Выявлено статистически достоверное снижение запоминания рядов слов в основной группе по сравнению с контролем. Значительные отклонения отмечены в опытах с интерференцией. Отсроченное воспроизведение значительно ниже по сравнению с контролем. Снижения кратковременной зрительной памяти не установлено. Долговременная зрительная память оказалась сохранной. Исследование показало наличие симптомов поражения левой височной области в виде элементов акустико-мнестической афазии, симптомов нарушения высших форм регуляции в виде дефектов контроля, программирования мнестической деятельности, симптомы нарушения динамических компонентов психической деятельности в виде повышенной тормозимости следов в условиях интерференции. У лиц, подвергавшихся облучению, в нарушениях памяти ведущую роль играют структуры передних отделов головного мозга, отвечающие за получение, переработку и воспроизведение вербальной информации, в частности коры левой височной и лобной области с их корково-подкорковыми связями.

Дана оценка состояния памяти у лиц, перенесших острую лучевую болезнь (ОЛБ) вследствие катастрофы на Чернобыльской АЭС. Полученные результаты свидетельствуют о том, что в нарушениях памяти у лиц, перенесших ОЛБ, ведущую роль играет изменение структуры передних отделов головного мозга, которые отвечают за получение, переработку и воспроизведение вербальной информации, а именно - коры левой височной и лобной области с их корково-подкорковыми связями.

Розглянуто оптимізацію надання діагностично-лікувальної допомоги постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з органічними психічними розладами на основі тривалого спостереження постраждалих та груп порівняння з використанням сучасних нейропсихіатричних, нейро- і психофізіологічних та нейровізуалізаційних діагностичних технологій. Наведено сучасні дані щодо епідеміології, етіології та патогенезу цих розладів, а також описано їх клінічну картину у динаміці. Запропоновано діагностичні критерії визначення пострадіаційних органічних психічних розладів (пострадіаційної енцефалопатії), поліетіологічних (включаючи радіаційний фактор), органічних психічних розладів (екзогенно-соматогенних енцефалопатій) та дисциркуляторної енцефалопатії в постраждалих. Завдяки проведенню запропонованих лікувальних і реабілітаційних заходів очікується збереження працездатності й попередження інвалідизації, забезпечується охорона психічного та соматичного здоров'я, покращання якості життя, а також медико-соціальна реабілітація та реадаптація постраждалих з органічними психічними розладами.

Мета роботи - визначити вплив міжпівкульної асиметрії на виникнення психопатології в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). У осіб, які перенесли гостру променеву хворобу (ГПХ), учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, пренатально опромінених дітей, а також у відповідних групах порівняння і контролю проведено психометричні, нейрофізіологічні, нейропсихологічні дослідження. Також була виконана ультразвукова доплерографія та магнітно-резонансна томографія з якісною й кількісною оцінкою одержаних параметрів. Встановлено переважне ураження лівої, домінантної, півкулі у пренатально опромінених дітей та в УЛНА на ЧАЕС (в тому числі після перенесеної ГХП), які були опромінені в дозах більше 0,3 Зв. Структурно-функціональними особливостями радіаційного ураження головного мозку у даних контингентів потерпілих можна вважати зменшення систолічного кровообігу по лівій внутрішній сонній артерії, зміни кори великих півкуль мозку, підкоркових структур та провідникових шляхів домінуючої півкулі, а також зміни кортико-лімбічної системи переважно у домінантній гемісфері. Це призвело до виникнення негативної психопатологічної симптоматики, когнітивних розладів, депресивних проявів і розладів особистості, характерних для віддаленого періоду наслідків Чорнобильської катастрофи для УЛНА на ЧАЕС, опромінених в дозі більше 0,3 Зв, і для дітей після гострого пренатального опромінення.

Установлено, що характерною особливістю органічних психічних розладів у віддалений період опромінення у дозах, більших за 0,3 Зв внаслідок Чорнобильської катастрофи, є наявність трьох основних синдромів порушення вищих психічних функцій: ураження кори лівої скроневої ділянки, серединних структур головного мозку, лівої лобної ділянки, які свідчать про структурно-функціональне ураження відповідних ділянок головного мозку: лівої скроневої та лівої лобної і серединних структур з їх кірково-підкорковими зв'язками. На підставі нейропсихологічного дослідження підтверджено дані щодо латералізації ушкодження головного мозку до домінантної гемісфери в осіб, які зазнали дії іонізуючого випромінювання (ІВ). Підтверджено дані щодо локального ураження головного мозку в даних осіб, визначено нейрофункціональні системи та структури, найбільш вразливі до дії ІВ. Доведено, що психічні розлади в опромінних осіб спричинені ураженням кортико-лімбічної системи з порушенням роботи лобних формацій, лівої скроневої ділянки та серединних структур з їх кірково-підкорковими зв'язками. Одержано залежність "доза - ефект" для нейропсихологічних параметрів за доз, більших 0,3 Зв. Розвинуто концепцію високої радіочутливості головного мозку. Відповідно до радіобіологічного закону щодо максимальної радіочутливості філогенетично "молодих" структур підтверджено, що у головному мозку найбільш вразливими до дії ІВ є найбільш філогенетично "молоді" структури (асоціативна лобна кора та ліва скронева частка, відповідальна за формування мови), на відміну від поширених уявлень щодо переважного ураження філогенетично "старих" утворень (діенцефально-стовбурових).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Р645

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Окремі психічні хвороби

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Іонізуюче випромінювання може впливати на головний мозок та орган зору, викликаючи когнітивні та зорові розлади, порушення поведінки та зниження працездатності у разі професійного опромінення в медичній радіології, зокрема, за інтервенційних радіологічних процедур, тривалих космічних польотів і можливих радіаційних аварій. Мета роботи - аналіз сучасних експериментальних, епідеміологічних і клінічних даних стосовно радіаційних цереброофтальмологічних ефектів. У даному огляді було використано рецензовані публікації з бібліографічних і наукометричних баз PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science, з бібліотеки ННЦРМ і провідної установи в галузі вивчення медичних ефектів впливу іонізуючого випромінювання. Ймовірні цереброофтальмологічні ефекти у дорослих осіб включають радіаційну катаракту, променеву глаукому, радіоіндуковану зорову невропатію, ретинопатії, ангіопатії та специфічний нейрокогнітивний дефіцит за різноманітної нейропсихіатричної патології, включаючи цереброваскулярну патологію і нейродегенеративні захворювання. Увага приділяється ймовірному стохастичному характеру багатьох таких ефектів. Особи, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внутрішньоутробно та в дитячому віці, є особливою цільовою групою, яка має більш високий ризик можливих радіаційних ефектів і нейродегенеративних захворювань. Висновки: наведено експериментальне, клінічне, епідеміологічне, анатомічне та патофізіологічне обгрунтування радіочутливості зорового аналізатора і центральної нервової системи. Обгрунтована необхідність подальших досліджень з адекватним дозиметричним супроводом та тривалим медичним і біофізичним моніторингом когорт високого радіаційного ризику, зокрема, для оцінки можливих механізмів розвитку патологічних змін. У першій частині дослідження викладені результати вивчення наслідків опромінення учасників аварійних робіт на ЧАЕС.