Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.5-52

Рубрики:

Хвороби сечових органів у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.3-52

Рубрики:

Жовтуха новонароджених. Гемолітична хвороба

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.696.540.112-52

Рубрики:

Пієлонефрит у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.601.1-52

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202 + Р11(4УКР)026.424.1

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльне дослідження ефективності лікування гельмінтозів у дітей з використанням традиційної алопатичної терапії та запропонованого комплексного підходу. Застосування комплексної поетапної терапії відповідно до виду гельмінтозу з включенням не лише етіотропних, але й патогенетичних засобів, має значні переваги у порівнянні з призначенням монотерапії алопатичними препаратами, оскільки дозволяє швидше ліквідувати порушення функцій усіх систем організму та досягти повного і стійкого ефекту від лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627 + Р733.415.2-5

Рубрики:

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Хвороби обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано клінічну картину бронхіальної астми (БА) та атопічного дерматиту (АтД) у дітей із недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ) віком 6 - 17 років. Установлено, що перебіг БА та АтД у дітей із ознаками НДСТ відрізняється нестабільністю клініки з частими тяжкими загостреннями. Тяжкість захворювання асоціюється з деформацією грудної клітки, порушенням постави, плоскостопістю, сколіозом, високим піднебінням, малими аномаліями розвитку серця. Наявність більше 2 ознак дисплазії різних видів сполучної тканини слід вважати прогностично несприятливою ознакою, яка визначає тяжкий перебіг хвороби.

Наведено результати вивчення ефективності застосування цитиколіну під час лікування новонароджених із гіпоксично-ішемічним пошкодженням центральної нервової системи (ЦНС). Показано, що даний препарат є безпечним для лікування новонароджених з перинатальними пошкодженнями ЦНС, тривале застосування препарату не супроводжувалось токсичними ефектами.

Вивчено ранні фактори ризику розвитку бронхіальної астми (БА) у 97 дітей з обтяженим раннім неонатальним періодом. У глибоко недоношених дітей значно частіше спостерігався більш тяжкий перебіг перинатального ураження центральної нервової системи (ЦНС), що посилювало формування та перебіг БА в катамнезі. Значущими в розвитку БА у гестаційно незрілих дітей були чоловіча стать, патологія з боку системи органів дихання у матері. Одержано результати, які засвідчили вплив характеру вигодовування та тяжкості перинатального ураження ЦНС на формування та перебіг БА в подальшому.

Вегетативні розлади є однією з актуальних проблем сучасної медицини, що обумовлено їх великою поширеністю в різних вікових періодах. Синдром вегетативної дистонії (СВД) - найчастіша патологія, що зустрічається у 50 % дітей і підлітків. При додатковому об'єктивному обстеженні ознаки вегетативної дистонії виявляються у 64 % підлітків. Встановлено, що кількість випадків СВД збільшується за період навчання в початковій школі; лише 14 - 20 % дітей мають повну рівновагу різних відділів автономної нервової системи. У популяції школярів вегетативна дистонія у дівчаток зустрічається в 2,5 разу частіше, ніж у хлопчиків.

Вегетативні розлади є однією з актуальних проблем сучасної медицини, що обумовлено їх великою поширеністю в різних вікових періодах. Синдром вегетативної дистонії (СВД) - найбільш часта патологія, яка зустрічається у 50 % дітей і підлітків. При додатковому об'єктивному обстеженні ознаки вегетативної дистонії виявляються у 64 % підлітків. Встановлено, що кількість випадків СВД збільшується за період навчання в початковій школі, лише 14 - 20 % дітей мають повну рівновагу різних відділів автономної нервової системи. В популяції школярів вегетативна дистонія у дівчаток зустрічається в 2,5 разу частіше, ніж у хлопчиків.

Висвітлено питання клінічного перебігу бронхіальної астми (БА) в дітей із порушеннями моторної функції верхніх відділів травного тракту. Вивчено показники добового pH-моніторингу стравоходу у разі гастроезофагеального рефлюксу в дітей, які хворіють на БА.

Мета роботи - удосконалити ранню діагностику ушкоджень шийного відділу хребта, детально вивчити причини та особливості клінічного перебігу. Обстежено 35 новонароджених дітей, серед яких у віці 4 - 10 діб було 12 (34,2 %) дітей, 11 - 20 діб - 18 (51,4 %) дітей, 21 - 30 діб - 5 (14,2 %) дітей. Хлопчиків було 21 (60,0 %), дівчаток - 14 (40,0 %). Оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар показала, що 43 % обстежених дітей мали асфіксію до 7 балів, із них тяжка зустрічалась у 13 %, помірна - у 87 % новонароджених. З метою діагностики пошкоджень шийного відділу хребта новонародженим проведено рентгенологічне обстеження в таких термінах (залежно від тяжкості загального стану): на 1 - 7-му добу - 20 %; на 8 - 28-му добу - 77 %; на 29-ту добу і пізніше - 3 %. Ротаційний підвивих С1 зустрічається часто - близько 85,7 % (за даними дослідження), а діагностується дуже рідко. Рання діагностика ушкоджень шийного відділу хребта надає змогу виявити патологію досить часто. Висновки: ретельний збір анамнезу щодо виявлення факторів ризику та клінічна настороженість сприяють ранньому виявленню ушкоджень шийного відділу хребта (а саме ушкоджень атланта).

Мета роботи - удосконалити діагностику, зокрема, рентгенологічну візуалізацію для встановлення ступеня тяжкості аспіраційного синдрому (АС) в новонароджених із перинатальним пошкодженням центральної нервової системи. Обстежено 30 новонароджених, із них було по 50 % хлопчиків і дівчаток. Усі діти були з перинатальним пошкодженням центральної нервової системи, але залежно від супутньої патології вони були розділені на групи. Перша група - 15 новонароджених із гіпоксично-ішемічним пошкодженням центральної нервової системи та АС (дистрес-синдромом тяжкого ступеня за Downes). Друга група - 10 новонароджених із гіпоксично-ішемічним пошкодженням центральної нервової системи без супутньої патології у віці 4 - 14 діб. Третя група - 5 новонароджених із гіпоксично-ішемічним пошкодженням центральної нервової системи з іншою супутньою патологією. Усім новонародженим проведено рентгенографію органів грудної клітки; у віці 1 - 3 доби - 5 новонародженим; 4 - 7 діб - 17 новонародженим; 8 - 23 доби - 8 новонародженим. Використано патент на корисну модель "Спосіб діагностики ступеня тяжкості аспіраційного синдрому в новонароджених із перинатальним ураженням ЦНС", яку здійснюють шляхом проведення рентгенографії органів грудної клітки. За допомогою рентгенологічного обстеження органів грудної клітки в новонароджених із перинатальним пошкодженням центральної нервової системи I ступінь АС виявлено у 16 (53,3 %) новонароджених, II ступінь - у 12 (40 %) дітей, III ступінь - у 2 (6,7 %) малюків. При більш ранній рентгенологічній діагностиці (до 3 діб) встановлено легкий ступінь АС без ускладнень. Висновки: визначення рентгенологічних критеріїв ступеня тяжкості АС надають можливість більш об'єктивно оцінити стан новонародженого. Рентгенологічні критерії ступенів тяжкості АС дозволяють не лише встановити правильний діагноз, але й контролювати ефективність своєчасно проведеного лікування і попередити розвиток ускладнень.

Надзвичайно важливим є раннє виявлення порушень слуху серед новонароджених дітей, а його реабілітація відіграє ключову роль для мовного та психоемоційного розвитку дитини, можливе подальше використання залишкового слуху для більш ефективного лікування цих порушень у дітей на першому році життя.

Мета роботи - оптимізація діагностики порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини у дітей. Проведено обстеження 65 підлітків віком від 11 до 15 років, що знаходилися під диспансерним наглядом з приводу синдрому вегетативної дисфункції, реактивного артриту, функціональних розладів шлунково- кишкового тракту, бронхіальної астми в позанападовий період, гломерулонефриту без ниркової недостатності. Обстеження включало: виявлення факторів ризику та клінічних ознак дефіциту Ca, оцінку добової потреби Ca у раціоні харчування, дослідження біологічних показників фосфорно-кальцієвого обміну, збір анамнезу, інструментальні методи. Комплексне дослідження надало можливість встановити наявність остеопенії у половини обстежених підлітків, переважно у хлопчиків. Зроблено висновки, що поширеність остеопенії у підлітків потребує систематизації та стандартизації обстеження з урахуванням факторів ризику.

Розглянуто сучасні аспекти етіології, патогенезу, діагностики, лікування і профілактики найпоширеніших соматичних захворювань дитячого віку. Проаналізовано міжнародні стандарти діагностики та лікування дітей із урахуванням рекомендацій світових лікарських асоціацій. Викладено питання патології дітей різного віку, надання невідкладної та організації лікувально-профілактичної допомоги. Особливий акцент зроблено на диференційній діагностиці захворювань дитячого віку.