформації майбутніми авторами статей з метою підвищення їх наукометричних індексів.