Розглядаються питання етно- і соціолінгвістичної еволюції української мови в країнах поселення, досліджуються особливості мовної поведінки і мовної свідомості українців діаспори, пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі, а також аналізується лабіринт правописного дуалізму.

Розглянуто зміни, які відбулися в мовному житті України протягом десятиліття, що минуло з часу здобуття нею державної незалежності. Зростання національної свідомості в українському суспільстві призвело до збільшення кількості носіїв української мови за рахунок двомовних або переважно російськомовних осіб і соціальних та професійних груп. Спостережено, що українська мова поступово звільняється від нашарувань російського впливу на різних рівнях мовної системи. Підкреслено, що скасування обмежень на вільний обмін інформацією та зростаючий доступ до Інтернету викликали стрімке збільшення кількості іншомовних запозичень, часте перемикання кодів і паралельне функціонування української, російської та англійської мов у єдиному комунікативному просторі. Наголошено, що суттєві зміни в мовній ситуації вимагають нових підходів до мовного планування в Україні.

Досліджуються еволюційні процеси в етномовній свідомості емігрантів і їх нащадків у країнах поселення, проблеми мови й національної ідентичності, особливості мовної поведінки й мовної свідомості українців діаспори. Пропонуються кількісні і якісні оцінки дифузних явищ у двомовному середовищі. Вводиться в науковий обіг широкий масив соціолінгвістичного польового матеріалу, що представляє різні вікові групи та покоління діаспори. У контексті соціолінгвістичних еволюційних процесів подано різнобічний аналіз правописних тенденцій; пропонується новий погляд на використання цієї частини мовного досвіду діаспори у виробленні загальнонаціональних орфографічних норм, насамперед, при адаптації новітніх іншомовних запозичень, а також дається соціолінгвістичний прогноз розвитку мовної ситуації в українській діаспорі та подальших взаємин мовної практики українців зарубіжжя з нормами етнічного материка.

Висвітлено етапи розвитку української культури у ХХ - на початку ХХІ ст. Проаналізовано стан української мови (УМ), фольклору, образотворчого та декоративного мистецтва, архітектури. Описано процес українізації, особливості розвитку української лексикографії, визначено державний статус УМ. Увагу приділено фольклору Західної України та національних меншин України, народницькому реалізму за доби постмодернізму, постімпресіонізму, модерну, авангарду, мистецтву доби тоталітаризму, шістдесятництву та добі постмодернізму. Розкрито особливості архітектурного декору, стінопису, художнього текстилю, кераміки і скла, деревообробництва. Розглянуто містобудівні теорії і розвиток архітектури ХХ ст., питання містобудування, архітектури промислових, громадських споруд та житла, охорони і реставрації пам'яток архітектури.

Висвітлено результати досліджень у різних сферах лінгвістики - лексикографії, корпусній лінгвістиці, експериментальній фонетиці, когнітивній лігвістиці, дискурсивному аналізі, науковому та рекламному дискурсі. Розглянуто національний характер мовної особистості в контексті міжкультурної комунікації. Проаналізовано семантичні співвідношення псевдодрузів перекладача та їх представлення в сучасному контрастивному словнику, інтернаціоналізми та "хибні друзі" як проблему перекладу. Охарактеризовано типи мовних особистостей у віртуальному просторі (на матеріалі англомовних Інтернет-форумів). Досліджено етикетні мовленнєві стереотипи як маркери категорії інтердискурсивності в академічному дискурсі, світоформувальний дискурс в аспекті інтердискурсивності (на прикладі дискурсу політичної філософії та прав людини ООН). Увагу приділено фразовим дієсловам в англійській млві як засобу вираження аспектуального значення завершеності в Британському національному корпусі (BNC).

В доповіді окреслено сформоване вітчизняною академічною науковю бачення принципово нового курсу здійснення в Україні назрілих модернізаційних перетворень, конкретних завдань і механізмів їх реалізації. Детально висвітлено питання політичних та державно-правових перетворень, удосконалення адміністративно-територіального устрою України, модернізації соціогуманітарного простору держави, розвитку зовнішнього сектору економіки, ліквідації наслідків фінансово-економічної кризи, реформування банківського сектору, розвитку ринку капіталів. Охарактеризовано реформи в енергетичному секторі економіки, сільському господарстві та їх роль в економічному зростанні. Розглянуто напрями модернізації державного управління економікою, соціальної сфери, технологічної модернізації, роль науки та інновацій в забезпеченні розвитку економіки України. Наведено прогноз розвитку економіки України у 2010 - 2015 рр.

В докладе очерчено сформированное отечественной академической наукой видение принципиально нового курса проведения в Украине назревших модернизационных преобразований, конкретных задач и механизмов их реализации. Детально освещены вопросы политических и государственно-правовых преобразований, усовершенствования административно-территориального строя Украины, модернизации социогуманитарного пространства государства, развития внешнего сектора экономики, ликвидации последствий финансово-экономического кризиса, реформирования банковского сектора, развития рынка капиталов. Охарактеризованы реформы в энергетическом секторе экономики, сельском хозяйстве и их роль в экономическом росте. Рассмотрены направления модернизации государственного управления экономикой, социальной сферы, технологической модернизации, роль науки и инноваций в обеспечении развития экономики Украины. Дан прогноз развития экономики Украины в 2010 - 2015 гг.

Окреслено динаміку мовної ситуації та пошук балансу екології мови в Україні. Висвітлено світовий досвід та українські реалії засад мовної політики. Охарактеризовано національно-мовну ідентичність у глобальному світі. Досліджено суперечності між національним і соціальним у розвитку літературної мови. Описано мовну політику як об'єкт вивчення прикладної соціолінгвістики. Увагу приділено міноритарним мовам в європейському соціокультурному вимірі. Розкрито поняття суржику як породження непаритетної двомовності. Рзглянуто проблему стильової деформації екології мовлення російсько-українських білінгвів. Проаналізовано мовні права учнів у сучасній українській школі. Обгрунтвовано метамовну рефлексію як чинник етнонаціональної ідентичності.

Проаналізовано сучасний стан української мови. Акцентовано увагу на масовому проникненні іншомовних слів у мовно-інформаційний простір. Зазначено найпомітніші прикмети лінгвістичної пурифікації в граматиці української мови (розподібнення з російською мовою); дві протилежні тенденції намагання відмежуватися від практики радянських часів у сфері власних назв; зростання суспільної ваги усного різновиду літературної мови, використання стилістично зниженої лексики, суржику; тенденцію до поступового витіснення з ужитку активних дієприкметників теперішнього часу, використання яких зросло в радянський період внаслідок впливу російської мови. Виявлено таке ускладнення в термінології, як зростання дублетності, що супроводжує динамічні зміни в розвитку української наукової та фахової мови (підшипник - вальниця, болт - прогонич), і яке в багатьох випадках призводить до неоднозначності наукового вислову, термінологічної плутанини, завдаючи шкоди не тільки повноцінній комунікації, а й авторитету української мови в науковому вжитку. Розглянуто питання інтенсивного проникнення в систему української мови англіцизмів, що стало найпродуктивнішим джерелом інноваційних явищ останнього двадцятиліття.

Визначено основні причини масового притоку англійських лексичних запозичень. Окреслено вплив на мову в Україні мовної практики діаспори, яке виявляється в дискусії з питань правопису, позначається на орфографії деяких видань тощо. Зроблено висновок, що значна інтенсивність іншомовних запозичень, інноваційних явищ різноманітного походження розхитує мовну норму, знижує поріг чутливості до її порушень, водночас, даючи значний імпульс оновленню та збагаченню лексичного складу української мови, розвитку словотвірної та граматичної систем, загальному зростанню її ресурсу та розширенню функціональної сфери.

Проаналізовано стан сучасної української мови (СУМ). Відзначено, що провідною тенденцією в розвитку лексичної та граматичної систем СУМ стає розподібнення з російською мовою, тобто пуристична тенденція, яка позначилася на граматичній та лексичній системах (виокремлено найпомітніші прикмети лінгвістичної пурифікації в граматиці). Визначено основні причини масового притоку лексичних запозичень, різновиди лексичних запозичень з англійської мови, вплив діаспорних видань, а з іншого боку - вплив СУМ на усне та писемне мовлення українців діаспори. Підсумовано, що значна інтенсивність іншомовних запозичень та інших явищ у СУМ розхитує мовну норму, знижує поріг чутливості до її порушень, водночас цей процес надає значний імпульс оновленню й збагаченню лексичного складу СУМ, розвиткові її словотвірної й граматичної систем, загальному зростанню її ресурсу та розширенню функціональної сфери.

Проанализировано состояние современного украинского языка (СУЯ). Отмечено, что ведущей тенденцией в развитии лексической и грамматической систем СУЯ становится разуподобление с русским языком, пуристическая тенденция, которая сказалась на грамматической и лексической системах (выделены наиболее заметные признаки лингвистической пурификации в грамматике). Определены основные причины массового притока лексических заимствований, разновидности лексических заимствований из английского языка, влияние диаспорных изданий, и, с другой стороны - влияние СУЯ устную и письменную речь украинской диаспоры. Подытожено, что значительная интенсивность иноязычных заимствований и других явлений в СУЯ расшатывает языковую норму, снижает порог чувствительности к ее нарушениям, одновременно этот процесс дает значительный импульс обновлению и обогащению лексического состава СУЯ, развитию ее словообразовательной и грамматической систем, общему росту ее ресурса и расширению функциональной сферы.

In the article an author analyzed modern state of Ukrainian language and accented attention on penetration of foreign words into its linguistic and informational space.

Висловлено авторську думку про те, що у справі зміцнення "національних кордонів" (у сенсі духовної культури, національної свідомості) українцям треба вчитися в інших націй. Залежно від економічного, соціального і світоглядного становища, різні країни Європи зустрічають нинішню "прозорість" кордонів по-різному. На прикладі Закарпатської області, яка є порубіжною не лише географічно, але й історично, етнічно та психологічно, зроблено перегляд обрисів, яких набуває ідея "Європи без кордонів" у суспільній практиці та свідомості наших українських сучасників.

Висвітлено проблему мовних прав у сучасній соціолінгвістиці. Приділено увагу ефективності Європейської хартії регіональних або міноритарних мов як знаряддю захисту мовних прав у слов'янських країнах. Розглянуто конституційну норму в суспільній дискусії щодо мовних прав в Україні. Висвітлено питання забезпечення прав національної мови за умов посиленої інтерференції. Акцентовано увагу на статусі української та російської мов у дзеркалі громадської думки киян. Розглянуто комерційні власні назви у структурі комунікативної ситуації.

Наведено результати лінгвістичних досліджень, що охоплюють сучасні проблеми лінгвістики і віддзеркалюють зміни у глобалізованому світі - номінативні процеси, вербалізацію мовних та філософських категорій на матеріалі різних європейських мов, термінологізацію, жанри і різновиди дискурсу у сучасному комунікативному просторі, зміни у комунікації під впливом інформаційно-комунікаційних технологій.

Розглянуто актуальні проблеми теорії мови, з'ясовано напрями еволюції морфологічних і синтаксичних категорій, а також їхні функційні вияви в тексті, встановлено особливості семантики фразеологічних і лексичних одиниць. Висвітлено напрями та методи прикладних лінгвістичних досліджень. Проаналізовано структурно-семантичні вияви форм дієслівного часу в літописних пам'ятках. Розглянуто конструкцію як основу для побудови ментальної схеми речення. Проаналізовано синтаксичний статус односкладного речення із предикативним заперечним словом нема (немає) в структурі головного компонента. Розкрито особливості складнопідрядного речення з підрядними атрибутивної семантики. Увагу приділено морфологічній реалізації об'єктної синтаксеми в синтаксичних конструкціях із предикатами ставлення суб'єкта - компонентах ізофункційних синтаксичних парадигм. Розглянуто лінгвістичну базу даних "Концепт людина у фразеології східностепових українських говірок" як засіб формальної репрезентації структури концепту.

На прикладі мовної ситуації в Україні та в інших державах розглянуто традиційні та новітні концепти мовної політики та мовного планування, екології мови, мовних прав, мовного законодавства, двомовності та багатомовності, міжмовної взаємодії. Обговорено проблеми кодифікації мови та захисту її якісних параметрів від надмірного проникнення іншомовних запозичень, мовні аспекти життя національної спільноти за межами свого етнічного материка. Зазначено, що для гармонізації міжмовних відносин, консолідації суспільства та забезпечення мовних прав державної мови та мов національних меншин важливим є наукове розуміння європейських засад мовної політики та прикладних аспектів їх застосування в сучасній Україні. Акценотовано, що наукове розуміння європейських засад мовної політики та прикладних аспектів їх застосування в сучасній Україні важливе для гармонізації міжмовних відносин, консолідації суспільства та забезпечення мовних прав державної мови та мов національних меншин.

Присвячено мовознавчому дослідженню українсько-європейських і європейсько-українських зв'язків і спільних етнокультурних контекстів, історія яких налічує не одне століття. Ураховано міжмовні зв’язки і паралелі, що дає ключ до етимологій ряду архаїчних елементів, правильне розуміння яких проливає світло на так звані темні місця мовних та історичних пам'яток. Досліджено іншомовні запозичення, явища пуризму, низки соціолінгвістичних явищ. Виявлено ознаки їх типологічної подібності в українській мові та багатьох мовах європейського культурного ареалу.