Розкрито засади методології наукового дослідження в галузі містобудування й архітектури. Систематизовано й охарактеризовано методи наукових досліджень у галузях містобудування, історичного містобудування, історії архітектури. На конкретних прикладах висвітлено логічну методичну послідовність дослідження історично сформованих архітектурно-містобудівних об'єктів. Розглянуто особливості мережі міст України та регіональні відмінності Галичини. Запропоновано методику дослідження архітектурно-розпланувальної структури малих міст і містечок Галичини, закладених у другій половині XVI - XVII ст., садибно-паркових комплексів кінця XVIII - початку ХХ ст.

Раскрыты основы методологии научного исследования в области градостроения и архитектуры. Систематизированы и охарактеризованы методы научных исследований в отраслях градостроения, исторического градостроения, истории архитектуры. На конкретных примерах освещена логическая последовательность исследования исторически сформированных архитектурно-градостроительных объектов. Рассмотрены особенности сети городов Украины и региональные особенности Галиции. Предложена методика исследования архитектурно-планируемой структуры малых городов и местечек Галиции, основанных во второй половине XVI - XVII ст., садово-парковых комплексов конца XVIII - начала ХХ ст.

Виявлено принципи формування планувально-просторової структури міської тканини історичної частини Львова, сформованої у період кінець XVIII - початок XX ст. Розкрито суть поняття "міська тканина" та грунтовно проаналізовано її основну складову - квартальну забудову. Базуючись на картографічному матеріалі, визначено особливості морфології архітектурно-планувальної структури квартальної забудови та розроблено типологію планувальної структури історично сформованої квартальної забудови міста. Здійснено композиційний аналіз фронту квартальної забудови центральної частини Львова, визначено основні типи його композиційного вирішення.

Висвітлено теоретичні засади архітектурної композиції. Розглянуто прояви композиційних закономірностей у практичному досвіді вітчизняних і зарубіжних архітекторів. Розкрито сутність методики композиційного аналізу архітектурної форми. Увагу приділено первинним елементам композиції, проблемам єдності та підпорядкування форм, ритмо-метричним закономірностям організації архітектурної форми, основним видам архітектурної композиції.

Розглянуто принципи формування планувально-просторової структури історичної частини Львова, сформованої в період кінця XVIII - початку XX ст. На основі картографічного матеріалу визначено особливості морфології архітектурно-планувальної структури квартальної забудови (КЗ) і розроблено типологію плануваної структури історично сформованої КЗ Львова. Проведено композиційний аналіз фронту КЗ центральної частини міста, визначено основні типи композиційного вирішення фронту КЗ.

Висвітлено об'ємно-просторові характеристики костелу Марії Магдалени та узагальнено відомості щодо етапів будівництва ансамблю.

Розглянуто особливості створення дитячих дошкільних закладів надмалої місткості. Визначено основні композиційні закономірності побудови архітектурної форми та прийоми, які в тих чи інших комбінаціях використовують під час проектування, переобладнання та реорганізації дитячих дошкільних закладів, дотримуючись основних принципів виразності та цілісності.

Розглянуто проблеми формування кута в історичній забудові як важливого формотворчого елемента міського середовища. Міські дизайнери, підпорядковуючись пошуку формального чи образного ідеалу, використовують наріжні, багатогранні, вигнені, втоплені, приєднані та ізольовані кути, пропонуючи різні ступені візуальної складності.

Визначено особливості архітектурно-образної організації сучасних публічних бібліотек на прикладі закордонного досвіду. Сучасні архітектори, підпорядковуючись пошуку образного ідеалу, зберігаючи символічне значення споруди - просторість і доступність, використовують різні способи вираження форми.

Визначено фактори та особливості розвитку малих міст у приміській зоні Львова. На прикладі м. Пустомит обгрунтовано основні напрями його містобудівного розвитку.

Розглянуто елементи об'ємно-просторової композиції. Висвітлено властивості просторових форм. Охарактеризовано основні види композиції. Приділено увагу організації об'ємно-просторової композиції. Показано роль тотожності, нюансу та контрасту в створенні цілісної композиції. Викладено основи побудови та графічного зображення композиції.

Розглянуто питання щодо визначення ролі історичної споруди у м. Хмельницький на вул. Проскурівській у структурі міста на макрорівні; зроблено комплексну оцінку стану споруди; досліджено композиційні особливості фасаду; оцінено її історичне значення.

Розглянуто питання управління міським середовищем. Висвітлено діяльність професора А. Рудницького в аспекті архітектурної освіти, науки і практики. Наведено методи виховання і формування професійних знань у сім'ї А. Рудницького. Розглянуто стратегічне планування розвитку міста в науковій діяльності доктора архітектури, заслуженого працівника народної освіти України А. Рудницького. Висвітлено досвід реалізації та інтеграції житла для мігрантів в Німеччині. Розглянуто варіанти трансформації міського середовища центральної частини м. Львів. Описано особливості просторово-планувального розвитку міст Волині у міжвоєнний період.

Розглянуто ключові положення напрямків розвитку міста і міського середовища та актуальні питання теорії, методики та практики містобудування. Охарактеризовано реурбанізацію як сучасний внутрішній вектор розвитку міста. Увагу приділено міському ландшафту та охороні зелені, проблемам ідентичності міського простору до індивідуальності людини. Окреслено концепцію розширення центру Львова в північному напрямі в містобудівній документації.

Розроблено нові в концептуальному плані та важливі для теорії містобудування принципові положення теорії морфології міста. Зазначено, що ідея формування теорії ґрунтується на досвіді, представленому в численних наукових працях американських та європейських урбаністів, на синтезі морфологічних знань, отриманих на міждисциплінарному рівні, та на пошуку нових шляхів розв'язання проблем, пов'язаних із розвитком сучасної теорії містобудування. Зауважено, що демонстрації ефективності теоретико-методологічного інструментарію морфології міста і здійсненню необхідних узагальнень про закономірності й особливості формування матеріальної структури міста сприяли розроблена морфологічна модель "місто-пазл" та сформульована концепція "габітус міста".

Запропоновано та обгрунтовано методику формування морфологічного тезаурусу, що розглядається як засіб систематизації та узагальнення морфологічних понять і філософських категорій, необхідних для розширення та поглиблення знань про форму та будову міста та здатних становити теоретичну основу вивчення морфології міста в контексті теорії містобудування. Запропонована методика реалізується у 5 логічно послідовних і взаємодоповнювальних етапів.

Визначено структуру сельбищної території, рівні її істобудівного проєктування, систему громадського обслуговування, транспортну і пішохідну мережу у сельбищній території, архітектурно-планувальну організацію житлового кварталу та мікрорайону. Розкрито загальні поняття у пізнанні громадських просторів міста, проаналізовано містобудівну організацію громадських просторів, описано пішохідний рух як засіб формування громадських просторів. Визначено структуру міської території, проаналізовано організацію промислових, наукових та комунально-складських територій, окреслено напрямки розвитку промислових і науково-виробничих територій. Описано складові ландшафтно-рекреаційних територій та їх функціональну організацію. Наведено загальні положення і вимоги до проєктувані об’єктів та елементів благоустрою в місті. Визначено роль світла у місті та виокремлено поняття пов’язані з ним: “світловий урбанізм”, “світлова архітектура”, “архітектуї ночі”, “світловий дизайн”, “світлове мистецтво”, “світлова інсталяція”. Визначено природні загрози та їхній вплив на безпеку будівель і споруд, просторовий розвиток території міста. Описано інженерно-технічні заходи цивільного захист (цивільної оборони) у містобудівній документації та представлено приклад виконання його графічної частини.

Розглянуто основи об’ємно-просторової композиції та розроблено завдання для закріплення теоретичного матеріалу, освоєння правил побудови зображень про¬сторових форм, розвитку абстрактного мислення. Для кращого розуміння викладе¬ного матеріалу і можливості його самостійного вивчення всі теоретичні положен¬ня і завдання проілюстровано авторськими графічними схемами та ілюстраціями. Практичні завдання посібника поступово ускладнюються; їх проілюстровано зраз¬ками виконаних робіт.

Морфологія міста є одною зі сфер наукової діяльності, яка здатна функціонувати у формі самостійного учення в різних галузях знань і відображати найзагальніші закономірні зв'язки та відношення, що існують у реальній дійсності. У містобудуванні морфологію міста варто розглядати з чітко визначеним пізнавальним об'єктом - матеріальною структурою міста, предметом - зміст та категорії морфологічного та теоретико-методологічного інструментарію. Якщо проблема об'єкта та предмета морфології міста є сформульованими, то розроблення теоретико-методологічного інструментарію потребує вирішення. Їхній зміст розкривається залежно від функції, що морфологія міста може виконувати в теорії містобудування, характерних ознак, ключових властивостей і завдань, що в її межах можуть бути вирішені.