У вегетаційних дослідах із гречкою, кукурудзою i люцерною на чорноземі типовому, темно-cірому лісовому грунті та піщаному субстраті в ризосфері та коренях рослин виявлено кислі, нейтральні і лужні фосфатази. Встановлено можливість підвищення активності цих ферментів при застосуванні нових комплексних препаратів, які містять вітчизняні фосфорити, синтетичні та природні регулятори росту рослин фітогормональної дії, амонійно-карбонатні сполуки, а також мікроелементи.

У вегетаційних дослідах на піщаному субстраті показано, що досліджені 86 генотипів пшениці вітчизняної селекції істотно різняться за активністю позаклітинних кислих фосфатаз коренів. Встановлено посилення активності цих ферментів за дефіциту фосфору в середовищі, що засвідчує адаптивну реакцію рослинного організму на дію зазначеного стресового чинника. Відібрано генотипи з високою фосфатазною активністю для використання в селекції сортів пшениці з ефективним засвоєнням фосфору.

За результатами проведеного за умов вегетаційного досліду первинного скринінгу серед 75 генотипів озимої пшениці вітчизняної селекції виявлено 20 сортів із високою здатністю адаптуватися до дефіциту фосфорного живлення. Показано, що у рослин цих сортів за умов дефіциту фосфору збільшуються кількість і довжина бічних коренів, довжина первинних коренів, вміст кислих фосфатаз та органічних кислот у кореневих виділеннях.

Досліджено вплив кореневих ексудатів фосфорефективних генотипів пшениці озимої вітчизняної селекції на рухливість та доступність для живлення рослин мінеральних фосфатів грунту. Визначено оптимальні дози фосфору за їх вирощування, досліджено елементи продуктивності, урожайності та біохімічні показники якості зерна. Зазначено, що за вирощування фосфорефективних сортів Сирена одеська та Смуглянка на темно-сірому опідзоленому грунті з середнім вмістом рухомих сполук фосфору одержано високі врожаї в зоні Лівобережного Лісостепу України якісного зерна на різних доз фосфорного живлення. Визначено агрохімічну, економічну, енергетичну ефективність застосування добрив у фосфорефективних сортів пшениці озимої на темно-сірому опідзоленому грунті.

У вегетаційних дослідах вивчено вплив біологічно активних речовин синтетичного і природного походження на активність кислих фосфатаз коренів озимої пшениці різних генотипів за дефіциту фосфору. В дослідах із малодоступними джерелами фосфорного живлення - трикальційфосфатом і гліцерофосфатом кальцію показано зниження фосфатазної активності й підвищення винесення рослинами фосфору в разі застосування досліджуваних препаратів через пригнічення синтезу й активності кислих фосфатаз мобілізованим фосфором та поліпшення фосфорного живлення рослин.

У вегетаційних дослідах показано, що сорти озимої пшениці, які формують зв умов дефіциту фосфору розвинену кореневу систему з високими фізіологічною активністю та інтенсивністю ексудації кислот, мають підвищену здатність до використання фосфору трикальційфосфату. В інших сортів підвищити цю здатність можна застосуванням для передпосівної обробки насіння біологічно активних речовин - регуляторів росту і розвитку рослин, антиоксидантів, макро- і мікроелементів. Для кожного сорту пшениці біологічно активні речовини та їх дози для підвищення здатності рослин використовувати фосфор трикальційфосфату потрібно визначати індивідуально.

У вегетаційних дослідах показано, що передпосівна обробка насіння водними розчинами регуляторів росту і розвитку рослин, антиоксидантів, мікроелементів, окремо та у сумішах позитивно, але по-різному впливає на фізіологічний статус 21-добових рослин м'якої озимої пшениці сорту Смуглянка, селекційної лінії УК 1057, твердої пшениці сорту Лагуна та сприяє поліпшенню їх фосфорного живлення внаслідок підвищення здатності коренів до засвоєння фосфору з гліцерофосфату кальцію.

За умов польового досліду досліджено вплив екзогенних біологічно активних речовин рістстимулювальної, стресопротекторної дії, а також біогенних мікроелементів на здатність та інтенсивність використання рослинами озимої пшениці сорту Золотоколоса фосфору важкорозчинних грунтових фосфатів, вплив цих сполук на урожай, якість зерна.

У вегетаційних дослідах на піщаному субстраті вивчено адаптаційну реакцію 75 генотипів пшениці озимої вітчизняної селекції на дефіцит фосфору. Встановлено підвищення інтенсивності розвитку кореневої системи та коренезабезпеченості у досліджуваних генотипів у відповідь на дію зазначеного стресового фактора. Відібрано генотипи з високою активністю коренеутворення за умов мінімального забезпечення рослин фосфором для використання в селекції сортів пшениці озимої з ефективним засвоєнням фосфору. Вирощування цих сортів сприятиме збагаченню грунтів органічною речовиною, підвищенню їх родючості, зменшенню доз внесення фосфорних добрив і в цілому позитивно впливатиме на екологічний стан грунтів.

На підставі результатів проведених вегетаційних дослідів показано, що застосування комплексних мікродобрив рексолін АВС і реаком-СР-зерно та колоїдного розчину біогенних металів для передпосівної обробки насіння озимої пшениці м'якої сорту Смуглянка і твердої сорту Лагуна сприяє покращанню їх фосфорного живлення внаслідок активнішого використання фосфору важкорозчинних грунтових мінеральних фосфатів, формування більш розгалуженої та фізіологічно активної кореневої системи, збільшення виділення нею органічних кислот.

За умов польового досліду визначено ефективність застосування нових 8- та 14-компонентних мікроелементних комплексів, створених на основі цитрато- або сукцинатохелатів біогенних мікро- й ультрамікроелементів, композицій цих комплексів із саліциловою кислотою або гуміфілдом під час вирощування пшениці озимої м'якої. Доведено, що ці препарати забезпечують суттєве підвищення зернової продуктивності рослин, якості зерна, сприяють його збагаченню білковим азотом, мікроелементами, сіркою, кремнією, суттєво збільшують ефективність використання рослинами азоту та фосфору мінеральних добрив і грунту, виявляють антистресову дію.

У результаті виконаних польових дослідів доведено, що новий мікроелементний комплекс аватар-2, який містить 14 мікро- та ультрамікроелементів у цитратохелатній формі, а також його композиція з арабіногалактаном і саліциловою кислотою, застосовані під час вирощування озимої м'якої пшениці сорту Легенда Миронівська, забезпечують суттєве підвищення польової схожості насіння, врожайності, вмісту в зерні білкового азоту та фосфору. Препарати сприяють підвищенню класності зерна за вмістом білка з 3 - 4-го до 2- і 1-го класу.

Розглянуто проблему оптимізації фосфорного живлення за використання органо-мінеральної композиції із вмістом зольного кремнію та золи осадів стічних вод (ОСВ). Вказано на перспективи застосування зольних компонентів у складі удобрювальної суміші з метою мобілізації фосфатів низької розчинності. Наведені результати досліджень з визначення ефективності використання композицій за вирощування пшениці озимої підтверджують позитивний вплив на коренеутворення, поглинальну здатність до використання рослинами важкорозчинних фосфатів золи ОСВ.