Висвітлено проблеми інтелектуалізації педагогічної діяльності як основну умову вдосконалення підготовки педагогічних кадрів. Наведено системно-локальний підхід до інтелектуалізації професійної діяльності за умов нових технологій навчання у вищій школі. Розглянуто сутність і особливості сучасних педагогічних технологій, а також навчального процесу у вищій школі як цілісної системи.

Освещены проблемы интеллектуализации педагогической деятельности как основное условие усовершенствования подготовки педагогических кадров с новым мышлением. Приведен системно-логических подход к интеллектуализации профессиональной деятельности в условиях новых технологий обучения в высшей школе. Рассмотрены сущность и особенности современных педагогических технологий, а также учебного процесса в высшей школе как управляемой целосной системы.

Розглянуто питання, пов'язані з сімейним вихованням дітей різного віку. Висвітлено проблеми, що постають перед батьками в даному аспекті сімейного буття, зокрема, ставлення до перших почуттів дітей, особливості прояву громадянськості у дітей. Проаналізовано найтиповіші життєві ситуації, які викликають утруднення та занепокоєння батьків. Наведено ефективні шляхи та рекомендації щодо їх конструктивного розв'язання.

Рассмотрены вопросы, связанные с семейным воспитанием детей различного возраста. В данном аспекте семейной жизни освещены проблемы, встающие перед родителями, в часности, отношение к первым чувствам детей, особенности проявления у них гражданственности. Проанализированы наиболее типовые жизненные ситуации, вызывающие затруднения и беспокойства родителей. Приведены эффективные пути и рекомендации их конструктивного решения.

Розглянуто цілісну систему виховання особистості у молодіжній громадській організації Пласт. Розкрито теоретичні та методологічні засади виховного процесу, особливості його становлення та функціонування за сучасних умов. Охарактеризовано структуру, принципи, зміст і методику виховання особистості у цій організації.

Рассмотрена целостная система воспитания в молодежной общественной организации Пласт. Раскрыты теоретические и методологические основы воспитательного процесса, особенности его становления и функционирования в современных условиях. Охарактеризованы структура, принципы, содержание и методика воспитания личности в этой организации.

Висвітлено проблеми соціальної педагогіки, сучасні концепції соціалізації, нормативно-правове забезпечення діяльності соціального педагога. Розглянуто соціально-педагогічну діяльність територіальних громад, центрів соціальних служб, волонтерських груп і неурядових організацій у вирішенні соціальних проблем сімей, дітей і молоді. Розкрито можливості використання рекламно-інформаційних технологій в даній сфері. Висвітлено форми та методи соціально-педагогічної роботи з юними матерями, а також особливості профілактичної роботи щодо попередження відмов від новонароджених дітей.

Освещены проблемы социальной педагогики, современные концепции социализации, нормативно-правовое обеспечение деятельности социального педагога. Рассмотрена социально-педагогическая деятельность территориальных общин, центров социальных служб, волонтерских групп и неправительственных организаций в решении социальных проблем семей, детей и молодежи. Раскрыты возможности использования рекламно-информационных технологий в данной сфере. Освещены формы и методы социально-педагогической работы с юными матерями, а также особенности профилактической работы по предупреждению отказов от новорожденных детей.

Систематизовано найпоширеніші поняття, терміни та категорії соціальної роботи та соціальної педагогіки, що відображають теоретико-методологічні основи, зміст і напрями соціальної/соціально-педагогічної роботи, її правові, психологічні, соціокультурні, політичні основи, технології й інновації, а також соціальні інститути та інституції. Зміст викладених термінів розкрито на основі новітніх досягнень соціальної педагогіки, психології, соціології, філософії. Знайшли своє відображення поняття, які ще не були висвітлені у виданнях подібного характеру, зокрема, "альтернативний догляд", "патронаж соціальний", "сімейні групові наради", "технологія соціальна", "фрайчайзинг" тощо.

Наведено малі групи школярів як соціально-педагогічний феномен. Розкрито мотиви та причини їх утворення, норми функціонування, соціальні статуси та соціальні ролі їх членів. Викладено особливості внутрішньогрупової та міжгрупових комунікацій, механізми формування соціальної поведінки особистості та групи. Обгрунтовано педагогічні умови формування толерантності, довіри, авторитету та солідарності як базових соціальних цінностей малої групи. Викладено методичні аспекти проведення соціально-педагогічного тренінгу з неповнолітніми засудженнями.

Охарактеризовано сутність процесу соціалізації людини, зміст якого формалізується у двох контекстах: Я у середовищі, тобто відбувається інтенсивний пошук свого місця в системі того середовища, де людина перебуває; Я і середовище, тобто відбувається усвідомлення себе як суб'єкта певних відносин, члена групи чи колективу. З'ясовано, що основною умовою гармонізації "Я-соціального" та "Я-індивідуального" в людині є створення в її найближчому середовищі єдиного соціодуховного простору. У ході дослідження доведено, що як інтегральні ознаки визначення ефективності процесу соціалізації дитини у виховному середовищі можна використати два критерії: адаптації й індивідуалізації. За результатами аналізу результатів проведеного дослідження зроблено висновок, що "Я-соціальне" в підростаючих особистостей потребує педагогічної підтримки.

Розкрито поняття "творчість", "творча особистість", "потенціал", "творчий потенціал", "професійний потенціал викладача". Виокремлено фактори, що зумовлюють ефективність розвитку творчого потенціалу студентів.

Раскрыты понятия "творчество", "творческая личность", "потенциал", "творческий потенциал", "профессиональный потенциал педагога". Выделены факторы, определяющие эффективность развития творческого потенциала студентов.

The article presents the concepts "creation", "creative personality", "potential", "creative potential", "professional potential of teacher". Points out some factors determining efficiency of development of student's creative potential.

Зроблено спробу осмислення проблеми концептуалізації в її основних категоріях і сутнісних характеристиках з позиції різних наук та стратегічних завдань розвитку теорії й методології соціальної педагогіки як нової галузі інтегрованого знання, у якій уже відбулося накопичення емпіричної інформації з різних актуальних соціально-педагогічних проблем, що потребує більш високого рівня узагальнення.

Досліджено художньо-естетичні модифікації тілесності відповідно до видової та стильової структури мистецтва. Розкрито смислову багаторівневість категорії "тілесність" у контексті естетичної теорії мистецтва, що дозволяє виявити окремі аспекти тілесності: в її відношенні до духовності; як спосіб вираження естетичного ставлення людини до власного тіла та навколишнього предметного світу; як художньо-естетичну трансформацію мови реального тіла в його природному та культурному бутті; як конструктивний принцип художнього твору. Розглянуто особливості художніх модифікацій тілесності в контексті співвідношення ідеалу та реальності, що знайшло своє відбиття в основних естетичних категоріях. Доведено, що пластичність є естетичною модифікацією тілесності, розкрито співвідношення понять "пластичність" та "скульптурність", "пластичність" та "живописність". Визначено специфіку тілесності в основних видах мистецтва, яка виявляє себе на рівнях змісту, внутрішньої та зовнішньої форми. Визначено особливості художньо-стильових модифікацій тілесності, що виявляють себе на рівні та композиційних, й ідейно-естетичних принципів (ідеалізації, деформації, символізації тощо).

Теоретично узагальнено науковий доробок у галузі гуманітарного знання про розуміння соціально-значущих якостей особистості і основних механізмів їх формування, а також про можливості формування альтруїзму, милосердя, особистісної гідності, ініціативності й відповідальності в доброчинній та груповій діяльності. Вироблено основні методологічні положення для обґрунтування соціально-педагогічного дослідження заявленої проблеми, актуалізованої загальним соціокультурним становищем в Україні, зокрема поширенням у суспільстві індивідуалізму, егоїстичних настроїв і девіацій, беззмістовного проведення дітьми і молоддю дозвілля, фактами ризикованої поведінки у складі малих груп, а отже, і потребою залучення дітей та молоді до соціально-ціннісної діяльності. Методологічний аспект соціально-педагогічного підходу в дослідженні соціально-значущих якостей особистості розкрито в системі соціальних групових відносин. Доброчинну діяльність розглянуто як вид умотивованої соціально схвальної діяльності і як засіб формування соціально-значущих якостей особистості. Запропоновано методологічні положення, на яких базується концептуальний підхід соціально-педагогічного дослідження проблеми формування соціально-значущих якостей підростаючої особистості.

Осуществлено теоретическое обобщение научных исследований в сфере гуманитарного знания относительно понимания социально значимых качеств личности и основных механизмов их формирования, а также возможностей формирования в процессе благотворительной деятельности альтруизма, милосердия, достоинства, инициативности и ответственности. Выведены основные методологические положения для осуществления и обоснования социально-педагогического исследования заявленной проблемы, актуализированного современной социокультурной ситуацией в Украине, в частности, распространением в обществе индивидуализма и эгоистических настроений, бессодержательного проведения детьми и молодежью свободного времени, фактами рискованного поведения в составе малых групп, а значит, и потребностью вовлечения детей в социально-ценностную деятельность. Методологический аспект социально-педагогического подхода раскрыт в исследовании социально-значимых качеств личности в системе социальных отношений. Благотворительность рассмотрена как мотивированная групповая социально-ценностная деятельность и как средство формирования социально значимых качеств личности в системах различных отношений. Предложены методологические положения, которые составляют основу концептуального подхода социально-педагогического исследования проблемы формирования социально- значимых качеств подрастающей личности.

The article attempts to summarize the theoretical scientific research in the field of human knowledge regarding the understanding of socially important personality’s traits and the basic mechanisms of their formation, as well as opportunities in the process of formation of virtue and virtuous activity such as altruism, compassion, dignity, initiative and responsibility; revelation the basic methodological guidelines for implementation and validation of socio-pedagogical study stated problem, the updated state of the contemporary socio-cultural situation in Ukraine and the need for the involvement of children in the social-evaluative activities. Virtuous activity is viewed within two perspectives: as the motivated group socially-valued activity and as means of forming socially significant qualities of the person in the systems of different relationships such as to ourselves, to the others, to the environment.

З нових методологічних позицій у концептній формі осмислено та інтерпретовано соціально-педагогічні основи сучасного сімейного виховання у їх взаємозв’язку, розкрито та уточнено його категоріальне поле. Стан сімейного виховання у теорії і практиці розкрито як соціально-педагогічне явище та феномен, у вітчизняному та зарубіжному досвіді, у контексті різних парадигм, класифікацій, типологій та типологічних характеристик, особливостей батьківсько-дитячих взаємин, різних сімейних статусів і рольової поведінки. Відстежено динаміку нових тенденцій у розвитку сім’ї, сімейних форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, зміну стереотипів та вироблення нової філософії сімейного виховання. Охарактеризовано трансформацію умов здійснення сучасного сімейного виховання у контексті структурних, мотиваційних, ціннісно-орієнтаційних, міжособистісних, процесуальних, субкультурних змін виховної діяльності, сімейного середовища і соціальних змін у суспільстві.

Запропоновано концептуальний підхід до розв’язання наукової проблеми концептуалізації соціально-педагогічних основ сучасного сімейного виховання у міждисциплінарному дослідженні. Обгрунтовано концептуалізацію як методологію цілісного дослідження сучасного сімейного виховання - соціально-педагогічного явища - у період з кінця 80-х років XX ст. і початку XXI ст. З'ясовано вихідні теоретичні позиції дослідження щодо сімейного виховання як видового до базового поняття "виховання", що має свою специфіку, яка відображає його інтимний, суб'єкт-суб'єктний, полісуб'єктний, полікультурний, субкультурний та поліфакторний характер, обумовлений способом життя сім'ї, типом сімейного середовища та сімейними цінностями. Визначено соціально-педагогічні основи сімейного виховання у сутнісних характеристиках та представлено їх у таких базових концептах: філософсько-антропологічному, аксіологічному, психолого-педагогічному, субкультурному, гендерному, соціально-економічному та соціально-правовому.