Розглянуто вимірювальні перетворювачі та пристрої для автоматичного контролю тиску, рівня, витрати, температури, хімічного складу газів. Описано елементи та схеми вимірювальних пристроїв, а також наведено рекомендації щодо їх вибору, експлуатації та монтажу.

Наведено відомості про вторинні прилади, агрегатні комплекси технічних засобів автоматизації, мікропроцесорні регулювальні пристрої, підсилювачі потужності, а також виконавчі пристрої з пневмо- та електроприводом. Висвітлено номенклатуру, технічні характеристики, функціональні можливості, схеми для зовнішніх з'єднань, рекомендації щодо вибору, експлуатації та монтажу пристроїв.

Приведены сведения о вторичных приборах, агрегатных комплексах технических средств автоматизации, микропроцессорным регулировочным приборам, усилителям мощности, а также исполнительным приборам с пневмо- и электроприводом. Освещены номенклатура, технические характеристики, функциональные возможности, схемы для внешних соединений, рекомендации по выбору, эксплуатации и монтажу приборов.

Наведено інформацію про вимірювання та вимірювальні пристрої. Увагу приділено проблемам визначення похибок вимірювань, методам автоматичного контролю технологічних параметрів. Розкрито особливості вимірювання тиску, рівня, кількості, температури, складу та показників якості речовини. Розглянуто елементи теорії, розрахунку та проектування систем автоматизації.

Дана информация об измерениях и измерительных приборах. Уделено внимание проблемам определения погрешностей измерений, методам автоматического контроля технологических параметров. Раскрыты особенности измерения давления, уровня, количества, температуры, состава и показателей качества вещества. Рассмотрены элементы теории, расчета и проектирования систем автоматизации.

Розроблено навчальні завдання для лабораторних робіт з вимірювань і перевірки технічних засобів автоматизації. Наведено загальну характеристику й описано схеми промислових пневматичних та електричних регуляторів, перетворювачів та допоміжних засобів автоматизації. Розглянуто конструкції окремих пневматичних та електричних виконавчих органів, правила програмування мікропроцесорних контролерів. Наведено методики виконання лабораторних робіт, перевірки та градуювання засобів автоматизації, зокрема, органів настроювання аналогового регулятора комплексу технічних засобів системи "КАСКАД", пневмоелектричного перетворювача та стабілізатора тиску повітря, електронного імпульсного регулювального пристрою, контролера "Ремиконт Р-130". Запропоновано методику визначення систематичної та випадкової складових похибки манометра.

Разработаны учебные задания для лабораторных работ по проведению измерений и проверки действия технических средств автоматизации. Дана общая характеристика и описаны схемы промышленных пневматических и электрических регуляторов, преобразователей и вспомогательных средств автоматизации. Рассмотрены конструкции некоторых пневматических и электрических исполнительных органов, правила программирования микропроцессорных контролеров. Изложены методики выполнения лабораторных работ, проверки и градуирования средств автоматизации, в частности, органов настраивания аналогового регулятора комплекса технических средств системы "КАСКАД", пневмоэлектрического преобразователя и стабилизатора давления воздуха, электронного импульсного регулирующего устройства, контролера "Ремиконт Р-130". Приведена методика определения систематической и случайной составляющих погрешности манометра.

Наведено результати експериментально-аналітичних досліджень, спрямованих на підвищення енергоефективності великотоннажних агрегатів синтезу аміаку серії AM-1360 за рахунок оптимізації роботи конденсаційних систем вилучення продукційного аміаку. Встановлено оптимальну температуру первинної конденсації та запропоновано енерготехнологічне оформлення для її стабілізації, що забезпечує за існуючої вартості енергоносіїв (електроенергії, природного газу, глибокознесоленої води) економічний ефект близький 4,5 млн грн за умов підвищеної температури атмосферного повітря.

За результатами досліджень за допомогою методу математичного моделювання вперше встановлено протилежність впливу щільності зрошення на коефіцієнти тепло- і масопередачі, що обумовлює екстремальний характер залежності кількості абсорбованого холодоагенту від витрати слабкого розчину.

Розглянуто особливості роботи агрегату синтезу аміаку за умов зміни витрати продувних газів та одержано кількісні залежності їх впливу на енергоефективність агрегату. Кількісно визначено оптимальну витрату цих газів, а отже, і вміст інертів у газовій суміші на вході колони синтезу, що забезпечують мінімальне споживання природного газу у виробництві аміаку.

Розглянуто особливості експлуатації відділення синтезу аміаку базового для України агрегату серії АМ-1360 за умов підвищеної температури атмосферного повітря. Розроблено апаратурно-технологічне оформлення конденсаційних систем вилучення продукційного аміаку в циклі синтезу, що забезпечує підвищення енергоефективності агрегату синтезу за рахунок зниження витратних норм природного газу, електроенергії та глибоко знесоленої води.

Розглянуто математичну модель процесу теплообміну сепараційної частини конденсаційної колони. Проаналізовано вплив матеріальних потоків на температурний режим циркуляційного газу після сепарації та одержане, за експериментальними даними, рівняння для розрахунку температури, необхідної для визначення поверхні теплообміну конденсаційної колони.

Викладено метод моделювання і його застосування. Подано загальну характеристику технологічних процесів як об'єктів керування. Обгрунтовано принципи аналітичного методу математичного моделювання. Висвітлено аналітичний і експериментальний методи математичного моделювання у визначенні динамічних властивостей об'єктів керування. Розглянуто можливості застосування експериментально-аналітичного методу математичного моделювання об'єктів керування.

Наведено стислу характеристику та порядок застосування послідовних інтерфейсів, які є апаратною основою промислових мереж у складі автоматизованих систем управління технологічними процесами. Описано протоколи промислових мереж і наведено практичні рекомендаціх щодо їх застосування. На прикладі середовища CoDeSys показано програмну реалізацію протоколів ModBus, OWEN та DCON в промислових контролерах ПЛК150 ОВЕН (Україна). Запропоновано методику розроблення людинно-машинного інтерфейсу на основі розподіленої системи управління.

Розглянуто питання використання сучасних комп'ютерно-інформаційних технологій у складі розподілених систем управління (РСУ). Наведено основні теоретичні відомості та запропоновано практичні завдання щодо створення макетів РСУ, які використовують сучасні протоколи й інтерфейси, а також апаратно-програмні засоби для побудови гетерогенних комп'ютерних мереж із клієнт-серверною архітектурою.

Розглянуто загальні відомості про науку та наукові дослідження, загальні та окремі методи наукового пізнання, складові елементи наукових досліджень. Наведено рекомендації для аналізу та обробки науково-технічної інформації. Розглянуто питання науково-технічної творчості у розв’язанні проблемних ситуацій та побудови математичних моделей в умовах невизначеності. На конкретному прикладі пояснено основні етапи виконання науково-дослідної роботи та створення об’єкту промислової власності.

Розкрито основні положення та визначення у сфері метрології. Здійснено аналіз похибок вимірювання фізичних величин. Наведено точнісну ієрархію засобів вимірювальної техніки, їх класифікацію та порядок передачі одиниць вимірювання від еталонів до технічних засобів вимірювання. Наведено основи теорії випадкових похибок і методи обробки результатів вимірювань. Розглянуто загальні положення про державну метрологічну службу.