Проаналізовано внесок академіка В.С.Соболєва у розвиток термобарогеохімії та організацію сибірської термобарогеохімічної школи. Наведено низку праць, що висвітлюють результати досліджень газово-рідинних та розплавних включень у мінералах, автором і співавтором яких був В.С.Соболєв.

Розглянуто життєвий шлях академіка Володимира Степановича Соболєва. Охарактеризовано його творчу діяльність, скеровану на розвиток мінералогії та петрографії не тільки в Україні, але й за її межами.

Уран-свинцевим ізотопним методом визначено вік циркону з апліт-пегматоїдних лейкократових гранітів, які є основними складовими масиву, розташованого на південному заході від Майського золоторудного родовища. Граніти відіграли вирішальну роль у його формуванні; їх вік становить (2379 +- 78) млн рр.

Розглянуто особливості флюїдних включень у кварці кварцових жил, прожилків і лінз у кристалічних сланцях Чивчинських гір (Мармароський масив). Виконано термобарометричні та кріометричні дослідження. Обгрунтовано сингенність однофазових включень скраплених вуглеводнів (метану й етану) та включень водних розчинів.

Some peculiarities of fluid inclusions in the quartz from veins, veinlets and lenses in crystalline schists of the Chyvchyny Mountains (Marmarosh massif) have been examined. Thermobarometric and cryometric investigations have been conducted. Syngenetic nature of the monophase inclusions of the condensed liquid hydrocarbons (methane, ethane) with aqueous solution inclusions have been suggested.

На підставі комплексного обстеження 108-ми пацієнтів виявлено особливості розвитку та клінічних проявів вестибулярних дисфункцій (ВД), які виникли на тлі дегенеративних змін у шийному відділі хребта в осіб із церебральною ангіодистонією або хронічною ішемією мозку. Уточнено клініко-патогенетичні механізми ВД. Розроблено експериментальну модель шляхом оклюзії хребетних артерій, а також вивчено поведінкові, локомоторні, неврологічні та емоційні розлади у разі ВД у тварин. Проведено експериментальне тестування розробленої схеми лікування моделі ВД, доведено її ефективність. Розроблено діагностичний алгоритм щодо ВД, стану статолокомоторного апарату. Проведено зіставлення атаксографічних даних з їх автономним супроводом та виявлено певні закономірності розвитку й прогресування ВД залежно від вегетативних характеристик. Визначені основні об'єктивні показники вказують на виснаження компенсаторних механізмів, що може бути корисним для прогнозу й корекції тактики лікування пацієнтів із порушенням адаптації у разі ВД.