Розглянуто теоретико-методологічні й практично-організаційні аспекти державного регулювання розвитку туристичної галузі на національному, регіональному та місцевому рівнях. На підставі грунтовного аналізу державної туристичної політики в країнах Європи, зокрема Франції, визначено основні механізми державного регулювання туризму. Висвітлено стан державної підтримки розвитку туризму в Україні та запропоновано шляхи розв'язання проблем туристичної галузі, а саме: залучення територіальних громад до створення конкурентоспроможного туристичного продукту в регіоні; використання механізмів партнерства державної влади, територіальних громад та приватного сектору в галузі туризму; соціалізація туристичної сфери та підтримка перспективних видів туризму - сільського, в'їзного, внутрішнього, соціального. Запропоновано механізми створення регіональної туристичної корпорації та туристичного інформаційного центру, що мають сприяти розвитку туризму на регіональному й місцевому рівнях.

Розкрито зміст, структуру та вікові особливості формування моральної самосвідомості підлітків, визначено шляхи та запропоновано засоби консультативного впливу на її розвиток. Проаналізовано існуючі теоретичні підходи щодо вивчення проблем розвитку моральної самосвідомості та психологічного консультування підлітків у зарубіжній і вітчизняній психології, обгрунтовано методичні засади вивчення зазначеного утворення. Представлено результати дослідження структурних компонентів моральної самосвідомості (когнітивного, емоційно-ціннісного та поведінкового), визначено критерії її оцінки, якими є осмислення моральних якостей, моральна рефлексія, інтроспекція, моральні цінності, почуття відповідальності, емпатія, самоконтроль, моральні дії, вчинки та рівні (високий, середній, низький) розвитку. Уточнено сутність поняття "моральна самосвідомість" і "моральна рефлексія". Обгрунтовано й апробовано модель консультативної роботи з розвитку моральної самосвідомості підлітків, що включає різні форми консультування (групову та індивідуальну, домашні завдання). На підставі впровадження моделі консультативної роботи виявлено динаміку розвитку компонентів моральної самосвідомості підлітків, що доводить ефективність її застосування.

Висвітлено питання мислення в нормі та патології, а також його корекції, методи когнітивної терапії (КТ). Проаналізовано взаємозв'язок мислення з особистістю, наведено класифікацію розладів мислення, зокрема, на основі асоціативної дезінтеграції, викликані спотворенням мотиваційної сфери особистості, на фоні аутизації, порушення мислення внаслідок посилення його образо-символічної функції, ослаблення процесів рефлексії, антиципації й емпатії, системних порушень суджень і умовиводів. Увагу приділено питанням психотерапії спотворень мислення, діагностики в КТ, універсальним способам роботи з ірраціональними ідеями.

Освещены вопросы мышления в норме и патологии, а также его коррекции, методы когнитивной терапии (КТ). Проанализирована взаимосвязь мышления с личностью, приведена классификация расстройств мышления, в частности, на основе ассоциативной дезинтеграции, вызванные искажением мотивационной сферы личности, на фоне аутизации, нарушения мышления вследствие усиления его образо-символической функции, ослабления процессов рефлексии, антиципации и эмпатии, системных нарушений суждений и выводов. Внимание уделено вопросам психотерапии искажений мышления, диагностики в КТ, универсальным способам работы с иррациональными идеями.

Визначено основні теоретико-методологічні основи розвитку моральної самосвідомості особистості підліткового віку та соціально-психологічні умови розвитку її складових. Наведено результати емпіричного вивчення особливостей розвитку досліджуваної самосвідомості за допомогою психодіагностики. Розкрито особливості психологічних технологій консультативної роботи та зміст соціально-психологічного тренінгу з розвитку в учнів підліткового віку моральної самосвідомості. Обгрунтовано моральне зростання підлітків у процесі їх індивідуального консультування.

Висвітлено загальні питання консультативної психології, розкрито її поняття, цілі та завдання. Проаналізовано професійне психологічне консультування та його взаємозв'язок з психотерапією. Розглянуто історію становлення та загальні принципи консультативної психології. Надано відомості про консультування в контексті різних наукових підходів (в парадигмі психоаналітичного підходу, в екзистенційній психології, на засадах когнітивно-біхевіорального підходу тощо). Розглянуто питання психодіагностики в процесі консультативної діяльності. Розкрито специфіку консультативної діяльності психолога. Досліджено особистість консультанта, наведено психологічну схему його консультативної діяльності. Надано відомості про психологічне консультування дошкільників, молодших школярів, особистостей підліткового й юнацького віку, дорослих людей. Увагу приділено специфічним сферам психологічного консультування, а також сімейному консультуванню.

Показано значення глобалізаційних процесів на освітні реформи в Україні, викладено основні передумови виникнення Болонського процесу і створення Європейського простору вищої освіти. На основі власного досвіду і даних літератури висвітлено переваги та позитивні освітні тенденції, які одержала наша держава з часу підписання об'єднавчих європейських угод, проаналізовано їх реальні та потенційно можливі негативні наслідки.

Запропоновано критерій максимальної ефективності екстремальної системи автоматичного керування насосним комплексом, що враховує вимоги технологічного процесу, питоме енергоспоживання і витрату ресурсу електрогідравлічного обладнання. Обгрунтовано вибір вагових коефіцієнтів критерію оптимальності. Розроблено структурну схему моделі екстремальної системи керування насосним комплексом крокового типу з пошуковим алгоритмом. Виконано аналіз енергоефективності запропонованої системи з системою стабілізації тиску в контрольній точці трубопровідної мережі на базі ПІД-регулятора. Проведено оцінку впливу тривалості експлуатації насоса на енергетичні характеристики роботи насосного комплексу.

Сформульовано і розкрито вихідні положення теорії формування фінансово-економічного механізму децентралізованого управління природними ресурсами, деталізованого з урахуванням базових елементів гарантування достатнього рівня фінансового забезпечення процесу природогосподарювання держави, які мають бути враховані під час розроблення й реалізації у практиці управління національним державотворчим проектом сучасних доктрин і стратегій просторового сталого розвитку. Обгрунтовано методологічно важливі положення процесу формування трьох основних фінансових потоків, що можуть скласти доходи ОТГ. По-перше, це фіскальні надходження громаді від місцевих податків і зборів, штрафів та інших платежів. По-друге, це частина прибутків від виробничої діяльності комерційних корпоративних структур. По-третє, це надходження від інвестиційної діяльності муніципальних чи регіональних фінансових структур.

Увагу приділено підвищенню ефективності насосних комплексів з регульованим електроприводом на базі оцінювання енергетичних процесів у всіх елементах силового каналу з урахуванням фактичних режимів водоспоживання та змінених під час експлуатації характеристик обладнання. Обгрунтовано енергоефективні діапазони зміни параметрів насосних комплексів, які забезпечують роботу турбомеханізму в зоні максимального коефіцієнта корисної дії. Запропоновано метод оцінювання енергоефективності насосних комплексів, який базується на аналізі розподілу енергії та втрат енергії на всіх елементах силового каналу при змінному характері навантаження, різних схемах регулювання технологічного параметра, і змінених під час експлуатації характеристик електрогідравлічного обладнання. Набув подальшого розвитку метод енергопрогноза ефективних режимів роботи насосних комплексів на основі оцінювання інтегральних енергетичних показників насосного комплексу, який ураховує багатофакторну регресійну модель водоспоживання і фактичні характеристики насосних агрегатів, що дозволяє визначити потенціал енергозбереження в насосних комплексах при використанні різних способів регулювання продуктивності. Запропоновано систему й алгоритм керування енергетичними режимами насосного комплексу, що дозволяє на базі оцінювання енергетичних параметрів і техніко-економічних показників здійснити вибір енергоефективних режимів роботи та визначити доцільність подальшої експлуатації технологічного обладнання. Розроблено екстремальну систему автоматичного керування насосним комплексом та алгоритм функціонування, що здійснює мінімізацію споживаної електроенергії при стабілізації напору в диктуючій точці гідромережі й ресурсу електрогідравлічного обладнання. Зазначено, що отримані на підставі експериментальних досліджень діаграми розподілу потужності та втрат потужності у всіх елементах силового каналу насосного комплексу підтверджують доцільність методу оцінювання енергоефективності насосних комплексів з урахуванням змінених в часі експлуатаційних характеристик обладнання, фактичного графіка роботи споживача, способу керування технологічними параметрами. Показано, що при визначенні економічної ефективності від впровадження системи автоматичного керування енергетичними режимами насосних комплексів водопостачання необхідно розглядати дві групи складових: первинного ефекту, що включає економію електроенергії безпосередньо від використання регульованого електропривода насоса, зниження втрат енергії в насосі при обліку фактичних характеристик електромеханічного обладнання, зменшення кількості його відмов, і вторинного ефекту, обумовленого зниженням об'єму перекачування чистих і стічних вод унаслідок зменшення надлишкових напорів у трубопровідній мережі. Доведено, що при оцінюванні ефективності застосування екстремальної системи автоматичного керування насосним комплексом необхідно враховувати витрати всіх видів ресурсів насосного комплексу, що здійснюється на основі аналізу вартості вхідних і вихідних продуктів операції транспортування води споживачеві за час операції.