Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.241*716-636-601.2с8

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.51

Рубрики:

Консервована кров

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Оцінено ефективність застосування антиоксиданту N-ацетил-L-цистеїну (АЦ) для кріоконсервування ядровмісних клітин кордової крові (ЯВК КК) людини з різними концентраціями ендоцелюлярного кріопротектора диметилсульфоксиду (ДМСО). Встановлено, що збільшення концентрації ДМСО (з 2,5 і 5 % до 7,5 і 10 %) та часу експозиції суспензії ЯВК КК із кріопротектором (з 15 до 30 хв і більше) призводило до значного збільшення кількості клітин із надмірним вмістом активних форм кисню (АФК) (з (7,5 +- 0,8) % за 5 % ДМСО та 15-хвилинній інкубації до (28,9 +- 3,2) % за 10 % ДМСО та 60-хвилинній інкубації), зниження їх життєздатності та збереження. Додавання 10 мМ АЦ в середовище кріоконсервування призводило до зменшення кількості клітин із надмірним вмістом АФК і збільшення показників їх збереженості та життєздатності на етапі еквілібрації з кріопротектором, а також після заморожування і відігрівання суспензії ЯВК КК. Максимальний ефект був досягнутий після додавання АЦ до середовищ із 7,5- і 10 %-ою концентрацією ДМСО. Доведено, що використання антиоксиданту сприяє підвищенню показників збереженості та життєздатності ЯВК КК за умов оптимальної концентрації кріопротектора та часу експозиції з ним.

Досліджено зміни поверхневого маркера СD44 в еритроцитах, які кріоконсервовали за наявності гліцерину та ПЕГ-1500 або зберігали в гіпотермічний умовах. Показано, що при гіпотермічному зберіганні характеристики СD44 в суспензії еритроцитів не змінювалися впродовж 10 діб. У кріоконсервованих еритроцитах відзначалося зниження кількості СD44+-клітин і рівня експресії поверхневого маркера. Використання ПЕГ-1500 призводило до більш виражених змін характеристик СD44 в еритроцитах після розморожування порівняно з гліцерином. Видалення кріопротекторів і втрата частини клітин в процесі відмивання призвели до відновлення характеристик СD44 в суспензії розморожених еритроцитів, які успішно пережили стрес. Одержані результати свідчать, що в кріоконсервованих еритроцитах виявлені зміни охоплюють тільки частину клітин, і асоціюються з нестабільністю популяції еритроцитів із зміненими характеристиками СD44, оскільки після видалення кріопротекторів із супутнім гемолізом нестабільних клітин, показники СD44 в еритроцитарній суспензії відновлювалися. Механізми, що лежать в основі змін параметрів поверхневого маркера СD44 в розморожених еритроцитах, можуть бути пов'язані з порушенням міжмолекулярних взаємодій у мембрані під впливом фізикоіхімічних факторів середовища, і процесом везикуляції мембран з включенням білків СD44 до складу везикул.

Гемопоетичні прогеніторні клітини (ГПК) ефективно застосовуються в медичній практиці розвинених країн світу для лікування різних захворювань. На сьогодні одним із основних джерел для отримання ГПК є кордова кров (КК) людини. Це зумовило необхідність створення запасів КК, що можливе тільки за умов її довгострокового зберігання у замороженому стані. Найбільш широко для кріоконсервування ядровмісних клітин кордової крові (ЯВК КК) використовується проникаючий кріопротектор диметилсульфоксид (ДМСО) у концентраціях 7,5 та 10 %. Проте, окрім кріопротекторного впливу, ДМСО має й токсичну дію, яка може проявлятися у збільшенні кількості активних форм кисню у клітинах (АФК), що викликає порушення енергетичного стану, пошкодження структурних елементів клітин, а також пошкодження ДНК, призводячи до апоптозу або некрозу клітин. Тому оцінка збереженості, життєздатності та кількості клітин із надлишковим вмістом АФК після інкубації кріоконсервованих клітин за умов, які моделюють фізіологічні, надасть можливості більш об'єктивно визначити стан ЯВК/ГПК кордової крові після перенесення в кровоносне русло реципієнта, а додавання до середовища заморожування антиоксидантів надасть змогу знизити інтенсивність утворення АФК та розвиток негативних процесів у клітинах. Додавання антиоксидантів в ефективних концентраціях до кріозахисних розчинів, які містять 7,5 або 10 % ДМСО, забезпечує підвищення збереженості та життєздатності ЯВК після перенесення до умов, які моделюють фізіологічні. Найбільш ефективним із використаних авторами антиоксидантів виявився глутатіон, який сприяв значущому зменшенню кількості АФК після перенесення до умов, які моделюють фізіологічні, що підвищувало рівень збереженості та життєздатності ЯВК. Тому додавання антиоксидантів до кріозахисного середовища є перспективним напрямком розробки протоколів низько-температурного консервування ЯВК КК.

Проведено комплексну оцінку ефективності кріоконсервування ядровмісних (ЯВК), зокрема гемопоетичних прогеніторних (ГПК), клітин кордової крові (КК), у захисних сумішах, які містять проникальний кріопротектор диметилсульфоксид (ДМСО) та антиоксидант глутатіон у різних концентраціях, одразу після розморожування та наступного перенесення до умов, які моделюють фізіологічні in vitro. Застосування 1 та 3 мМ глутатіону у кріозахисному середовищі з 7,5 та 10 % ДМСО дозволяє зберегти 85,9 % життєздатних ЯВК і 91,2 % ГПК відразу після розморожування та 75 - 80 % життєздатних ЯВК/ГПК після годинної інкубації в розчині Хенкса, що перевищує контрольні значення без додавання антиоксиданта. При цьому збереженість та життєздатність ЯВК та ГПК після кріоконсервування у розчинах із 5 % ДМСО та 1 і 3 мМ глутатіону були на рівні (або навіть перевищували їх) отриманих із 7,5 і 10 % ДМСО без застосування антиоксиданта. Встановлено, що кріоконсервування ЯВК у розчинах, які містять глутатіон, знижує кількість DCF+-клітин. Комбінація 7,5 % ДМСО та 1 або 3 мМ глутатіону зменшує кількість клітин із надлишковим вмістом активних форм кисню із 19 % (у зразках без додавання глутатіону) до 11 % (у зразках із глутатіоном), навіть після перенесення до умов, які моделюють фізіологічні in vitro.

Проведено комплексну оцінку ефективності кріоконсервування ядровмісних (ЯВК), зокрема гемопоетичних прогеніторних (ГПК), клітин кордової крові (КК), у захисних сумішах, які містять проникальний кріопротектор диметилсульфоксид (ДМСО) та антиоксидант глутатіон у різних концентраціях, одразу після розморожування та наступного перенесення до умов, які моделюють фізіологічні in vitro. Застосування 1 та 3 мМ глутатіону у кріозахисному середовищі з 7,5 та 10 % ДМСО дозволяє зберегти 85,9 % життєздатних ЯВК і 91,2 % ГПК відразу після розморожування та 75 - 80 % життєздатних ЯВК/ГПК після годинної інкубації в розчині Хенкса, що перевищує контрольні значення без додавання антиоксиданта. При цьому збереженість та життєздатність ЯВК та ГПК після кріоконсервування у розчинах із 5 % ДМСО та 1 і 3 мМ глутатіону були на рівні (або навіть перевищували їх) отриманих із 7,5 і 10 % ДМСО без застосування антиоксиданта. Встановлено, що кріоконсервування ЯВК у розчинах, які містять глутатіон, знижує кількість DCF+-клітин. Комбінація 7,5 % ДМСО та 1 або 3 мМ глутатіону зменшує кількість клітин із надлишковим вмістом активних форм кисню із 19 % (у зразках без додавання глутатіону) до 11 % (у зразках із глутатіоном), навіть після перенесення до умов, які моделюють фізіологічні in vitro.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-29 + Р410-29

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: РА432886 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ