Розглянуто загальні закономірності взаємодії електромагнітного поля (ЕМП) надвисоких частот (НВЧ) з біологічними об'єктами на підставі аналізу електрофізичних властивостей тканин живого організму й особливостей поширення в них електромагнітних хвиль. Висвітлено питання використання ЕМП НВЧ для прогріву пухлин, рефлексотерапії, розморожування біооб'єктів, діагностики захворювань. Описано конструкції різноманітних випромінювачів ЕМП НВЧ, застосованих в медицині.

Рассмотрены общие закономерности взаимодействия электромагнитного поля (ЭМП) сверхвысоких частот (СВЧ) с биологическими объектами на основе анализа электрофизических свойств тканей живого организма и особенностей распространения в них электромагнитных волн. Освещены вопросы использования ЭМП НВЧ для прогрева опухолей, рефлексотерапии, разморозки биообъектов, диагностики заболеваний. Описаны конструкции разнообразных излучателей ЭМП СВЧ, использующихся в медицине.

Удосконалено метод та апаратуру для радіотермометричних досліджень з метою підвищення ефективності неінвазивної медичної діагностики. Відзначено, що незважаючи на наявний досвід виміру глибинних температур, застосування радіотермометрії в практичній медицині має обмежений характер. Для оцінки можливості методу й формування вимог до апаратури розглянуто модель розподілу теплових полів. Удосконалено модель розподілу тепла в однорідному середовищі від точкового джерела. Показано, що зміна теплопровідності усередині пухлини впливає на температуру яскравості та не впливає на температуру шкіри. Розроблено аплікаторну методику проведення локальної радіотермометрії внутрішніх органів людини. Експериментально досліджено частотні залежності вхідного опору та КСХ апертурного аплікатора прямокутної форми, а також розподіл інтенсивності поля в даному середовищі. Розроблено дослідний зразок радіотермометра, що дозволяє проводити комплексну діагностику захворювань черевної порожнини та динамічний контроль метаболізму в м'язах і тканинах.

Розглянуто сучасні методи та засоби для визначення та діагностування емоційного стресу. Проведено загальний аналіз основних його моделей. Описано методи та системи для діагностування та визначення рівня емоційного стресу. Подано детальну його класифікацію. Розроблено методичну інформаційну систему для діагностування емоційного струсу - МІС-ДЕС. Обгрунтовано вибір психофізіологічних показників організму. Наведено методики та приклади застосування описаних математичних моделей для визначення рівня емоційного стресу.

Представлено сучасну концепцію процесу реабілітаційно-відновлювального лікування хворих з порушеннями опорно-рухового апарату у вигляді п'ятирівневої інформаційно-логічної моделі з урахуванням ендо- та екзогенних ризиків, що дозволяє оптимізувати функціональну і соціальну реадаптацію пацієнтів.

Запропоновано визначення терміна "фізична реабілітація" з позицій системного підходу. Зазначено галузь застосування фізичної реабілітації, подано класифікацію внутрішніх і зовнішніх ризиків як елементів втручання в реабілітаційно-відновлювальний процес. Запропоновано логіку інтегральної оцінки тяжкості стану хворого на базі обчислення ризиків виникнення патологічного стану, а також математичний метод оцінювання факторів ризику і формування висновку про ймовірності виникнення геморагічного або ішемічного інсульту.

Подано комплексну класифікацію методик, за допомогою яких відбувається відновлення порушених функцій організму у хворих, що перенесли інсульт. В даній класифікації у відповідність цим методикам поставлені функціональні впливи на організм хворих. Такий підхід дозволяє швидко формувати стратегію лікування за вибору того чи іншого методу реабілітації.

Представлено авторську розробку - модель інформаційної системи для лікування хворих з патологією рухового апарату, що характеризується дворівневим контролем медичних призначень. Останнє значно підвищує якість медичного обслуговування населення.

Обгрунтовано модель виникнення психосоматичних захворювань, що безпосередньо пов'язані із захисними механізмами особистості. Описано процес виникнення емоцій і подальший їх розвиток в онтогенезі із зазначенням вікової групи.

Розглянуто різні види стресів та емоційних станів людини та їх вплив на прогнозування виникнення інсульту. Досліджено суб'єктивне оцінювання стресового стану лікарями та пацієнтами.

Розглянуто особливості організації та управління санаторно-курортною установою. Визначено інформаційні потоки та необхідне інформаційне забезпечення процесу управління. Запропоновано оптимізовану структуру санаторно-курортної установи.

Розглянуто бальний метод оцінювання стану фізіологічних систем організму, як один із способів оцінювання лікувально-реабілітаційних процедур. Наведено алгоритм оцінювання ефективності реабілітаційно-відновлювального процесу та обгрунтовано високу результативність та ефективність застосування запропонованого методу.

Концепцією визначено загальні засади інформатизації охорони здоров'я, її мету, принципи, загальну архітектуру, основні етапи та програму, а також логіку створення та структуру єдиної інформаційної системи охорони здоров'я. Представлено питання управління, ресурсного забезпечення та супроводу єдиної інформаційної системи охорони здоров'я, регулювання фармацевтичного ринку, очікуваний соціально-економічний ефект від її впровадження.

Розроблено структуру і зміст індивідуальної електронної медичної карти для людей, які перенесли мозковий інсульт. Її застосування істотно підвищує якість надання медичної допомоги.

Розглянуто проблеми організації процесу управління санаторно-курортними установами, а також сучасні інформаційні системи і технології автоматизації та оптимізації процесу управління ними. Розглянуто структуру та принцип функціонування таких систем, проведено порівняльних аналіз переваг і недоліків. Зроблено висновки щодо доцільності використання даних систем в робочому процесі установи.

Вперше обгрунтовано стратегію введення резидуального періоду реабілітації на основі використання сукупності ознак щодо клінічної картини захворювання, реконструйованих моделей оцінок трендів показників, домінування особистісного фактору. Відмінністю від відомих підходів є введення режимів обгрунтованої "гіпердіагностики" та профілактичного лікування, а також телемедичних консультацій, що дозволяє оперативно зменшити загрозу виникнення повторного інсульту. Побудовано інформаційну модель управління ризиками в резидуальному періоді на фоні діючих ризиків, класифікованих за критерієм комбінованих ознак. Розроблено інформаційно-логічну модель процесу реабілітаційно-відновлювального лікування постінсультних хворих (ПІХ), в якій, на відміну від існуючих, введено п'ять рівнів розвитку зазначеного процесу, кожен із яких структурованнй за відповідними критеріями та враховує вплив ендо- та екзогенних ризиків, що забезпечує функціональне відновлення життєдіяльності пацієнта після перенесеного захворювання. Запропоновано та побудовано структурно-функціональну модель інформаційної системи для підтримки процесу реабілітаційно-відновлювального лікування (РВЛ) на основі двоступеневого контролю медичних призначень, де перша ступінь медичних інформаційних систем (МІС) здійснює автоматизований системний контроль призначень і процедур на відповідність поставленому діагнозу, а друга - забезпечує корекцію призначень шляхом аналізу сумісності комп'ютерного діагнозу та діагнозу лікаря, що зменшує ймовірність ризиків неправильного призначення лікарських засобів, фізіотерапевтичних, бальнеологічних і біоелектростимуляційних процедур. Набула подальшого розвитку класифікація зовнішніх і внутрішніх ризиків, що впливають на якість РВЛ, в частині їх узгодження з індивідуальними ризиками, представленими сукупністю професійних і соціально-побутових, спадкових і фізіологічних ризиків, характерних для ПІХ. Вдосконалено технологію "телемедичного консиліуму", що дозволило скоротити часові та фінансові витрати на управління РВЛ і процес прийняття рішень у віддалених закладах охорони здоров'я.

Розглянуто роль і функції профілактично-лікувальних заходів у відборі, супроводженні та становленні молодих фахівців, які приходять на роботу в різних сферах професійної діяльності. Обгрунтовано значення профілактично-лікувального супроводження у формуванні фахівців із високою професійною компетенцією.

Розглянуто апаратно-програмні засоби для інформаційної технології визначення стану здоров'я студентів, які представлені у вигляді каналу оцінки фізичної працездатності (КОФПЗ). Визначено перелік захворювань, якими найчастіше хворіють студенти, для якого вибрано та обурунтовано мінімальну кількість інформативних первинних біосигналів. Побудовано структурну схему каналу КОФПЗ, показано напрямки формування і розрахунку вторинних параметрів для оцінювання здоров'я студентів. Одержано критерії, індекси, показники і параметри для зручності використання згруповані в окрему таблицю, що також наведено в статті.

Розроблено класифікацію ризиків, що супроводжують матір і дитину в перинатальному періоді життя. Запропонована класифікація підтверджує необхідність комплексної взаємодії медичного персоналу перинатальних центрів і неопатологів для своєчасного виявлення факторів перинатальних ризиків вагітності та ризиків новонароджених з одночасним визначенням причин, які їх зумовили. Для медичних установ це означає оперативне надходження даних до лікаря, завдяки чому він одержує можливість своєчасного виявлення і корекції ризиків, що виникають у перинатальному періоді та становлять загрозу життю дитини та матері.

Разработана классификация рисков, сопровождающих мать и ребенка в перинатальном периоде жизни. Предложенная классификация подтверждает необходимость комплексного взаимодействия медицинского персонала перинатальных центров и неопатологов для своевременного выявления факторов перинатальных рисков беременности и рисков новорожденных с одновременным определением причин, которые их обусловили. Для медицинских учреждений это означает оперативное поступление данных к врачу, благодаря чему он получает возможность своевременного выявления и коррекции рисков, возникающих в перинатальном периоде и представляющих угрозу жизни ребенка и матери.

Проаналізовано більшість сучасних систем і технологій автоматизованого аналізу медичних мікроскопічних зображень та ранньої діагностики онкологічних захворювань. Методи та алгоритми, що застосовуються для оброблення зображень, сегментації, визначення параметрів об'єкта, визначаються в ручному режимі та потребують додаткових знань, це суттєво ускладнює їх практичне застосування в клінічній медицині внаслідок недостатньої кількості знань у медичного персоналу.

Розроблення інформаційних систем і технологій оброблення медичних зображень клітин, одержаних у дослідженні гістологічних препаратів, є одним із найважливіших і пріоритетних напрямків сучасної медичної науки. Виявлення циркулюючих пухлинних клітин уразі різних локалізацій злоякісних новоутворень наразі є одним із актуальних питань в онкології. Відмінною особливістю циркулюючих пухлинних клітин (ЦПК) є агресивний метастатичний потенціал, що надає змогу розглядати їх як основний механізм пухлинної прогресії. Наведено методи виявлення ЦПК, проаналізовано сучасні методи та алгоритми оброблення і відновлення біомедичних зображень. Поетапно висвітлено роботу інформаційної технології визначення ЦПК в крові людини. Здійснено порівняння розробленої технології та наявних аналогів. На відміну від наявних аналогів, розроблена технологія виявляє ЦПК з діаметром 4 мкм у дослідженні зразків крові пацієнтів з мілкоклітинним раком легенів.