Наведено стислі загальні відомості про психічні та поведнікові розлади згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду, запропоновано конкретні діагностичні критерії щодо виявлення даних порушень. Представлено аутентичні описи випадків, які спостерігалися в стаціонарах лікувального об'єднання "Дніпропетровський комунальний міжобласний клінічний психоневрологічний центр" протягом останнього півторарічного періоду. Розроблено психологічні тести та шкали, використання яких забезпечує визначення ступеня вираженості психічних розладів. Здійснено уточнення положень деяких рубрик МКХ-10 за допомогою критеріїв DSM-IIIR. Представлено шкалу оцінки позитивних і негативних синдромів (PANSS) (за С.П.Кеєм, Л.А.Оплером та А.Фіцбейном), наведено інструкцію щодо її застосування.

Приведены краткие общие сведения о психических и поведенческих расстройствах в соответствии с Международной классификации болезней 10-го пересмотра, предложены конкретные диагностические критерии выявления данных заболеваний. Представлены аутентичные описания случаев, наблюдавшихся в стационарах лечебного объединения "Днепропетровский коммунальный межобластной клинический психоневрологический центр" на протяжении последнего полутарагодового периода. Разработаны психологические тесты и шкалы для определения степени выраженности психических расстройств. Уточнены положения некоторых рубрик МКБ-10 на основе критериев DSM-IIIR. Представлена шкала оценки позитивных и негативных синдромов (PANSS) (по С.П.Кею, Л.А.Оплеру и А.Фицбейну), приведена инструкция по ее применению.

Розглянуто проблему виконавського апарату музиканта-інструменталіста як сутнісної складової формування виконавської майстерності. Визначено структуру виконавського апарату, критерії сформованості його художнього та технічного комплексів. Запропоновано здійснювати переорієнтацію підходу до формування виконавського апарату з декларативно-функціонального на регулятивно-особистісний, що передбачає створення педагогічних умов для активізації рефлексивної діяльності студента-інструменталіста у його професійному становленні. Розроблено та апробовано методи вдосконалення комплексів виконавського апарату музиканта-інструменталіста та визначено педагогічні умови оптимізації даного процесу.

Здійснено теоретико-методологічне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування виконавської культури скрипаля. Вперше в теорії та методиці музичної освіти формування виконавської культури скрипаля досліджено як цілісну педагогічну систему в контексті багаторівневої освіти. Запропоновано концепцію, згідно з якою формування виконавської культури скрипаля базується на засадах взаємозв'язку, взаємозумовленості та взаємозалежності між розвитком його особистісних властивостей і фахових умінь. Як теоретико-методичне підгрунтя для ефективного формування досліджуваного феномену розроблено інноваційний, мистецько-персональний підхід. Розроблено методичну систему формування виконавської культури скрипаля, що передбачає активізацію процесів інтеріоризації інтерсуб'єктивних зв'язків між виконавцем і твором, виконавцем і композитором, виконавцем і слухачем шляхом активізації процесів самовираження майбутніх фахівців у інтерпретації музики на тлі глибокого пізнання ними об'єктивної сутності художніх образів.

Розглянуто проблему участі свідомості у становленні технічної майстерності скрипаля. Висвітлено методики навчання грі на скрипці, що викладають методи та засоби формування технічного апарату скрипаля на раціональному рівні.

Рассмотрена проблема участия сознания в становлении технического мастерства скрипача. Освещены методики обучения игре на скрипке, которые излагают способы и методы формирования технического аппарата скрипача на рациональном, целесообразном уровне.

It is analyzed the problem of participation of consciousness in the establishment of technical skill violinist. Are illuminated, methods of teaching the violin, which set out the ways and methods of formation of technical staff fiddler on the rationalappropriate level.

Проаналізовано пізнавальні процеси у діяльності музиканта та його індивідуально-психологічні якості, які на сучасному етапі розвитку музичної педагогіки набувають актуального значення. Досліджено закономірності самореалізації особистості у процесі творчої діяльності на шляху до вищих досягнень. Висвітлено новий напрям формування виконавської діяльності скрипаля акмеологічними засобами, які в подальшому забезпечують розвиток вершинних рівнів його виконавської культури. Розглянуто музично-педагогічну акмедіяльність як вищий рівень педагогічної діяльності, на якому педагог володіє досконалою методикою навчання гри на інструменті та системно-перетворювальними технологіями – вибором оптимальних стратегій формування виконавської культури скрипаля.

Проанализированы познавательные процессы в деятельности музыканта и его индивидуально-психологические качества, которые на современном этапе развития музыкальной педагогики приобретают актуальное значение. Исследованы закономерности самореализации личности в процессе творческой деятельности на пути к высшим достижениям. Освещено новое направление формирования исполнительской деятельности скрипача акмеологическими средствами, которые в дальнейшем обеспечивают развитие вершинных уровней его исполнительской культуры. Рассмотрена музыкально-педагогическую акмедияльнисть как высший уровень педагогической деятельности, на котором педагог владеет совершенной методике обучения игре на инструменте и системно преобразовательными технологиями – выбором оптимальных стратегий формирования исполнительской культуры скрипача.

Analyzed the cognitive processes of the musician and his individual psychological qualities, which at the present stage of development of musical pedagogy become relevant. The regularities of self-identity in the process of creative activity on the path to higher achievement. Highlights a new trend formation of a violinist performing acmeologic means that further ensure the development of its vertex levels of performance culture. Music and teaching are considered akmediyalnist as the highest level ofteaching in which the teacher has the perfect method of learning to play the instrument and systemically transformative technologies - the choice of optimal strategies for the formation of a violinist performing culture.

Визначено сутність і структуру виконавської культури скрипаля, а також критерії, показники та рівні її сформованості. Запропоновано нове вирішення проблеми формування виконавської культури скрипаля шляхом розробки та теоретичного обгрунтування мистецько-персоналізованого підходу, який грунтується на ідеї необхідності формування у студентів персональних диспозицій до виконавської діяльності, пріоритетності опори на індивідуально-неповторні якості особистості у творенні нею своєрідного й оригінального виконавського стилю. Доведено, що розроблені та теоретично обірунтовані принципи в їх системному поєднанні є провідними у формуванні виконавської культури скрипаля, а також такими, що забезпечують акумулювання та розвиток неповторності виконавської особистості музиканта-новатора. Розроблено інноваційну організаційно-методичну систему формування виконавської культури скрипаля, що передбачає: активізацію процесів інтеріоризації інтерсуб’ективних зв’язків між виконавцем і твором, виконавцем і композитором, виконавцем і слухачем шляхом активізації процесів самовираження майбутніх фахівців в інтерпретації музики на тлі глибоко пізнання ними об’єктивної сутності художніх образів, забезпечення педагогічних умов, впровадження інноваційних методичних комплексів, оновлених форм, етапів навчання студентів та індивідуалізовано-фахового моніторингу, спрямованих на досягнення вершинних рівнів (акмерівнів) виконавської культури скрипаля.

Розглянуто прогресивні методи моделювання виконавської акмедіяльності скрипаля в контексті формування його виконавської культури.

Вивчено мутагенну активність зразків деяких новосинтезованих харчових ароматизаторів: ароматизатор "Шоколад" проявляв сильну генотоксичну активність - при дозі, збільшеній у 10 разів у порівнянні з добовою спостерігався токсичний ефект, за інших доз виявлено підвищення рівня хромосомних аберацій і зниження мітотичного індексу; ароматизатор "Чорнослив" при дії допустимої добової дози та дози, збільшеної у 10 разів, індукував появу хромосомних мутацій, зростання відносної тривалості профази. Серед хромосомних мутацій виявлені хромосомні та хроматидні фрагменти, дицентрики. Під впливом ароматизаторів "М'ята" і "Вермут" хромосомних аберацій і змін щодо мітотичного індексу не показано.

Представлено навчальний посібник, який розроблено з урахуванням стандартів НАТО - NATO Standards АТР-3.2.2 "Командування та контроль сухопутних військ Альянсу", ААР-06 "Словник термінів та визначень НАТО", АРР-28 "Тактичне планування для сухопутних військ"; вимог вітчизняних керівних документів - ТКП 3-(00) 152(03).01 "Порядок роботи командира та штабу тактичної ланки управління з планування бою (бойових дій) за стандартними операційними процедурами НАТО (штаб бригади (полку), батальйону та їм рівних", БП 3-(01,04)11(55).01 "Тимчасовий бойовий статут механізованих військ Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина 1 (бригада)", БП 3-(02)11(55).01 Тимчасовий бойовий статут танкових військ Сухопутних військ Збройних Сил України. Частина 1 (бригада)", а також досвіду, отриманого військовими формуваннями Сухопутних військ Збройних Сил України під час російсько-української війни. Розглянуто порядок роботи посадових осіб управління та штабу військової частини (підрозділу) під час планування операцій (бойових дій). Призначено для слухачів, які навчаються за магістерською програмою оперативного рівня, на командно-штабному курсі тактичного рівня Сухопутних військ L-2 (СВ) Національного університету оборони України, а також для науково-педагогічних працівників та офіцерів - фахівців Сухопутних військ тактичної ланки управління.