Розглянуто педагогічну думку Княжої доби та Козаччини (Х - XVIII ст.), епохи Просвітництва ХІХ ст. Висвітлено життєвий та творчий шлях Я.Мудрого, В.Мономаха - видатних державних діячів Київської Русі, Є.Прокоповича (1681 - 1736) - вченого, гуманіста, педагога, філософа, письменника, державного діяча, Г.С.Сковороди (1722 - 1794) - філософа, просвітителя, гуманіста, поета та педагога, М.О.Максимовича (1804 - 1873) - ученого-енциклопедиста, фахівця у галузі біології, історії, мовознавства й етнографії, педагога, першого ректора Київського університету та інших.

Рассмотрена педагогическая мысль Княжеской эпохи и Козачества (Х - XVIII ст.), периода Просветительства (ХІХ ст.). Освещен жизненный и творческий путь Я.Мудрого, В.Мономаха - выдающихся государственных деятелей Киевской Руси, Е.Прокоповича (1681 - 1736) - ученого, гуманиста, педагога, философа, писателя, государственного деятеля, Г.С.Сковороды (1722 - 1794) - философа, просветителя, гуманиста, поэта и педагога, М.А.Максимовича (1804 - 1873) - ученого-энциклопедиста, специалиста в области биологии, истории, языковедения и этнографии, педагога, первого ректора Киевского университета.

Висвітлено творчі біографії українських педагогів, які жили та працювали у XX ст. Серед них є досить знані особистості (М.С.Грушевський, А.Ю.Кримський, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський) репресовані, а також представники еміграції. Творчі біографії подано як єдиний історико-педагогічний процес.

Освещены творческие биографии украинских педагогов, которые жили и работали в XX в. Среди них есть достаточно знатные личности (М.С.Грушевский, А.Ю.Кримский, А.С.Макаренко, В.А.Сухомлинский) и такие, которые были запрещены, репрессированы, а также представители эмиграции. Творческие биографии представлены как единый историко-педагогический процесс.

Здійснено цілісний аналіз педагогічної діяльності С.Черкасенка у контексті громадсько-педагогічного руху української інтелігенції першої третини XX ст. за національну освіту. З'ясовано провідні чинники, що впливали на формування світогляду педагога. Визначено головні напрями його діяльності: створення підручників для початкової школи, популяризація ідеї національної школи шляхом публікації статей та виступів перед педагогічною громадськістю; участь в організації рідномовних педагогічних видавництв, українських педагогічних журналів та громадських об'єднань освітян; просвітницька та практична педагогіча діяльність. Установлено, що пріоритетними темами публікацій діяча у періодичній пресі була проблема заборони української школи та питання правового становища вчителя, а також статті історико-педагогічного спрямування. Відзначено, що комплекс підручників, створених С.Черкасенком для початкового навчання української мови, виконував інформаційну, розвивальну, виховну, мотиваційну функції та мав національно спрямований характер. Досліджено аспекти громадсько-педагогічного руху в Україні за національну школу, а також життя та діяльність українських освітніх діячів в еміграції у 1920 - 1940-х рр.

Розглянуто питання сучасного стану вищої освіти в Україні, відношення студентів до обраної професії: наявність здібностей, розуміння значення і важливості в подальшій життєдіяльності.

Досліджено стан розвитку і функційні можливості деяких показників дихальної системи студентів.

Висвітлено на матеріалах споминів вихованок Київського інституту шляхетних дівчат (Наталени Корольової та Віри Миколаївни Ващенко-Захарченко) специфіку внутрішнього життя привілейованого середнього жіночого закритого навчального закладу другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

На материалах воспоминаний воспитательниц Киевского института благородных девиц (Наталены Королевой и Веры Николаевны Ващенко-Захарченко) освещена специфика внутренней жизни привилегированного среднего женского закрытого учебного заведения второй половины ХІХ – в начале ХХ в.

Висвітлено педагогічну діяльність славетного українського композитора, основоположника української класичної музики М. (1842 - 1912). Розглянуто приватну викладацьку практику діяча, його роботу в музичних школах С. Блуменфельда та М. Тутковського, Київському інституті шляхетних дівчат. Акцентовано на активній просвітницькій діяльності М. Лисенка, який займався пропагандою української національної музичної культури серед широких верств населення: організовував славнозвісні мандрівні хори, де учасники нерідко отримували свою неофіційну початкову мистецьку освіту, регулярно брав участь у концертах у Народній аудиторії, влаштовував щорічні шевченківські концерти. Акцентовано увагу на створенні педагогом своєї Музично-драматичної школи в 1904 році, налагодженні навчального процесу з учнями-бандуристами. Розкрито власну систему викладання М. Лисенка. Зазначено, що метою своєї викладацької роботи великий композитор вважав виховання свідомого, культурного, всебічно розвиненого музиканта, і був переконаний, що вироблення технічних навичок виконання ні в якому разі не повинно домінувати у процесі навчання, а лише слугувати головним завданням - образності, виразності, емоційності виконання, загальному осмисленню побудови твору, глибокому усвідомленню та відтворенню задуму автора. Виокремлено проблеми подальших наукових досліджень з теми "Лисенко-педагог".

Освещена педагогическая деятельность известного украинского композитора, основоположника украинской классической музыки Н. Лысенко (1842 - 1912). Рассмотрена частная преподавательская практика деятеля, его работа в музыкальных школах С. Блуменфельда и М. Тутковского, Киевском институте благородных девиц. Отмечена активная просветительская деятельность Н. Лысенко, который занимался пропагандой украинской национальной музыкальной культуры среди широких слоев населения: организовывал знаменитые странствующие хоры, где участники нередко получали свое неофициальное начальное художественное образование, регулярно участвовал в концертах в Народной аудитории, устраивал ежегодные шевченковские концерты. Сосредоточено внимание на создании педагогом своей Музыкально-драматической школы в 1904 году, налаживании учебного процесса с учениками-бандуристами. Раскрыта собственная система преподавания Н. Лысенко. Указано, что целью своей преподавательской работы великий композитор считал воспитание сознательного,культурного, всесторонне развитого музыканта, и был убежден, что выработка технических навыков исполнения отнюдь не должна доминировать в процессе обучения, а лишь служить главным задачам - образности, выразительности, эмоциональности исполнения, общему осмыслению построения произведения, глубокому осознанию и воспроизведению замысла автора. Выделены проблемы дальнейших научных исследований по теме "Лысенко-педагог".

Lighted teaching activities of the famous Ukrainian composer, founder of the Ukrainian classical music Mykola Lysenko (1842-1912). Consider a particular teaching practice leader, his work in music schools in S. Blumenfeld and M. Tutkovskiy, Kiev Institute of noble maidens. Marked by active outreach Lysenko, who was involved in the promotion of the Ukrainian national musical culture among the general population: organized the famous itinerant choirs, where participants often receive their primary informal arts education, regularly attended concerts at the National Auditorium, organized the annual Shevchen concerts. Focus on building her music teacher and drama school in 1904, establishing the educational process with students-bandore players. Showdown system of teaching Lysenko. It is pointed out that the aim of his teaching the great composer felt conscious upbringing, cultural, fully developed musician, and was convinced that the development of technical skills of performance should not necessarily be dominant in the learning process, but merely serve as the main task - figurative, expressive, emotional performance, general understanding of building works, awareness and playback conception of the author. Highlighted the challenges for further research on the topic "Lysenko-teacher.

Подано стислий огляд історії Смольного інституту з 1764 до 1859 рр. Розкрито суть, складові та значення реформаторської діяльності К. Д. Ушинського на посаді інспектора класів у Смольному інституті. Висвітлено окремі аспекти п'ятирічного з 1862 р. перебування педагога у закордонному відрядженні.

Висвітлено обставини, у яких було створено працю В. Дурдуківського "Педагогічна діяльність Б. Грінченка", проаналізовано її зміст та з'ясовано значення цього грунтовного дослідження для педагогічного грінченкознавства. Розглянуто історичні та політичні умови у той період, коли було опубліковано зазначену працю відомого українського педагога, діяльність якого сприяла створенню та розбудові української народної школи. Констатовано, що праця В. Дурдуківського "Педагогічна діяльність Б. Грінченка" стала етапною для педагогічного грінченкознавства, бо у ній закладено основи наукового, системного вивчення внеску педагога у розвиток національної освіти.

Висвітлено передумови виникнення першої Київської приватної жіночої гімназії О. Дучинської. Проаналізовано особливості навчально-виховної роботи в цьому закладі. Приділено увагу головним фактам біографії засновниці гімназії В. Ващенко-Захарченко.

Освещены предпосылки возникновения первой Киевской частной женской гимназии А. Дучинской. Проанализированы особенности учебно-воспитательной работы в этом учреждении. Уделено внимание некоторым фактам биографии основательницы гимназии В. Ващенко-Захарченко.

In the article the preconditions of the Alexandra Duchinska's first Kyiv private women grammar school are described and the features of educational process organization in this establishment are analysed. The certain attention is given to some biographic data of Vera Waschenko-Zaharchenko, the creator of this grammar school.

Розглянуто джерельну основу для дослідження особливостей розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів на звільненій від німецькій окупації території Української РСР у період продовження військових дій на фронтах Другої світової війни, зокрема, статті, що були опубліковані у відновленій у травні 1944 р. газеті «Радянська освіта». Увагу приділено налагодженню діяльності початкових, неповних середніх і середніх шкіл, дитячих будинків, спеціальних шкіл, а також створенню мережі шкіл робітничої та сільської молоді, запровадженню у містах роздільного навчання хлопців та дівчат та створенню у цьому зв’язку чоловічих і жіночих навчальних закладів.

Рассмотрена источниковая база для исследования особенностей развития сети общеобразовательных учебных заведений на освобождённой от немецкой оккупации территории Украинской ССР в период продолжения военных действий на фронтах Второй мировой войны, в частности, статьи, опубликованные в возобновлённой в мае 1944 г. газете «Радянська освіта». Внимание уделено налаживанию деятельности начальных, неполных средних и средних школ, детских домов, специальных школ, а также созданию сети школ рабочей и сельской молодёжи, введению в городах раздельного обучения мальчиков и девочек и созданию в этой связи мужских и женских учебных заведений.

In the article materials which were published in the restored in May 1944 the newspaper «Soviet education» are examined, as sources base, for research of features of development of the system of general educational institution on liberated from German occupation territory of Ukrainian SSR in the period of continuation of military operations on fronts of Second world war. In particular, attention is spared to adjusting of activity of primary, middle and secondary schools, child’s houses, special schools, and also to network of schools of working and rural young people, introduction in the cities of separate studies of boys and girls and creation in this connection of masculine and womanish educational institution.

Висвітлено особливості розвитку процесів диференціації в організації шкільної освіти України в період - кінець 30-х - 80-ті рр. XX ст. Із сучасних методологічних позицій висвітлено освітню політику держави щодо зовнішньої та внутрішньошкільної диференціації в галузі середньої освіти та її ідеологічне підгрунтя. Розкрито внесок українських психологів у вивчення та поглиблення індивідуалізації шкільного навчального процесу. Висвітлено питання відображення дифереційованого підходу в трансформації змісту початкової та середньої освіти. Розглянуто ідеї видатного українського педагога В. О. Сухомлинського щодо індивідуального підходу до дитини в процесі її навчання та виховання.