Розкрито суть поняття свободи в онтології М.Гайдеггера. Проаналізовано вплив техніки на формування спеціального типу характеру, визначено сучасні умови існування людини в світі, що глобалізується. Розглянуто людину як біоенергетичну систему, а також особливості містичної трансценденції в онтології людини.

Раскрыта сущность понятия свободы в отнологии М.Гайдеггера. Проанализировано влияние техники на формирование специального типа характера, определены современные условия существования человека в глобализирующемся мире. Рассмотрены человек как биоэнергетическая система, а также особенности мистической трансценденции в отнологии человека.

З використанням філософсько-езотеричних підходів висвітлено проблеми цілісності людини, єдності її духовно-психічних і соціальних якостей, а також її місце та роль у навколишньому середовищі. Проаналізовано структуру картини світу в політичному міфі. Розкрито історико-філософські аспекти взаємодії людини та сучасної української держави.

С учетом философско-эзотерических подходов освещены проблемы целостности человека, единства его духовно-психических и социальных качеств, а также его место и роль в окружающей среде. Проанализирована структура картины мира в политическом мифе. Раскрыты историко-философские аспекты взаимодействия человека и современного украинского государства.

Рассмотрена организация самостоятельной работы студентов на кафедре гистологии, цитологии и эмбриологии ЗГМУ.

Рассмотрена организация обучения бакалавров по специальности "лабораторная диагностика" на кафедре гистологии, цитологии и эмбриологии ЗГМУ.

Визначено основні соціокультурні підходи щодо дослідження онтології техніки у соціокультурному контексті. Розглянуто особливості сучасного етапу взаємозв'язку техніки та соціуму. Проаналізовано основні тенденції становлення сучасного онтологічного технічного простору. Висвітлено засоби та шляхи впливу техніки на становлення соціального типу характеру. Розкрито значення відношень, сформованих у сфері технічного простору, для перспектив розвитку людського суспільства.

Наголошено на необхідності оптимізувати методику викладання гістології, цитології та ембріології для студентів, які навчаються за фахом "Педіатрія", до сучасних вимог. Шляхи вирішення цієї проблеми - в підвищенні мотивації студентів у процесі навчання, використовуючи зв'язок дисципліни з практичною діяльністю лікаря-педіатра, у виробленні у студентів елементів клінічного мислення, а також формування у майбутніх педіатрів цілісного сприйняття знань гістології, цитології та ембріології з урахуванням вікових особливостей дитячого організму. Для підвищення зацікавленості студентів запропоновано надати можливість отримання додаткових балів з дисципліни за рахунок самостійної учбової роботи та інших видів діяльності студентів. Для покращання якості підготовки студентів за умов кредитно-модульної системи запропоновано також привести у відповідність з вимогами Болонської системи кількість студентів у групах. У зв'язку з тим, що велика частина навчальної програми відводиться на самостійне вивчення матеріалу, необхідно збільшити кількість наочного матеріалу (електронні атласи, фотографії мікропрепаратів, словники гістофізіологічних термінів, мультимедійні матеріали, мікрофільми). У структуру практичного заняття необхідно включати клініко-ситуаційні задачі з особливостями дитячого віку, які спрямовані не лише на здійснення заключного контролю поточного заняття, але й дозволять студентам застосувати одержані фундаментальні знання в прикладному аспекті та у практичній діяльності в майбутньому.

Проведено гистологическое исследование ранних стадий развития брыжеечного лимфатического узла человека на 23 брыжейках эмбрионов и плодов человека 8 - 20 недель внутриутробного развития. Установлено, что развитие брыжеечных лимфатических узлов человека непосредственно связано с развитием кровеносных сосудов брыжейки. На основании результатов исследования можно выделить следующие этапы в гистогенезе брыжеечного лимфатического узла в первой половине внутриутробного периода онтогенеза: закладка и дифференцировка структурных звеньев сосудистого русла (8 - 10 недели внутриутробного развития), формирование закладок из гемо- и лимфопоэтических клеток (11 - 12 недели), дифференцировка структур закладок и сокращение миелопоэза (13 - 14 недели), дифференцировка структурных зон закладок лимфатических узлов брыжейки (с 15 недели внутриутробного развития).

Проведено гистологическое исследование морфофункциональных особенностей средней кишки и сопутствующих соединительной и ботриоидной тканей H. verbаna в голодном состоянии и на 12 сутки после кормления кровью человека. Установлено, что у голодной пиявки кишечный эпителий и прилегающая ботриоидная ткань находятся в неактивном состоянии. Морфофункциональные изменения в средней кишке H. verbаna после кормления заключаются в изменениях высоты эпителия из-за чрезмерного растяжения при наполнении кровью, изменениях его углеводного состава и уровня вакуолизации. Ботриоидная ткань пиявок после кормления реагирует на поступление продуктов переваривания усилением васкуляризации, увеличением уровня накопления углеводсодержащих соединений, активацией части ботриоидних гранулоцитов. Обнаруженные особенности являются результатом нормальных физиологических процессов - поглощения и накопления пластических веществ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.22 + Р733.627.7-5

Рубрики:

Внутрішньоутробна асфіксія плода

Хвороби головного мозку і його оболонок у дітей

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено дослідженню феномена семантичного інваріанта англійського терміна мистецтва, семантичних процесів, які діють у структурі терміна, створюють полісемічне слово та забезпечують єдність різноманітних смислів у межах однієї фіксованої морфологічної оболонки. Семантичний інваріант - глибинний механізм, який експлікує еволюцію терміна, і тому, без аналізу та моделювання його структури, її впливу на функційні параметри й особливості терміна, є неможливим дослідження будь-якої терміносистеми, та мистецтва зокрема. Оґрунтовано інтегративний структурно-семантичний підхід до аналізу семантичного інваріанта термінів мистецтва. Здійснено комплексне дослідження семантичного інваріанта термінів мистецтва на базі лексикографічних джерел, фахових і художніх текстів, а також широкого екстралінгвістичного матеріалу; визначено структурні та семантичні характеристики інваріанта, виокремлено його семантичну структуру; досліджено взаємозв'язки між компонентами структури полісемічного терміна мистецтва і структурою його інваріанта, простежено функційну реалізацію семантичного інваріанта; досліджено його концептуальну роль; залучено комплексну методику дослідження семантичних інваріантів термінів мистецтва й аналізу їх ролі у словотвірному семантичному та функційному процесах. Досліджено терміно-одиниці функційно (функціонування кожного окремого смислу слова) й аналітично (виокремлення семантичного інваріанта та визначення його структури), та проаналізовано вплив інваріанта на функціонування терміна у термінологічному семантичному полі. У процесі дослідження виявлено, що семантичний інваріант терміна мистецтва має складну ієрархічну структуру. Визначено характерні особливості семантичних інваріантів термінів мистецтва, проаналізовано чинники, які зумовлюють складну систему мотиваційних зв'язків, рівнів і компонентів термінів мистецтва, та структури їх семантичних інваріантів. Виявлено та досліджено визначальний вплив структури семантичного інваріанта на термінологічний розвиток, а також на багатогранність семантичних зв'язків між термінологічною та загальновживаною лексикою, що уможливлює існування процесів транстермінологізації. У процесі дослідження функціонування термінів мистецтва у різних видах фахового термінологічного дискурсу проаналізовано реалізацію ролі семантичного інваріанта та його структури. Визначено, що реалізується вплив як окремих семантичних компонентів, так і усієї інваріантної моделі, яка розглядається як єдиний семантичний комплекс. Дослідження функційних особливостей структури семантичного інваріанта створює можливості для пояснення та певного прогнозування існування та розвитку терміна у різних терміносистемах. Результати такого семантико-функційного аналізу можуть бути використані для вивчення складних типів семантичної похідності, що дозволяє пояснити зміни у лексичній структурі терміна та семантичні особливості різних смислів, які формують структуру полісемічного терміна.

Узагальнено результати багаторічних досліджень вчених щодо стану вивчення сафлору красильного у світі та перспективи його вирощування і використання в Україні. Описано його генетичні особливості та ресурси, висвітлено досягнення науковців у селекції культури. Наведено вимоги сафлору до умов вирощування. Розкрито особливості розміщення культури в сівозміні, підготовки ґрунту, системи живлення, сівби, догляду за посівами та збирання врожаю. Представлено економічну ефективність вирощування сафлору красильного.

Висвітлено результати маркетингового аналізу регіонального і світового ринку виробництва біологічно цінних харчових продуктів і кормів із зернової сировини. Представлено загальноприйняті та нові технології переробки зернової сировини у харчові продукти та корми. Наведено технічне забезпечення переробки зернової сировини у харчові продукти та корми (чарунковий циліндричний трієр для підготовки зернових компонентів, установка для виготовлення кормових пелет, кавітаційний диспергатор-гомогенізатор для приготування рідких харчових продуктів і кормів, експандер для приготування харчових продуктів і кормів, шнековий диспергатор для подрібнення зернової сировини). Наведено розроблений спосіб і пристрій автоматичного визначеная структурно-механічних властивостей харчових продуктів і кормів.

Мета дослідження - вивчення впливу семантичного інваріантного ядра на формування і розвиток структури полісемічного слова-терміна, на явища варіативності як в межах окремих терміносистем, такі у загальновживаній лексиці. Об'єктом дослідження є підсистеми мови, зокрема, термінологічні, їх взаємозв'язки, які вивчають з позицій аналізу глибинних семантичних процесів. Предметом вивчення є слово-термін як елемент термінологічної системи, як полісемічна структура, та взаємозв'язок її компонентів із семантичним ядром-інваріантом. Для вирішення поставлених завдань залучено комплекс загальнонаукових і конкретнонаукових методів, прийомів і підходів - підходів лексичної семантики, когнітивної лінгвістики, методів диференційного і компонентного аналізу, аналізу лексикографічних дефініцій, контекстуального аналізу. Результати дослідження: в процесі вивчення виявляємо, як семантичне інваріантне ядро одночасно є і джерелом, і учасником складних семантичних процесів і лінгвістичних явищ. Галузь застосування. Результати дослідження можуть бути використані для аналізу і практичного використання принципів термінотворення, формування кластерів у межах однієї терміносистеми, взаємозв'язків між окремими системами, а також для дослідження особливостей функціонування слів-термінів у різних видах дискурсу. Висновки: функціонування феномену семантичного інваріанта створює можливості для виникнення і розвитку розгалуженої смислової структури лексеми і є однією з глобальних основ термінологічних процесів. Аналіз потенціалу семантичного ядра уможливлює пояснення явищ зміни категоріальних семантичних ознак і категоріальної розмитості.