Надано інформацію про конструкцію, процеси, схеми увімкнення, похибки та особливості правильного вибору вимірювальних трасформаторів струму та напруг, захисних апаратів, вимірювальних і допоміжних реле.

Дана информация о конструкции, процессах, схемах включения, погрешностях и особенностях правильного выбора измерительных трансформаторов тока и напряжения, защитных аппаратов, измерительных и вспомогательных реле.

Проаналізовано структуру системи керування авіадвигунами СУ-77 транспортного літака, сформовано логіко-ймовірнісну модель функціонування її електронних каналів керування з використанням апарату формальної алгебри логіки.

Розглянуто можливість використання мінімальних критеріально-параметричних характеристик комплексного методу діагностування турбогвинтових двигунів.

Досліджено методи контролю технічного стану авіаційних газотурбінних двигунів за зміною параметрів робочого процесу, вібрації та зміною концентрації продуктів зношення в маслі.

Розглянуто електрокінематичну схему диференціального синхронного привід-генераторного агрегата з каскадним генератором і режими її роботи.

Розроблено метод та структурну схему пристрою ідентифікації механічної характеристики реле постійного струму з ненасиченою магнітною системою.

Розроблено метод та структурну схему пристрою для ідентифікації механічної характеристики реле постійного струму, магнітна система якого є нелінійною.

Для підвищення ефективності процесів діагностування ЕМС в роботі запропоновано використання непрямого методу, який полягає в аналізі динамічних властивостей струму, протікаючого по обмотці реле з напругою, що змінюється деяким чином. Фізична концепція встановленого в основу роботи такого непрямого методу діагностування ЕМС розглядає тимчасову залежність струму в обмотці реле під час його вмикання і вимикання.

Надано результати дослідження динаміки електромагнітних систем. Створено математичну модель, формулювання якої встановлює наукові положення щодо фізики процесів та поведінки магнітної підсистеми в кожному періоді роботи реле і методику визначень її діагностичних параметрів. Задачу вирішено з урахуванням лінійності характеристики магнетизму сталі магнітного фронту.

Розглянуто основні властивості та пристрій для розрахунку коефіцієнтів Уолша - Фур'є й обгрунтовано метод ідентифікації динамічних характеристик (імпульсної перехідної функції) авіаційних газотурбінних двигунів шляхом розкладання в ряд Уолша експериментально знятої перехідної характеристики.

Зазначено, що розвиток теорії управління характеризується все більшою увагою до питань побудови моделі об'єкта управління за даними "вхід-вихід", одержаними за умов функціонування об'єкта. Це пояснюється тим, що для складних об'єктів апріорна інформація про закономірності їх функціонування завжди є неповною і створення системи управління пов'язано з низкою теоретичних і практичних труднощів. Тому необхідно попереднє вивчення об'єкта, одержання його математичного опису за даними "вхід-вихід", яке і становить зміст теорії ідентифікації, спрямованої на розробку методів і засобів одержання моделі об'єкта управління.

Висвітлено один з перспективних напрямків у галузі автоматичного керування складними динамічними об'єктами, якими є авіаційні газотурбінні двигуни, застосування інтелектуальних систем керування на базі штучних нейронних мереж. Проаналізовано основні схеми управління двигуном з нейронною мережею: послідовна, комбіновані, розімкнено-замкнена, паралельна, з налаштування параметрів. На основі проведеного аналізу розроблено три варіанти інтелектуальної системи керування з нейронною мережею. Для розроблених варіантів проведено розрахунки щодо складності та складу нейронної мережі залежно від порядку диференціально-різнецевих рівнянь, що описують динаміку газотурбінного двигуна.

Досліджено питання розробки сучасних моделей і алгоритмів з використанням вейвлетів і нейронечітких мереж для обробки інформації в електронних системах керування авіаційних газотурбінних двигунів. Розглянуто комбінацію нейронних мереж і систем нечіткого логічного виводу для навчання нечіткої вейвлет-нейронної мережі; структуру вейвлет-нейрона, а також алгоритм його навчання, використовуючи градієнтну процедуру. На основі алгоритму Сугено наведено застосування нечіткого логічного виводу під час вейвлет-аналізу сигналів для початкового вибору материнського вейвлету.

Розглянуто проблему ідентифікації помпажних явищ в компресорах авіаційних газотурбінних двигунах. Обгрунтовано застосовність методу розпізнавання помпажу за допомогою розкладу імпульсної перехідної функції двигуна в ряд ортонормованих функцій Уолша. Як діагностичну ознаку помпажу прийнято коефіцієнти розкладання Уолша - Фур'є. Розроблено алгоритм і функціональну схему пристрою ідентифікації помпажа. Формування класів проведено на основі аналізу великої кількості експериментальних кривих зміни параметрів робочого процесу за умов помпажу і нормальної роботи двигуна.

Розглянуто один із підходів побудови нечіткої експертної системи для оцінки технічного стану вузлів авіаційних газотурбінних двигунів. Запропоновано алгоритм контролю і діагностики технічного стану ГТД на основі модифікованого методу діагностичних матриць і правил нечіткої логіки. Розроблену інженерну методику можна застосувати на етапі випробування авіаційних двигунів.

Зазначено, що розвиток теорії управління характеризується все більшою увагою до питань побудови моделі об'єкта управління за даними "вхід-вихід", одержаними за умов функціонування об'єкта. Це пояснюється тим, що для складних об'єктів апріорна інформація про закономірності їх функціонування завжди є неповною та створення системи управління пов'язано з низкою теоретичних і практичних труднощів. Тому необхідно попереднє вивчення об'єкта, одержання його математичного опису за даними "вхід-вихід", яке і становить зміст теорії ідентифікації, спрямованої на розробку методів і засобів одержання моделі об'єкта управління.

Мета роботи - розробка методики прогнозування технічного стану роторних елементів авіаційних газотурбінних двигунів з використанням вейвлет-перетворення вібраційних сигналів від штатної системи контролю вібрації СА-191 на прикладі двигуна Д-27. Розроблено структурну схему методики прогнозування вібраційного стану двигуна Д-27 за параметрами неперервного вейвлет-розкладу. Як прогностичні ознаки обрано кількість ліній розподілу максимальних значень вейвлет-коефіцієнтів вузлів передньої та задньої підвіски авіаційного двигуна Д-27. Встановлено, що кожному типу дефекту двигуна відповідає певна кількість ліній розподілу максимальних значень вейвлет-коефіцієнтів.

Розглянуто проблему ідентифікації помпажних явищ в компресорах авіаційних газотурбінних двигунів. Обгрунтовується застосовність методу розпізнавання помпажу за допомогою вейвлет-нейронних мереж. Використання вейвлет-функцій забезпечує традиційній нейронній мережі локальну апроксимацію, що забезпечує швидке навчання мережі і знижує типову для багатошарових перцептронів залежність якості навчання від послідовності подачі навчальних даних. Розроблено стурктурну схему системи керування та ідентифікації й алгоритм визначення кількості вейвлет-базисів і розміру мережі.

Проаналізовано можливість адаптації систем автоматичного керування авіаційних газотурбінних двигунів, які на кожному режимі свого функціонування забезпечують оптимальне використання ресурсів для досягнення основної мети з використанням багатьох обмежень. Сформовано метод оптимізації законів керування газотурбінного двигуна на основі методу динамічного програмування по принципу оптимальності Беллмана. На основі описаного методу розроблено алгоритм вирішення задачі оптимізації керування газотурбінного двигуна. В алгоритмі оптимізації керування системи автоматичного керування обрано метод Нелдера-Міда.

Розроблено алгоритми налаштування параметрів нейромережевого регулятора авіаційного газотурбінного двигуна. Запропоновано алгоритм ініціалізації (попереднього навчання) нейронної мережі, який базується на основі аналізу лінеаризованої моделі першого наближення нейромережевого регулятора авіаційного газотурбінного двигуна. Застосування запропонованого алгоритму дозволяє гарантувати збіжність процесу навчання параметрів нейронної мережі та зменшити сумарну квадратичну похибку навчання у порівнянні з процедурою випадкового вибору початкових значень нейронної мережі більш ніж у 2 рази. Досліджено ефективність застосування алгоритмів навчання нейромережевих регуляторів авіаційних двигунів, що довів переваги застосування методу симплексного пошуку. Результати моделювання системи керування з нейромережевихм регулятором за контуром керування частотою обертання авіаційного газотурбінного двигуна показали ефективність застосування нейронних мереж в задачах багаторежимного керування авіаційними двигунами.