Розглянуто сучасну специфіку підходів до підготовки фахівців у вищій школі. Здійснено ететичне та культурологічне виховання майбутніх учителів та інших представників гуманітарних професій на підставі інтеграційних форм: аудиторних і позааудиторних занять, інтеграції навчальних предметів, активації самостійної діяльності студентів.

Рассмотрена современная специфика подходов к подготовке специалистов в высшей школе. Осуществлено эстетическое и культурологическое воспитание будущих учителей и других представителей гуманитарных профессий на основе интеграционных форм: аудиторных и внеаудиторных занятий, интеграции учебных предметов, активации самостоятельной деятельности студентов.

Розглянуто сучасне розуміння терміна "естетична підготовка учителя", досліджено погляди вітчизняних діячів педагогічної науки кінця ХІХ - початку ХХ ст. щодо даного поняття. Висвітлено особливості процесу запровадження прогресивних естетико-педагогічних ідей у практику підготовки учителів на Слобожанщині.

Розглянуто основні погляди видатних педагогів Харківського університету на проблему естетичної підготовки майбутніх учителів засобами мистецтва в контексті їх науково-педагогічної діяльності в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Рассмотрены основные взгляды выдающихся педагогов Харьковского университета на проблему эстетической подготовки будущих учителей посредством искусства в контексте их научно-педагогической деятельности во второй половине ХІХ - в начале ХХв.

The article illustrates the basic views of the outstanding lecturers of Kharkiv University on the problem of aesthetic education of the future teachers by means of art in the context of their scientific and pedagogical activities at the end of XIX - the beginning of XX century.

Наведено результати загальнотеоретичних і прикладних аспектів застосування художньо-естетичної інформації у підготовці соціального педагога до професійного спілкування. Розкрито особливості формування соціально-перцептивних вмінь і якостей у соціальних педагогів засобами мистецтва.

Приведены результаты общетеоретических и прикладных аспектов применения художественно-эстетической информации в подготовке социального педагога к профессиональному общению. Раскрыты особенности формирования социально-перцептивных умений и качеств у социальных педагогов средствами искусства.

Розглянуто проблеми формування музично-педагогічних знань як компонента фахової компетентності в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя музики. Узагальнено досвід естетико-виховної роботи в Харківському гуманітарно-педагогічному інституті.

Рассмотрены проблемы формирования музыкально-педагогических знаний как компоненты специальной компетентности в процессе профессиональной подготовки будущего учителя музыки. Обобщен опыт эстетико-воспитательной работы в Харьковском гуманитарно-педагогическом институте.

In paper the problems of creation of music-pedagogical knowledge as components of special competence are considered during professional preparation of the future teacher of music. The experience aesthetic-educational of operation in the Kharkov liberal-pedagogical institute is generalized.

Висвітлено історичний досвід і методологічні засади використання мистецтва у розвитку людської індивідуальності. Розкрито її філософську, естетичну, мистецтвознавчу, соціологічну, психологічну та педагогічну сутність. Проаналізовано методологічні підходи до розвитку індивідуальності педагога засобами мистецтва. Описано вплив педагогіки мистецтва на формування вчителя як "людини культури". Увагу приділено проблемі індивідуальності у філософії, мистецтвознавстві й естетиці.

Освещены исторический опыт и методологические основы использования искусства в развитии человеческой индивидуальности. Раскрыта ее философская, эстетическая, искусствоведческая, социологическая, психологическая и педагогическая сущность. Проанализированы методологические подходы к развитию индивидуальности педагога средствами искусства. Описано влияние педагогики искусства на формирование учителя как "человека культуры". Внимание уделено проблеме индивидуальности в философии, искусствоведении и эстетике.

Проаналізовано особливості розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ) у контексті екзистенційного, акмеологічного, креативного, культурологічного, інтегративного та системного підходів. Розкрито значення творчої індивідуальності як критерію професійно-педагогічної майстерності педагога ПТНЗ, описано її концептуальну модель, визначено чинники та механізми розвитку. Наведено характеристику мистецтва як процесу та результату художньої творчості, розглянуто його соціальні функції. Теоретично обгрунтовано педагогічний потенціал мистецтва у розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання. Наведено рекомендації щодо використання музичного, образотворчого, хореографічного, театрального, народного мистецтва та мистецтва слова як засобу формування даної якості. Наведено результати експериментального дослідження організаційно-методичної системи розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання засобами мистецтва.

Проанализированы особенности развития творческой индивидуальности будущего педагога профессионально-технического учебного заведения (ПТУЗ) в контексте экзистенциального, акмеологического, креативного, культурологического, интегративного и системного подходов. Раскрыто значение творческой индивидуальности как критерия профессионально-педагогического мастерства педагога ПТУЗ, описана ее концептуальная модель, определены факторы и механизмы развития. Дана характеристика искусства как процесса и результата художественного творчества, рассмотрены его социальные функции. Теоретически обоснован педагогический потенциал искусства в развитии творческой индивидуальности будущего педагога профессионального обучения. Разработаны рекомендации по использованию музыкального, изобразительного, хореографического, театрального, народного искусства и искусства слова как средства формирования данного качества. Изложены результатты экспериментального исследования организационно-методической системы развития творческой индивидуальности будущего педагога профессионального обучения средствами искусства.

Висвітлено проблему становлення та духовного розвитку майбутнього вчителя. Охарактеризовано педагогічний потенціал аксіології, гносеології, онтології, етики, естетики, визначено духовні компоненти символізму православного мистецтва. Зазначено, що у мистецько-духовному полі православної спадщини переплітаються філософсько-естетична думка та художньо-духовна практика, які є основою духовного розвитку особистості. Розглянуто педагогічну технологію духовного розвитку особистості майбутнього вчителя засобами образотворчого православного мистецтва як спільну дію взаємопов'язаних етапів: історико-етнічного, морально-ціннісного та духовно-естетичного.

Освещена проблема становления и духовного развития будущего учителя. Охарактеризован педагогический потенциал аксиологии, гносеологии, онтологии, этики и эстетики, определены духовные компоненты символизма православного искусства. Указано, что в искусственно-духовном поле православного наследия переплетаются философско-эстетическая мысль и художественно-духовная практика, которые являются основой духовного развития личности. Рассмотрена педагогическая технология духовного развития личности будущего учителя средствами изобразительного православного искусства как взаимодействие взаимосвязанных этапов: историко-этнического, морально-ценностного и духовно-эстетического.

Досліджено теоретико-методологічні основи естетичного виховання студентів-філологів, його сутність. Визначено компоненти, критерії та рівні сформованості естетичної вихованості. Обгрунтовано принципи, критерії добору видів мистецтва для естетичного виховання майбутніх учителів-філологів. Доведено, що концептуальна ідея, яка розв'язує дану проблему, сприяє створенню системи естетичного виховання засобами мистецтва, поєднує освіту та виховання, процеси самовиховання та самостійної художньої творчості, а також науково-дослідницьку діяльність студентів. Зазначено, що вона реалізується поетапно (І - "Бакалаврат", ІІ - "Спеціаліст", ІІІ - "Магістратура"). Теоретично обгрунтовано та експериментально апробовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність дії системи естетичного виховання майбутніх учителів-філологів. Рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі програми інтегрованих курсів та спеціальні форми позааудиторної роботи.

Вперше розроблено та методологічно доведено поняття загальнокультурної компоненти як спільнотного регулятиву, що забезпечує причетність особистості до культурного світового простору шляхом усвідомлення глибинних якостей історичного життя, зокрема, історично сформованої системи традицій: звичаїв, обрядів, ритуалів, свят. Наведено методику естетичного виховання з використанням загальнокультурної компоненти у процессі навчання іноземної мови. Розкрито педагогічний потенціал іноземної мови у формуванні загальнокультурної компетентності студентів, засвоєнні ними концептів, що виявляють спорідненість розмаїття творчих процесів людини. Визначено критерії, показники та рівні естетичної вихованості майбутніх учителів іноземної мови, а також основні чинники що заважають її ефективній організації у вищій школі.

Теоретично обгрунтовано суть та структуру естетичних смаків студентів, роль традиційної та сучасної інструментальної музики різних видів та жанрів у розвитку смакових уподобань і переваг у музично-естетичній діяльності молоді. Визначено суть педагогічних умов використання сучасної інструментальної музики академічного спрямування, взаємодії різних видів мистецтв в естетичному розвитку студентської молоді. Розроблено рекомендації педагогічним працівникам щодо створення умов ефективного розвитку естетичних смаків вихованців засобами різножанрової палітри музичного мистецтва.

Досліджено проблему розвитку естетичної культури майбутніх учителів у історико-педагогічному контексті, розглянуто практичну діяльність вищих педагогічних закладів, визначено сутність і взаємозв'язок педагогічної, естетичної та театральної культур. Проаналізовано поліфункціональну природу і виховний вплив театрального мистецтва на особистість. Уточнено сутність поняття "естетичне виховання засобами театрального мистецтва", його теоретичний та практичний зміст. Обгрунтовано педагогічні умови, критерії, показники рівнів розвитку естетичної культури майбутніх учителів засобами театрального мистецтва в навчально-виховному процесі в педагогічних інститутах та університетах. Запропоновано продуктивну методику розвитку естетичної культури майбутніх вчителів засобами театрального мистецтва як складової професійної підготовки, обгрунтовано доцільність її впровадження.

Науково обгрунтовано методичні системи розвитку естетичної культури майбутнього вчителя музики; розроблено компонентний склад естетичної культури, критерії, особливості прояву в педагогічній діяльності. Розкрито можливості українського музичного мистецтва як засобу розвитку естетичної культури особистості. Обгрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови, методику, форми і етапи розвитку естетичної культури студентів у процесі індивідуального музично-виконавського навчання.

Науково обгрунтовано і практично перевірено систему музичної творчої позааудиторної діяльності студентів з формування домінантних компонентів духовної культури майбутнього вчителя: потребу у самовдосконаленні; розвиненість особистісно-змістової сфери; спрямованість творчо-перетворювальної діяльності та сформованість комунікативної культури особистості. Для формування духовної культури майбутнього вчителя засобами музичного мистецтва було розроблено макро- і мікротехнологію цього процесу, творчі завдання, а також відповідні педагогічні умови. В результаті проведеної експериментальної роботи доведено ефективність впливу музичного мистецтва на формування духовної культури майбутнього вчителя.

Розвинуто визначення суті поняття естетичних почуттів. Розроблено й запропоновано систему щодо формування даних почуттів майбутніх учителів, реалізовану у теоретичній моделі: систематизовано критерії відбору художніх творів. Визначено й обгрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного застосування комплексу мистецтв у навчальній діяльності. Розроблено систему методів, прийомів, вправ і завдань, які забезпечують результативність діяльності студентів. Розкрито можливості поетапної реалізації основних завдань з формування естетичних почуттів. Модифіковано програму інтегрованого курсу теорії й історії педагогіки з метою їх формування та творчого розвитку студентів. Розроблено модель формування естетичних почуттів у майбутніх учителів на базі комплексу мистецтв.

Розглянуто проблему формування естетичного досвіду майбутніх учителів-словесників засобами мистецтва слова на заняттях з іноземної мови. Висвітлено історію та сучасний стан дослідження даної проблеми. Розкрито сутність і структуру естетичного досвіду студентів філологічних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів. Розглянуто науково-методичні підходи на іншомовний художній текст як чинник мовно-естетичного впливу. Розкрито психолого-педагогічні підходи щодо визначення рівнів сформованості естетичного досвіду майбутніх учителів-словесників. У навчальний процес впроваджено науково обгрунтовану педагогічну модель процесу формування естетичного досвіду засобами іноземного слова, що реалізується засобом цілеспрямованої організації роботи з оригінальним художнім текстом як твором мистецтва. Розроблено й впроваджено у навчальний процес систему вправ і завдань для читання й аналізу іншомовного художнього тексту в аспекті формування естетичного досвіду студентів.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади проблеми формування естетичного смаку особистості. Удосконалено визначення естетичної культури і естетичного смаку. Обгрунтовано педагогічні умови формування даного смаку у студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі роботи з метою удосконалення навичок мовленнєвої діяльності з іноземних мов, а саме: дотримання принципів естетичного виховання, урахування виховних можливостей навчальних дисциплін, додержання методичних вимог під час планування та проведення занять, їх естетичність завдяки ретельному добору допоміжних навчальних матеріалів. Розроблено теоретичну модель та на її базі методику формування естетичного смаку засобами таких матеріалів: оригінальних літературних текстів, тематичних навчальних фільмів, творів живопису і фотографічного мистецтва. Запропоновано засоби візуалізації мовленнєвої діяльності студентів творами образотворчого мистецтва. Досліджено послідовність їх сприйняття та подано вправи до кожного з етапів.

Розкрито суть естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю за умов зростання вимог до підготовки інженерно-педагогічних працівників. Визначено місце естетичної культури у структурі професійної підготовки даних фахівців. Проаналізовано стан формування естетичної культури у ВНЗ. Теоретично обгрунтовано концептуальні засади формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю. Обгрунтовано й експериментально перевірено модель, педагогічні умови та засоби її формування. Створено та структуровано зміст навчального курсу "Організація і методика виховної роботи". Визначено критерії та рівні сформованості естетичної культури даних студентів. Розроблено та впроваджено у практику діяльності ВНЗ, що здійснюють підготовку викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю, методичні рекомендації щодо формування естетичної культури, а також навчальний курс "Організація та методика виховної роботи".

Розглянуто проблему сучасної педагогічної теорії й практики - формування музично-естетичних орієнтацій учителів у позанавчальній діяльності. Виділено основні підходи до визначення сутності даних орієнтацій учителів, розкрито їх ознаки як важливого чинника професійно-педагогічної діяльності. Проаналізовано роль, інформаційні та організаційні особливості позанавчальної діяльності у формуванні зазначених орієнтацій учителів, розроблено критерії, показники та визначено рівні їх сформованості.

Досліджено особливості прояву, а також визначено критерії та показники оцінки рівнів сформованості музично-естетичних смаків, музичних переваг студентської молоді. Науково обгрунтовано педагогічні умови формування даних смаків у процесі художньо-творчої діяльності. Доведено доцільність впровадження сукупності таких педагогічних умов засобами цієї діяльності, а саме: проведення цілеспрямованої роботи з метою формування музично-естетичних смаків студентів як важливої складової їх загальної та професійної культури, стимулювання набуття студентами соціокультурного досвіду практичного втілення даних смаків за різних форм художньо-творчої діяльності, забезпечення можливості регулярного сприйняття студентами музичних творів, їх самостійної оцінки та подальшого обговорення у межах факультативного мистецтвознавчого курсу "Світ музики", інтегрування музично-естетичних знань студентів у сферу професійно-педагогічної діяльності.