Обгрунтовано можливість моделювання тепломасообміну компостування біомаси рослин за допомогою рівнянь хімічних реакцій розпаду глюкози. Моделюванням аеробних умов процесу компостування глюкози проведено теоретичний розрахунок тепломасообміну між контейнером та довкіллям. Досліджено тепломасообмін компостування тростини, сіна та трави за допомогою лабораторного контейнера. Розроблено математичну модель розрахунку аераційних і теплоізоляційних параметрів для контейнера, що використовується за холодних кліматичних умов.

Викладено основні методи агрохімічного аналізу, подано стислу характеристику мінеральних та органічних добрив. Запропоновано методику розрахунку доз добрив на запланований урожай з урахуванням виносу та коефіцієнтів використання поживних речовин.

Наведено результати досліджень з питань грунтознавства та агрохімії. Запропоновано використання геоінформаційних систем для ведення моніторингу земельних ресурсів, простежуються закономірності впливу гранулометричного складу на вміст гумусу в грунтах акумулятивного ряду, а також зміни молекулярної будови гумінових кислот в залежності від різних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Висвітлюються організаційні аспекти виробництва нових видів бактеріальних добрив. Досліджується вплив способів обробітку грунту, добрив і попередників на продуктивність культур та агрохімічні властивості грунту тощо.

Викладено результати досліджень з охорони грунтів від ерозії та техногенного забруднення, запропоновано структуру автоматизованої інформаційної системи моніторингу земельних ресурсів, розглянуто технології ефективного і ресурсозберігаючого застосування добрив для підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь. Досліджено принципи використання біологічних показників для оцінки токсичності забруднених грунтів, вплив різних систем обробітку грунту на продуктивність сівозміни і врожайність культур у південному Степу України та ін.

Запропоновано нову систему районування території України за загальноєвропейськими принципами, окреслено перспективи розвитку земельної інформаційної системи на базі космічних технологій. Виявлено роль високодисперсних мінералів у екологічній стійкості грунту, закономірності поведінки високоосновних фосфатів кальцію в грунтах різного генезису та їх вплив на результати визначення рухомого фосфору. Досліджено особливості розвитку кореневих систем сільськогосподарських культур залежно від способу обробітку чорнозему, технології найбільш раціонального застосування добрив, меліорантів, систем обробітку грунту й адаптивних заходів щодо підвищення родючості грунтів і посилення ефективності землеробства. Розглянуто напрями та ефективність формування грунтозахисно-меліоративної просторової структури агроландшафтів, підходи до характеристики протиерозійної стійкості грунтів і заходи боротьби з ерозією. Проаналізовано вплив забруднення нафтою на деякі властивості грунту. Викладено нові методичні підходи до дистанційної дігностики властивостей грунтів і розрахунку їх стійкості проти забруднення важкими металами.

Наведено результати досліджень (1993 - 1994 рр.) впливу пестицидів (скору, інсегару, поліхому, скору + інсегару) на мікроміцети дерново-слабопідзолистого та темно-сірого лісового грунтів. Установлено, що під дією цих пестицидів відбуваються істотні зміни у складі мікроміцетів. Визначено, що найтоксичніше на них впливали на обох видах грунтів скор та скор + інсегар у всіх досліджуваних дозах. Кількість мікроміцетів навіть через 380 діб після внесення скору в дерново-слабопідзолистий грунт була нижчою залежно від дози в 2,5 - 6,3, а в темно-сірий лісовий - в 1,3 - 2,2 рази порівняно з контролем. Крім того, під дією пестицидів змінював також видовий склад грибів.

Наведено результати трирічних досліджень впливу сидеральних добрив, режимів використання сіяних злакових і бобово-злакових травостоїв з лядвенцем рогатим і козлятником східним на продуктивність та якість корму культурних пасовищ за умов центрального Лісостепу.

Наведено результати досліджень (1982-1998 р.р.) вивчення вмісту гумусу в темно-каштановому середньосуглинковому грунті за умови тривалого внесення добрив. Встановлено, що застосування мінеральних і органічних добрив забезпечує позитивний баланс гумусу та елементів мінерального живлення в грунті, сприяє отриманню високих врожаїв провідних культур кормозернової сівозміни.

Висвітлено наукові розробки з питань родючості грунтів і шляхи її регулювання, технології (системи) удобрення культур на змитих грунтах. Наведено експериментальні дані про вплив різних систем удобрення на поживний режим, агрофізичні властивості, мікробіологічні та біохімічні процеси в грунті, врожайність культур, баланс гумусу та елементів мінерального живлення, агроенергетичну ефективність, шляхи біологізації землеробства й охорони довкілля.

Відображено результати дослідів побудови систем добрив у зрошуваній сівозміні, показано взаємодію добрив, внесених під різні культури.

Наведено результати досліджень впливу доз і способів внесення рідких мінеральних і комплексних добрив під сільськогосподарські культури удобрювачами-підживлювачами УП-2,1 та УП-4,2, розроблених у Полтавському державному сільськогосподарському інституті. Встановлено, що найефективнішим способом їх внесення є підгрунтовий локально-стрічковий. Використання удобрювачів-підживлювачів УП-2,1 та УП-4,2 за умов виробництва довело їх високу ефективність.

Висвітлено результати досліджень ефективності природного сапоніту як меліоранта комплексної дії для грунтів легкого гранулометричного складу. У разі внесення подрібненого сапоніту в піщаний грунт (10, 15, 30 т/га) підвищується ємність катіонного обміну, вологоємність, поліпшується баланс поживних речовин (азоту, калію), обмінних основ - Ca і Mg, частково нейтралізується кислотність грунту. Продуктивність окремих культур від його застосування підвищувалася на 15 - 20 %.

Наведено результати комплексних досліджень впливу 20-річного зрошування стічними водами на елементи родючості, екологічні та санітарно-гігієнічні показники чорнозему типового. Розглянуто вплив довгострокового зрошування на вміст у грунті загального гумусу та його якісний склад, вміст водорозчинних солей і склад увібраних основ, вміст важких металів і мікроелементів, наявність збудників інфекційних і паразитарних захворювань, радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90.

Показано підсилення активності асоціативної та симбіотичної азотфіксації за умов внесення в грунт невеликих кількостей амонійно-карбонатних сполук, зокрема, вуглеамонійних солей (ВАС). На підставі аналізу даних літератури та власних досліджень наведено головні шляхи та механізми дії ВАС як нового, перспективного агрохімікату на фізіолого-біохімічні процеси у мікроорганізмах і сільськогосподарських рослинах.

Викладено методику розробки та впровадження на підприємствах науково обгрунтованих норм виробітку та витрати палива під час внесення добрив у процесі хімічного захисту сільськогосподарських культур. Наведено технічні характеристики нової сільськогосподарської техніки вітчизняного та зарубіжного виробництва з відповідно розробленими нормами.

Наведено оптимальні параметри вмісту елементів живлення в грунті і дані виробничої перевірки нової системи застосування добрив.

Викладено загальні вимоги до відбору грунтових зразків і визначення в них вмісту азоту. Проведено визначення та коригування доз застосування азотних мінеральних добрив для підживлення озимини у разі використання нормативних рівнів забезпечення грунту азотом; визначення та коригування доз застосування азоту під ярі культури у разі використання результатів грунтової та рослинної діагностики живлення рослин.

Виділено групи стічних вод міст за ступенем придатності їх для іригації, наведено пропозиції щодо поліпшення їх якості, розроблено черговість та умови застосування у землеробстві, визначено кількісний склад стічних вод, придатних для іригації, виконано прогнозні проробки та розроблено пропозиції щодо перспективи розвитку зрошення стічними водами міських очисних споруд в Україні.

Подано характеристику грунтів і кліматичних особливостей півдня України, Криму, основних мінеральних та органічних добрив, поливної води. Розглянуто систему добрив, її складові частини, наведено докладні ознаки нестачі основних елементів живлення рослин. Розкрито нетрадиційні особливості удобрювання плодово-ягідних, городніх і польових культур, винограду. Висвітлено засоби боротьби з хлорозом плодово-ягідних культур, вплив на якість врожаю, можливі негативні наслідки застосування добрив.

Проаналізовано основні показники фізико-механічних властивостей орного шару зрошуваних південних чорноземів після відсипання на поверхню 10 см прошарку лісових порід. Відмічено оптимізацію параметрів у діапазоні вологості обробітку грунту. Зміну показників фізико-механічних властивостей орного шару обумовлено значним збільшенням мікроагрегацій.