Розкрито вплив сучасного агропромислового виробництва на зміст і характер технологічної підготовки учнів сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Виявлено особливості технологічної підготовки за умов профільного навчання. Охарактеризовано стан технологічної освіти в українській і зарубіжній старшій школі. Обгрунтовано моделі технологічної освіти в сільській школі. Запропоновано модульний підхід до визначення змісту технологічної підготовки сільських старшокласників і методику впровадження інноваційних технологій у викладання профільного навчання.

Раскрыто влияние современного агропромышленного производства на содержание и характер технологической подготовки учеников сельских общеобразовательных учебных заведений. Выявлены особенности технологической подготовки в условиях профильного обучения. Охарактеризовано состояние технологического образования в украинской и зарубежной старшей школе. Обоснованы модели технологического образования в сельской школе. Предложены модульный подход к определению содержания технологической подготовки сельских старшеклассников и методика внедрения инновационных технологий в преподавание профильного обучения.

З використанням лекційно-практичної, інтерактивної та проектної систем навчання розроблено й апробовано методику технологічної підготовки учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів за умов профільного навчання. Досліджено вплив агропромислового виробництва на технологічну підготовку старшокласників навчальних закладів сільської місцевості. Розкрито зміст поняття "технологічна підготовка", охарактеризовано її сучасний стан. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості готовності старшокласників до сільськогосподарської діяльності. Обгрунтовано доцільність та ефективність використання модульного підходу для розробки програми з основ сільськогосподарського виробництва для учнів старших класів сільських загальноосвітніх навчальних закладів. Створено й експериментально апробовано моделі організації профільної технологічної підготовки старшокласників сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

Розкрито суть естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю за умов зростання вимог до підготовки інженерно-педагогічних працівників. Визначено місце естетичної культури у структурі професійної підготовки даних фахівців. Проаналізовано стан формування естетичної культури у ВНЗ. Теоретично обгрунтовано концептуальні засади формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю. Обгрунтовано й експериментально перевірено модель, педагогічні умови та засоби її формування. Створено та структуровано зміст навчального курсу "Організація і методика виховної роботи". Визначено критерії та рівні сформованості естетичної культури даних студентів. Розроблено та впроваджено у практику діяльності ВНЗ, що здійснюють підготовку викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю, методичні рекомендації щодо формування естетичної культури, а також навчальний курс "Організація та методика виховної роботи".

Розкрито значення естетичної культури як складової професійної підготовки майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю та засобу формування готовності до навчально-виховної діяльності у професійних навчальних закладах. Висвітлено вітчизняний досвід підготовки інженерно-педагогічних кадрів швейного профілю. Розроблено концептуальні засади, модель і педагогічні умови формування естетичної культури майбутніх викладачів швейного виробництва. Розроблено принципи відбору та структурування змісту курсу "Організація та методика виховної роботи". Наведено характеристику засобів формування естетичної культури, встановлено критерії та рівні її сформованості, запропоновано методику аналізу результатів дослідно-експериментальної роботи з апробації навчального курсу "Організація та методика виховної роботи".

Раскрыто значение эстетической культуры как составляющей профессиональной подготовки будущих учителей специальных дисциплин профессиональных учебных заведений швейного профиля и средства формирования их готовности к учебно-воспитательной деятельности в профессиональных учебных заведениях. Освещен отечественный опыт подготовки инженерно-педагогических кадров швейного профиля. Разработаны концептуальные основы, модель и педагогические условия формирования эстетической культуры будущих преподавателей швейного производства. Разработаны принципы отбора и структурирования содержания курса "Организация и методика воспитательной работы". Дана характеристика средств формирования эстетической культуры, установлены критерии и уровни ее сформированности, приведена методика анализа результатов исследовательско-экспериментальной работы по апробации учебного курса "Организация и методика воспитательной работы".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч489.514(4ПОЛ)78 + Ч481.253.11

Рубрики:

Організація вищої педагогічної освіти

Навчальні машини <вища освіта>

Шифр НБУВ: Ж24944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виділено й обгрунтовано найдієвіші та характерні для майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю засоби естетичного виховання. Показано, що формування естетичної культури у процесі роботи над виробом повинно бути підпорядковано розвитку систем функціональної, конструктивної та творчої естетичної орієнтації особистості. Наведено схему, що відбиває специфіку формування естетичного ставлення до швейного виробу. Розкрито методи формування естетичної культури через залучення студентів до активної естетичної діяльності у сфері виготовлення костюма, орієнтації їх на діяльність, спрямовану на творення естетично оформлених швейних виробів, розвиток естетичної активності.

Выделены и обоснованы наиболее действенные и характерные для будущих преподавателей специальных дисциплин швейного профиля средства эстетического воспитания. Показано, что формирование эстетической культуры в процессе работы над изделием должно подчиняться развитию систем функциональной, конструктивной и творческой эстетической ориентации личности. Представлена схема, отражающая специфику формирования эстетического отношения к швейному изделию. Раскрыты методы формирования эстетической культуры путем привлечения студентов к активной эстетической деятельности в сфере изготовления костюма, ориентации их на деятельность, направленную на создание эстетически оформленных швейных изделий, развитие эстетической активности.

The article deals with the peculiarities of aesthetic culture formation of future teachers of special sewing disciplines by means of a suit design. The author presents the approximate scheme of sewing product aesthetic qualities as an important stage in a suit design in the process of aesthetic culture formation.

Викладено заходи, що здійснюються за системного підходу до управління інноваційними процесами в Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (РОІППО). Висвітлено напрямки експериментально-дослідницької роботи наукових і методичних працівників РОІППО з розробки та впровадження інноваційних технологій навчання і виховання. Зроблено висновок, що системне управління інноваціями в післядипломній педагогічній освіті сприяє підвищенню конкурентоспроможності педагогів і досягненню ефективних результатів інноваційної діяльності в освіті.

Визначено місце безперервної освіти (БО) педагога в зарубіжній та вітчизняній системах післядипломної педагогічної освіти (ППО). Розкрито сутність БО у системі ППО. Порівняно концепції БО педагогів за кордоном і в Україні. Проаналізовано державні документи, що регламентують питання БО педагога. Висвітлено концептуальні засади підвищення кваліфікації педагогів України в системі БО та шляхи її модернізації. Наголошено, що концептуальні засади підвищення кваліфікації педагогічних кадрів мають базуватися на інформаційній компетенції суб'єктів освітньої діяльності, та на цілому комплексі формування компетенцій: інтелектуальної, полікультурної, соціальної. Визначено заходи з модернізації системної БО педагогів в Україні. Підсумовано, що питання БО є пріоритетним як у зарубіжних, так і в українській системах освіти; необхідним є широке застосування очно-дистанційної та дистанційної форм навчання та їх навчально-методичний супровід.

Определено место непрерывного образования (НО) педагога в зарубежной и отечественной системах последипломного педагогического образования (ППО). Раскрыта сущность НО в системе ППО. Сопоставлены концепции НО педагогов за рубежом и в Украине. Проанализированы государственные документы, регламентирующие вопросы НО педагога. Освещены концептуальные основы повышения квалификации педагогов Украины в системе НО и пути ее модернизации. Отмечено, что концептуальные основы повышения квалификации педагогических кадров должны базироваться на информационной компетенции субъектов образовательной деятельности, и на целом комплексе формирования компетенций: интеллектуальной, поликультурной, социальной. Определены мероприятия по модернизации системного НО педагогов в Украине. Подытожено, что вопрос НО является приоритетным как в зарубежных, так и в украинской системах образования; что необходимо широкое применение дистанционной форм обучения и их учебно-методическое сопровождение.

In this article opens an aim of Life Long Learning Conceptions of Life Long Learning in Ukraine and abroad are compared. An author of this article determines ways of modernization of postgraduate education in system of continuous education in Ukraine.

Визначено проблеми формування змісту й основні підходи до принципів відбору і структурування змісту навчального матеріалу, обгрунтовано критерії і принципи відбору та структурування змісту навчального матеріалу курсу "Організація і методика виховної роботи" для майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю та визначено вимоги й основні компоненти змісту курсу.

Определены проблемы формирования содержания, основные подходы к принципам отбора и структурирования содержания учебного материала, обоснованы принципы отбора и структурирования содержания учебного материала курса "Организация и методика воспитательной работы" для будущих преподавателей специальных дисциплин швейного профиля и определены требования с основными компонентами содержания.

The article defines the problems of forming contents and basic approaches to selection principles and structurizing teaching material contents, principles are for substantiated selection and structurizing the teaching material contents of the course "Organization and Methodology of Educational Work" for future clothes-making type and demands are defined to principal content components.

За допомогою компетентнісного підходу висвітлено управлінський аспект розвитку професійної компетентності вчителя-словесника за умов післядипломної педагогічної освіти. Увагу приділено управлінському супроводу процесу фахового зростання вчителя-словесника в міжатестаційний період. Висвітлено особливості застосування компетентнісного підходу в управлінському супроводі процесу розвитку професійної компетентності вчителів-словесників у міжатестаційний період у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, наведено модель змісту і структури його навчального плану. Підкреслено, що в цьому інституті визначено оптимальні шляхи модернізації процесу управління професійним розвитком педагога, що дозволить взаємоінтегрувати науку та практику, орієнтувати у практичному вимірі регіональні наукові дослідження, здійснювати апробацію нововведень з метою розвитку професійної компетентності вчителя-словесника.

Освещен управленческий аспект развития профессиональной компетентности учителя-словесника в условиях последипломного педагогического образования. Особое внимание уделено управленческому сопровождению процесса профессионального роста учителя-словесника в межаттестационный период.

Administrative aspect of development of professional competence of teacher-philologist is Reflected in the conditions of past diploma pedagogical education. The special attention is spared to administrative accompaniment of process of professional height of teacher-philologist in an interattestation period.

Простежено генезу формування підходів зарубіжних та вітчизняних учених до проблеми професійної компетентності вчителів-філологів. Визначено структуру та зміст професійної компетентності вчителя-філолога. Проаналізовано стан сучасної практики. Визначено шляхи вдосконалення змісту системи управління розвитком професійної компетентності вчителів-філологів у міжатестаційний період за умов створення відповідних організаційно-педагогічних умов у закладах післядипломної педагогічної освіти. Розроблено, науково обгрунтовано та експериментально перевірено модель системи управління розвитком професійної компетентності вчителів-філологів у міжатестаційний період. Зазначено, що позитивна динаміка розвитку професійної компетентності вчителів-філологів у міжатестаційний період дозволяє пропонувати розроблену модель для застосування в закладах післядипломної педагогічної освіти. Розроблено методичні рекомендації щодо впровадження моделі системи управління розвитком професійної компетентності вчителів-філологів у міжатестаційний період у педагогічну практику.

Обговорено основні підходи до принципів відбору та структурування змісту навчального матеріалу та навчального курсу "Організація і методика виховної роботи" для інженерів-педагогів швейного профілю. Запропоновано різні підходи до структурування змісту навчального матеріалу. Враховано, що будь-яка сукупність наукових знань, які повинен засвоїти студент, перш за все, повинна бути цілісною та направленою на підвищення його професійного рівня підготовки.

Проаналізовано особливості навчальної дисципліни "Декоративно-прикладне мистецтво" та визначено специфіку організації навчальної діяльності студентів під час її вивчення. Розглянуто специфіку лекційної навчальної інформації з вказаного предмета, яка полягає в тому, що вона не сприйметься і не запам'ятається на належному рівні, якщо не буде подана в варіанті, який підходитиме студентам з різними типами мислення та темпераментами.

Розкрито зміст поняття "фрейм", ознаки та будову фрейма, а також обгрунтовано доцільність використання фреймів для представлення навчальної інформації студентам на прикладі дисципліни "Педагогічна майстерність".

Розглянуто основні підходи до визначення складових навчального матеріалу в процесі підготовки фахівця. Визначено структуру змісту навчального матеріалу дисципліни та розкрито його види залежно від виконуваних функцій. Уточнено сутність поняття «система змісту навчального матеріалу». Обґрунтовано доцільність застосування цілісної інтегративної системи навчального матеріалу. Підкреслено динамізм системи навчального матеріалу та його залежність від дидактичних процесів. Запропоновано модель змісту навчального матеріалу згідно з вимогами системного підходу та розкрито взаємозв’язки її компонентів як системи. Висвітлено сутність концепту як категорії змісту матеріалу. Взаємозв’язок компонентів змісту навчального матеріалу та системну модель змісту навчальної дисципліни схематично подано на малюнках.

Рассмотрены основные подходы к определению составляющих учебного материала в процессе подготовки специалиста. Определена структура содержания учебного материала дисциплины и раскрыты его виды в зависимости от выполняемых функций. Уточнена сущность понятия «система содержания учебного материала». Обоснована целесообразность применения целостной интегративной системы учебного материала. Подчеркнут динамизм системы учебного материала и его зависимость от протекания дидактических процессов. Предложена модель содержания учебного материала в соответствии с требованиями системного подхода и раскрыты взаимосвязи ее компонентов как системы. Освещена сущность концепта как категории содержания материала. Взаимосвязь компонентов содержания учебного материала и системная модель содержания учебной дисциплины схематично представлены на рисунках.

Considered are the basic approaches to determining components of educational material in the training. Determined is the structure of the content of training material and courses revealed his views depending on their functions. Clarified is the essence of "system maintenance of educational material". Grounded is the expediency of integrative holistic system of teaching material. Emphasized is the dynamism of training material and its dependence on the flow of teaching processes. Proposed is the model of the content of the training material as required systematic approach and reveals the relationship of its components as a system. Elucidated is the nature of the concept as a category of content material. The relationship of components of the content of teaching material and content system model of discipline is schematically presented in picture.

Розглянуто особливості використання індикаторного підходу до моніторингу навчальних досягнень. Зосереджено увагу на понятті "індикатор" як важливій складовій використання індикаторного підходу. Проаналізовано завдання індикаторів в сфері отримання, обробки та передачі наукової та навчальної інформації. Висвітлено індикаторні фактори, вивчення яких дозволить підвищити ефективність моніторингових досліджень. Узагальнено основні підходи щодо використання індикаторного методу під час проведення моніторингу навчальних досягнень студентів. Розкрито зміст запропонованої моделі взаємозалежності результатів навчання від індикаторних факторів. Подано схематичну модель залежності результатів навчання від чинників негативного та позитивного впливу за моделлю Я. де Ланжа. Обґрунтовано доцільність використання модифікованої шкали оцінювання за мультиплексним методом Раша для моніторингу досягнень з окремих дисциплін.

Рассмотрены особенности использования индикаторного подхода к мониторингу учебных достижений. Сосредоточено внимание на понятии "индикатор" как важной составляющей использования индикаторного подхода. Проанализированы задачи индикаторов в области получения, обработки и передачи научной и учебной информации. Освещены индикаторные факторы, изучение которых позволит повысить эффективность мониторинговых исследований. Обобщены основные подходы к использованию индикаторного метода при проведении мониторинга учебных достижений студентов. Раскрыто содержание предложенной модели взаимозависимости результатов обучения от индикаторных факторов. Предложена схематическая модель зависимости результатов обучения от факторов негативного и позитивного влияния по модели Я. де Ланжа. Обоснована целесообразность использования модифицированной шкалы оценки по мультиплексному методу Раша для мониторинга достижений по отдельным дисциплинам.

Considered are the features use an indicator approach to monitoring learning achievements. Focused is on the concept of light as an important component usage indicator approach. Analyzed are the task indicators in the field of acquisition, processing and transfer of scientific and educational information. Indicator is elucidated as the factors all of which will increase the efficiency of monitoring studies. Summarized are the main approaches to the use of the tracer method in monitoring the academic performance of students. Disclosed is the content of the proposed model interdependence of learning outcomes of indicator factors. Posted is the schematic model of learning outcomes depending on the factors of negative and positive effects for model J. de Lange. Grounded is the appropriateness of a modified grading scale for multiplex method Rush for monitoring achievement of individual disciplines.

Зосереджено увагу на організації педагогічного експерименту, проведеного з метою перевірки ефективності педагогічних умов та запропонованої технології розвитку професійної компетентності вчителів-філологів у міжатестаційний період. Впродовж 2008 – 2012 рр. було розроблено критерії оцінювання рівнів сформованості професійної компетентності вчителів-філологів у міжатестаційний період та в ході констатувального експерименту встановлено їх показники, експериментально перевірено модель управління розвитком професійної компетентності вчителя-філолога у міжатестаційний період; у експериментальних групах запроваджено спецкурс «Розвиток професійної компетентності вчителя-філолога в міжатестаційний період». Подано таблицю з результатами формувального експерименту, під час якого оцінювався рівень володіння структурними компонентами професійної компетентності в експериментальних та контрольних групах. Визначено ефективність запровадження розробленої моделі управління розвитком професійної компетентності вчителя-філолога у міжатестаційний період.

Сосредоточено внимание на организации педагогического эксперимента, который был проведен с целью проверки эффективности педагогических условий и предложенной технологии развития профессиональной компетентности учителей-филологов в межаттестационный период. На протяжении 2008 - 2012 г. были разработаны критерии оценки уровней сформированности профессиональной компетентности учителей-филологов в межаттестационный период и в ходе констатирующего эксперимента определены их показатели. Экспериментально проверена модель управления развитием профессиональной компетентности учителя-филолога в межаттестационный период; в экспериментальных группах введен спецкурс «Развитие профессиональной компетентности учителя-филолога в межаттестационный период». Представлена таблица с результатами формирующего эксперимента, во время которого оценивался уровень владения структурными компонентами профессиональной компетентности в экспериментальных и контрольных группах. Определена эффективность внедрения разработанной модели управления развитием профессиональной компетентности учителя-филолога в межаттестационный период.

In the article an author describes preparation and organization of pedagogical, experiment on management of teachers-philologists professional competence development. Also the results of establishing experiment and the effectiveness of the teacher-philologist's professional competence development management model within the attestation period are provided in the article.

Розкрито оптимальні шляхи модернізації процесу управління професійним розвитком педагога з обдарованими дітьми. Висвітлено особливості застосування компетентнісного підходу в управлінському супроводі процесу розвитку професійної компетентності вчителів-філологів щодо роботи з обдарованими учнями в Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (РОІППО). Відзначено, що підвищення ролі післядипломної освіти полягає в здатності працювати на випередження, передбачати і прогнозувати суспільні зміни та їх наслідки, і як результат – забезпечувати здатність вчителя бути гнучким, готовим до професійного та особистісного розвитку. Визначено головні принципи розвитку неперервної професійної освіти. З метою організації оптимальної системи науково-методичного забезпечення розвитку професійної компетентності вчителя-філолога за умов роботи з обдарованими учнями враховано наступні концептуальні засади: детермінованість, професіоналізм, індивідуальний підхід, варіативність, диференційованість, єдність зусиль усіх суб’єктів процесу. Розглянуто мережеву модель організації роботи з обдарованими дітьми та молоддю, підготовки вчителя до роботи з ними, структуру цієї моделі. Констатовано, що робота з обдарованими дітьми не може бути реалізована цілком за традиційних форм навчання, адже в ній на неналежному рівні використовуються форми самостійної роботи, педагогічного контролю, задоволення індивідуальних запитів слухачів на інформацію. Вказано, що саме інноваційна організація підвищення кваліфікації вчителів за очно-дистанційною та дистанційною формами навчання, кредитно-модульною системою навчання дасть змогу розв’язати низку протиріч навчального процесу.

Раскрыты оптимальные пути модернизации процесса управления профессиональным развитием педагога с одаренными детьми. Освещены особенности применения компетентностного подхода в управленческом сопровождении процесса развития профессиональной компетентности учителей-филологов в работе с одаренными учащимися в Ровенском областном институте последипломного педагогического образования (РОИПП). Отмечено, что повышение роли последипломного образования заключается в способности работать на опережение, предвидеть и прогнозировать изменения в обществе и их последствия, и как результат – обеспечивать способность учителя быть гибким, готовым к профессиональному и личностному развитию. Определены основные принципы развития непрерывного профессионального образования. С целью организации оптимальной системы научно-методического обеспечения развития профессиональной компетентности учителя-филолога в условиях работы с одаренными учащимися учтены следующие концептуальные основы: детерминированность, профессионализм, индивидуальный подход, вариативность, дифференцированность, единство усилий всех субъектов процесса. Рассмотрена сетевая модель организации работы с одаренными детьми и молодежью, подготовки учителя к работе с ними, структуру этой модели. Констатировано, что работа с одаренными детьми не может быть реализована полностью в условиях традиционных форм обучения, ведь в ней на ненадлежащем уровне используются формы самостоятельной работы, педагогического контроля, удовлетворения индивидуальных запросов слушателей на информацию. Указано, что именно инновационная организация повышения квалификации учителей по очно-дистанционной и дистанционной формам обучения, кредитно-модульной системе обучения позволит решить ряд противоречий учебного процесса.

Revealed the best ways to modernize the management of the professional development of teachers with gifted children. Highlight features of the application of the competence approach in the management process, accompanied by the development of professional competence of teachers - philologists in working with gifted students in the Rivne Regional Institute of Postgraduate Education (RRIPE). It is noted that increasing the role of postgraduate education is the ability to be proactive, to anticipate and predict changes in society and their implications, and as a result – to provide the teacher's ability to be flexible and ready for professional and personal development. The basic principles for the development of continuing professional education. With the aim of an optimal system of scientific- methodical maintenance of professional competence of teachers-philologist in working with gifted students consider the following conceptual framework: determinism, professionalism, personal approach, variability, differentiation, unity of efforts of all actors involved. We consider the network model of the organization of work with gifted children and youth, training teachers to work with them, the structure of the model. It was stated that the work with gifted children may not be fully realized in traditional forms of learning, because it is used on the wrong level forms of independent work, teacher supervision, meet the individual needs of students for information. Indicated that it was an innovative teacher training organization for full-time -distance and distance learning, credit-modular training system would solve a number of contradictions learning process.

Розглянуто термінологічні відмінності термінів “компетентність” та “компетенція”. Окреслено модель управління розвитком професійної компетентності педагогів, яка здійснюється у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (РОІППО). Визначено три ключові складники її структури: концептуальний (сукупне управлінське знання), технологічний (рівень сформованості професійної компетентності освітян) та змістовий (управлінський та методичний супровід професійної компетентності педагогів). Викладено основні послідовні підсистеми розвитку професійної компетентності педагога: професійне становлення (прослідковується на початкових етапах професійної діяльності педагога та пов'язується з формуванням у нього професійної позиції); професійний розвиток (виявляється в активній педагогічній діяльності) та творча реалізація (надає змогу виявити свої індивідуальні та професійні можливості). Надано схему здійснення управління розвитком професійної компетентності педагога за умов випереджувальної післядипломної педагогічної освіти у РОІППО. Обумовлено умови, в яких визначається рівень професійної компетентності педагога.

Рассмотрены терминологические различия терминов "компетентность" и "компетенция". Очерчена модель управления развитием профессиональной компетентности педагогов, которая осуществляется в Ровенском областном институте последипломного педагогического образования (РОИППО). Определены три ключевые составляющие ее структуры: концептуальный (совокупное управленческое знание), технологический (уровень сформированности профессиональной компетентности педагогов) и содержательный (управленческий и методическое сопровождение профессиональной компетентности педагогов). Изложены основные последовательные подсистемы развития профессиональной компетентности педагога: профессиональное становление (прослеживается на начальных этапах профессиональной деятельности педагога и связывается с формированием у него профессиональной позиции); профессиональное развитие (проявляется в активной педагогической деятельности) и творческая реализация (позволяет проявить свои индивидуальные и профессиональные возможности). Представлена схема осуществления управления развитием профессиональной компетентности педагога в условиях опережающего последипломного педагогического образования в РОИППО. Оговорены условия, в которых определяется уровень профессиональной компетентности педагога.

The paper describes the system of teacher’s professional competence development management. This system is considered in the research under the conditions of advanced postgraduate teacher education. Three kinds of student’s professional competence development software: theoretical and methodological, scientific and methodological, organizational and technological are served.

Проаналізовано основні підходи до визначення понять "взаємодія" та "педагогічна взаємодія". На основі узагальнення підходів у психолого-педагогічній літературі науковців, дослідників, уточнено сутність поняття "педагогічна взаємодія", з'ясовано основні ознаки та механізми розгортання педагогічної взаємодії. Зосереджено увагу на суб'єктах педагогічної взаємодії в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців. Акцентовано увагу на проблемах, які виникають під час педагогічної взаємодії. На основі узагальнення обгрунтовано, що здійснення професійної підготовки фахівців буде більш ефективне за умови налагодження педагогічної взаємодії між суб'єктами навчального процесу у всіх її проявах.

Рассмотрены основные подходы к определению понятий "взаимодействие" и "педагогическое взаимодействие". На основе обобщения подходов в психолого-педагогической литературе ученых, исследователей, уточнена сущность понятия "педагогическое взаимодействие" и выяснены основные признаки и механизмы развертывания педагогического взаимодействия. Сосредоточено внимание на субъектах педагогического взаимодействия в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов. Акцентировано на проблемах, возникающих при педагогическом взаимодействии. На основе обобщения обоснованно, что осуществление профессиональной подготовки специалистов будет более эффективно при условии налаживания педагогического взаимодействия между субъектами учебного процесса во всех ее проявлениях.

The article analyzes the main approaches to the concepts of "interaction" and "pedagogical interaction". Based on generalization approaches in psychological and pedagogical literature of scholars, researchers, the essence of the notion "pedagogical interaction" is clarified, and the main features and deployment mechanisms of pedagogical interaction are found out. The emphasis is on the subjects of pedagogical interaction in the process of training of the future specialists. Attention is focused on the problems that arise during teaching interactions. The scheme proved that the implementation of professional training will be more effective in case of establishing of pedagogical interaction between the subjects of the educational process in all its manifestations.